Вени верхньої кінцівки

1. Артерії верхньої кінцівки. Вени верхньої кінцівки. Лімфатичні судини і ділянкові лімфатичні вузли верхньої кінцівки.

2. ПАХВОВА АРТЕРІЯ /A.AXILLARIS/

Пахвова артерія є прямим
продовженням підключичної артерії і
безпосередньо продовжується у
плечову артерію .
Верхньою межею пахвової артерії
служить зовнішній край 1-го ребра,
нижньою — нижні краї великого
грудного м'яза (спереду) і
найширшого м'яза спини (ззаду).
Артерія лежить у пахвовій порожнині,
де йде зверху вниз, розташовуючись
позаду і латерально від однойменної
вени. Пахвова артерія оточена з
трьох боків (медіально, латерально і
ззаду) пучками плечового сплетення.
На всьому протязі, відповідно до
трьох трикутників передньої стінки
пахвової порожнини, артерію
поділяють на три відділи.

3. ПАХВОВА АРТЕРІЯ /A.AXILLARIS/

У межах ключично-грудного
трикутника від пахвової
артерії відходять: верхня
грудна артерія /а. thoracica
superior/, яка йде до
міжребрових м’язів I і II
міжребрових проміжків;
грудо-надплечова /а.
thoracoacromialis/, яка віддає
гілки до акроміона
(r.acromialis), дельтоподібного
(r.deltoideus), великого
грудного (rr.pectorales) м’язів.

4.

В грудному трикутнику від
пахвової артерії відходить
бічна грудна артерія /а.
thoracica lateralis/, яка йде на
грудну стінку разом з довгим
грудним нервом /п. thoracicus
longus/, що виникає з
надключичної частини
плечового сплетення. Бічна
грудна артерія перехрещує
спереду пахвову вену і йде
вниз по передньому
зубчастому м’язу, який і
кровопостачає. Крім того, вона
віддає гілки до грудної залози
/rr.mammarii laterales/.

5.

Від пахвової артерії в підгрудному
трикутнику відходить підлопаткова
артерія /a. subscapularis/, є
найбільшою гілкою пахвової
артерії. Вона йде по нижньому краю
підлопаткового м’яза вниз і
розділяється на дві кінцеві гілки:
1) грудоспинна артерія /a.
thoracodorsalis/, продовжує хід
уздовж нижнього краю
підлопаткового м’яза і
кровопостачає м’язи лопатки,
найширший м’яз спини і передній
зубчастий м’яз;
2) огинальна артерія лопатки /a.
circumflexa scapulae/, через foramen
trilaterum проходить на задню
поверхню лопатки, де забезпечує
м’язи кров’ю та анастомозує з
a.suprascapularis (із системи
підключичної артерії).

6.

Передня огинальна артерія
плеча /а.cirсumflеха humeri
anterior/, вона невелика, огинає
спереду хірургічну шийку
плечової кістки;
задня огинальна артерія
плеча /а.cirсumflеха humeri
posterior/, значно товща від
передньої, проходить через
foramen quadrilaterum разом із
пахвовим нервом, огинає
хірургічну шийку плечової кістки
ззаду і розгалужується у
дельтоподібному м’язі;
анастомозує з передньою
огинальною артерією плеча.
Обидві огинальні артерії
кровопостачають м’язи цієї
ділянки і плечовий суглоб.

7. ПЛЕЧОВА АРТЕРІЯ /A. BRACHIALIS/

Плечова артерія представляє
собою пряме продовження
пахвової артерії. Вона йде по
sulcus bicipitalis medialis і
входить до складу головного
судинно-нервового пучка плеча
(разом з однойменними венами,
серединним і ліктьовим
нервами).
В ділянці ліктьової ямки, під
aponeurosis bicipitalis артерія
ділиться на дві кінцеві гілки —
ліктьову і променеву артерії.
Найбільшою гілкою плечової
артерії є глибока артерія плеча.

