Значення та виробництво соковитих кормів. Корене- та бульбоплоди, їх роль у забезпеченні тваринництва соковитими кормами

1.

Лекція 2. Значення та
виробництво соковитих
кормів. Корене- та
бульбоплоди, їх роль у
забезпеченні тваринництва
соковитими кормами.

2.

Питання, що виносятся на обговорення
1. Значення натуральних соковитих кормів у зимовий період.
Коренеплоди.
2. Кормовий буряк. Народногосподарське значення. Хімічний склад
кормового буряка та поживність кормів з них. Біологічні
особливості. Сорти. Технологія вирощування.
3. Цукровий буряк. Народногосподарське значення, біологічні
особливості. Сорти. Технологія вирощування.
4. Морква. Народногосподарське значення, біологічні особливості.
Сорти. Технологія вирощування.
5. Турнепс та бруква. Народногосподарське значення, біологічні
особливості. Сорти. Технологія вирощування.
6. Картопля. Народногосподарське значення, біологічні
особливості. Сорти. Технологія вирощування.
7. Топінамбур. Народногосподарське значення, біологічні
особливості. Сорти.

3.

1 Соковиті корми це рослинні корми з високим умістом води (понад 70%), що
знаходиться в зв'язаному стані, До соковитих кормів відносять: коренеплоди,
бульбоплоди, кормові баштанні культури, бадилля коренеплодів і
бульбоплодів, кормові трави, корми, що силосуються.
• Загальна поживність 1 кг соковитих кормів - від 0,1 до 0,3 кормової
одиниці. Містять вітаміни групи В, деякі — каротин.
• Суха речовина багата легкоперетравними вуглеводами (крохмалем і
цукром), бідні протеїном (за винятком бобових трав).
• Соковиті корми добре поїдаються всіма с.-г. тваринами. Сприятливо
діють на молочну продуктивність.
• Згодовують їх в основному в сирому вигляді без спеціальної
підготовки.
• Найбільш раціональне використання соковитих кормів у літній
період досягається організацією зеленого конвеєра.
• Вони збуджують апетит тварин, сприяють харчовому травленню.
• При згодовуванні тваринам соковитих кормів разом з грубими (сіно,
солома, висівки, полова) краще засвоюються грубі корми.
• Введення до раціону тварин соковитих кормів підвищує їх
продуктивність і приводить до зменшення частки концентрованих
кормів.

4.

Морква
Кормовий буряк
Бруква
Турнепс
Цукровий буряк

5.

2. Кормові та цукрові буряки
•Містять ферменти, вітаміни (В1 і В2), мінеральні солі,
мікроелементи.
•При згодовуванні у корів (особливо моркви) підвищуються
надої, але погіршується якість молока. Бетаїн (холін), який
міститься у буряках, сприяє обміну жирів і прискорює ріст у
молодняка. У 100 г гички його 20 25 мг.
•Добавка 10 12 % коренеплодів до раціону прискорює ріст
поросят на 12 %.
•Збір сухої речовини кормових буряків перевищує у 2 3 рази
зернові культури.
•Урожайність кормових буряків у Лісостепу складає 400-600,
а на торф'яниках 80,0 100,0 т/га.
•Крім цього ще збирають 15,0 20,0 т/га гички, яку можна
використовувати на зелений корм та силос.
•Кормові буряки ростуть у всіх зонах України.

6.

7.

Поживність кормів з буряків
Вид корму
Вміст поживних речовин, г у 1 кг
сирого
жиру
БЕР
корм. од. для
ВРХ
Гичка напівцукрових
буряків
Гичка кормових буряків
Силос з гички кормових
буряків
Силос з коренеплодів
кормових буряків
Силос з коренеплодів
напівцукр. буряків
Силос корм. бур. + кукур.
+ соломи пшен.
Коренеплоди кормового
буряка.
Коренеплоди з гичкою
корм. буряка.
Коренеплоди
напівцукрового буряка.
4
3
6
3
3
3
2
2
2
477
42
69
55
61
82
106
109
110
пер. прот.
каротин, мг
свиней
ВРХ
свиней
0,10 0,10
0,10 0,11
0,14 0,14
0,09 0,09
0,12 0,11
0,16
0,14 0,15
0,16 0,14
0,15 0,15
15
17
16
8
20
12
18
14
7
14
17
25
8
33
4
9
11
10
9
10
8
20

8.

Біологічні особливості. Кормові буряки
•Кормові буряки (Beta vulgaris v. crassa) двохрічна рослина родини лободових
(Chenopodiaceae).
•Кормові буряки за біологією близькі до цукрових, але менш посухостійкі і більш
чутливі на зрошення.
•Насіння проростає при температурі 2-50 тепла. Оптимальна температура для сходів –
12-15°С, для наступного росту листків і коренеплодів 15 200. При похолоданні ростки
буряків проходять яровизацію і можуть зацвісти. Сходи пошкоджуються при 3 40
морозу. Коренеплоди пошкоджуються на поверхні землі при температурі 20 морозу,
найкраще зберігаються при 0-20. Тому буряки теплолюбні рослини.
•Буряки – вологолюбні, так як формують високі врожаї. Але вони по природі відносно
посухостійкі завдяки розвинутій кореневій системі. Але при проростанні насіння й у
другій половині вегетації вимагають 60-70 % НВ.
•Буряки - рослини довгого дня. Вони формують коренеплоди при довжині дня більше
12 годин. Затінення приводить до зниження урожаю буряків.
•Довжина вегетаційного періоду – 180-200 днів, у скоростиглих гібридів дещо менше.
•Буряки вимогливі до ґрунтів. Найкраще розвиваються на чорноземах та каштанових
ґрунтах при рН 6,2-7,3. Вони вимогливі до родючості ґрунту, через це гній вносять, як
правило, під ці культури. Кормові буряки – солевитривала культура, вони краще
інших рослин переносять підвищену концентрацію ґрунтового розчину при внесенні
високих норм мінеральних добрив.

9.

Сорти і гібриди кормових буряків
Назва сорту
Зона
Використання
вирощування
Назва сорту
Еккендорфськ
ий жовтий
Полтавський
кормове
71
Полтавський
кормове
білий
Полтавський
кормове
напівцукровий
Львівський
напівцукровий
жовтий
Уманський
напівцукровий
напівцукровий
Аміго
СЛП
кормове
Барбара
СЛП
Болеро
СЛП
Переможець
СЛП
Київський
ЛП
РотеВальце
Л
Магнум
ЛП
кормове
Центаур
ЛС
Київський
Рожевий
ЛП
Зона
Використання
вирощування
СЛП
кормове
СЛП
кормове
СЛП
кормове
ЛП
напівцукровий
СЛП
кормове
СЛП
напівцукровий
Урсус
ЛС
кормове
напівцукровий
Рекорд
ЛП
кормове
кормове
Бригадир
1500 ц/га
кормове

10.

