Вимірювання параметрів історичних явищ і процесів

1. ВИМІРЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ІСТОРИЧНИХ ЯВИЩ І ПРОЦЕСІВ

2. ПЛАН

1. Сутність вимірювання. Основні поняття
вимірювання.
2. Шкали вимірювання.
3. Одиниці вимірювання.
4. Упорядкування первинних даних у
варіаційний ряд.

3. ЛІТЕРАТУРА

• Корсунский А. Р. Проблема измерения
социальных явлений в исторических
источниках и литературе / Александр
Рафаилович Корсунский // Мат. методы в
иссл-ниях по соц.-эконом. истории: сб. тр. /
ред. кол.: И. Д. Ковальченко (отв. ред.) и др. –
М.: Наука, 1975. – С. 6 – 38.

4. ЛІТЕРАТУРА

• Хвостова К. В. Некоторые вопросы
применения количественных методов при
изучении социально-экономических явлений
средневековья (по данным византийских
источников XIII – XIV вв.) / Ксения
Владимировна Хвостова // Мат. методы в
ист. иссл-ниях: сб. ст. / ред. кол.:
И. Д. Ковальченко (отв. ред.) и др. – М.:
Наука, 1972. – С. 15 – 88.

5. ЛІТЕРАТУРА

• Литвак Б. Г. Экспертная информация:
методы получения и анализа / Борис
Григорьевич Литвак. – М.: Радио и связь,
1982. – 184 с.

6. 1. Сутність вимірювання

Вимірювання – це спосіб установлення
відношень між об’єктами або їх
властивостями, через які реалізується певне
історичне явище чи процес.

7. Історичне явище як система

Будь-яке історичне явище (система) є результат
взаємодії множини складників (елементів).
Відтак:
Вимірювання – це спосіб установлення
взаємозв’язків між елементами системи

8. Міри

Міри – це певні кількісні (числові) оцінки
властивостей досліджуваних об’єктів.

9. Об’єктивна основа для вимірювання

• діалектичний закон взаємного переходу
кількісних змін у якісні і якісних у кількісні
Приклад:
У судебнику Іне протизаконні об’єднання осіб
класифікували за такими категоріями:
«злодії» – до 7 осіб,
«банда» – від 7 до 35,
«військо» – понад 35 учасників.

10. Дві категорії ознак

Якісні (атрибутивні)
Кількісні
• фіксують наявність певних
властивостей та їх порівняну
інтенсивність
• фіксують міру певних
властивостей

11. Дві категорії атрибутивних ознак

• Прості атрибутивні
ознаки характеризують
одноаспектні, однозначні
властивості об’єктів
(наприклад, стать,
національність, сімейний
стан, рівень освіти тощо)
• Інтегровані атрибутивні
ознаки відображають
багатоаспектні, інтегровані
властивості об’єктів
(наприклад, інтенсивність
визвольної війни, якість
продукції, рівень знань
тощо)

12. 2. Шкали вимірювання

Шкали вимірювання – це правила надання
ознакам числових значень

13. Класифікація шкал вимірювання

якісні
ознаки
кількісні
ознаки
номінальна
інтервальна
порядкова
пропорційна

14. Номінальна шкала

Класифікація об’єктів залежно від значення
певної ознаки, де число визначає належність
об’єкта до класу з певним номером.
Інші назви шкали:
• шкала найменувань
• класифікаційна

15. Два класи номінальних ознак

Дихотомічні
Політомічні
• стать (чол./жін.)
• письменність (письменний /
неписьменний)
• судимість (осуджений /
неосуджений)
гендер
національність
партійність
освіта
конфесія

16. “Вади” шкали

Числа класів не дають уявлення про:
1) відстань між класами – величину
відмінностей між класами;
2) порядок класів – пріоритети об’єктів, що
належать до двох сусідніх класів

17. Порядкова шкала

Порядкова шкала фіксує розташування
об’єктів залежно від інтенсивності прояву в
них певної властивості.
Інші назви шкали:
• рангова
• ординарна

18. Роль числа для шкали

Число при вимірюванні за порядковою
шкалою лише позначає місце розташування
(ранґ) об’єкта в упорядкованій
послідовності.

19. Приклади рангових ознак

• рівень освіти (молодший спеціаліст / баклавр
/ спеціаліст / магістр)
• військове звання (рядовий / єфрейтор /
молодший сержант / сержант / старший
сержант / старшина / прапорщик …)
• “Табель про ранги”

20. “Вади” шкали

Числа не дають уявлення про:
• співвимірність відстані між об’єктами із
сусідніми номерами в ранжованому ряді;
• співвідношення між проранжованими
об’єктами

21. Інтервальна шкала

Інтервальна шкала дозволяє вимірювати
інтенсивність властивостей, визначаючи при
цьому, на скільки різною вона була для
різних об’єктів в обраних одиницях
вимірювання

