Здоров’я населення. Медико-соціальні проблеми демографічних процесів

1. Здоров’я населення. Медико-соціальні проблеми демографічних процесів.

Івано-Франківський національний медичний університет
Кафедра соціальної медицини та громадського здоров'я
Лекція:
Здоров’я населення.
Медико-соціальні проблеми
демографічних процесів.
Складач: к.мед.н., доцент Ковальчук Ростислав Євгенович

2. Сьогодні Ви довідаєтесь про таке:

Медико-соціальні проблеми та методологія вивчення
здоров'я населення.
Предмет і зміст демографії, практичне
застосування.
Статика населення. Переписи населення,
методика їх проведення.
Динаміка населення. Механічний рух. Природний
рух, методика його вивчення.
Медико-соціальне значення смертності
немовлят, методика вивчення.
2

3.

Модулі Громадського здоров’я
у європейських школах
Назва
дисципліни
(англ.)
Дисципліна / модуль в
українських медичних
університетах
Епідеміологія і біостатистика
Epidemiology
and
Biostatistics
Епідеміологія,
біостатистика
Популяційне здоров’я, його
соціальні та економічні
детермінанти
Social Medicine
Соціальна медицина
Популяційне здоров’я і його
Hygiene
матеріальні (фізичні,
радіаційні, хімічні і біологічні)
екзо- та ендогенні детермінанти
Гігієна та екологія
Політика, економіка,
Health Care
організаційні теорії, управління Management
охороною здоров’я
Організація охорони
здоров’я, Економіка
охорони здоров’я,
Медичне право
Промоція здоров’я: медична
просвіта, охорона здоров’я і
профілактика хвороб
Health
Promotion
Організація охорони
здоров’я
Етика
Ethics
Організація охорони
3
здоров’я, Медичне право

4. Популяційне здоровя (Population health)

Популяційне здоров я
(Population health)
Синоніми: суспільне здоров'я,
здоров'я населення
Це умовне статистичне поняття, яке
достатньо повно характеризується
комплексом показників
Основні показники популяційного здоров’я:
Демографічні
Захворюваності
Інвалідності
Фізичного розвитку (для дитячого
населення)

5. Медико-соціальне значення показників здоров'я населення:

Індикатори та критерії:
соціального благополуччя і рівня
розвитку держави,
діяльності системи охорони здоров'я.
Підстава для планування:
політики держави в сфері охорони здоров’я,
трудових ресурсів та їх прогнозу,
мережі медичних установ, забезпеченості
населення медичним персоналом тощо.

6. Демографія :

Це наука про народонаселення та
закономірності його відтворення.
Демографія вивчає:
статику населення:
чисельність,
територіальне розміщення,
склад населення;
динаміку або рух населення:
зміни чисельності, розміщення і складу
населення,
причини і наслідки цих змін.

7. Рух населення:

природний – народжуваність, смертність,
населення
міграційний (механічний) – сукупність всіх
територіальних переміщень населення
(визначає характер розселення, щільність,
сезонний і маятниковий рух населення,
загрозу розповсюдження інфекційних
захворювань).
соціальний – переміщення людей з одних
соціальних груп в інші (визначає зміни в
соціальній структурі населення).
7

8. Джерела (методи) збору демографічної інформації:

про статику населення:
переписи населення (census)
Egypt 3000 B.C.
вибіркові соціологічні дослідження
домогосподарств (special surveys)
про динаміку (рух) населення:
поточний облік міграції (механічного руху)
населення
поточний облік природного руху населення
(вітальна статистика)
Примітка: проведення, контроль і фінансування
збору демографічних даних здійснюється
державою
8

9. ПЕРЕПИС населення: характеристика методу

Одиниця
Кожен житель країни, де проводиться
спостереження перепис
Програма
Переписний лист (бланк обстеження або
спостереження опитувач) для отримання даних:
(обліковий
демографічних (стать, вік, місце
документ)
проживання),
економічних (дохід, зайнятість),
соціальних (освіта, характеристики
шлюбу і кількості дітей, етнічні
характеристики, віросповідання,
відомості про міграції тощо)
Джерела
інформації
Документи і бази даних Державної
служби статистики України (Держстат
України), обласних статистичних
управлінь
9