Технологія вирощування кормового буряка
•Місце у сівозміні Вирощують кормові буряки у кормових, овочевих та
польових сівозмінах. Попередники: озимі зернові, однорічні бобові,
картопля, багаторічні трави.
•Удобрення Для формування 1 т коренеплодів і гички потрібно, в
середньому, азоту 16-18, фосфору 6-7, калію 36-41 кг. Для
формування 50 т/га коренеплодів кормових буряків на дерновопідзолистих ґрунтах необхідно N175-185Р120-133К209-280. При отриманні 80
т/га кормових буряків вносять на сірих лісових ґрунтах 40 т/га гною,
N230-265Р62-85К190-205.
•На глибоких малогумусних чорноземах під цукровий буряк вносять 40
т/га гною, N125Р135К125, із них N10Р20К10 під час сівби, N25Р25К25 - у
підживлення.
•Кормові буряки при врожайності 1500 ц/га коренеплодів виносить з
ґрунту таку кількість поживних елементів: азоту – 415 кг/га, фосфору
135 і калію – 325кг/га.
•Для одержання врожаю 150-200 т/га коренеплодів рекомендується
вносити N260-350P120-160K60-180. На фоні гною норми мінеральних добрив
необхідно зменшувати на 25-З0%.

11.

•На поливних землях під кормові буряки гній вносять у нормі 50-60 т/га, а
мінеральні: на чорноземах – N180-240Р90-120К60, на темно-каштанових – N200260P90-120K60.
•Обробіток ґрунту Використовують дві системи основного обробітку
ґрунту -напівпаровий та поліпшений.
•Поліпшений спосіб полягає у лущенні стерні дисковими лущильниками
на 5-6 см у 2 сліди, а через 10-12 днів повторне на 14-16 см лемішними
лущильниками у агрегаті з боронами та котками, вирівнювання поля
вирівнювачами, внесення добрив та оранка на 30-32 см у кінці вересня, не
пізніше 1 декади жовтня.
•Напівпаровий спосіб полягає у лущенні на 5-6 см дисковими
лущильниками, оранки на 30-32 см не пізніше другої декади серпня з
боронами й котками. За літньо-осінній період поле 1-2 рази боронують
середніми боронами під кутом 20-300 до напрямку оранки, а потім
культивують на глибину 8-10 см. У жовтні необхідне глибоке безполицеве
розпушення.
•Поліпшений спосіб використовують у зонах нестійкого та недостатнього
зволоження, а напівпаровий - достатнього, при надмірному зволоженні.
•Останнім часом для якісної оранки використовують двохярусні плуги для
кращого загортання рослинних решток.

12.

•Весняний обробіток складається з розпушення верхнього шару ґрунту зубовими
боронами з наступною глибокою культивацією у зоні достатнього зволоження.
•Передпосівний обробіток ґрунту безпосередньо із сівбою проводять
культиватором УСМК - 5,4 Б на глибину трохи меншу, ніж глибина загортання
насіння. Інколи перед передпосівним обробітком вносять ґрунтові гербіциди
(ептам, роніт, дуал, ацелур).
•Крім культиваторів УСМК-5,4В, КРД-5,4 можна застосовувати фрезерний
культиватор КФГ-3,6.
•Сіють за температури на глибині загортання насіння 6 80. Норма висіву насіння
– 14-16 клубочків на 1 м2. Сіють на глибину 3-5 см (2,5-3,5 см, а за умов
посушливої весни – 4-4,5 см). Крупніше насіння можна загортати на 0,5-0,8 см
глибше.
•З урахуванням післясходових боронувань кормових буряків висівають на 1 м
довжини рядка 18 – 20 схожих одноросткових насінин або 14 – 18 суплідь. При
сівбі на кінцеву густоту (70 – 90 тис. коренеплодів на 1 га) — відповідно 10 – 12 і
8 – 10 з обов’язковим внесенням гербіцидів.
•Сіють сівалками ССТК-8, ССТ-12В, ССТ-8В з туковисівними апаратами АТП-2, а
також пневматичними - СТВТ-12, СУПК-12А, УПС-12, Контур (Амацоне), Унісем
(Сікам), Мультикорн (Кляйне), Оптіма ACCORD. Сіють насінням із лаб. схожістю не
менше 80 %, одноростковістю та дворостковістю 70-75 %, шліфованим і очищеним.

13.

Догляд за посівами. Для проведення вдалих культивацій по догляду за посівами на сівалках
установлюють розпушувачі - маркери.
Перший уздовжрядний обробіток проводять на 4-5 день після сівби культиваторами УСМК-5,4Б,
КОЗР-5,4 та КОЗР-8,1, КРД-5,4 у два сліди. На важких грунтах і сильно забур’янених ділянках полів
використовують культиватор із активними робочими органами- КФ-5,4.
Формування густоти стояння рослин за потреби проводять у фазі буряків 2-3 листочки
поперечним проріджуванням культиватором УСМК-5,4В, КРД-5,4, або вручну. Кінцева густота рослин
повинна складати 5-6 шт./м.
Одночасно з міжрядними культиваціями проводиться підживлення рослин мінеральними
добривами, рідким гноєм. Перше підгортання проводять у фазі змикання гички у рядку, а друге безпосередньо перед змиканням гички у міжрядді. Виконують тими ж культиваторами, що й раніше,
але з іншими робочими органами.
Боротьбу з бур'янами в посівах кормових буряків необхідно вести механічно і за допомогою
гербіциду бетаналу (0,8-1,2 кг/га). Застосовують його, коли бур'яни досягли фази 1-2 пар справжних
листків. Найбільш ефективне застосування гербіцидів з поливною водою. Сумісне внесення з
поливною водою гербіцидів і добрив підвищує урожайність коренеплодів до 40%.
При поширенні бурякових блішок посіви кормових буряків обприскують амбушем, 25%-м к.е. (0,4-1
кг/га).
Проти церкоспорозу посіви необхідно обприскувати 1%-м розчином бордоської рідини, 0,04%-м
розчином хлорокису міді. Обпилювання молотою сіркою (12-15 кг/га) – ефективний засіб боротьби з
борошнистою росою.
Збирання буряків проводять при температурі 6-100 за 10-15 днів, щоб зібрати до заморозків, які
пошкодять рослини. Збирають коренеплоди машинами КС-6Б-05 і МКК-6, коренезбиральними
машинами РКС, або бурякозбиральним комбайном КСТ-ЗА, а гичку – МБК-2,7.

14.

15.

3. Цукровий буряк
Ботанічна та біологічна характеристика
•Цукрові буряки - Beta vulgaris v. sacharifera належить до родини
Лободових - Chenopodiaceae. При проростанні насінина вбирає води 130150% до маси клубочків. Оптимальна вологість ґрунту становить 80 % на
структурних ґрунтах та 60 % - на малооструктурених.
•Транспіраційний коефіцієнт 130-373 (у Лісостепу 200-250). На 1 т
коренеплодів необхідно 10 т води. Найбільше води необхідно у липні серпні, коли ріст цукрових буряків найінтенсивніший.
•Мінімальна температура для проростання насіння 3-40, а оптимальна –
20-250. Сходи переносять приморозки 4-50 морозу, а при появі першої
пари справжніх листочків 80 морозу.
•Сівбу починають з настанням фізичної стиглості ґрунту за температури 68°С на глибині 8-10 см (для холодостійких 5-6°С) .
•Цукрові буряки вимогливі до світла та поживних речовин. Кращі ґрунти чорноземи. На 1ц урожаю необхідно 0,5-0,6 кг азоту, 1,5-2 кг фосфору,
0,55-0,75 кг калію.
•Це вологолюбна і теплолюбна культура.
•Сіють на глибину 3-5 см з нормою висіву 100 тис./га - 1 посівна одиниця.

