Вступ до мислення. Логічне поняття

1. ВСТУП ДО МИСЛЕННЯ. ЛОГІЧНЕ ПОНЯТТЯ

2.

Логіка – наука про
закони та форми
правильного
мислення.
МИСЛЕННЯ: активне
цілеспрямоване
відображененя у
свідомості людини
предметів та явищ світу.

3. PARMENIDES

Парменід,
давньогрецький
філософ, вперше
ствердив мислення
як єдину форму
адекватного пізнання
світу.

4. Дефолтна система мозку.

Дефолтна система мозку –
існуюча анатомічно
сукупність елементів,
функціонально спрямована
на обчисленні соціальних
зав'язків особистості.
Діє незалежно (автономно).
Кількість соціальних зав'язків
виражається «числом
Донбара».

5. Мережі мозку.

Мережа визначення
пріоритету
спрямовується на
рішення особистості
щодо однієї з
можливих альтернатив
діяльності.
Мозок однозадачний.
Центральна виконавча
мережа спрямовується
на безпосереднє
виконання завдання.

6. Фізіологічні аспекти мислення позначаються процесами, пов'язаними з домінантою.

Домінанта (від лат. Dominans —
панівний) — ситуативна
тимчасово пануюча
рефлекторна система, яка
обумовлює роботу нервових
центрів, які спрямовують
поведінку.
Домінанта спрямовує імпульси
центральної нервової системи,
одночасно пригнічуючи
активність інших центрів.
«Вхід» у домінанту триває у часі.

7. Форми мислення. Поняття.

Поняття – форма мислення, яка виражає
предмет або явище світу у його суттєвих
ознаках. Суттєва ознака позначає
онтологічну суб'єктність предмета або
явища, яке мислиться – тобто те, чим він
відрізняється від інших предметів або явищ.
Зміст поняття – сукупність його суттєвих
ознак.
Логічна операція визначення розкриває
зміст поняття.
Дитина – людська істота віком до 18 років.
Обсяг поняття – сукупність предметів, які в
ньому мисляться.
Логічна операція поділу розкриває обсяг.
Поділ здійснюється згідно однієї ознаки.
Діти за статтю поділяються на хлопчиків та
дівчат.

8. Зміст, обсяг понять. Операції з поняттями

Зміст поняття – сукупність
ознак, які мисляться у понятті.
Визначення – операція
розкриття змісту поняття.
Обсяг поняття – сукупність
предметів, як мисляться у
понятті.
Поділ – операція розкриття
обсягу поняття

9. Конкретне поняття визначає предмети, які самостійно існують (або існували) як окремі сутності. Абстрактне поняття виражає

явище, ознаку, процес, а не самостійно існуючий
предмет.

10.

Голохвостый:
«Скажіть мне, Проня
Прокоповна, яке таке
поняття Ви про мене
маєте?»

11.

12. Відношення між поняттями

Рівнозначність – обсяги співпадають
повністю.
Перетин – обсяги співпадають частково.
Підпорядкування – обсяг одного поняття
(родового) повністю включає обсяг
іншого поняття (видового).

13. Судження – форма мислення, у якій щодо певного предмета або явища (суб'єкта) стверджують або заперечують ознаку (предикат).

Відповідно судження поділяють на ствердні…

14. … та заперечені.

15. Ствердження або заперечення виражається логічними зв'язками “є” або “не є”. Вони можуть не бути вираженими граматично.

16. Судження виражається у розповідному реченні

17. Судження можуть бути істинні або хибні.

“Усі лебеді білі”.

18. Модальність судження – додаткова сутнісна інформація. Основну інформацію виражають суб'єкт, предикат і зв'язка.

Судження необхідності –
беззаперечні наукові
(теоретичні) узагальнення.
«Вода закипає при
температурі 100 градусів за
Цельсієм.

19. Судження дійсності виражають беззаперечний факт.

20. Проблемні судження виражають припущення (дещо вірогідне, не доведене).

21. Судження можливості стверджують дещо у майбутньому.

Наступні парламентські
вибори відбудуться 29 жовтня
2023 року.
Відповідно до законодавства
чергові вибори до Верховної
ради України мають відбутися
29 жовтня 2023 року.

22. Судження існування (екзистенційне судження) стверджує або заперечує наявність у реальному світі предмета або явища. “Бог

існує”.