10. ПЕРЕПИС населення: характеристика методу

Метод
дослідження
за часом
Одномоментне (поперечне) дослідження всі зібрані в ході перепису дані
відносяться до одного певного і
заздалегідь встановленого критичного
моменту (даті і часу перепису): діти, що
народилися після моменту перепису, в
ньому не враховуються; померлі після
моменту перепису враховуються як живі.
Періодичне (регулярне) дослідження – за
рекомендаціями ООН перепис
проводиться раз в 10 років.
Вид
дослідження
за обсягом
Суцільне (тотальне) дослідження охоплює всю територію і все населення
країни.
10

11. Історично датою проведення першого перепису вважається 1897 рік. За період, коли Україна перебувала у складі Радянського Союзу,

перепис проводився усього
лише шість разів.
Останній перепис в Україні був у 2001 році.
11

12. Показники (коефіцієнти, індекси) за даними перепису населення:

Чисельність у абсолютних даних,
Розподіл населення (у %):
за статтю (питома вага
чоловіків і жінок)
46,3%
за територіальним розташуванням
(питома вага міських і сільських
жителів, густина населення)
за віком (питома вага різних
69,3%
вікових груп)
за іншими ознаками (сімейний стан,
освіта, національність, соціальний
статус тощо)
53,7%
30,7%
12

13. Аналіз даних перепису:

Оцінка змін чисельності і структури населення
країни порівняно із попередніми переписами,
прогноз майбутніх змін.
41,17
2021
13

14. Чинники, що впливають на чисельність населення:

2021
Середній вік вступу у шлюб
1991
Тривалість подружнього життя
ч - 24,0
Планування сім'ї
ж - 21,5
Забруднення довкілля
Освіта та економічний стан
Доступність медичної допомоги
Харчування
Культурні та релігійні особливості
Стандарти життя
Умови праці
Ефективна фармацевтика
ч - 29,2
ж - 26,4
14

15. Аналіз даних перепису:

Оцінка вікової структури населення –визначення
типу населення за прогнозом відтворення:
залежно від співвідношення частки (питомої
ваги) осіб вікових груп:
0-14 років (діти, передрепродуктивний вік)
15-49 (дітородний, репродуктивний вік)
понад 50 років (пострепродуктивний вік)
прогресивний тип, якщо питома вага дітей
(0-14 років) перевищує частку осіб
пострепродуктивного віку (50 років і старших)
регресивний, якщо частка дітей (0-14 років)
менша від питомої ваги осіб у віці 50 років і
старших
стабільний (стаціонарний), якщо порівнювані
частки приблизно одинакові.
15

16. Аналіз вікової структури населення за прогнозом відтворення:

< 15
років
> 50
років
16

17. Популяційна піраміда

Це графік вікової
структури
населення (зліва –
чоловічої, справа –
жіночої), який своїм
силуетом
відображає
соціальну
характеристику
популяції
17

18. Типи популяційних пірамід:

А. Прогресивна (експансивна) – молоде і зростаюче
населення
В. Стаціонарна – дуже мале чи відсутнє зростання
населення
С. Регресивна (констриктивна) – старе населення,
чисельність якого знижується)
Вікові групи
100+
0-4
Чисельність населення у групі
18

19.

Популяційні піраміди: приклади
19

20.

Популяційні піраміди: приклади
20

21.