16.

•Довжина вегетаційного періоду 180-200 днів, для
гібридів може бути коротша.
•Для формування врожаю цукрові буряки споживають
велику кількість поживних речовин. На утворення 1т
коренеплодів і відповідної кількості гички з грунту
виноситься: N -50-60кг, Р2О5 - 15-20 кг і К2О - 55-75 кг.
•Цукрові буряки багато виносять з грунту також
кальцію, магнію, сірки, марганцю, бору та інших
елементів. Оптимальна для цукрових буряків кількість
обмінного кальцію в грунті становить 60-70% ємкості
поглинання, обмінного магнію і калію - відповідно 10-15
і 3,5%.

17.

Кращими грунтами для цукрових буряків
є
чорноземи
типові
малогумусні
середньосуглинкові,
чорноземи
опідзолені
середньосуглинкові, чорноземи лучні, лучночорноземні,
темно-сірі
опідзолені
середньосуглинкові. Гіршими є світло-та сірі
опідзолені середньосуглинкові грунти. Оптимальна
кислотність грунтів для буряків знаходиться в
межах рН 6,0-7,0, об'ємна маса грунту - 1,0-1,2
г/см/кв. Для цукрових буряків найкращими
співвідношенням води та повітря в грунті є 1:1, а
оптимальна
повітроємкість
(некапілярна
пористість) - 12-20%.

18.

1. Сходи.
Сім'ядолі.
2. Фаза 2 пари
справжніх
листочків.
3. Рослина
буряку
кормового.
4. Поперечний
розріз
коренеплоду
буряку
кормового.
5. Рослина
буряку
цукрового.
Буряк
кормовий
6. Поперечний
розріз
коренеплоду
буряку
цукрового.
7. Суцвіття нещільний
пониклий колос.
8. Квітка
п'ятірного типу 5 чашолистиків,
к тичинок і
маточка, без
пелюсток.
9. Супліддя клубочок.
10. Плід коробочка
(раніше горішок).
Буряк
цукровий

19.

20.

Поживність різних видів корму з цукрових буряків
Вид корму
Уміст поживних речовин, г у 1 кг
сирого
БЕР
жиру
корм. од. для
пер. прот.
каро-
ВРХ
свиней
ВРХ
свиней
тин
0,11
1,06
-
6
42
7
8
36
-
-
Жом з цукрового буряка
Свіжий
Сухий
Кислий
2
8
2
35
540
71
0,08
0,98
0,12
Зелений корм
Кукурудза +гичка цукр.
буряка+солома
Гичка цукрового буряка
8
64
0,3
-
13
-
19
4
69
0,14
0,14
18
17
21
Силос
Гичка цукрового буряка
Коренеплодів
цукрового
буряка
Гичка цукрового буряка +
конюшина
Гичка цукрового буряка +
жом + солома
Гичка цукрового буряка +
коренеплоди
7
6
132
41
0,24
0,10
0,23
0,09
23
11
20
10
23
14
7
78
0.15
0,14
18
15
15
4
58
0,11
-
7
-
1
2
167
0,21
0,22
11
12
-

21.

Гібриди цукрових буряків
Назва сорту
Зона
вирощування
Рік
упровадження
Алікс
СЛП
1998
Альтій
С
Аметист
Назва сорту
Зона
вирощування
Рік
впровадження
Епос
ЛП
1998
1998
Каверось
Л
1998
СЛП
1995
Київський
Л
1996
Астро
СЛП
1995
Ківа
СЛП
1997
БЦ ЧС 32
СЛ
1991
Кий
ЛП
1997
БЦ ЧС 51
Л
1995
Лазер
СЛП
1997
БЦ ЧС 57
Л
1995
Олександрія
ЛП
1997
Верхнячський ЧС 63
Галина
Л
1996
Лоретта
ЛП
1997
ЛП
1998
Маестро
Л
1996
Дана
Л
1997
Евіта
СЛ
1996

22.

Імпортні гібриди буряку цукрового
Насіння цукрових
буряків
тип гібрида
толерантність до хвороб
БОРУТА
N–тип, Rz–Cr
(урожайний)
СІЛЕНТА
N (урожайний)
Rz (ризоманія)
Cr (церкоспороз)
Rz (ризоманія)
Cr (церкоспороз)
Rz (ризоманія)
Cr (церкоспороз)
Rz (ризоманія)
Cr (церкоспороз)
Rz (ризоманія)
Cr (церкоспороз)
Rz (ризоманія)
Cr (церкоспороз)
Rz (ризоманія)
Cr (церкоспороз)
Rt (ризоктоніоз)
Ap (афаноміцетна гниль або коренеїд)
Rz (ризоманія)
Cr (церкоспороз)
Rt (ризоктоніоз)
Rz (ризоманія)
Cr (церкоспороз)
Nt (нематоди)
НІ 0835
НІ 0450
ХЕЛІТА
ОЛІМПІАДА
N (урожайний)
Nz (урожайноцукристий)
Nz (урожайноцукристий)
Nz (урожайноцукристий)
ВОЛГА
Nz (урожайноцукристий)
ГАЗЕТА
Z (цукристий)
АТТАК
Nz (урожайноцукристий)
ОККА*
СИБАДІЯ*
Nz (урожайноцукристий)
Nz (урожайноцукристий)
строки збирання
регіон вирощування
Середні й пізні
Лісостеп і Полісся
Середні
Лісостеп і Полісся
Середні й пізні
Усі бурякосіючі регіони
Ранні та середні
Усі бурякосіючі регіони
Ранні та середні
Усі бурякосіючі регіони
Середні
Південь, Лісостеп
Ранні та середні
Лісостеп і Полісся
Пізні
Усі бурякосіючі регіони
Середні й пізні
Зони, уражені нематодами. Усі
бурякосіючі регіони
Rz (ризоманія)
Ранні та середні
Усі бурякосіючі регіони
Rz (ризоманія)
Cr (церкоспороз)
Середні й пізні
Центральна і Західна Україна

23.

