Проектування кривошипно-повзунного механізму

1.

Шановні слухачі, вашій увазі надається доповідь до
захисту курсової роботи з дисципліни «Теорія
механізмів і машин» на тему «Проектування
кривошипно-повзунного механізму».
Доповідач – студент Исаченко Даніїл 131 групи

2.

Мета роботи
Метою роботи було: Оволодіти комплексом необхідних для інженерної діяльності
навичок щодо синтезу та аналізу важільних та зубчастих механізмів, які є
найбільш поширеними складовими технологічних та транспортних машин.
Для досягнення мети висунуті такі завдання:
1. Провести структурний аналіз важільного механізму
2. Провести кінематичний аналіз важільного механізму
3. Провести силовий аналіз важільного механізму
4. Провести дослідження зубчатого механізму в якому потрібно:
- Виконати кінематичний аналіз планетарного механізму двома способами
аналітичним та графічним
- Зробити розрахунок евольвентного зачеплення та побудувати картину
зачеплення.

3.

Кінетостатчний аналіз механізма

4.

Дослідження зубчатого механізму

5.

Висновки
В роботі за отриманим завдання кінематичної схеми важільного та зубчатого
механізму проведено синтез та аналіз цих механізмів.
В першому розділі проведено кінетостатичний аналіз важільного механізму
який включає в себе кінематичний та силовий синтез, також в даному розділі
проведено структурний аналіз важільного механізму. Розрахунок швидкостей та
прискорень ланок механізму проводився графоаналітичним методом, графічні
побудови якого проводились листі формату А1 (див. слайд 3) за допомогою
графічної програми. На цьому ж листі побудовано кінематичну схему у 8-ми
положеннях. Для заданого положення 1 було проведено силовий аналіз методом
планів та зроблено його перевірку методом важеля Жуковського. Розходження
результатів розрахунків цими методами складає 0,58% що є допустимим.
В другому розділі було проведено дослідження зубчатого механізму який
включає в себе кінематичний аналіз планетарного редуктора та розрахунок
евольвентного зачеплення з кутовою корекцією.
Кінематичний аналіз планетарного проведено двома методами, аналітичним
методом, та способом побудови діаграм лінійних та кутових швидкостей.
Розбіжність отриманих результатів цими методами не перевищує 5% що є
допустимим. Побудови для графоаналітичного методу проводились на листі 2
(див. слайд 4), також на цьому листі представлена картина евольвентного
зубчатого зачеплення.

6.

Дякую за увагу.