Динаміка популяційної піраміди України
1926 р.
1956 р.
2001 р.
2019 р.
21

22. Аналіз вікової структури населення:

Аналіз демографічного навантаження (Dependency
Ratio): кількість дітей та підлітків і осіб пенсійного
віку (разом та окремо), що припадає на 1000 осіб
працездатного віку (15-64 роки у більшості країн світу,
16-59 років в Україні).
В Україні:
Старше 60 років:
2008 р. – 315 осіб на 1000 працездатного віку
2021 р. – 418 осіб на 1000 працездатного віку
0-15 років
2021 р. – 270 осіб на 1000 працездатного віку
Загальне навантаження
2021 р. – 688 осіб на 1000 осіб у віці 16-59 років
22

23.

2021
4,337
30,514
7,104
23

24. Аналіз вікової структури населення:

Визначення динаміки і прогнозу постаріння
населення (за змінами питомої ваги осіб похилого
віку – понад 65 років; ВООЗ, 1982):
Тип населення
за рівнем постаріння
Частка осіб
старше 65 років
Молодий
<4%
Поріг старості
<7%
Старий
≥7%
24

25. За шкалою оцінки ООН населення України є дуже старим

Показник
постаріння
населення України
станом на 2021 р.
становив 17,7%,
що в 2,5 рази
перевищує
критичне
значення.
25

26. Природний рух населення

В Україні облік народжуваності і смертності
є обов'язковим і проводиться державними
районними (міськими) відділами РАЦС
(реєстрації актів цивільних станів), а в
селах – сільськими радами.
Для реєстрації народжуваності і смертності
у відділ РАЦС або сільраду потрібно
надати відповідні документи (свідоцтва),
видані медичними працівниками, які
засвідчили факт народження або смерті
людини.
26

27. Природний рух населення

Найважливішим показником природного
руху населення є
коефіцієнт природного приросту
(Natural growth, Natural increase/decrease) –
різниця між загальними коефіцієнтами
народжуваності і смертності.
Позитивний природний приріст свідчить
про збільшення чисельності населення,
негативний – про його зменшення
(депопуляцію).
27

28.

Тренди показників природного руху в Україні
2021 р.:
С =18,5
Н = 7,3
ПП = -10,3
28

29.

29

30. Облік народжуваності: характеристика методу

Одиниця
Кожен випадок народження живої дитини: повний
спостере- вихід або вигнання з родових шляхів матері (при
ження
терміні вагітності 22 тижні і більше) плода (з
вагою не менше 500 г) за наявності дихання або
таких ознак життєдіяльності, як серцебиття,
пульсація пуповини і/або скорочення гладких
м'язів
Програми Медичне свідоцтво про народження, ф. № 103/о
спостере- (видається медичними працівниками, що
ження
приймали пологи)
Реєстрація новонароджених, які народились
поза медичним закладом, здійснюється на
підставі довідки комісії уповноваженого
територіального органу охорони здоров’я згідно
Постанови КМУ від 09.01.2013р.
Свідоцтво про народження (видається у відділі
РАЦС або сільраді впродовж одного місяця з дня
народження)
30

31. Облік народжуваності: характеристика методу

Джерела
інформації
Звіт про медичну допомогу вагітним,
роділлям, породіллям (ф. № 21),
Документи і бази даних Державної
служби статистики України (Держстат
України), обласних статистичних
управлінь
Метод
дослідження
за часом
Поточне (поздовжнє) дослідження.
Вид
дослідження
за обсягом
Суцільне (тотальне) дослідження.
31

32. Показники народжуваності: загальні (грубі) коефіцієнти (Crude Birth Rate):

Коефіцієнт народжуваності (Birth rate) за рік:
кількість народжених живими за рік
1000
середньорічна чисельність населення
За нормативами ВООЗ народжуваність вважають
середньою при рівнях коефіцієнта 15-25 ‰.
Коефіцієнт народжуваності за місяць:
кількість народжених живими за місяць 12
1000
середньорічна чисельність населення
32

33. Рівні народжуваності в світі

34. Показники народжуваності: спеціальні коефіцієнти

Коефіцієнт фертильності (плодючості, fertility
rate):
кількість народжених живими за рік
1000
кількість жінок репродуктивного віку (15 49 років )
34

35. Спеціальні показники народжуваності:

Коефіцієнти відтворення
населення
Очікувана середня
кількість дітей, яких може
народити одна жінка
впродовж репродуктивного
періоду*
Загальний коефіцієнт
плодючості
(Total fertility rate)
Обидвох статей
Брутто-коефіцієнт
відтворення населення
(Gross reproduction rate):
Дівчаток
Нетто-коефіцієнт (чистий)
відтворення населення
(Net reproduction rate):
Дівчаток, що доживуть до
кінця свого
репродуктивного періоду
Примітка: * розраховується за даними повікової фертильності
поточного року
35

36. Рівні загального коефіцієнта плодючості у світі

37. Тренди показника сумарної плодючості у світі

37

38.

Показник сумарної плодючості у 1960 та 2016 рр.
38

39. Сумарний коефіцієнт фертильності в Україні

2021 р.
СКФ –
1,160
Місто –
1,083
Село –
1,288
39

40. Облік смертності: характеристика методу

Одиниця
спостереження
Кожен випадок смерті
Програми
спостереження
Лікарське
свідоцтво про смерть, ф. № 106/о
(видається лікарями в установленому порядку)
Фельдшерська довідка про смерть , ф. № 1061/о
Лікарське свідоцтво про перинатальну
смерть, ф. № 106-2/о (видається лікувальними
установами, де приймали пологи або помер
новонароджений)
Рішення суду про встановлення факту смерті
або оголошення громадянина померлим
Свідоцтво про смерть (видається у відділі
РАЦС або сільраді впродовж трьох днів з дня
смерті або на підставі рішення суду)
40

41. Облік смертності: характеристика методу

Джерела
інформації
Журнал обліку померлих (ведуться в
закладах охорони здоров’я),
Документи і бази даних Державної
служби статистики України (Держстат
України), обласних статистичних
управлінь
Метод
дослідження
за часом
Поточне (поздовжнє) дослідження.
Вид
дослідження
за обсягом
Суцільне (тотальне) дослідження.
41

42. Показники смертності: загальні (грубі) коефіцієнти (Crude Death Rate)

Коефіцієнт смертності за рік:
кількість померлих за рік
1000
середньорічна чисельність населення
За нормативами ВООЗ смертність вважають
середньою при рівнях коефіцієнта 10-15 ‰.
Коефіцієнт смертності за місяць:
кількість померлих за місяць 12
1000
середньорічна чисельність населення
42

43. Рівні смертності в світі

44. Показники смертності:спеціальні коефіцієнти

Стандартизовані коефіцієнти смертності
(Standardized death rate): рівні смертності у різних країнах
(територіях) розраховані на стандартне за віком
населення (український, європейський чи світовий
стандарт)
Коефіцієнти смертності в окремих вікових групах
(Age-specific mortality rate ): число померлих певної
вікової групи на 1000 населення відповідного віку
Коефіцієнти смертності від окремих причин (Causespecific mortality rate): розраховується на 100000
населення (інтенсивний показник)
Структура причин смертності: питома вага у %
смертності внаслідок окремої причини (класу хвороб)
серед всіх випадків смертей за рік (екстенсивний
показник)
Летальність (Case Fatality Rate): частота смертей від
якої-небудь хвороби серед усіх осіб, що хворіли на це
44
захворювання (розраховується у %).

45. Показники смертності: спеціальні коефіцієнти

Материнська смертність (Maternal mortality ratio):
Рання материнська смертність – статистичне
поняття, пов'язане із смертю жінки під час вагітності
або впродовж 42 діб після її закінчення, незалежно
від тривалості і локалізації вагітності, від будь-якої
причини, пов'язаної з вагітністю або її
ускладненням, але не від нещасного випадку або
інших випадкових причин.
Пізня материнська смертність – пов'язана із
смертю жінки від прямих та непрямих акушерських
причин, пізніше ніж через 42 доби, але раніше одного
року після закінчення вагітності
Розраховується на 100 тисяч живонароджених.
45

