Оцінка та ефективність арт-технологій як засобу збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей і підлітків

1.   ДИПЛОМНА РОБОТА магістра на тему:     ОЦІНКА ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ АРТ-ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСОБУ ЗБЕРЕЖЕННЯ І ЗМІЦНЕННЯ ФІЗИЧНОГО ТА

ДИПЛОМНА РОБОТА
магістра
на тему:
ОЦІНКА ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ АРТ-ТЕХНОЛОГІЙ ЯК
ЗАСОБУ ЗБЕРЕЖЕННЯ І ЗМІЦНЕННЯ ФІЗИЧНОГО ТА
ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ
Викoнaлa: здобувачка другого (магістерського)
рівня вищої освіти, спеціальності 014. Середня
освіта. Біологія та здоров'я людини,
заочної форми навчання, групи БЗ-2пмз
Дитина Катерина Миколаївна
Керівник: д.і.н., професор, завідувачка кафедри
здоров’я і безпеки життєдіяльності
Коцур Н.І.

2. Актуальність теми

До різноманітних інноваційних технологій, які характеризують
сучасний стан розвитку психологічної і педагогічної науки й техніки,
відноситься арт-терапія.
Арт-терапія – технологія використання різних видів мистецтва для
забезпечення гармонійного розвитку учнів шляхом їх творчого
самовираження, самопізнання та самореалізації. Вона спрямована на
розв’язання оздоровчих, психокорекційних і виховних задач, творчого
ставлення до навчальної та комунікативної діяльності, групової та
сімейної взаємодії. У зв’язку з цим арт-терапія застосовується як один із
ефективних профілактичних і психокорекційних засобів для допомоги
школярам, які мають труднощі у навчанні, адаптації до освітнього закладу,
негативний емоційний стан, тривожність, страхи, невпевненість, низький
рівень самооцінки тощо.

3.

Особлива значимість впровадження арт-терапевтичних технологій серед школярів під
час широкомасштабної російсько-української війни. Наслідки російсько-української війни,
зокрема переселення, ракетні й артилерійські обстріли, втрата близьких і рідних
травмують психіку не лише дорослих, але й дітей і підлітків. Все це призводить до
розвитку хронічного стресу, основними проявами якого є страхи, замкнутість,
агресивність, ПТСР, погіршення пам’яті тощо.
Для полегшення психологічного стану й наслідків, спричинених сьогоденними подіями,
одним із ефективних методів є арт-терапія. Вона широко використовується у стресових
ситуаціях, для зняття не лише тілесної, але й психічної напруги. Окремі методи корекції
психологічного стану, зокрема такі арт-терапевтичні прийоми як образотворче мистецтво,
музикотерапія, казкотерапія, ігрова терапія, пісочна та глинотерапія повинні
використовувати у своїй професійній діяльності вчителі.
Не дивлячись на те, що арт-терапія впродовж останніх років зарекомендувала
себе як ефективний метод психокорекції і психопрофілактики, реабілітації і
тренінгу, в науковому просторі відсутні цілеспрямовані дослідження, присвячені її
оцінці та ефективності в збереженні і зміцненні психосоматичного здоров’я та
профілактиці нервово-психічних захворювань у дітей та підлітків.

4.

Мета нашого дослідження полягає у проведенні цілісного
наукового аналізу теоретичних та методологічних аспектів
застосування арт-технологій,
обґрунтуванні
ефективності їх
впровадження в збереженні та корекції психосоматичного здоров’я
підлітків.
У процесі реалізації мети дослідження нами посталено такі задачі:
1. З’ясувати стан досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній та
валеологічній літературі.
2. Проаналізувати і обґрунтувати методологічні аспекти арттехнологій в збереженні і зміцненні психосоматичного здоров’я дітей
та підлітків.
3. Охарактеризувати арт-технологію як засіб профілактики нервовопсихічних порушень у дітей і підлітків.
4. Проаналізувати найбільш поширені види арт-терапії в педагогічній
діяльності.
5. Дослідити та оцінити рівень психічного здоров’я підлітків.
6. Емпірично дослідити ефективність арт-технологій в збереженні і

5.