8. Гілки плечової артерії

Глибока артерія плеча /a. profunda
brachii/ починається від верхнього відділу
плечової артерії, йде косо вниз і назад,
входить у канал променевого нерва, де
лежить разом з променевим нервом. Вона
віддає численні м'язові гілки до
триголового м'яза плеча і ділиться на такі
гілки:
середня обхідна артерія /a. collateralis
media/ є продовженням глибокої артерії
плеча; вона прямує вниз і у товщі
триголового м'яза плеча, позаду від
бічного надвиростка плечової кістки,
анастомозує з а.interossea recurrens;
променева обхідна артерія /a. collateralis
radialis/, йде вниз і попереду від бічного
надвиростка плечової кістки анастомозує з
а. recurrens radialis;
живильні артерії плеча /aa. nutriciae
humeri/, які заходять у живильні отвори
плечової кістки, кровопостачаючи її;
дельтоподібна гілка /r. deltoideus/, яка
відходить від початкового відділу глибокої
артерії плеча, проходить позаду дзьобоплечового м’яза і двоголового м’яза плеча,
кровопостачаючи їх. Згодом ця гілка йде
вверх по передній поверхні плечової кістки
до дельтоподібного м’яза і живить його.

9. Гілки плечової артерії

Верхня ліктьова обхідна артерія
/a. collateralis ulnaris superior/
починається від плечової артерії
дещо нижче відгалуження від неї
глибокої артерії плеча. Артерія йде
вниз позаду присередньої
міжм’язової перегородки плеча,
зближується з ліктьовим нервом і
разом з ним заходить у задню
присередню ліктьову борозну, де
анастомозує із задньою гілкою
ліктьової поворотної артерії (гілка
ліктьової артерії). Від верхньої
ліктьової обхідної артерії відходять
численні гілки, що беруть участь в
утворенні ліктьової суглобової сітки,
яка живить ліктьовий суглоб і
прилеглі до нього м’які тканини, а
також кровопостачають плечовий
м’яз, присередню головку
триголового м’яза плеча і шкіру у цій
ділянці;

10. Гілки плечової артерії

Нижня ліктьова обхідна артерія
/a. collateralis ulnaris inferior/
відходить від плечової артерії над
присереднім надвиростком плечової
кістки, йде вниз по передній поверхні
плечового м’яза, заходить у передню
присередню ліктьову борозну, де
анастомозує з передньою гілкою
ліктьової поворотної артерії (гілка
ліктьової артерії). Численні гілки цієї
артерії беруть участь в утворенні
ліктьової суглобової сітки і живлять
ліктьовий суглоб і прилеглі до нього
м’язи та шкіру.

11. ПРОМЕНЕВА АРТЕРІЯ /A. RADIALIS/

Променева артерія /a. radialis/ відходить від
плечової артерії в ліктьовій
ямці, дистальніше на 1–3 см від рівня щілини
плечо-променевого суглоба. За напрямком
вона є продовженням плечової артерії.
Променева артерія йде вниз по променевій
борозні передпліччя разом з однойменними
венами і поверхневою гілкою променевого
нерва, віддаючи численні м'язові гілки до
навколишніх м'язів. У нижній третині
передпліччя артерія лежить поверхнево, вкрита
тільки фасцією і шкірою, тому в цьому місці
легко пропальпувати її пульсацію і притиснути
до променевої кістки.
У дистальному відділі передпліччя променева
артерія повертає назад, огинає знизу
шилоподібний відросток променевої кістки і
переходить на тил кисті в ділянці “анатомічної
табакерки” під сухожилками довгого відвідного
м’яза, короткого і довгого м’язів-розгиначів
великого пальця. Потім променева артерія
змінює свій напрямок, пронизує привідний м’яз
великого пальця в першому міжп’ястковому
просторі і заходить у глибину долонної ділянки.
Кінцева гілка променевої артерії повертає до
ліктьового краю кисті і анастомозує з глибокою
долонною гілкою ліктьової артерії, утворюючи
глибоку долонну дугу /arcus palmaris profundus/.

12.

NB! У нижній третині
передпліччя променева артерія
вкрита тільки шкірою та фасцією,
тому її пульсацію тут легко
дослідити.