23. Умовні (імплікативні) судження об'єднують думки за допомогою логічної зв'язки “Якщо…, то…”. У таких судженнях є логічна

підстава і логічний наслідок. Варто враховувати рівень
причинно-наслідкового зв'язку. Однозначно істинна імплікація у судженнях
необхідності.
Однозначно істинна
імплікація:
Якщо воду підігріти
вище 100 градусів, то
вона закипить.
Неоднозначно істинна
імплікація:
Якщо завтра буде
прийнятна погода,
ми поїдемо на
лижну базу.

24. Єднальні судження (конюнкція) об'єднують думки за допомогою логічної зв'язки “і”.

25. Розподільні судження (дизюнкція) об'єднують думки за допомогою логічної зв'язки “або”.

І от питання — бути чи не бути.
У чому більше гідності: скоритись
Ударам долі і лягти під стріли,
Чи опором зустріти чорні хвилі
Нещасть — і тим спинити їх? Заснути,
Померти – і нічого, лиш зазнати,
Як сон позбавить болю, нервів, тіла,
А з ними і страждань. Така розв’язка
Цілком годиться. Так, заснути, спати –
І що, і сни дивитися? Проблема
Одна: які нам сни присняться, мертвим,
Коли земні марноти відшумлять?
І тут сидить вагання: ще хоч трохи
Побути, вік добути свій, а звідси –
Примноження нещасть. Якби не це,
То хто із нас терпів би ці знущання:
Ці утиски верхів, апломб нікчем,
Зневажене кохання, беззаконня,
Нахабство влади, напади на честь,
Якими послуговується підлість,
Хто став би це терпіти, адже можна
Звичайним лезом зупинити хід
Усіх страждань? І хто тягнув би далі
Життєву лямку і стікав би потом,
Якби не страх – а що там, після смерті,
У тій країні з інших географій,
Що з неї не прийдуть мандрівники?
І страх нам каже витерпіти муки
Тутешні, добре знані, й не шукати
Незнаних, потойбічних. Винен розум –
Це він блідими робить нас і барви
Поривів наших, а відважні плани
По роздумах воліємо відкласти
І зовсім поховати. Хтось тут є?
Офелія! За мене помолися,
Прекрасна німфо, грішного згадай.
Розподільні судження (дизюнкція) об'єднують думки
за допомогою логічної зв'язки “або”.

26. У судженнях з відношенням зіставляються предмети або явища з огляду на їх певні параметри.

«Степан вище за
Петра».

27. Логічне запитання – думка, спрямована на доповнення або уточнення вихідного знання.

Уточнююче запитання (“чизапитання”) спрямовується на
встановлення істинності
судження.
Наприклад:
“Саме Ви є власником
транспортного засобу N. Чи
не так?”.
Таке запитання, зокрема,
використовується з метою
розвитку розмови. У даному
разі, наприклад, в обставинах
купівлі-продажу авто.

28. Доповнююче запитання (“що-запитання”) спрямовується на отримання додаткового знання.

Хто виграв футбольний Кубок
володарів кубків серед команд
європейських держав у 1986
році?

29. Коректне логічне запитання позначається осмисленою основою (“базою”) – вихідним знанням, яке бажає уточнити або доповнити той,

хто задає запитання.
Отже, ступінь коректності прямо пропорційний ступеню осмисленості бази.
Приклад запитання з
неосмисленою базою
“Ну що ти там?”

30. Логічні запитання утворюють дискурс. Дискурс «визволяє» із зони комфорту

Олігархічний режим в сучасній Україні
утворив специфічний дискурс – заплутану
систему хибних уявлень, фантомів, жахів,
негативних практик. Це здійснюється через
підконтрольні медіа та політиків. Мета
такого утворення – тримати людей
ментально паралізованими та не
дозволити їм вийти із «зони комфорту».
Додаткові засоби: доступність алкоголю,
наркотики, мас-культура (дешеві серіали,
шоу тощо).
За допомогою конструктивного дискурсу
навколо проблематики майбутнього
українського суспільства можна
«визволити» з фантомної зони комфорту
людей, здатних до критичного мислення.

31. Логічна відповідь – судження, у якому виражається уточнення або доповнення інформації, на яку спрямовується запитання. За

ступенем повноти відповіді
поділяють на повні та неповні. За відповідністю “базі” (основі) запитання
відповіді поділяються на “відповіді по суті” та “відповіді не по суті”.
Приклад неповної
відповіді на запитання з
елементами відповіді не
по суті
“А як ми прийняли
християнство?”
“Нас хрестив князь
Володимир”

32. “Закрите” запитання спрямовується на визначену точну відповідь. «Відкрите» (сократичне) запитання спрямовується на роздуми.

Коли народилася
українська поетеса Ліна
Костенко?
Як ви оцінюєте внесок Ліни
Костенко у становлення
національної свідомості
сучасних українців?