СИ Марвін
Rz-Cr, урожайноцукристий
Малібу
Rz-Cr, урожайноцукристий
високопродуктивний
СИ Белана
Rz-Cr, урожайноцукристий
ОККА
Rz-EH урожайноцукристий
СИ Бадія
Rz-Cr, урожайноцукристого типу,
Аскета
Rz-Cr, цукристого
напрям
Толерантний до церкоспорозу і
коренеїда афаноміцесу і
церкоспорозу. Толерантний до
цвітушності, отже, підходить для
раннього посіву.
Стійкий до церкоспорозу і коренеїда
ризоманії
Новий стандарт
Надзвичайно екологічно продуктивності. Ранні строки
пластичний
сівби. Ранні та середні строки
збирання.
Середньопізній. Для
більш вологих умов
для вирощування в зоні
достатнього зволоження з
загрозою пошкодження
церкоспорозом.
стійкий до макрофоміни («гумових
Екологічно пластичний гібрид,
коренеплодів») , з середнім рівнем
Середньопізній та стійкий широкий термін збирання – від
стійкості до церкоспорозу, борошнистої
до посухи.
надранніх до ультрапізніх
роси, рамуляріозу та афаноміцетної
термінів
гнилі.
Стійкий до ризоманії, церкоспорозу,
з підвищеною посухостійкістю.
макрофоміни Гібрид поставляється
. для ранніх та середніх Гібрид поставляється
активованим за технологією
строків збирання
активованим за технологією
Енердж’Хілл (Energ'Hill®)
Енердж’Хілл (Energ'Hill®)
Стійкий до ризоманії, з середнім рівнем
Екологічно пластичний,
стійкості до церкоспорозу, рамуляріозу,
Середні й пізні строки
виведений для умов України з
коренеїда, борошнистої роси. Гібрид
збирання
різкими змінами температури і
поставляється активованим за
вологи.
технологією Енердж’Хілл (Energ'Hill®).
Витримує посуху, але одночасно
Гібрид, стійкий до кореневих гнилей,
Ранні, середні. Регіони із адаптований для зрошення.
стресостійкий, із підвищеною
постійним ураженням
Добре витримує умови
цукристістю. Також високостійкий до
кореневими гнилями. Усі запливаючих ґрунтів із високою
ризоманії та церкоспорозу.
бурякосійні регіони.
ймовірністю розвитку ґрунтових
патогенів.

24.

ПРОТЕКТА
Лаудата
Аттак
БРІТНІ
БТС 980
Гібрид вискотолерантний до
стійкий до ризоктоніозу (кореневих
кореневих гнилей,
Rz-Cr-Rt, Гібрид
гнилей). Характеризується потрійною Для середніх і пізніших високоврожайний в умовах
урожайно–
стійкістю до ризоманії, ризоктонії,
термінів збирання.
помірного та недостатнього
цукристого напряму
церкоспорозу.
зволоження. Для всіх
бурякосійних регіонів.
Продуктивний гібрид для зон,
стійкий до нематоди. Також
уражених нематодою, який
Rz-Cr-Nt, урожайно– характеризується стійкістю до коренеїда
Середні, пізні.
гарантує вискоку рентабельність
цукристого напряму та середньою стійкістю до
в умовах підвищеного тиску
церкоспорозу.
хвороб
Рекомендується для
Характеризується толерантністю до
Ранні строки сівби.
вирощування в зонах ураження
Rz-Cr-Nt, урожайно–
ураження нематодами, рамуляріозом та Середні й пізні строки
нематодами. Добре розкриває
цукристого напряму
середньою стійкістю до церкоспорозу. збирання.
потенціал продуктивності в
умовах достатнього зволоження.
Толерантний до церкоспорозу, ряду
Добре поєднує у собі кореневих гнилей, парші та
Чудово адаптується до
Строки збирання середні і
високу врожайність та рамуляріозу, що забезпечує оптимальну
різноманітних ґрунтовопізні
вміст цукру
густоту стояння рослин на момент
кліматичних умов вирощування
збирання
Диплоїдний гібрид
врожайного типу, Nтип. Внесений в
Чудово адаптується до
державний реєстр
Має високу стійкість до фузаріозу і
Строки збирання середні і
різноманітних ґрунтовосортів
середню до церкоспорозу
пізні
кліматичних умов вирощування
рослин придатних для
поширення в Україні в
2015 році

25.

БТС 665
БТС 140
БТС 495
Диплоїдний гібрид
цукристого типу, Z - Стійкий до ризоманії
тип
Диплоїдний гібрид
Має високий вміст цукру, середню
врожайно-цукристого толерантність до церкоспорозу, дуже
типу, NZ-тип.
гарну якість соку
Диплоїдний гібрид
нормальноВисока толерантність до хвороб
врожайного типу, NЕ- листкового апарату
тип.
Рекомендується для
Строки збирання ранні і вирощування на полях із
середні
низьким рівнем розвитку
церкоспорозу
Внесений в державний реєстр
Строки збирання середні і
сортів рослин придатних для
пізні
поширення в Україні в 2015 році
Внесений в державний реєстр
Строки збирання середні і
сортів рослин придатних для
п
поширення в Україні в 2016 році

26.

4. Кормова морква
•Серед коренеплодів займає перше місце за поживністю, так як уміщує багато
вітамінів групи В, каротину (від 80 - 250 мг % у столових до 1-8 мг % у кормових
сортів).
•Моркву вживають всі види тварин та птахів. Це молокогінна культура.
Обов'язково дають моркву молодняку тварин. Урожайність моркви сягає 400-500
ц/га.
Біологічні особливості
•Морква - Daucus carota L. - дворічна рослина родини селерових Apiaceae або
зонтичних Umbelliferae. Культура холодостійка. Насіння проростає при
температурі 3-40, оптимальна температура 18-200. Переносить заморозки до 4-60.
• Вегетаційний період складає 180-200 днів.
Морква - вологолюбна рослина, хоч і більш посухостійка, ніж інші
коренеплоди. Найвимогливіша до вологи у період сівба - сходи та потовщення
коренеплодів.
Це рослина довгого дня, зимостійка, вологолюбна. До ґрунтів менш
вимоглива ніж буряки. Росте на піщаних ґрунтах. Оптимальні ґрунти - осушені
торф'яники. З 1 ц коренеплодів виноситься 0,35 кг азоту, 0,15 кг фосфору, 0,7 кг
калію.

27.

Поживність кормів із моркви
Вид корму
Уміст поживних речовин, г у 1
кг
сирого
жиру
Гичка
Коренеплоди
моркви
Коренеплоди
моркви
БЕР
корм. од. для
пер. прот. карот
ин, мг
ВРХ свиней ВРХ свиней
кормової
5
3
85 0,14 - 18
82 0,14 0,14 9
9
21
-
червоної
3
81 0,14 0,12 9
8
-

28.

