Вертеп – український народний театр

1.

2. Вертеп – український народний театр

Вертеп (старослав'янське — з ХІ ст. — сад,
печера, де, за переказом, народився Христос)
— таку назву носить один з перших різновидів
релігійного театру в Україні, а згодом і в Росії;
переносний театр ляльок, у якому, починаючи
із кінця XVІ ст., розігрувалися вистави
євангельського змісту.

3. Вертеп – український народний театр

Про український вертеп (шопку, яселка,
бетлейку, бетлегем, бетлем тощо) —
здавалося б, відомо майже все: що слово
«вертеп» — це одночасно і ясла, і печера, і
скринька для вистав, і сам текст лялькової
вистави, і вид театру, і жанр; що у жанровому
відношенні це один з різновидів середньовічної
містерії, містерія з інтермедією.

4. Вертеп – український народний театр

Це обряд, забава, шкільна драма, вертепна
драма, лялькова комедія, або навіть опера,
зміст якої взято зі священного писання;
перший вертеп має церковнослов'янський
напис «Року Христового 1591 збудований»
(отже, вертепні вистави відомі в Україні вже
від 1591 року); що розмір цього похідного
будиночка, шафи або скриньки коливається в
межах 75–150 см.

5. Вертеп – український народний театр

Також відомо, що походження має чи то цілком
самобутнє, чи то західн; дуже схожий на католицькі
яселка статичні театри смерті; виконувався чи то
скоморохами, чи то міщанами, чи то благочестивими
людьми з мирян, чи то мандрованими дяками,
бурсаками, церковними півчими, п'яницями, пиворізами,
спеціальними виконавцями — вертепниками,
«народними виконавцями» (тобто будь-ким);
ляльками, живими виконавцями,або комбіновано (останнім
часом з'явилися повідомлення й про реліктові, тіньові
форми вертепу, що подекуди зустрічаються у Карпатах і
на Волині), у вертепній хаті, на ярмарках, на міській або
сільській площі;
лише на Різдво або й на інші свята.

6. Вертеп – український народний театр

Подібний театр існував також у Білорусії. Це була
батлейка (від Betle em — польська назва Вифлеєма) —
народний театр ляльок, поширений з XVІ ст. Інші назви
— Вифлеєм, Вяртеп, Жлоб, Яселка. Як і типологічно
близькі види театру (вертеп, шопка), батлейка пов'язана
з різдвяними святами. Поширенню батлейки сприяли
мандрівні семінаристи, які адаптували до умови
виконання батлейки сюжети шкільного театру.

7. Вертеп – український народний театр

В Україні старовинний мандрівний
маріонетковий театр виник в барокову добу
(друга половина 17-18 століття). Хоча перша
письмова згадка про вертеп датується ще 1666
роком і вона міститься в матеріалах
львівського ставропігіального братства.
Існують й інші припущення щодо першого
вертепу: це 1591 і 1639 рр., також скоморошні
“игры, глаголемыя куклы”, які побутували ще
в Київській Русі, а звичай “ходіння з куклами”
відомий ще з 1573 року.

8. Вертеп – український народний театр

Тоді вертеп складався з дво- або
триповерхового дерев’яного ящика, де
на третьому або другому поверсі
показували різдвяну драму, а на
другому і першому, або лише першому,
– механічно прив’язану до неї
сатирично-побутову інтермедію. Ці
поверхи за християнською традицією
трактувалися як “підземелля”, “небо” і
“земля”.

9. Вертеп – український народний театр

Першу різдвяну частину вертепу, яку
називали “свята”, мала зазвичай
стабільну композицію, а от друга
частина змінювалася в залежності від
місцевих умов, традицій та дотепності
вертепника.

10. Вертеп – український народний театр

Самі вертепні ляльки, які рухалися за допомогою
прикріплених до них знизу дротів, мали свої окремі ролі.
Ними рухав вертепник, який стояв позаду скрині і водив
ляльку по прорізах у підлозі, спостерігаючи за дією у
спеціальні віконечка.
Ляльок у вертепах могло бути до 40. Вертепник говорив і
співав за всіх героїв, змінюючи голос для надання
певної характеристики персонажам та брав
відповідальність на себе за цілу постановку.

11. Вертеп – український народний театр

Зі століттями вертеп видозмінювався – до
нього почали приставати різні музичні
супроводи, які додавали видовищу
більшої містерії. Згодом ляльковий
вертеп перетворився у “живий” вертеп,
виконавців яких інколи іменували
машкаратами, – ця назва походить від
слова “машкара”, що означає маска,
личина.

12. Вертеп – український народний театр

Це був наче маскарад, який ніс добрим людям
звістку про народження Ісуса Христа. У
вуличному Вертепі ходили колядувати діти й
підлітки, а в машкарати приймали лише
дорослих парубків: діти бути одягнуті в
звичайний одяг, а дорослі, котрі грали
серйозніші ролі (смерть, царя, янголів) були в
масках.

13.

Зазвичай учасники “живого” вертепу готують
заздалегідь релігійну виставу, розподіляють
ролі, вчать віршовані тексти, шиють та
лагодять костюми. Дійовими особами у таких
вертепах є: Ангел, Пастушки, Три Царі, Жид
Мошко та його дружина Сура, Чорт, Смерть,
Цар Ірод та його воїни, Козак та інші. З
вертепом також часто ходять колядники
старшого покоління.

14. Вертеп – український народний театр

“Живі вертепи” часто діляться на три основні
вікові групи: маленькі діти, віком приблизно
від 6 до 10 років, у другій — діти 11-15 років,
третя — молодь.

15. Вертеп – український народний театр

Особливими є також вертепи, які з року у рік
виставляють у наших храмах як візуальне
нагадування про радісне народження Христа у
бідній стаєнці, і маленькі крихітні вертепи на
тетраподі, і масштабні, розміром у людський
ріст композиції, які встановлюють на
церковному подвір’ї.

16. Вертеп – український народний театр

Все це несе великий вклад у нашу
історію. Багато дослідників та
українських письменників досліджували
явище вертепу і, що цікаво, його
актуальність не зменшується з роками.

17.

Ми чекаємо на вертепне дійство у своїх домівках
під час різдвяних свят, ми чекаємо його на
місцях роботи, коли доводиться працювати у
свято Різдва, ми чекаємо його на вулицях міст і
сіл, тому що саме актори вертепу додають
справжнього духу Різдва, який нам завжди
потрібний незалежно від віку, погоди чи місця
перебування.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Придивитись вертеп за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=QJyJDvaoo8&t=5s&ab_channel=%D0%92%D1%96%D0
%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%9C%D
0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%
D0%BA
та поділитись враженнями письмово.