33. Риторичне запитання спрямовується на ствердженні заздалегідь відомої відповіді. Тому риторичне запитання є судженням.

“Скільки ж ранків
я проспав?”
Трансформується у
судження:
“Природа вранці
чарівна».

34. Логічний умовивід. Дедукція.

35. Умовивід – форма мислення, яка з одного або більшої кількості суджень (засновків) утворює НОВЕ судження (висновок).

Стаття 15.
Жодна ідеологія не може визнаватися державою як
обов'язкова.
___________________________________________________
Отже, жодне, що може визнаватися державою
(Україною) як обов'язкове, не є ідеологією.

36. Дедукція – умовивід, яким людська думка рухається від загального до часткового, від знання спільної ознаки сукупеності

предметів до
ствердження цієї ознаки щодо частини такої сукупності.
Стаття 24 Конституції України
Громадяни мають рівні конституційні права і
свободи та є рівними перед законом.
Петренко – громадянин України.
____________________________________________
Отже, …..

37. Простий категоричний силогізм – дедуктивний умовивід, у якому один засновок – загальне судження, другий – часткове або одиничне

судження,
висновок – часткове або одиничне судження.
Стаття 35.
Кожен має право на свободу світогляду і
віросповідання.
Працівники підприємства Н. – громадяни
України.
__________________________
Отже, . . .

38. Суто умовний силогізм – дедуктивний умовивід, у якому два або більше засновків та висновок є умовними судженнями.

Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність,
яка не заборонена законом.
Якщо Петренко – громадянин України, то він має право на не
заборонену законом підприємницьку діяльність.
Якщо Петренко має право на незаборонену законом
підприємницьку діяльність, то він може реалізувати право на
підприємницьку діяльність у форматі державної реєстрації
підпримницької діяльності.
_______________________________________________
Отже, Якщо Петренко – громадянин України, то він
може реалізувати право на підприємницьку діяльність у
форматі державної реєстрації підпримницької діяльності.

39. Умовно-категоричний силогізм – дедуктивний умовивід, у якому один засновок – умовне судження, другий засновок – категоричне

судження, висновок – категоричне
судження. Перший правильний модус (різновид): ствердний модус, від ствердження
логічної основи, до ствердження логічного наслідку.
Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на
страйк для захисту своїх економічних і
соціальних інтересів.
Якщо працівники підприємства Н. офіційно
працюють на цьому підприємстві, то вони мають
право на страйк для захисту своїх економічних і
соціальних інтересів.
Працівники підприємства Н. офіційно працюють
на підпримєстві Н.
_____________________________________________
Отже, вони мають право на страйк для захисту
своїх економічних і соціальних інтересів.

40. Заперечний модус умовно категоричного силогізму рухає думку від заперечення наслідку до заперечення основи.

Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати
явно злочинні розпорядження чи накази.
Якщо особа є громадянином України, то вона
не зобов'язана виконувати явно злочинні
розпорядження чи накази.
Петренко зобов'язаний виконувати явно
злочинні розпорядження чи накази.
___________________________________
Отже,

41. Приклад заперечного модусу з суджень необхідності.

Якщо речовина є метал, то вона є
електропровідною
Встановлено, що ця речовина не є
електропровідною.
__________________________
Отже, ця речовина не метал.

42. Розподільно-категоричний силогізм – один засновок – розподільне судження, другий – категоричне. Можливі два правильні модуси –

ствердно-заперечний та заперечноствердний.
Держава світу за територіальним
устроєм може бути або унітарною,
або федерацією, або
конфедерацією.
Стаття 2 Конституції України: Україна є
унітарною державою.
_______________________________________
Отже, Україна не є федерацією та
конфедерацією.

43. Заперечно-ствердний модус розподільно-категоричного силогізму.

Стаття 5. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в
Україні є народ. Народ здійснює владу
безпосередньо і через органи державної влади та
органи місцевого самоврядування.
Народ може здійснити владу безпосередньо, або
через представників.
Встановлена безперспективність реалізації влади
через представників
______________________________________
Отже ….

44.

45. ІНДУКТИВНИЙ УМОВИВІД

Індуктивний умовивід рухає
думку від часткового до
загального. На підставі
ствердження ознаки для
кожного елементу класу
робиться висновок про
належність цієї ознаки
усьому класу предметів.
Висновок “Усі діти групи N
здорові” зроблений на
підставі медичного огляду
кожної дитини.

46. Аналогія

Аналогія – умовивід від
часткового до часткового.
Стверджується схожість
предметів у сутнісних
ознаках. На підставі цього
робиться висновок про їх
схожість у ознаці, яка логічно
випливає з інших ознак.
Так, за аналогією
стверджувалася можливість
життя на Марсі.