Сорти і види морква
• Культурна морква може бути столового та кормового напряму. Рід моркви налічує близько шістдесяти
видів. Види моркви відрізняються один від одного.
• Сорти моркви ділять на скоростиглі, середньостиглі та пізньостиглі. Період розраховується з моменту
появи сходів до технічної стиглості. Для скоростиглих сортів строк становить від сімдесяти до ста днів. Для
середньостиглого - від ста до ста двадцяти. Для пізньостиглого сорту термін сто двадцять - сто п'ятдесят
днів.
• Існує велика кількість сортів з оцінкою смакових якостей «хороші». Однак краще купувати товар з
оцінкою «відмінний смак» і «дуже хороший смак».
Селекціонери постійно працюють над створенням нових сортів. Коренеплоди можуть відрізнятися за
розміром і за формою. Виділяють три групи сортотипів: овальна, циліндрична і конічна. Найпоширеніша
форма - циліндрична. Вона представлена сортами НІЇОХ-33, Паризька каротель 443, Хибинская парникова та
московська пізня 13. Їх урожай при зберіганні не втрачає свої смакові і корисні властивості, а навпаки збільшує. Вміст каротину в ньому більше, ніж було під час збору врожаю.
• Морква може мати різне забарвлення. Колір залежить від природних барвників - каротину і антоціану.
Самий популярний овоч оранжевого кольору зобов'язаний своїм забарвленням каротину. У продажу є також
біла, жовта, червона, чорна, чорна, бордова, рожева, зелена морква.
• В основному обробляють помаранчеву і жовту. З тієї причини, що вони обидві містять в собі найбільшу
кількість корисного каротину. Фіолетова морква має відповідний колір. Проте може бути і червонофіолетового. Вона зобов'язана своїм кольором речовині антоціан. Вона покращує імунітет, допомагає
запобігти серцево-судинним захворюванням, а також утворенням ракових пухлин. Чорні сорти мають чорнофіолетовий або повністю чорний колір.
• Треба також зазначити, що коренеплоди різного кольору можуть також відрізнятися і за смаком.
Наприклад, морква жовта і біла дещо солодша помаранчевої. І ще вони краще хрумтять. Крім того, різні
види моркви мають і різні терміни дозрівання.

29.

30.

Біла морква
•Біла морква не містить в собі ніяких пігментів. Коренеплід білого кольору з зеленою верхівкою. Але при цьому
вона багата іншими корисними та поживними речовинами. Вона відрізняється дуже приємним смаком. Крім того
благотворно впливає на травлення.
•Батьківщиною давньої білої моркви є Пакистан, Іран і Афганістан. Тоді вона мала гіркий смак. З цієї причини її
сприймали як кормову культуру. Нещодавно в Латвії був виведений гібридний сорт, який не має гіркого смаку. Його
назва «White Satin F1». Коренеплоди його мають солодкий смак і дуже соковиті. Даний сорт має відмінну
особливість - на коренеплоді утворюються зелені відростки. З цієї причини ростучі рослини потребують періодичного
підгортання.
Жовта морква
•Її коренеплоди мають жовтий або світло-жовтий колір. За нього відповідає пігмент каснтофіл. Він схожий на
бетакаротин. Є дані про те, що каснтофіл запобігає захворюванню раку внутрішніх органів. Лютеїн, який вона містить,
захищає сітківку ока від шкідливої дії білого світла. Вживання її допомагає запобігти розвитку серцево - судинних
захворювань.
•Її батьківщина - Середня Азія. Виведені популярні сорти - Mello Yello F1 і Yellowstone.
Червона морква
•Також у світі існує і червона морква. Спочатку вона була завезена з Китаю та Індії. Пігмент лікопен впливає на її
колір. Цей же пігмент забарвлює кавуни і помідори. Лікопен допомагає оберігати організм від різних небезпечних
захворювань. Таких як рак легенів і простати. Крім цього він поліпшує роботу серця.
Різнокольорові сорти моркви
•Різнокольорові овочі зараз користуються великою популярністю. Багато компаній по всьому світу намагаються
вивести рослини, які б мали своє нестандартне забарвлення. Новітні технології дозволяють покупцям істотно
урізноманітнити вигляд своїх халатів, солінь і гарнірів. До шістнадцятого століття вирощувалися коренеплоди
багатьох забарвлень. Зараз різноманітність повертається.
•Спеціально був виведений сорт моркви Rainbow F1, який дозволяє виростити одночасно жовті, фіолетові, білі та
оранжеві коренеплоди. Вони зійдуть одночасно, будуть гарні зовні і смачні. Варто врахувати, що і сам по собі один і
той же сорт може мати різне забарвлення. Якщо овоч виріс у важкому грунті, то коренеплоди будуть більш
яскравими порівняно з тими, які вирощувалися в піщаному грунті.

31.

Сорти моркви
Сортотип, сорт
Характеристика
Нантська
Мають невеликий розмір листя, частка їх від маси рослини складає лише 25%.
Коренеплоди - циліндричні з тупим кінчиком і округлої, невеликою серцевиною, за
кольором близькою до кори. Цей сортимент відрізняється раннім і середнім
дозріванням коренеплодів: Нантська харківська, Бюро F1, Купало F1, Ройал Форто,
Натофі, Корона, Білбо F1 і ін.
Шантене
Характеризується добре розвинутими, прямостоячими листям, частка яких становить
40% від маси всієї рослини. Коренеплоди - конічні, з великою серцевиною. Це середньо-і
пізньостиглі сорти, такі як Ласуня, Шантене Сквирський, Артек, Дарунок F1, Червоний
велетень, Ройал Шантене, Ройал Шансон, Кампіна, Вікторія F1, Абако F1 і ін.
Геранда
Близькі до Шантене , але відрізняються короткими, зрізано-конічними коренеплодами.
При цьому сорти характеризуються прямостоячими, середніх розмірів листям, дуже
великий, гранованою серцевиною, яка займає більше 60% діаметра коренеплоду. До
цього сортотипу відноситься вітчизняний сорт Оленка, дуже скоростиглий і відмінний
для пучкової продукції, але коренеплоди схильні до розтріскування. Ці характеристики
властиві й для сорту Каротель, який відноситься до однойменного сортотипу. При
цьому відрізняється округлими і округло-овальними коренеплодами з великою
серцевиною і найменшим вегетаційним періодом (до 100 днів).
Валерія
(Flakke)
Характеризуються найбільш пізніми (понад 120 днів) термінами дозрівання,
відрізняються великими розмірами листя, частка яких становить 50% від маси рослини.
Коренеплоди - великих розмірів, веретеновидні, з округлою і великий серцевиною, до
65% від їх діаметра. Ці сорти найбільш придатні для зберігання, оскільки накопичують
достатню кількість сухих речовин і відрізняються високою лежкістю. Однак їх бажано
вирощувати на грядках або гребенях, в добре підготовленому ґрунті, щоб отримати
коренеплоди певних розмірів. До них відносяться сорти: Лосіноостровская, Осіння
червона, Довга червона, Віта Лонга F1, Перун F1, Велес F1 і ін.

32.

