Кількісні емпіричні методи у політологічному дослідженні

1.

Кількісні емпіричні методи у
політологічному дослідженні
Андріана КОСТЕНКО,
д. політ. н., проф., Центр соціальних досліджень СумДУ

2.

ПРОЦЕДУРИ ПРИПИСУВАННЯ ЧИСЕЛ
ВЛАСТИВОСТЯМ ОБ’ЄКТУ
Вимірювання – це пізнавальний процес
визначення кількісних значень властивостей
досліджуваного об’єкта (величин).
Встановлюється відповідність між
властивостями об’єкта і властивостями
приписаних їм чисел.
Шкала – це набір властивостей
досліджуваного об’єкта і кількісних
значень, що відповідають їм.
Чим сильніший рівень вимірювання, тим більше арифметичних дій
можна реалізувати і ширше застосувати статистичний апарат
можливостей.
Чим слабкіший рівень вимірювання, тим менш арифметичних
операцій можна використати

3.

Вимірювання абстрактних понять (почуття, уподобання
або цінності) побічно через відповідні показники
Важливо, щоб поняття було
перетворене у вимірні
величини, так щоб ступінь
розрізнення в розумінні поняття
зменшився.
Важливо, щоб поняття було
трансформоване в змінні
(безпосередньо або за
допомогою набору побічних
показників), які, в свою чергу,
можуть бути виміряні з різною
точністю, в залежності від
шкали вимірювання.

4.

Номінальна шкала
- відображають тільки якісні ознаки досліджуваного
поняття
- дають найменш повну інформацію про поняття
- числові значення не відображають
- служать «ярликами» і використовуються виключно для
зручності роботи з даними.
- дозволяють впорядкувати події та явища у певному
порядку
- можна групувати елементи за подібністю
Наприклад: мотивація навчання у ВНЗ: „отримати диплом про вищу освіту”,
„здобути знання, вміння та навички професії”, „отримати престижну
професію”, „вирішувати власну долю самостійно” тощо.

5.

Порядкова шкала
має усі властивості номінальної шкали: дозволяє
категоризувати об’єкти на підгрупи
впорядковує підгрупи в певному порядку: розташовані в
порядку зростання або спадання
може бути порівняне в категоріях «більше» або «менше»
відсутній точний інтервал, іноді різниця між категоріями
з числами не можна виконувати арифметичні дії:
обраховувати суму, знаходити середні значення, дисперсії
та ін.
З числами можна вираховувати моду, медіану, перевірити
статистичні гіпотези на основі рангованих оцінок (коефіцієнт
Кендела τ, Гудмана γ та Сомерса d).
Наприклад довіра до влади: «повністю довіряю»,
«скоріше довіряю», «скоріше не довіряю»,
«повністю не довіряю», «важко відповісти».

6.

Інтервальна шкала
має всі характеристики порядкової шкали
дозволяє розмістити досліджуванні об’єкти на рівній відстані інтервалів
має початкову і узгоджувальну точку й розділена на рівновіддалені
інтервали
вдається виміряти інтервал між об’єктами, тобто встановити, на скільки
одиниць один об’єкт більший або менший за інший
можливі різні арифметичні дії над числами
довільний вибір початку відліку (нульової точки)
Наприклад, коли ми оцінюємо діяльність народного
депутата за кількістю запитів, то нуль запитів не означає
повної відсутності діяльності народного обранця

7.

Шкала відношень
це шкала абсолютних значень, а різниця між інтервалами завжди
вимірюється від нульової точки
має всі властивості номінальних, порядкових та інтервальних шкал
має зафіксовану відправну точку − нуль
дозволяє визначити не тільки на скільки більше або менше один об’єкт
від іншого, а й у скільки разів
застосовуються усі методи статистичного аналізу
інтервальна шкала перетворюється у шкалу відношень, якщо строго
фіксується початок відліку
Наприклад: вимірювання доходу, віку, зросту, ваги, довжини

8.

Залежно від типу шкали застосовуються
відповідні методи статистичного аналізу

9.

Q&A