47. 4. ЗАКОНИ ЛОГІКИ. ЛОГІЧНИЙ ДОКАЗ.

48. Мислення відповідно законам та на основі доказу – ознака цивілізованості людини. Таке мислення зумовлює розуміння речей та явищ

світу такими, якими вони є насправді.

49. Правильне мислення дає змогу жити у вирі світлих почуттів

50. Перші три закони мислення відкрив Аристотель із Стагіри (384-322 до н.е.)

51. Рафаель Санті, «Афінська школа»

52. ЗАКОН ТОТОЖНОСТІ АБО “ПРО ДАР БОЖИЙ”.

«Правильна думка про предмет є
тотожною самому предмету».
«Неможливо будь-що мислити, якщо
не мислити щось одне» (Аристотель,
«Метафізика»). Отже, у процесі
міркування думка має залишатися
незмінною.
Законом стверджується ясність,
адекватність мислення.
Філософське джерело закону – якісна
визначеність унікальних предметів та
явищ світу.
Закон виражає ясність, точність,
виразність думки.

53. На законі тотожності будується ідентифікація

54. Закон непротиріччя. Аристотель: «Неможливо, щоб одне й теж одночасно було й не було».

Закон не протиріччя виражає
корінну якість мислення – не
протиріччя. Послідовно мислити –
уникати протиріч у пізнанні
цілісного, гармонійного
(позбавленого протиріч) світу.
В одному театрі грав актор, у якого у виставі
була занадто маленька роль. Він страждав
через це. І він вирішив збільшити свою роль,
додавши до неї слів. У нього вийшло
наступне: «Сенйор, німий прийшов». А потім
додав: «він хоче з вами поговорити». Інший
актор захотів виправити помилку, спитавши:
«А ви впевнені, що він німий?». На що
пролунала відповідь: «Та він сам так
говорить».

55. Закон виключеного третього. Аристотель: «Про будь-що істинним є або ствердження, або заперечення. Третього не дано».

Закон забезпечує
послідовність
мислення. Він вимагає
давати однозначні
відповіді на питання,
однозначно
стверджувати істинність
або хибність суджень.
Демонстрація закону –
Історія Гая Юлія Цезаря
і Марка Антонія

56. ДОКАЗ: активне цілеспрямоване встановлення істинності (правдивості) судження.

57. Учасники аргументарного процесу: пропонент (доводить), опонент (спростовує), аудиторія (виносить рішення).

58. Наукове джерело логічного доказу- Закон достатньої підстави.

Наукове джерело логічного доказуЗакон достатньої підстави.
«Думка не може бути
визнана істиною, якщо ця
істинність не доведена
іншими думками, істинність
яких не викликає сумнівів».
Готфрід Вільгельм Лейбніц
Закон аксіоматичний.
Законом виражається
доказовість мислення.

59. Чи виконується закон достатньої підстави у наступних міркуваннях:

а/ «Петренко має документи, що засвідчують його законне право володінняземельною ділянкою.
Техніка та виробничі споруди є його особистою власністю, він самостійно вирощує
сільськогосподарську продукцію та реалізовує її. Отже, господарство Петренка є селянським
(фермерським).
б/ «Вбачається доцільним розглянути питання внесення відповідних змін та вжиття заходів щодо
переходу роботи нашого підприємства за принципом самоокупності. Результати проведеного
аналізу свідчать про можливість у наступному фінансовому році повністю покривати витрати
підприємства коштами, одержаними в результаті доходів від надання послуг».
в/ «керівництвом нашого підприємства підписані угоди з банківськими установами щодо надання
кредиту. Отже, у найближчому майбутньому наше підприємство буде виготовляти
конкурентоздатну продукцію»;
г/ «на останній нараді керівництво різко критикувало роботу усіх працівників управління. Отже,
будемо вважати, що вони тепер достатньо мотивовані на виконання своїх службових обов’язків»;

60. СКЛАД ДОКАЗУ: ТЕЗА.

ДОКАЗУ:
ТЕЗА.
ТЕЗА – судження,
істинність якого треба
довести.
Склад судження – суб'єкт
(предмет судження),
предикат (ознака
предмета) та зв'язка
(стверджує, або заперечує
ознаку.
Теза є проблемним
судженням, тобто таким,
істинність якого потребує
встановлення.
«На планеті Марс життя
немає» (екзистенційне
судження).