Об’єкт дослідження - арт-технології в збереженні і
зміцненні психосоматичного здоров’я підлітків.
Предмет
дослідження:
збереження
і
зміцнення
психосоматичного здоров’я підлітків, профілактика нервовопсихічних захворювань засобами арт-терапії.
Гіпотеза дослідження: арт-терапія є одним із ефективних
засобів збереження і зміцнення психосоматичного здоров’я,
психопрофілактики та психокорекції.
Очікувані ефекти: зниження стресостійкості, тривожності і
внутрішньої
конфліктності,
підвищення
рівня
самооцінки,
самовпевненості, самосприйняття, підвищення прагнення до
самопізнання і творчого розвитку.

6. ОЦІНКА ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ АРТ-ТЕХНОЛОГІЙ В ПСИХОПРОФІЛАКТИЦІ ТА ПСИХОКОРЕКЦІЇ НЕРОВОВО-ПСИХІЧНОГО СТАНУ У ПІДЛІТКІВ

Дослідження нервово-психічного стану підлітків проводилося серед
підлітків Любомльського ліцею №1 Наталії Ужвій Ковельського району
Волинської області. В дослідженні взяли участь учні 9−11 класів, віком
від 14 до 17 років. Загальна кількість респондентів становила 68 осіб.
Дослідження нервово-психічного стану школярів проводилося із
використанням таких методик: експрес-діагностика неврозу К. Хека і
Х. Хеса, «Шкала тривожності» А.М. Прихожан, тест стресостійкості.

7. Експрес-діагностика неврозу у підлітків

У нашому дослідженні оцінка результатів за методикою експрес-діагностики неврозу
К. Хека і Х. Хеса показала наступні результати: у 8 учнів (40%) відмічається висока ступінь
розвитку невротичних відхилень; 12 учнів (60%) мають низьку вірогідність виникнення
неврозу (діаграма 1).
Діаграма 1

8. Діагностика рівня тривожності підлітків за «Шкалою тривожності», розробленою А. М. Прихожан

Діагностика рівня тривожності підлітків за «Шкалою
тривожності», розробленою А. М. Прихожан
Методика включає ситуації трьох типів: 1) ситуації, пов’язані зі школою, спілкуванням з
учителями; 2) ситуації, які актуалізують уявлення про себе; 3) ситуації спілкування. Водночас із
оцінкою загального рівня тривожності, запропонований опитувальник дає можливість визначити
різні її види − шкільну, самооцінку і міжособистісну. При обробці результатів кількість одержуваних
респондентом балів по кожному виду тривожності визначається тією оцінкою, яку він дав ситуації.
Діагностика рівня тривожності школярів має важливе значення в професійній діяльності вчителя
та проводиться з метою своєчасної її корекції та усунення. Усунення тривожності в учнів, як
правило, проводиться двома шляхами − оволодінням тривожністю, зняттям її негативних наслідків
і усуненням причин, що викликають цей стан.
Проведені нами дослідження щодо ступеня прояву тривожності підлітків за методикою «Шкала
тревожности» А. М. Прихожан виглядають так: 15 % підлітків мають дуже високий рівень
загальної тривожності; у 20 % підлітків - дещо підвищений рівень тривожності; у 65 досліджуваних
– нормальний рівень тривожності (діаграма 2).

9.

Діаграма 2

10.

Ураховуючи
розподіл
тривожності
на
види
(навчальна,
самооцінна, міжособистісна) нами отримано такі результати:
Нормальний рівень навчальної тривожності спостерігається у
65 % досліджуваних; дещо підвищений рівень мають 20 %;
високий рівень тривожності відмічається у 10 %; дуже високий
рівень тривожності мають5 % досліджуваних підлітків (діаграма 3).

11.

Діаграма 3

12.

При дослідженні самооцінки тривожності нами встановлено: 75% досліджуваних
мають нормальний рівень ситуаційної тривожності, 15 % − дещо підвищений рівень та
10 % − дуже високий рівень тривожності (діаграма 4).
Діаграма 4

13.

