Ряд Dinoflagellida – Панцирні

1.

СИСТЕМАТИКА НАЙПРОСТІШИХ
Levine, 1980
1. Тип Sarcomastigophora – Саркомастигофори
2. Тип Labyrinthomorpha – Лабіринтоподібні
3. Тип Apicomplexa – Апікомплексні
4. Тип Microspora – Мікроспоридії
5. Тип Ascetospora - Аскетоспоридії
6. Тип Myxozoa – Міксоспоридії
7. Тип Ciliophora – Інфузорії

2.

Ряд Dinoflagellida – Панцирні
Прісноводні і морські планктонні джгутикові, які
продукують значну частину первинної біомаси
водойм (у більшості автотрофні організми) і
відіграють важливу роль у біологічному колобігу
речовин. Деякі панцирні є внутрішньоклітинними
симбіонтами радіолярій і кишковопорожнинних. У
коралових поліпів вони сприяють утворенню
вапнякового скелета завдяки поглинанню
вуглекислого газу, у результаті чого реакція
зсувається праворуч, що супроводжується
випаданням осаду карбонату кальцію (вапна):
Сa(НСO3)2 ↔ CaCO3 ↓ + H2O + CO2

3.

4.

Хроматофори забарвлені у бурий колір через
переважання у хроматофорах каротиноїдів над
хлорофілами a i с (хлорофіл b відсутній). Продукт
асиміляції – крохмаль (у прісноводних) та олія (у
морських), які відкладаються у цитоплазмі. Під
плазмалемою є особливий шар – амфієсма, що
містить систему сплющених вакуолей, заповнених
целюлозними пластинками (тека) або зернистою
речовиною. На пластинках можуть утворюватися
різноманітні вирости у вигляді шипів чи голок. У
пластинках існують спеціальні отвори для
екструсом, які представлені трихоцистами, що
розташовані по периферії клітин і при подразненні
викидають назовні нитки білкової природи.

5.

Пластинки зростаються своїми краями, утворюючи
суцільний панцир. Він складається з верхньої –
епівальви і нижньої – гіповальви, розділених
поперечною борозною. У цій борозні знаходяться
джгутикові канали через які два джгутики виходять
назовні панцира. Поздовжній джгутик із двома
рядами мастігонем пролягає через поздовжню
борозну гіповальви і виходить за межі організму.
Він виконує роль двигуна (є рушійним). У
поперечній борозні знаходиться поперечний
джгутик із одним рядом мастігонем. Він виконує
роль керма (стерна). У джгутиковому каналі
поперечний джгутик має потовщення –
парафлагелярне тіло, що є фоторецептором.

6.

З фоторецептором скоординовано положення
стигми (світлочутливого вічка), яка міститься
біля основи джгутиків поза хлоропластами. В
одних видів вона представлена сукупністю
ліпідних глобул, в інших – склоподібною
світлозаломлюючою лінзою, пігментним і
світлочутливим тілом. Скоротливої вакуолі
немає. Її функції виконують пузули –
вп’ячування мембрани, щільно оточені
внутрішньоклітинною вакуолярною системою.
Пузули можуть мати різний ступінь галуження.
Їх вміст видаляється з клітин через джгутикові
канали.

7.

Усі панцирні містять унікальне клітинне ядро, для
якого характерний конденсований стан ДНК
протягом усього мітотичного циклу, включаючи
інтерфазу. Хромосоми містять невелику кількість
зв’язаних з ДНК білків-гістонів. Розмноження
нестатеве – поділом надвоє по лінії поперечної
борозни, у деяких статеве – гологамія (злиття
дорослих клітин) або гаметогамія (злиття
спеціалізованих клітин або поглинання однією
гаметою іншої). Перехід до статевого процесу
залежить від таких зовнішніх факторів, як
відсутність або дефіциту азоту, специфічний
спектральний склад світла (інтенсивне синє
світло), понижена температура.

8.

Гамети відрізняються від вегетативних клітин
меншими розмірами і більш світлим забарвленням.
В одних видів гамети, які утворюють зиготу,
однакового розміру (ізогамія), в інших – різного
(анізогамія або гетерогамія). При проростанні
зигот усіх вивчених на даний час динофлагеллят
відбувається мейоз – зиготична редукція (панцирні
є гаплонтами або гаплоїдними організмами).
Представником гетеротрофних динофлагеллят є
морська свічка – Noctiluca miliaris, яка утворює
симбіоз із зеленими водоростями. На одному з
полюсів знаходиться глотка, в якій розташований
єдиний джгутик. Функції руху та захоплення їжі
виконує довгий виріст цитоплазми – щупальце.

9.

Захоплені організми спрямовуються в глотку. У
цитоплазмі містяться ядро, мітохондрії,
трихоцисти та великі, заповнені жиром вакуолі.
При механічному подразненні жироподібна
речовина люциферин розкладається ферментом
люциферазою з виділенням світлової енергії
(свічення). Така біолюмінесценція відіграє функцію
приваблення одних організмів та відлякування
інших. Розмноження нестатеве (поділом або
утворенням зооспор) і статеве (ізогамія). Гамети
типової динофітової будови, тобто мають дві
борозни і два джгутики. На відміну від інших
динофлагеллят у морської свічки редукція
гаметична.