61. ПРАВИЛА ЩОДО ТЕЗИ

1. Теза повинна бути сформульована
чітко та ясно.
Хитрощі: "Вимога надмірного
уточнення тези", "Умисне нерозуміння
тези", "Необґрунтоване звинувачення
в неясності", "Нечітке формулювання
тези".
2. Теза повинна залишатись незмінною
протягом усієї аргументації чи
критики.
Хитрощі: підміна тези.

62. Аргументи – однозначно істинні судження, за допомогою яких доводиться істинність тези.

63. Види аргументів. Факти дійсності.

Цей аргумент формується у
судженні дійсності, яке виражає
правдиву інформацію про подію.
Приклад:
«Акт про каптуляцію німецьких
збройних силу був підписаний 7
травня 1945 року в Реймсі».

64. Види аргументів. Теоретичне узагальнення.

Аргумент виражається у судженнях
необхідності – наукових узагальненнях.

65. Види аргументів. Емпирічне узагальнення.

Аргумент виражається у
судженнях про досвід
життєдіяльності людства.
«Сніг білого кольору».

66. Види аргументів. Визначення понять

Аргумент виражається у науковому
визначенні понять.
Ботаніка – наука про рослини.

67. Тільки логічні аргументи мають науковий статус.

Нелогічні аргументи:
"Аргумент до публіки".
"Аргумент до мас".
"Аргумент до пихи".
"Аргумент до
авторитету».
"Аргумент до
неосвіченості".
"Аргумент до жалю"
"Аргумент до сили».

68. Логічна демонстрація – умовивід, у якому аргументи є засновками, а теза – висновком.

Індуктивний умовивід – рух думки
від часткового до загального.
Дедуктивний умовивід – рух думки
від загального до часткового.
Аналогія – рух думки від
часткового до часткового.
Усі люди смертні.
Сократ – людина.
Отже, Сократ смертний.

69. Форми мислення. Умовивід. Дедуктивний умовивід

Умовивід – форма мислення,
за якою з одного або більше
суджень (засновків) ми
отримує нове судження
(висновок).
Дедуктивний умовивід рухає
думку від загального до
часткового.
Усі діти потребують
піклування.
Сашко Петренко – дитина.
Отже, Сашко Петренко
потребує піклування.
Форми мислення. Умовивід.
Дедуктивний умовивід

70. ІНДУКТИВНИЙ УМОВИВІД

Індуктивний умовивід рухає
думку від часткового до
загального. На підставі
ствердження ознаки для
кожного елементу класу
робиться висновок про
належність цієї ознаки
усьому класу предметів.
Висновок “Усі діти групи N
здорові” зроблений на
підставі медичного огляду
кожної дитини.

71. Аналогія

Аналогія – умовивід від
часткового до часткового.
Стверджується схожість
предметів у сутнісних
ознаках. На підставі цього
робиться висновок про їх
схожість у ознаці, яка логічно
випливає з інших ознак.
Так, за аналогією
стверджувалася можливість
життя на Марсі.

72. Види доказу. Прямий доказ. Він здійснюється безпосередньо аргументами.

1. Фермер - власники чи орендарі земельних угідь,
який веде своє господарство сім'єю та/або з
використанням найманої робочої сили, здійснює
виробництво, переробку і
реалізацію сільськогосподарської продукції на
основі використання майна, що знаходяться у нього
на праві оренди, довічного успадкованого володіння
або у власності.
Доведено, що Іваненко мєа права власності на
земельну ділянку, на якій веде господарство з
батьком, дружиною та дітьми, за допомогою техніки,
що є його приватною власністю виробляє,
переробляє та реалізує зернові культури, які
виростив на вказаній ділянці.
Отже, Петренко – фермер.

73. Види доказу. Непрямий (апагогічний) доказ.

Алгорітм непрямого доказу:
1.
Припускається істинність антитези (судження, що
суперечить тезі).
2.
З Антитези виводиться наслідок.
3.
Заперечується істинність наслідку.
4.
З схемою заперечно-ствердного модусу
умовно-категоричного силогізму заперечується
істинність антитези.
5.
За третім законом логіки (про будь-що істинним
є або ствердження або заперечення, і третього
не дано) стверджується істинність тези.

74. Завдання першого модулю: Підготуйте есе на обрану тему, осмисллено послуговуючись формами і законами мислення, йдучи за планом

цієї повної презентації курсу.
Мета модульго завдання: «активація» та
стимулювання процесу ВЛАСНОГО МИСЛЕННЯ за
допомогою логічних форм і законів, поглибленн
знань щодо таких форм і законів
Формат есе: текст/презентація/підкаст/відео
Виконані завдання надсилати на адресу:
[email protected]