46. Материнська смертність в світі

46

47. Показник материнської смертності в Україні

23,5
2021
У більшості економічно розвинених країн показник материнської
смертності нижче 10 на 100000 новонароджених

48. Показники смертності: спеціальні коефіцієнти

Середня очікувана тривалість життя * (СОТЖ,
показник середньої тривалості майбутнього життя,
life expectancy, LE): на підставі таблиць смертності
при даних (для поточного року) рівнях повікової
смертності розраховується прогностичне середнє
число років майбутнього життя.
Показник зазвичай обчислюють окремо для
чоловіків і жінок при народженні (life expectancy at
birth, LEB), але його можна розраховувати і для
будь-якого віку.
* Важливий індикатор соціально-економічного
розвитку країни та стану здоров‘я населення.
48

49. Рівні середньої очікуваної тривалості життя в світі

50.

50

51.

51

52.

Як змінилась середня очікувана
тривалість життя при народженні
в Україні?
2021
1991
69,56 років;
ж – 74,21;
ч – 64,62
69,77 років;
ж – 74,36;
ч – 65,16
52

53. Показники смертності: спеціальні коефіцієнти

Потенційно втрачені роки життя (Years of
life lost due to Death, YLL) внаслідок
смертності у соціально активному віці: число
недожитих років до 65-річного віку на 100
тисяч населення (або до СОТЖ). Також
обчислюється окремо для чоловіків і жінок
різних вікових груп.
Є індикатором передчасної смертності
(premature mortality).
Показники дожиття чоловіків і жінок до
визначених вікових рубежів: 1, 15, 45 і 65
років – частка (%) новонароджених, що
доживе до цього віку.
53

54. Показники смертності: спеціальні коефіцієнти

Смертність дітей у віці до 5 років *
(U5MR) - смертність дітей перших п'яти
років життя на 1000 дітей відповідного
віку.
Смертність немовлят * (малюкова) – це
смертність дітей першого року життя на
1000 живонароджених.
* Важливий індикатор соціально-економічного
розвитку країни та стану здоров‘я населення.
54

55. Рівні смертності немовлят у світі

2021 р.: Україна – 7,2; хлопчики – 8,0; дівчатка – 6,4

56. Показники смертності немовлят: загальні (грубі) коефіцієнти

Коефіцієнт смертності немовлят (КСН, Infant Mortality
Rate - IMR) за рік:
0 1
,де
1000
0
1
ІМ0 - число померлих у віці до року з покоління поточного
року (народилися і померли у віці до одного року у
цьому році)
ІМ1 - число померлих у віці до року з покоління минулого
року (померли у віці до одного року у цьому році, але
народилися ще у минулому)
N0 – чисельність дітей, що народилися живими в
поточному році
N1 – чисельність дітей, що народилися живими минулого
року.
КСН у розвинених країнах складає 3-6 ‰, в Україні – 6-8 ‰.
56

57. Показники смертності немовлят: загальні (грубі) коефіцієнти

Схема
розрахунку
IMR
Померли у віці до року
IM1
N1
IM0
N0
01 січня – 31 грудня
Минулий рік
Поточний календарний рік
Коефіцієнт смертності немовлят за місяць:
кількість померлих до року за поточний місяць 13
1000
(число народжених живими у поточному місяці
число народжених живими у попередні 12 місяців )
57

58. Схематична класифікація смертності немовлят (за віковими періодами)

Мертвонародженість
Неонатальна
Антенатальна
Інтранатальна
Рання неонатальна
Пізня неонатальна
Постнеонатальна
від 22
тижня
вагітності
до пологів
під час
пологів
перші 7 діб
(168 годин)
життя
8 - 28 дні
життя
29 - 365 дні
життя
Перинатальна
58