Короткий опис сортів та гібридів моркви селекції «РІЙК ЦВААН»
Байон F1
Надранній гібрид морк- ви для пучкової продукції. Придатна до збирання через 60 днів
після появи сходів. Характеризується дуже швидким ростом і яскравим зовнішнім
забарвленням коренеплоду. Коренеплоди циліндричні, гладенькі з тупим кінчиком.
Рекомендована норма висіву – 0,8-1,2 млн. насінин на 1 га. Загущені посадки призводять
до затягування строків отримання ранньої продукції. Відмінні результати гібрид показує
при ви- користанні агроволокна (спеціаль- ного покривного матеріалу).
Ріга F1
Середньопізній гібрид нантського типу. Відмінно підходить для миття та зберігання.
Коренеплоди циліндричні з гладкою поверхнею. Не схильний до розтріскування. Гичка
стійка до хвороб. Придатний для механічного збирання. Товарність врожаю на 8-10%
вища від аналогічних гібридів. Для коренеплодів характерна висока однорідність і
відмінні смакові якості та тривала лежкість. Висока вро- жайність. Рекомендована густота
– 1,2-1,4 млн. нас./га. Вегетаційний період – 120 днів.
Йоші F1
Новий гібрид нантського типу для зберігання. Характери- зується дуже однорідними
коренеплодами, дуже високою товарністю, відмінною внутрішньою якістю
коренеплодів. Пристосований для механізованого збирання та миття. Вегетаційний
період – 120-130 днів. Рекомендована густота – 1,6- 1,8 млн. насінин на 1 га.
Кабана F1
Універсальний гібрид нантського типу для ранньої продукції, споживання у свіжому
вигляді та зберігання. Коренеплоди однорідні, циліндричні, довгі та тонкі, відмінно
підходять для миття. Має високі смакові якості. Чудовий для приготування різноманітних
напівфабрикатів. Добре переносить загущенні посіви, що сприяє підвищенню товарності
та однорідності коренеплодів. Вегетаційний період для зберігання – 110 днів.
Каротан
Найкращий сорт із типу Флаке. Вегетаційний період біля 150 днів. Відрізняється кращим
забарвленням коренеплоду, ніж інші сорти. Без зеленої голівки. Посі-дає перше місце за
високий вміст каротину, цукрів і сухої речовини. Не має тенденції до накопичення
нітратів в коренеплодах. Придатний до заморожування, висушування та консервації.
Використовується там, де важливим є якість продукту. Найкращий сорт для
промисловості. Відмінно зберігається. Густота рослин – 0,8-1,0 млн./га

33.

Зетор F1
Високоврожайний гібрид з типу Берлікумер. Вегетаційний період 120 днів. Має гарні
циліндричні коренеплоди з відмінним внутрішнім та зовнішнім забарвленням.
Серцевина слабко виражена. Кінчик коренеплоду округлий. Призначений для
механічного збирання, зберігання, чудово миється, для різних видів переробки. Гібрид
характеризується високою однорідністю та товарністю врожаю. Придатний для
вирощування без гребенів. Гичка стійка до грибкових захворю- вань. Норма висіву на
зберігання – 1,0-1,4 млн. насінин на 1 га.
Краков F1
Гібрид типу Флаке. На 3 тижні ранньостигліший за Каротан. Коренеплоди вирівняні,
гладкі, інтенсивно забарвлені. Пристосований для механізованого збирання. Високий
вміст каротину і сухих речовин. Коренеплоди не схильні до утворення зеленої голівки.
Рекомендується використовувати як другий гібрид в конвеєрі для виробництва соків.
Високоврожайний. Рекомендована густота сівби – 0,8-1,0 млн. насінин на 1 га.
Трафорд F1
Гібрид типу Фла-ке. Призначений для різних видів переробки – виробництво соків,
нарізних напівфабрикатів, консервів і т.д. Характеризується високою врожайністю.
Коренеплоди інтенсивного червоного забарвлення, без вираженої серцевини. Добре
зберігаються. Придатний для вирощування без гребенів. Рекомендована норма висіву –
0,8 млн. насінин на 1 га. Рекомендується використову- вати як третій гібрид в конвеєрі
для виробництва соків.

34.

Вегетаційний період, густота, строки посіву та
збирання врожаю моркви селекції «Рійк Цваан»

35.

Елементи технології вирощування моркви
•Обробіток ґрунту ідентичний обробітку цукрових буряків.
•У Лісостепу вносять під моркву 25-35 т/га гною, N45P45K80-100.
•Сіють моркву як ранню яру культуру, або під зиму при настанні температури на
глибині 10 см 3-5 оС.
•Спосіб сівби - широкорядний (45 см), двох стрічковий (45+15), широкополосний із
шириною полоси 8-20 см і міжряддям 40-60 см.
Норма висіву -2-8 кг/га (широкорядний - 2-4,5 кг/га, або 100-200 шт. насінин
на 1 кв. м, двох стрічковий - 5-6 кг/га, широкополосний - 6-8 кг/га, або 250-300 шт.
насінин на 1 кв. м). При сівбі під зиму норму висіву збільшують на 25-30 %.
Глибина загортання насіння – 1-2 см. Посіви прикочують, знищують кірку та
сходи ротаційними мотиками, сітчастими та зубовими боронами.
•Після появи сходів 3-4 рази розпушують міжряддя, проводять підживлення,
обробляють посіви гербіцидами (пропазином, прометрином) у фазі 2-4 листочків.
• У фазі 4-5 листочків посіви проріджують, залишаючи рослини на віддалі 4-5 см.
•До збору урожаю на 1 га у Лісостепу повинно бути від 600 тис (східна частина) до 1
млн. (західна частина) шт.
Збирають моркву перед настанням морозів. Гичку збирають УБД-3А, ЖНУ3,3, ЖУС-3,5, коренеплоди підкопують і збирають буряковими або
картоплезбиральними комбайнами.

36.

37.

Турнепс та бруква
Вирощуються переважно у північних зволожених районах нечорноземної смуги,
на Україні на Поліссі та у західних районах (Волинська, Івано-Франківська,
Чернігівська, Житомирська та ін. області). Через невимогливість можуть
вирощуватись у поукісних та пожнивних посівах.
У цих рослинах вітаміну С більше, ніж у кормових буряків, але вони вміщують і
гірчичні олії, які знижують якість цих коренеплодів. При згодовуванні 20-25 кг
коренеплодів щодоби знижують якість молока, хоча надій і збільшується.
Середня урожайність брукви 400-600 ц/га у основних посівах та 150-250 ц/га у
поукісних.
Поживність кормів із брукви та турнепсу
Вид корму
Коренеплоди брукви
Коренеплоди турнепсу
Уміст поживних речовин, г у 1 кг
Сирого жиру БЕР
корм. од. для
пер. прот.
ВРХ
свиней
ВРХ
свиней
3
82
0,14
0,15
9
9
2
34
0,06
0,06
9
8

38.

39.

Біологічні особливості
• Бруква (Brassica napus ssp. rapifera) та турнепс (Brassica rapa
ssp. rapifera) належать до родини капустяних (Brassicaceae).
• Турнепс більш холодостійкий, ніж бруква. Насіння у них
проростає при температурі 1-30, проростки витримують
заморозки до 40, а дорослі рослини до 4-8.
• Це рослини довгого дня.
• Вегетаційний період у перший рік життя у турнепсу 70-110
днів, у брукви 110-150 днів.
• Ці рослини вологолюбні, особливо у перші фази життя.
• Бруква краще росте на зв'язних ґрунтах, через це росте
краще на важких, ніж на піщаних землях. Турнепс віддає
перевагу легким ґрунтам, оптимальне рН 6-6,5, хоча можуть
рости і при рН 4,3. З одним кілограмом коренеплодів бруква
виносить 4 кг азоту, 0,25 кг фосфору та 0,75 кг калію, а
турнепс - відповідно 0,25 кг, 0,1 кг, 0,38 кг.
• Це теплолюбні рослини, але холодостійкіші у порівнянні з
буряками.

40.