13. Гілки променевої артерії

Від променевої артерії послідовно
відходять такі судини:
-променева
поворотна
артерія
/a.
recurrens radialis/ бере початок від
променевої артерії в ліктьовій ямці, прямує
вбік і догори в передній бічній ліктьовій
борозні між плечовим і плечо-променевим
м’язами. В цьому місці вона анастомозує з
променевою обхідною артерією (кінцева
гілка глибокої артерії плеча), а інші її гілки
беруть участь в утворенні ліктьової
суглобової сітки;
-живильна артерія променевої кістки /a.
nutricia radii/ відразу заходить у живильний
отвір променевої кістки і кровопостачає її;
-м’язові гілки /rr. musculares/ є
численними і живлять прилеглі м’язи
променевого краю передпліччя, а також
шкіру цієї ділянки;
-долонна зап’ясткова гілка /r. carpalis
palmaris/ відходить від променевої артерії
на рівні нижнього краю квадратного м’язапривертача, йде присередньо і анастомозує
з долонною зап’ястковою гілкою ліктьової
артерії;

14. Гілки променевої артерії

поверхнева долонна гілка /r.
palmaris superficialis/ відходить від
променевої артерії на рівні основи
шилоподібного відростка променевої
кістки ще до входу її в ділянку
“анатомічної табакерки”. Потім ця
гілка йде вниз крізь товщу м’язів
підвищення великого пальця (або над
ними) і анастомозує з кінцевою гілкою
ліктьової артерії, беручи участь в
утворенні поверхневої долонної
дуги /arcus palmaris superficialis/.
Поверхнева долонна гілка живить
також м’язи і шкіру підвищення
великого пальця.
На долонній поверхні кисті променева
артерія віддає головну артерію
великого пальця /а.princeps
pollicis/, яка проходить по першому
міжкістковому проміжку. Ця артерія
ділиться на власні долонні пальцеві
артерії до обох боків великого
пальця і до променевого боку
вказівного пальця /а. radialis indicis/.

15. Гілки променевої артерії

- тильна зап’ясткова гілка /r. carpalis
dorsalis/ відходить від променевої артерії
після її виходу з “анатомічної табакерки”,
прямує присередньо і анастомозує з тильною
зап’ястковою гілкою ліктьової артерії, беручи
участь в утворенні тильної зап’ясткової
сітки (rete carpale dorsale/.
Від тильної зап’ясткової сітки відходять 3–4
тильні п’ясткові артерії /aa. metacarpales
dorsalis/, які прямують уздовж другого,
третього і четвертого міжп’ясткових
просторів, живлячи тильні міжкісткові м’язи, а
також кістки, шкіру та інші м’які тканини цих
ділянок. Четверта тильна п’ясткова артерія
(інколи відсутня) проходить уздовж
ліктьового краю кисті і переходить на тил
ліктьового краю мізинця і називається
тильною пальцевою артерією.
На рівні головок п’ясткових кісток кожна
тильна п’ясткова артерія (за винятком
четвертої) розгалужується на дві тильні
пальцеві артерії /aa. digitales dorsalis/, які
проходять вздовж обернених одна до одного
країв тильних поверхонь сусідніх пальців.

16. Гілки променевої артерії

Тильні поверхні першого пальця і
променевого краю другого пальця
кровопостачає перша тильна
п’ясткова артерія /a.
metacarpalis dorsalis prima/.
Вона відходить від променевої
артерії на тилі кисті перед її
входом у товщу першого тильного
міжкісткового м’яза і
розгалужується на три тильні
пальцеві артерії, що прямують до
променевого і ліктьового краю
першого пальця, а також до
променевого краю другого пальця.

17. Гілки променевої артерії

Глибока долонна дуга /arcus
palmaris profundus/ утворена
анастомозом кінцевого відділу
променевої артерії з r. palmaris
profundus ліктьової артерії. Дуга
розташована глибоко під сухожилками
м'язів-згиначів пальців на основах
п'ясткових кісток.
Від глибокої артеріальної дуги
відходять три долонні п'ясткові
артерії /аа. metacarpales palmares/.
Вони йдуть по міжкісткових м'язах і
біля основ пальців з'єднуються з
загальними долонними пальцевими
артеріями. Крім того, за допомогою
пронизних гілок /rr.perforantes/ вони
з'єднуються з тильними п'ястковими
артеріями.