59. Показники смертності немовлят: спеціальні коефіцієнти

Коефіцієнт мертвонародженості (Fetal mortality):
кількість мертвонароджених
1000
кількість народжених живими і мертвими
Коефіцієнт ранньої неонатальної смертності
(Early neonatal mortality):
кількість померлих впродовж 7 діб життя (168 годин )
1000
кількість народжених живими
Коефіцієнт перинатальної смертності (Perinatal
mortality):
(кількість мертвонароджених
кількість померлих впродовж перших 7 діб життя)
1000
кількість народжених живими і мертвими
59

60. Показники смертності немовлят: спеціальні коефіцієнти

Коефіцієнт неонатальної смертності (Neonatal
mortality):
кількість померлих впродовж
першого місяця життя ( 28 діб )
1000
кількість народжених живими
Коефіцієнт постнеонатальної смертності:
кількість померлих у віці 29 днів 12 місяців
1000
кількість народжених живими
кількість померлих у неонатальному періоді
60

61. Типи смертності немовлят (за питомою вагою неонатальної смертності):

кількість померлих впродовж першого місяця життя
100
кількість померлих у віці до одного року
Тип смертності
немовлят:
Частка неонатальної
смертності у загальній
смертності немовлят:
Тип А
понад 50 %
Тип В
30-49 %
Тип С
менше 30 %
В Україні у 2021 р. – 63,0 %
61

62. Головні причини смертності немовлят:

ВСІ ПРИЧИНИ СМЕРТІ ДІТЕЙ ВВАЖАЮТЬСЯ
ВІДВОРОТНІМИ!!!
у пери- і неонатальному періодах:
умовно невідворотні (окремі стани перинатального
періоду, вроджені вади),
синдром раптової смерті (без видимої причини при
ретельному соціологічному та
патологоанатомічному обстеженні),
критичні стани плоду (нульові, від’ємні значення
діастолічного кровотоку в аорті і пупковій артерії
плоду);
в постнеонатальному періоді:
керовані, відворотні (хвороби органів дихання,
травми та інфекційні захворювання тощо).
62

63. Матриця BABIES

Показник
Вага при
Внутрішнароджен- ньоутробні:
на смерть
Низька
(до 1500г)
Проміжна
(1500 2499г)
Нормальна (2500 г і
більше)
Рання
неонатальна смерть
(до 7 діб)
Пізня
неонатальна
смерть (7-28
днів)
Постнеонатальна
смерть (29
днів-1 рік)
Здоров‘я жінок і матерів
Медичне
обслуговування жінок
під час
вагітності і
пологів
Медичне
обслуговування новонародже
них після
народження
Медичне обслуговування ноМедичне
вонароджених
обслупісля
говування
народження
немовлят
Медичне обслуговування
немовлят
63

64. Матриця BABIES

64

65. Рекомендована література

Децик ОЗ, Кольцова НІ, Стовбан ІВ, Золотарьова ЖМ, Ціхонь ЗО,
Федорків НБ, Ковальчук РЄ. Вибрані лекції з громадського здоров’я.
Івано-Франківськ. ІФНМУ; 2019. 296 с.
Москаленко ВФ, редактор. Громадське здоров’я. Вінниця: Нова книга;
2013. 560 с.
Москаленко ВФ, редактор. Соціальна медицина та організація охорони
здоров’я. Київ: Книга плюс; 2010. 328 с.
Вороненко ЮВ, Москаленко ВФ, редактори. Соціальна медицина та
організація охорони здоров’я . Тернопіль: Укрмедкнига; 2000. 677 с.
Вороненко ЮВ, редактор. Посібник із соціальної медицини та
організації охорони здоров’я. Київ; 2002. 359 с.
Glaser AN. High-YieldTM Biostatistics, Epidemiology, and Public Health. 4th
ed. Baltimor: Lippincott Williams & Wilkins, a Wolters Kluwer business;
2014. 122 p.
Krirenberg K, Trong PhV, Hanh PhThM. Epidemiology. 2nd ed. Springer;
2019. 260 p.
Tulchinsky ThH, Varavikova EA. The New Public Health. 2nd ed. Amsterdam:
Elsevier Academic Press; 2009. 672 p.
65

66. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!

66