Сорти турнепсу та брукви
Турнепс
Волинський ранній круглий
Самсон
Сонячний ранок
Бруква
Куузіку (для Полісся)
Красносільська
Шведська
Куузіку
Елементи технології вирощування
У сівозміні брукву, як і інші кормові культури, розміщують поблизу ферм після озимих, просапних, овочевих, однорічних бобових, зайнятому пару і рідше
по чистому пару.
Найбільш придатні суглинисті ґрунти багаті органічними речовинами. Не можна розміщувати брукву після капусти та інших культур родини капустяних.
Непридатні ділянки сильно заселені дротяником.
Основний механічний обробіток - глибока оранка (22-27 см) з наступним вирівнюванням.
Передпосівний обробіток передбачає якісне розпушування верхнього шару ґрунту з вирівнюванням і коткуванням.
Культура реагує на внесення органічних і мінеральних добрив. Під брукву вносять 30-40 т / га гною, 5 т / га пташиного посліду, 10-20 т / га компосту, на
кислих ґрунтах: торф, гнойову рідину (до 20-30 т / га).
Повна доза NРК по 60 кг / га д.р. забезпечує збільшення врожаю на 30% і більше. Важлива роль належить мікроелементам: бору, міді, молібдену та
іншим. Бор вносять 1,5-2,0 кг / га д.р. або 30-40 кг / га бормагніевого суперфосфату. Ефективність всіх мінеральних добрив зростає при вапнуванні.
Мікродобрива можуть вносити спільно з насінням.
Насіння брукви калібрують і змішують з суперфосфатом, як наповнювачем. При дражируванні насіння поряд із протруйниками використовують
мікроелементи.
Брукву сіють як ранню яру культуру.
Насіння висівають в самий верхній шар ґрунту (1,0-2,5 см) з обов'язковим післяпосівним прикочуванням гладким катком при температурі на глибині 10см
3-5 градусів.
Брукву висівають з нормою від 0,5 до 0,8 млн. / га або, 3-4 кг / га. Спосіб сівби широкорядний з міжряддями 45, 60 або 70 см.
Боронування сходів брукви проводять у фазу 3-4 листків, використовуючи сітчасті або легкі зубові борони при густоті 30 сходів і більше на 1 м рядка.
Проріджування проводять, коли на 1 м погонному рядка не менше 20 сходів. До збирання має залишитися 50-90 тис. / га здорових рослин.
Міжрядні обробітки роблять залежно від розвиненості сходів по фазах. Глибина розпушувань: 4-6, 6-8 і 4-6 см.
Перед збиранням гичку брукви зрізають використовуючи УВС-3А або КИР-1,5. Збирають коренеплоди ККГ-1,4. Забирають коренеплоди брукви також
переобладнаними картоплекопалки і комбайнами.

41.

6. Бульбоплоди. Картопля
Народногосподарське значення. Картопля займає одне з перших місць
у світовому землеробстві поряд із пшеницею, рисом та кукурудзою. У
бульбах картоплі 12-25 % крохмалю та цукру, біля 2 % білків, вітаміни С,
В, А, РР, К, мінеральні солі.
Перетравність картоплі складає 83-97 %. Відходи технічної переробки
картоплі (барда, вичавки, м'язга) цінний корм для ВРХ та інших
тварин. Гичка картоплі застосовується для приготування раннього
силосу.
Зелена гичка та зелені бульби містять 0,0005 0,01 % алкалоїду
соланіну, який розпадається частково при відварюванні або
силосуванні.
Цінність картоплі у тому, що нею кормлять майже весь рік (натуральний
соковитий корм), особливо цінна для свиней та ВРХ.
Картопля має важливе харчове та агротехнічне значення. Це добрий
попередник, добре росте у повторних посівах.
Картопля являється основою культурою на Поліссі, хоча розповсюджена
по всій Україні.
Урожайність бульб складає до 160 ц/га ранньої та 320 ц/га звичайної
картоплі.

42.

Поживність кормів із
картоплі
Вид корму
Бадилля
Бульби
Силос із бадилля
Силос із картоплі
Барда з картоплі
Уміст поживних речовин, г у 1 кг
сирого
жиру
БЕР
6
2
5
1
-
67
193
81
202
9
корм. од. для
ВРХ
0,10
0,32
0,11
0,4
0,02
каротин,
свиней ВРХ свиней
мг
0,25
0,03
пер. прот.
14
11
26
4
21
4
25
15
24
-

43.

44.

45.

46.

47.

48.

49.

50.

Біологічні особливості
Картопля Solanum tuberosum відноситься до родини пасльонових Solanaceae. У нас це однорічна, а на батьківщині - багаторічна
рослина.
Бульби картоплі починають розвиватись при температурі 3-50. Найкращі умови складаються при температурі на глибині 6-12 см 780. В помірно вологому ґрунті сходи з'являються при температурі 10-120 на 23-25-й день, при 14-160- на 15-29-й, при 18-200 на 1223-й при 27-280 на 12-17-й день. Пророщені бульби сходять на 6-10 днів раніше.
Коренева система майже сформовується до фази бутонізація.
Листки починають формуватись лише при 11-130. Оптимальна температура ґрунту 18-250. Сума температур вище 100 за
вегетаційний період для ранніх та середніх сортів 1000-14000, для пізніх – 1400-16000. Вегетаційний період складає 60-125 днів.
Гичка вимоглива до температури і гине вже при 1-20 морозу. Заморозки затримують її розвиток на 1-2 неділі. Найкраща
температура для розвитку картоплі 19-220.
Бульби починають утворюватися з фази бутонізації, коли температура ґрунту складає 16-190, а температура повітря – 21-250.
Відношення до води. Картопля вимоглива до вологи ґрунту. 70-80% бульб та 80-85% зеленої маси приходиться на воду. 60-65%
кореневої системи розміщується у шарі ґрунту до 20 см, ще 16-18 % - у шарі 20 40 см і лише 17-20 % глибше 40 см. Тому необхідно,
щоб верхній шар ґрунту був достатньо вологим. На 1 ц бульб картопля витрачає на суглинку 65-104 ц води, на піску – 110-140 ц.
Максимум води витрачається у період бутонізація-цвітіння. В цей час оптимальна вологість ґрунту 70-75%. У кінці вегетації для
формування бульб вологість ґрунту бажано зменшити до 55-60 % ППВ.
Повітря. Потреба у кисні бульб, що розвиваються, набагато вища, ніж в інших рослин. За добу норма кисню складає 1 м2/г сухої
речовини. Для нормального дихання бульб концентрація кисню складає не менше 5 %, а для нормального росту - не менше 20 %
об'єму ґрунтового повітря.
Елементи живлення. 1 ц бульб із відповідною кількістю гички виносить 0,5 кг азоту, 0,2 кг фосфору, 0,9 кг калію, 0,4 кг кальцію, 0,2
кг магнію. У перші фази життя ростки забезпечені поживними речовинами з материнської бульби. При появі листків рослина
починає активно розвивати кореневу систему й активно використовувати поживні речовини з ґрунту. В період формування гички
картопля дуже вимоглива до азоту. В період цвітіння при бульбоутворенні зростає потреба у фосфорі та калії.
Картопля росте на поживних, піщаних ґрунтах із рН 5-6, хоча мириться з кислими ґрунтами.
Світло. Картопля світлолюбна культура. При затіненні рослини витягуються, легко обламуються, листки не можуть асимілювати
вуглекислий газ.
Раціональна густота рослин – 40-50 тис./м2 листяної поверхні на 1 га. Ряди краще розміщувати з півночі на південь. Це рослини
довгого дня.
Ґрунти. Кращі нещільні, добре проникні для води та повітря. Найбільш придатні для картоплі суглинки та супіски,
вологозабезпечені чорноземи та торф'яники з щільністю 1,1-1,2 г/см3. На легких піщаних ґрунтах оптимальна щільність - 1,4-1,5, а
на середньосуглинистих чорноземах 0,9-1,1 г/см3. Важливо - високий уміст в приземному шарі ґрунту СО2.