22. Ознаки інтервальної шкали

• наявні (задані) одиниця вимірювання та
умовний початок відліку;
• перехід від однієї шкали до іншої
здійснюється шляхом лінійних перетворень
Інша назва:
• шкала відстаней

23. Приклади інтервальних шкал

• шкали календарного часу (місячний,
юліанський та григоріанський сонячні,
ісламський, іудейський, візантійський,
французький революційний тощо);
• шкали температур (Цельсія, Кельвіна,
Фаренгейта)

24. “Вади” шкали

1. Для вимірювання часто використовують
різноінтервальні одиниці (наприклад, рік –
місяць – доба – година – хвилина – секунда
– десяті частинки секунди)
2. На основі числових значень певного
параметра неможливо визначити
співвідношення між об’єктами (числа дат не
можна ділити чи множити одне на одне)

25. Пропорційна шкала

Пропорційна шкала дозволяє оцінити
точно кількісне співвідношення між
об’єктами.
Інша назва:
• шкала відношень

26. Властивості шкали

• вимірювання відбувається шляхом лічби
(рахування);
• використовує метричні одиниці вимірювання
(міри простору, об’єму, відстані, ваги або
кількість об’єктів);
• має нульову точку відліку

27. 3. Одиниці вимірювання

Одиниці вимірювання установлюють зв’язок
між якісними та кількісними
характеристиками об’єктів

28. Класифікація одиниць вимірювання

натуральні
метричні
зведені
інтегровані

29. Натуральні одиниці

• Натуральні одиниці вимірювання
передбачають вимірювання об’єктів шляхом
лічби їх кількості.
Приклади:
• поголів’я худоби,
• кількість населення,
• число знарядь оранки тощо.

30. Метричні одиниці

Метричні одиниці вимірювання
передбачають наявність еталонів міри
простору, обсягу, площі, відстані, часу та
інших фізичних величин.

31. Зведені одиниці

Зведені або умовно-натуральних одиниці
вимірювання формують на основі певних
еталонів.
За еталон вимірювання обирають певний
різновид об’єктів, а решта різновидів
приводяться до нього з допомогою низки
коефіцієнтів перетворення.

32. Приклад зведених одиниць

Кількість тяглої худоби (воли та осли) у
візантійських майново-податкових описах
XIV ст. стосовно Південної Македонії
вимірювалася у зевгарях (упряжках):
1 зевгарь становив упряжку з 2 волів або 4
ослів.

33. Інтегровані одиниці

Інтегровані одиниці вимірювання
узагальнюють натуральні та метричні
одиниці

34. Види інтегрованих одиниць

вартісні
індексні
експертні
оцінки

35. Вартісні одиниці

Вартісні одиниці вимірювання дозволяють
порівнювати різні об’єкти завдяки наявності
певного умовного їх еквівалента – кількості
суспільно-необхідного часу, який
витрачається на створення певного продукту

36. Індекси

Індекси, будучи інтегрованими оцінками,
формуються з урахуванням значень багатьох
ознак на основі математичних методів їх
аналізу, внаслідок чого з’являється
можливість вимірювання і порівняння
складних явищ та процесів між собою.

37. Експертні оцінки

Експертні оцінки – це вимірювання
складних атрибутивних ознак (ознак-оцінок),
що, як правило, є комплексними і потрібують
кількісні одиниці вимірювання, які б
інтегрували собою низку властивостей та рис
об’єктів
Експертні оцінки – суб’єктивні оцінки (в
балах) об’єктів експертами

38. 4. Упорядкування первинних даних у варіаційний ряд

39. Конструкція варіаційного ряду

Національність
(варіанти)
Частота
Частка, %
українці
64
56,14
росіяни
28
24,56
євреї
19
16,67
угорці
3
2,63

40. Випадки упорядкування початкових даних у варіаційний ряд

• для оцінки закону розподілу статистичних
даних;
• побудови вибірки та оцінки її
репрезентативності;
• статистичного аналізу статистичної
сукупності, побудованого на варіаційних
рядах.

41. Види варіаційних рядів

Дискретний
Інтервальний
будується на основі дискретної
варіації ознаки, тобто
варіації, для якої окремі
варіанти відрізняються одна
від одної на певну скінченну
(дискретну) величину.
базується на безперервній
варіації ознаки, тобто
варіації, для якої окремі
значення відрізняються одне
від одного на дуже малу
(незначну) величину.

42. Приклад дискретного ряду

Кількість корів у господарстві
Кількість господарств
Без корів
2756
З 1 коровою
4756
З 2 коровами
830
З 3 коровами
14
З 4 і більше коровами
1

43. Приклад інтервального ряду

Групи господарств за
посівними площами
Кількість господарств
Беззасівні
289
До 1,0 дес.
403
Від 1,0 до 2,0 дес.
859
Від 2,0 до 3,0 дес.
1240
Від 3,0 до 4,0 дес.
1477
Від.4,0 до 6,0 дес.
2341
Від 6,0 до 9,0 дес.
1370
Від 9,0 до 15,0 дес.
355
Понад 15,0 дес.
23