18. ЛІКТЬОВА АРТЕРІЯ /A.ULNARIS/

Ліктьова артерія є більшою
кінцевою гілкою плечової, йде
косо у медіальному напрямку,
пронизує круглий м'яз-привертач і
дещо нижче середини
передпліччя входить у ліктьову
борозну, по якій разом з ліктьовим
нервом спускається до
променево-зап'ясткового суглоба,
далі артерія проходить через
retinaculum mm.flexorum на
долоню, розташовуючись
латерально від горохоподібної
кістки. Пройшовши до середини
долоні, ліктьова артерія круто
повертає вбік і утворює
поверхневу долонну дуту.

19. Гілки ліктьової артерії

На передпліччі ліктьова артерія дає
такі гілки:
Ліктьова поворотна артерія /a.
recurrens ulnaris/ відходить на
початку ліктьової артерії, повертає
вгору і ділиться на передню
/г.anterior/ та задню /r. posterior/
гілки, які анастомозують із верхньою
та нижньою ліктьовими обхідними
артеріями;
загальна міжкісткова артерія /a.
interossea communis/ відходить на
початку ліктьової артерії і ділиться
на передню та задню міжкісткові
артерії:
передня міжкісткова артерія /а.
interossea anterior/, йде по
передній поверхні міжкісткової
перетинки, пронизує її над
квадратним м'язом-привертачем і
закінчується у тильній сітці
зап'ястка; до виходу на тил кисті
вона віддає долонну зап'ясткову
гілку;

20. Гілки ліктьової артерії

задня міжкісткова артерія /а.
interossea posterior/, відразу
після свого початку проходить
через міжкісткову перетинку на її
тильну поверхню, по якій іде
вниз і закінчується у тильній
сітці зап'ястка. Біля свого
початку задня міжкісткова
артерія віддає міжкісткову
поворотну артерію /а.
interossea recurrens/, яка в
ділянці ліктьового суглоба
анастомозує з а. collateralis
media (з глибокої артерії плеча).

21. Гілки ліктьової артерії

Долонна зап'ясткова сітка /rete carpi
palmare/ розташована глибоко на
передній поверхні променевозап'ясткового суглоба і зап'ястка. Від
ліктьової артерії до сітки підходить
долонна зап'ясткова гілка /r. carpalis
palmaris/. Крім того, в утворенні сітки
беруть участь долонні зап'ясткові гілки
променевої і передньої міжкісткової
артерій.
Долонна зап'ясткова сітка анастомозує
з глибокою долонною дугою.
На кисті ліктьова артерія віддає
глибоку долонну гілку /r. palmaris
profundus/, яка відходить на рівні
горохоподібної кістки, пронизує м'язи
мізинця і під гачком гачкуватої кістки
йде глибоко під сухожилки м'язівзгиначів пальців. Тут, повертаючи
латерально, вона з'єднується з
променевою артерією, утворюючи
глибоку долонну дугу.

22. Гілки ліктьової артерії

Поверхнева долонна дуга /arcus
palmaris superficialis/ розташована
під долонним апоневрозом на
сухожилках м'язів-згиначів пальців.
Дуга утворена за рахунок з'єднання
кінцевого відділу ліктьової артерії з
поверхневою гілкою променевої
артерії /r. palmaris superficialis/, яка
може бути відсутньою. В таких
випадках поверхнева долонна дуга не
замкнута.
Від дуги відходять загальні долонні
пальцеві артерії /аа.digitales
palmares communes/, які прямують
уздовж червоподібних м'язів до основ
пальців, де кожна з них ділиться на дві
власні долонні пальцеві артерії /аа.
digitales palmares ргоргіі /(всього 6).
Вони проходять по обернених один до
одного боках II-V пальців. Така ж
артерія для ліктьового боку мізинця
відходить безпосередньо від ліктьової
артерії.

23. НАДПЛЕЧОВА СІТКА /RETE ACROMIALE/ – анастомоз підключичної, пахвової та плечової артерії навколо лопатки.

1. Навколо плечового суглоба в області над- та
підостьової ямок анастомозують:
надлопаткова артерія /a.
suprascapularis/ - з підключичної артерії
(щито-шийного стовбура).
огинальна артерія лопатки /a.
circumflexa scapulae/ - з пахвової артерії
(гілка підлопаткової артерії).
2. В області надплечового відростка
(акроміона) анастомозують:
надлопаткова артерія /a.
suprascapularis/;
грудо-надплечова артерія /a.
thoracoacromialis/ - з пахвової артерії.
3. Біля шийки плечової кістки
анастомозують:
передня та задня огинальні артерії
плеча /aa. circumflexae humeri anterior
et posterior/ - з пахвової артерії;
гілки глибокої артерії плеча /a. profunda
brachii/ - з плечової артерії.