При дослідженні міжособистісної тривожності встановлено: 80 % досліджуваних
мають нормальний рівень міжособистісної тривожності; 20 % досліджуваних –
високий рівень високий рівень тривожності (діаграма 5).
Діаграма 5
Діаграма 5

14. Дослідження рівня стресостійкості

Дослідження рівня стресостійкості нами проводилося за
тестом стресостійкості. Ця методика складається із 20
питань і передбачає п’ять варіантів відповідей: майже
завжди − 1; часто − 2; іноді − 3; майже ніколи − 4; ніколи −
5. Під час обробки даних потрібно підраховувати сумарну
кількість балів і визначити рівень стресостійкості.
Провівши оцінку рівня стресостійкості за тестом нами
встановлено: середній рівень стресостійкості мають 85%
підлітків;
у
10%
підлітків −
низький рівень
стресостійкості; 5 % підлітків мають високу стійкість до
стресових ситуацій та впливу стресу (діаграма 6).

15. Діаграма 6

16.

Отже, результати дослідження рівня тривожності і стресостійкості у школярів
свідчать про взаємозв’язок між високим рівнем розвитку невротичних порушень,
високою тривожністю і низьким рівнем стресостійкості. Незначні зміни в рівні
тривожності та стресостійкості підлітків можуть слугувати орієнтиром для діагностики
порушення психічного здоров’я на донозологічному етапі розвитку нервово-психічних
порушень.
До найбільш поширених донозологічних порушень під час повномасштабної
російсько-української війни нами віднесено страхи.
Проаналізувавши кількість
страхів в учнів, нами було встановлено, що більшість учнів мали по кілька видів
страхів, серед яких найбільш поширеними були страхи повітряної тривоги (42%),
замкнутого простору (28%), страх темряви (18%) та самотності (12%). Середня
кількість страхів у хлопчиків становила 4, у дівчаток – 6 (Таблиця 1). При цьому слід
підкреслити, що у регіоні проживання учнів артобстріли і бойові дії не проходили. Як
наслідок, такі страхи учні майже не відчували.
Таким чином, як свідчать результати дослідження, найбільш поширеними
страхами у школярів в період воєнного стану були страхи повітряної тривоги,
замкнутого простору (укриття та бомбосховища), страхи темряви та самотності.

17. Таблиця 1. Наявність страхів у дітей під час воєнного часу

№
п/п
Види страхів
Кількість дітей, що
мають страхи
%
1
Страх повітряної тривоги
15
42
2
Страх вибухів
1
2
3
Страх пожарів
1
2
4
Страх військової техніки (танків, дронів, літаків
та ін.)
2
4
5
Страх темряви
6
18
6
Страх
замкнутого
бомбосховища)
8
20
7.
Страх самотності
4
12
простору
(укриття,

18. Ефективність впровадження занять з ізотерапії в корекції нервово-психічних порушень у підлітків

Дослідження проводилося в три етапи.
На першому етапі була проведена робота з аналізу і узагальненню теоретичного
матеріалу за даними спеціальної літератури, в ході якої були вивчені питання, що
стосуються донозологічних форм нервово-психічних порушень; основних клінічних
форм психоневрологічних порушень; основних напрямків педагогічної роботи з
корекції нервово-психічних порушень.
На другому етапі дослідження нами проаналізовано технології і психокорекційні
методики для усунення донозологічних форм нервово-психічних відхилень у підлітків.

19.

У ході проведення дослідження нами було встановлено, що до
найбільш
ефективних
засобів
психокорекції
нервово-психічних
відхилень відноситься арт-терапія, а серед її методів – образотворче
мистецтво. У зв’язку із цим нами було розроблено психокорекційне
заняття «Ізотерапія в профілактиці та корекції психоемоційного стану
у підлітків».
Заняття проводилося два рази на тиждень тривалістю 1-2 години.
Мета заняття полягала в ознайомленні учнів з технікою малювання
та розтирання спіралі; малюванні на чорному фоні цукровою пудрою
для усунення їх негативного емоційного стану та формування
навичок адекватної реакції на стресори.

20.

На третьому етапі досліджень була проведена обробка результатів
для
оцінки
ефективності
розробленого
нами
психокорекційного
заняття. Отримані дані були опрацьовані. При повторному дослідженні
неровово-психічного стану школярів підліткового віку спостерігалася
позитивна динаміка показників тривожності та стресостійкості.
Результати дослідження за методикою експрес-діагностики неврозу
К. Хека і Х. Хеса були такими: із 20 досліджуваних у 10 % (2 учні)
спостерігається висока вірогідність неврозу, у 90 % (18 учнів) − низька
вірогідність виникнення неврозу (діаграма 7).