24. ЛІКТЬОВА СУГЛОБОВА СІТКА /RETE ARTICULARE CUBITI/ - артеріальна сітка, що забезпечує обхідний кровообіг в області ліктьового

суглоба. В
утворенні цієї сітки приймають участь:
1. Середня та променева обхідні
артерії /aa. collaterales media et
lateralis/ - з глибокої артерії плеча
(гілка плечової артерії).
2. Верхня та нижня ліктьові обхідні
артерії /aa. collaterales ulnares
superior et inferior/ - з плечової
артерії.
3. Поворотні артерії /aa. recurrentes
ulnaris et radialis, interossea
recurrens/ - з ліктьової, променевої та
задньої міжкісткової (гілка загальної
міжкісткової) артерій відповідно.

25.

ВЕНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ / V.MEMBRI SUPERIORIS /
Поділяють на глибокі і поверхневі.
Глибокі вени – парні (за виключенням пахвової і
підключичної вен), супроводжують кожну
однойменну артерію і збирають венозну кров від
м’язів, кісток і суглобів.
Поверхневі вени проходять у підшкірній жировій
клітковині, розміщуючись над фасціями
відповідних м’язів, і збирають кров від шкіри і
підшкірної жирової клітковини.
Глибокі і поверхневі вени містять численні
клапани, анастомозують між собою, утворюючи
венозні сітки.
Анастомотичні вени клапанів не мають.

26. ПОВЕРХНЕВІ ВЕНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ

На долонній поверхні кожного
пальця венозна сітка формує по дві
долонні пальцеві вени (vv. digitales
palmares), які йдуть вздовж обох
країв пальців.
На рівні основ проксимальних
фаланг долонні пальцеві вени
анастомозують між собою,
утворюючи міжголовкові вени (vv.
intercapitulares), які переходять на
тил кисті в тильні п’ясткові вени.
На рівні основ проксимальних
фаланг ІІ–V пальців міжголовкові
вени утворюють поверхневу
долонну венозну дугу (arcus
venosus palmaris superficialis), що
анастомозує через долонні п’ясткові
вени з глибокою долонною венозною
дугою.

27.

ПОВЕРХНЕВІ ВЕНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ
На тильній поверхні
пальців венозна сітка
формує тильні пальцеві
вени, вздовж обох країв
кожного пальця,
анастомозуючи між собою.
На рівні середини
проксимальної фаланги
тильні пальцеві вени
з’єднуються з
міжголовковими венами і
формують чотири
тильні п’ясткові вени
(vv. metacarpales
dorsales), вони
супроводжують однойменні
артерії.
У тильній ділянці кисті між тильними
п’ястковими венами утворюються
потужні анастомози, які формують
тильну венозну сітку кисті (rete
venosum dorsale manus).
Тильні п’ясткові вени впадають,
вийшовши на передпліччя, в головну
і основну вени передпліччя.

28.

ПОВЕРХНЕВІ ВЕНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ
/ VV.SUPERFICIALIS MEMBRI SUPERIORIS /
Латеральна підшкірна вена руки, або
головна (v. cephalica) — поверхнева
вена верхньої кінцівки, яка
-
є продовженням першої тильної
п’ясткової вени;
-
йде по променевому боці
передпліччя,
-
лягає в латеральну борозну плеча,
-
пройшовши через ключично-грудну
фасцію впадає в пахвову вену.
прямує між дельтоподібним м'язом та
дельтоподібно-грудною борозною,

29.

ПОВЕРХНЕВІ ВЕНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ
Медіальна підшкірна вена руки, або
основна (v. basilica),
-
є продовженням четвертої тильної
п’ясткової вени,
-
переходить на передню поверхню
передпліччя і по ліктьовому краю
доходить до ліктьової ямки,
-
в неї впадає серединна вена ліктя.
далі переходить на плече, йде у
присередній борозні;
-
на середній третині плеча пронизує
плечову фасцію і впадає в одну з
плечових вен. Інколи впадає у
пахвову вену.

30.

ПОВЕРХНЕВІ ВЕНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ
Серединна вена ліктя (v. mediana
cubiti) – не має клапанів,
-
в передній ділянці передпліччя-під
шкірою;
-
відходить від головної вени
передпліччя (v.cephalica )у верхній
третині;
-
йде косо вверх і присередньо,
в ліктьовій ямці впадає в основну
вену передпліччя (v.basilica);
-
анастомозує з глибокими венами
ліктьової ямки.

31.

ПОВЕРХНЕВІ ВЕНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ
Часто у передній ділянці передпліччя,
окрім головної і основної вен
передпліччя, наявна серединна вена
передпліччя (v. mediana antebrachii).
-
Вона бере початок від підшкірної
венозної сітки в дистальній частині
передньої ділянки передпліччя,
-
йде вгору посередині між головною і
основною венами передпліччя;
-
впадає в ліктьовій ямці у серединну
вену ліктя або основну вену.

32. ГЛИБОКІ ВЕНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ / VV.PROFUNDAE MEMBRI SUPERIORIS /

Глибокі вени верхньої кінцівки (vv.
profundae membri superioris) є парними,
супроводжують кожну артерію і мають
однойменну назву. У долонній ділянці кисті
є дві венозні дуги-поверхнева і глибока.
Поверхнева долонна венозна дуга
(arcus venosus palmaris superficialis)
супроводжує однойменну артеріальну дугу,
від неї кров відтікає переважно у
поверхневі вени верхньої кінцівки.
У долонній ділянці глибокі вени утворюють
глибоку венозну дугу (arcus venosus
palmaris profundus).
У неї впадає 4–5 парних долонних
п’ясткових вен (vv. metacarpales
palmares), які проходять уздовж
міжп’ясткових проміжків від рівня головок
п’ясткових кісток.
Долонні п’ясткові вени анастомозують з
венами тилу кисті через міжп’ясткові
простори.

33.

ГЛИБОКІ ВЕНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ
Вени від глибокої і поверхневої
долонних венозних дуг формують на
передній поверхні передпліччя чотири
парні глибокі венозні магістралі:
-
променеві вени (vv.radials),
ліктьові вени ( vv.ulnares)
передні і задні міжкісткові вени
(vv.interosseae anteriores et posteriores).
Ці парні вени утворюють між собою
численні анастомози.
У ліктьовій ямці ліктьові і променеві вени
з’єднуються між собою попарно, утворюючи
відповідно дві плечові вени (vv. brachiales),
які анастомозують між собою,
супроводжуючи з обох боків плечову
артерію.

34.

ГЛИБОКІ ВЕНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ
Перед входом у пахвову ямку, на рівні
сухожилка найширшого м’яза спини, обидві
плечові вени зливаються, утворюючи одну
пахвову вену.
Пахвова вена (v. axillaris)
проходить у пахвовій ямці,
прилягаючи до пахвової
артерії.
Вона та її притоки мають
клапани та збирають кров
з поверхневих і глибоких
вен верхньої кінцівки.

35.

ГЛИБОКІ ВЕНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ
Найкрупнішими притоками пахвової вени є:
-
підлопаткова вена (v. subscapularis);
огинальна вена лопатки (v.circumflexa scapulae);
грудо-спинна вена (v. thoracodorsalis);
задня огинальна вена плеча (v. circumflexa humeri posterior);
передня огинальна вена плеча (v. circumflexa humeri anterior);
грудо-надчеревні вени (vv. thoracoepigastricae);
бічна грудна вена (v. thoracica lateralis).

36.

ГЛИБОКІ ВЕНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ
Підключична вена (v. subclavia) є безпосереднім продовженням пахвової
вени на межі І ребра.
На рівні груднинно-ключичного суглоба з’єднується з внутрішньою
яремною веною, утворюючи відповідну плечоголовну вену.
Місце злиття цих двох вен називається відповідно правим і лівим
венозними кутами.
У підключичну вену впадають:
- грудні вени (vv. pectorales)
тильна лопаткова вена (v. scapularis dorsalis),
- поперечні вени шиї (vv. transversae cervicis),
- грудо-надплечова вена (v. thoracoacromialis).