21.

Результати дослідження за методикою експрес-діагностики неврозу К. Хека і Х.
Хеса були такими: із 20 досліджуваних у 10 % (2 учні) спостерігається висока
вірогідність неврозу, у 90 % (18 учнів) − низька вірогідність виникнення неврозу
(діаграма 7).
Діаграма 7

22. Дослідження стосовно рівня тривожності у підлітків за методикою «Шкала тривожності» А. М. Прихожан виглядають наступним чином:

дуже високий рівень
загальної тривожності у підлітків не виявлено; дещо підвищений – у 5 % підлітків
та нормальний рівень тривожності мають 95 % досліджуваних (діаграма 8).
Діаграма 8

23. Дослідивши рівень стресостійкості підлітків після проведеного психокорекційного заняття нами встановлено: 70% підлітків мають

середній рівень
стресостійкості; 5% − низький рівень стресостійкості; високу стійкість до
стресових ситуацій та впливу стресу мають 25% підлітків (діаграма 9).
Діаграма 9

24.

Таким
чином,
запропоноване
нами
психокорекційне заняття з метою підвищення
загального рівня стресостійкості підлітків, сприяло
поліпшенню їх психемоційного стану, наблизивши
показники рівня розвитку невротичних порушень,
тривожності та стресостійкості до показників
здорових учнів відповідно до статі і віку.

25. ВИСНОВКИ

1. Проаналізовані джерела та література із зазначеної
проблеми показали відсутність загальноприйнятого
визначення «арт-терапія». Науковці пов’язують цей термін
із психотерапією і висвітлюють як її напрям, форму або
метод. Окремі дослідники розглядають арт-терапію як засіб
впливу на творчу діяльність, оздоровлення особистості; інші
- як інноваційну освітню технологію, спрямовану на
гармонійний розвиток особистості та профілактику і
корекцію
психосоматичних
захворювань
засобами
образотворчого мистецтва, музикою, казкою, драмою, грою
та ін.

26.

З’ясовано, що в науковому обігу існує три самостійних напрями арттерапії: педагогічний, медичний, соціальний. Всі вони спрямовані на
використання художньої творчості як лікувального чинника в
усуненні негативної емоційної сфери та забезпечення сприятливого
психологічного стану дітей і підлітків. Педагогічний напрям арттерапії використовується з метою корекції поведінки школяра,
збереження і зміцнення психічного здоров’я засобами художньої
діяльності та спрямований на здорову особистість.
Педагогічна арт-терапія має неклінічну спрямованість, розрахована
на потенційно здорову особистість, пов’язана зі зміцненням
психічного здоров’я дітей і підлітків та реалізовує здебільшого
профілактичні та корекційні функції. Окрім того, педагогічна арттерапія створює умови для розкриття внутрішнього потенціалу і
збагачення соціокультурного досвіду школярів через активне
залучення їх до різних видів творчої діяльності, музики, танцю,
театру, гри тощо.

27.

Встановлено, що методологічні аспекти арт-терапії у сучасній психології і медицині
представлені ​такими методами: психодинамічний (аналітичний), екзистенційногуманістичний, сімейний системний підхід, гештальт-метод, клінічна системна арттерапія (вітчизняна модель).
Психодинамічна (аналітична) арт-терапія заснована на аналітичній психології
особистості і психоаналізі К. Юнга.
Динамічний метод арт-терапії, спирається на можливість будь-якої людини до
проекціювання своїх внутрішніх конфліктів у візуальній формі.
Згідно з теорією З. Фрейда образотворча діяльність виступає компенсаторним
механізмом, що дозволяє знімати психічне напруження. Символічну експресію К.
Юнг розглядав як одну із важливих умов психічної гармонізації, що базується на
здатності психіки людини до саморегуляції.
Гуманістичний метод арт-терапії заснований на проблемі індивідуальності людини
та спирається на терапевтичний потенціал творчого процесу.

28.

Під час російсько-української війни особливо значимою є проблема
розвитку ПТСР у дітей та підлітків, що може при тривалому її впливі спричинити
низку психосоматичних порушень. Вона може виникати як гостра або затяжна
реакція на стресову подію. Особливо негативний вплив її відмічається на
організм дітей і підлітків, що пов’язано з їх віковими особливостями та
недостатньої соціальної, фізіологічної та психологічної зрілості. При цьому діти,
як правило, не усвідомлюють, що з ними трапилося, а в їх пам’яті залишається
сама травмуюча ситуація (звуки снарядів, гул ракет, звуки ударів, вибухів,
палаючий вогонь тощо). При тривалому впливі таких ситуацій інтенсивність
переживань зростає і, як наслідок, дитина стає вразливою. Як правило,
травмовані діти
висловлюють свої думки, пов'язані з пережитим, почуття
через поведінку.
До потужних зцілюючих і коригуючих методів при різних
психосоматичних відхиленнях у дітей і підлітків слід віднести арт-терапію.
Серед найбільш ефективних і потужних терапевтичних факторів важливе місце
відводиться образотворчій діяльності. Вона включає найрізноманітніші
способи поводження з художніми матеріалами, завдяки яким можна усувати
психоемоційну напругу та попереджати розвиток нервово-психічних порушень у
дітей і підлітків.

29.

До потужних зцілюючих і коригуючих методів при різних психосоматичних
відхиленнях у дітей і підлітків слід віднести арт-терапію. Серед найбільш
ефективних і потужних терапевтичних факторів важливе місце відводиться
образотворчій діяльності. Вона включає найрізноманітніші способи
поводження з художніми матеріалами, завдяки яким можна усувати
психоемоційну напругу та попереджати розвиток нервово-психічних
порушень у дітей і підлітків.
4. До найбільш поширених засобів арт-терапії в профілактиці та корекції нервовопсихічних відхилень у школярів науковці відносять: ізотерапію, яка застосовуються
для поліпшення психоемоційного стану, підвищення розумової працездатності і
покращення пам’яті, стимуляції творчого потенціалу, зниження рівня тривожності,
стресового навантаження тощо; музикотерапію, яка сприяє підвищенню рівня
розумової працездатності та пізнавальної діяльності, розвитку уваги, пам’яті,
мислення, поліпшенню моторики; казкотерапію, яка усуває у школярів високий
рівень тривожності, різноманітні страхи, агресивність, сприяє адаптації їх до шкоди,
впевненості в собі; пісочна терапія, що спрямована на самовираження особистості
школяра, розкриття його творчих здібностей тощо.

30.

Ураховуючи результати експериментального дослідження, варто
підкреслити, що простежується тісний взаємозв’язок між рівнем
невротизації, тривожністю, наявністю страхів і стресостійкістю
школярів. Ті досліджувані учні, які мають високу ймовірність
розвитку неврозу характеризуються низьким рівнем стійкості до
стрес чинників та високими показниками навчальної, ситуаційної та
міжособистісної тривожності.
Обґрунтовано, що психопрофілактична робота перш за все повинна
бути спрямована на подолання тривожності, страхів й підвищення
стійкості до впливу стресових ситуацій. Корекція тривожності у
підлітків передбачає: виховання впевненості у собі, зниження
емоційної напруги; допомога в подоланні негативних переживань;
допомога у знятті страхів, агресивності; підвищення рівня
стресостійкості та ін.

31.

До арт-терапевтичних методик, які показали високу
ефективність в лікуванні і зціленні психологічних травм
нами віднесено образотворче мистецтво.
До
найбільш
ефективних
методик,
які
використовуються
в
профілактиці
і
корекції
психоемоційного стану у підлітків нами віднесено:
малювання та розтирання спіралі; малювання на чорному
фоні «цукровою» крейдою.

32.

На повторному етапі дослідження була проведена обробка результатів
для оцінки ефективності розробленого нами психокорекційного
заняття. Отримані дані були опрацьовані. При повторному дослідженні
стану психічного здоров’я школярів підліткового віку відзначалася
позитивна
динаміка
показників
тривожності,
страхів
та
стресостійкості.
Таким чином, запропоноване нами психоорекційне заняття з
упровадженням образотворчого мистецтва сприяло підвищенню
загального рівня стресостійкості підлітків та дозволило поліпшити
їхнє психічне здоров’я, наблизити показники рівня розвитку
невротичних порушень, тривожності та стресостійкості до показників
здорових дітей відповідно до статі і віку.

33.

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!