37. Лімфатичні судини і вузли верхньої кінцівки

Від верхньої кінцівки лімфа відтікає
по поверхневих і глибоких
лімфатичних судинах до ліктьових і
пахвових лімфатичних вузлів.
Поверхневі лімфатичні судини
/vasa lymphatica superficiales/,
утворюють бічну, присередню і
середню групи судин, які збирають
лімфу від шкіри і підшкірної
клітковини.
Бічна група лімфатичних судин
(5-10) /vasa lymphatica superficiales
laterales/, приймає лімфу від I-III
пальців, латерального краю кисті,
передпліччя і плеча. Ці судини
прямують вздовж бічної підшкірної
вени і впадають у пахвові
лімфатичні вузли.

38. Лімфатичні судини і вузли верхньої кінцівки

Присередня група лімфатичних
судин (5-15) /vasa lymphatica
superficiales mediales/, приймає
лімфу від IV-V пальців,
присередньої сторони зап’ястка,
передпліччя і плеча.
Ці судини прямують вверх по
передньоприсередній стороні
руки і впадають в ліктьові і
пахвові лімфатичні вузли.

39. Лімфатичні судини і вузли верхньої кінцівки

Середня група лімфатичних
судин (3-8) /vasa lymphatica
superficiales medianus/,
приймає лімфу від передньої
сторони зап’ястка і
передпліччя.
Судини прямують вверх вздовж
проміжної вени передпліччя до
ліктьових і пахвових
лімфатичних вузлів.

40. Лімфатичні судини і вузли верхньої кінцівки

Глибокі лімфатичні судини
/vasa lymphatica profunda/,
приймають лімфу від м’язів,
сухожилків, фасцій, суглобових
капсул і зв’язок, окістя.
Ці лімфатичні судини
супроводжують великі артерії і
вени верхньої кінцівки, частина
з них впадає у ліктьові
лімфатичні вузли, а більшість-у
пахвові вузли.

41. Лімфатичні судини і вузли верхньої кінцівки

Лімфатичні вузли верхньої кінцівки
/nodi lymphoidei membri superiores/,
утворюють дві групи лімфатичних
вузлів-ліктьові і пахвові вузли.
Ліктьові лімфатичні вузли (2-3) /nodi
lymphoidei cubitales/, розташовані в
ліктьовій ямці і поділяються на
поверхневі ліктьові вузли /nodi
cubitales superficiales/, розташовані
поверх фасції;
глибокі ліктьові вузли /nodi cubitales
profundi/, розташовані під фасцією.
Ліктьові лімфатичні вузли приймають
частину лімфи від кисті і предпліччя, а
їх виносні лімфатичні судини
прямують до пахвових лімфатичних
вузлів.

42. Лімфатичні судини і вузли верхньої кінцівки

Пахвові лімфатичні вузли (15-45)
/ nodi lymphoidei axillares/, є основними
ділянковими лімфатичними вузлами верхньої
кінцівки. Вони розташовані у жировій клітковині
пахвової порожнини, біля ії стінок і вздовж
судинно-нервового пучка, утворюючи 5 груп:
верхівкові вузли /nodi apicales/;
бічні або плечові вузли /nodi laterales, nodi
humerales/;
центральні вузли /nodi centrales/;
задні або підлопаткові вузли /nodi
posteriores, nodi subscapulares/;
передні або грудні вузли /nodi anteriores,
nodi pectorales/.
У цій ділянці є ще міжгрудні вузли /nodi
interpectorales/, і дельтоподібно-грудні
вузли /nodi deltoideopectorales/.

43. Лімфатичні судини і вузли верхньої кінцівки

Усі ці лімфатичні вузли з’єднані між
собою лімфатичними судинами. У
пахвові лімфатичні вузли
видкриваються приносні лімфатичні
судини з верхньої кінцівки, грудної
залози, грудної клітки і спини.
Виносні лімфатичні судини цих
вузлів утворюють з кожної сторони
підключичні стовбури /trunci
subclavius/. Правий підключичний
стовбур /truncus subclavius dexter/,
впадає у праву лімфатичну протоку
або в одну із вен, що утворює правий
венозний кут. Лівий підключичний
стовбур /truncus subclavius sinister/,
впадає у шийну частину грудної
протоки або в одну із вен, що
утворює лівий венозний кут.