51.

Технологія вирощування картоплі
•Попередники: удобрені озимі, озимі по парах із підсівом бобових, зернобобові, просо, кукурудза, цукровий буряк, овочі та картопля повторно.
Вирощують картоплю у польових, кормових, овочевих сівозмінах та у вивідних полях. Попередники на Поліссі - льон, люпин.
•Картопля вимоглива до поживності ґрунтів.
•На Поліссі вносять до 60 т/га гною. Якщо доза гною менша 40 т/га, то додатково вносять мінеральні добрива - N60-90P45-90K90-120.
•У Лісостепу на темно-сірих лісових ґрунтах вносять 20-40 т/га гною і N45-60P60-80K60, на чорноземах малогумусних - (NPK)60.
•Обробіток ґрунту складається з лущення стерні, ранньої оранки на глибину від 22-25 см до 30-32 см. Весняний обробіток ґрунту складається з
боронування в 1-2 сліди, на запливаючих ґрунтах додаткове розпушення до 16-18 см. Перед сівбою проводять культивацію ґрунту на глибину до 12
см.
•Посадковий матеріал попередньо пророщують, що прискорює появу сходів. При цьому бульби менше пошкоджуються шкідниками, закаляються.
•Садять здорові бульби масою 60-80 г, протруєні ТМТД, при прогріванні землі на глибині 10 см до 6-80. На піщаних ґрунтах можна садити картоплю
трохи раніше. В першу чергу садять ранні сорти, а в кінці - пізні.
•Глибина посадки змінюється в зоні достатнього зволоження з 10-12 см до 7-8 на глинистих ґрунтах. У посушливих районах глибина загортання
збільшується до 16 см. При гребеневій посадці глибина складає 4-5 см.
•Картоплю садять картоплесаджалками СН-4Б-2 широкорядним способом з одночасним підживленням. Рекомендується внесення комплексних
добрив.
•Норма посадки на Поліссі 55 тис., у Лісостепу - 50 тис., у Степу - 45 тис. з міжряддям 70 см.
•Догляд за посівами. Боронування проводять 2-3 рази по мірі появи бур'янів. По сходах боронування проводять 1-2 рази, а потім - міжрядні
культивації. Для скорочення міжрядних обробітків вносять гербіциди.
•Першу культивацію проводять на глибину до 14 см, а останні - до 8 см.
•Підгортання кущів проводять до трьох разів - перше на початку бутонізації, друге на початку цвітіння.
•Збір урожаю. Якщо збирають ранню картоплю, то зелену гичку прикочують. Це дає можливість підвищити урожайність на 8 %. Збирають гичку
перед збором бульб за допомогою машин ЦБД-3А, КИР-1,5Б.
•Гичку збирають за 7-10 днів і закладають у силосні траншеї.
•Картоплю збирають поточним, роздільним та комбінованим способами.
•Поточним способом збирають картоплю на невеликих полях із легкими та середніми ґрунтами комбайном ККУ-2А і відвозять до сортувальних
пунктів КСП-15Б.
•Роздільний метод збору використовують на середніх та важких ґрунтах. Копають картоплекопачем-валкоукладачем УКВ-2 одночасно два рядки
картоплі і роблять валок. Підбирають валки з картоплею після просихання її ККУ-2А із чотирьох або шести рядків.
•При комбінованому методі машина УКВ-2 закладає бульби у міжряддя двох суміжних не викопаних рядів. При невисокому урожаї можна доверху
наложити валок двох інших суміжних рядів.
•Комбайн-підбирач ККУ-2А збирає таким чином зразу 4-6 рядів бульб.
•Інколи картоплю збирають копачами КТН-2Б із ручним збором.

52.

53.

Сорти картоплі (для усіх зон)
Назва сорту
Період вегетації
Назва сорту
Період вегетації
Столові
Астерікс
ранньостиглий
Купава
середньоранній
Божедар
ранньостиглий
Латона
ранньостиглий
Бородянська рожева
ранньостиглий
Луговська (для ЛП)
середньостиглий
Водограй
середньоранній
Мавка (для ЛП)
середньоранній
Гатчинська
середньостиглий
Малич (для ЛП)
середньоранній
Горлиця
середньостиглий
Невська
середньоранній
Дезіре (для Л)
середньопізній
Незабудка (для ЛС)
ранньостиглий
Джерела
ранньостиглий
Нікіта (для Л)
середньостиглий
Доброчин
середньоранній
Обеліск (для ЛС)
середньоранній
ранній
Обрій
середньоранній
Карін (для ЛП)
середньоранній
Огоньок
середньостиглий
Карлена (для ЛС)
ранньостиглий
Остара (для ЛП)
середньоранній
Кобза
ранньостиглий
Памір (для Л)
ранньостиглий
Коруна (для Л)
ранньостиглий
Краса (для Л)
ранньостиглий
Петланд Сквайєр
ЛП)
Пікассо
Зов
(для
ранньостиглий
середньопізній

54.

Столові
Технічностолові (універсальні)
Пост 86
середньоранній Зарево (для ЛП)
середньопізній
Провенто
ранньостиглий Ласунок (для ЛП)
пізньостиглий
Пролісок
ранньостиглий Придеснянська
середньостиглий
Пригожа 2
ранньостиглий Темп
пізньостиглий
Радич (для Л)
середньоранній Тімате
середньоранній
Ракурс (для ЛП)
середньопізній
Українська
рожева
ранньостиглий Цезар
середньостиглий
середньоранній Юкама
ранньостиглий
Розара (для Л)
Світанок
Київський
Симфонія
ранньостиглий
середньоранній

55.

7. Земляна груша
•Вирощується як кормова, технічна та продовольча культура. У
бульбах 18-22 % інуліну, який використовується для виготовлення
спирту та фруктози (цінний цукор для діабетиків). Земляна груша
- високоврожайна культура. Вона дає до 400 ц/га бульб і таку ж
кількість зеленої маси. 100 кг бульб відповідає 24, а 100 кг стебел
- 20 к. Од. Стебла містять багато вітамінів, 25-30 % сухих речовин,
білки з незамінними амінокислотами. Коефіцієнт перетравності
комплексу вуглеводів 70-80 %. Стебла містять 25-30, а листки 1520 % цукрів (від сухої маси). Силос із стебел хороший для ВРХ,
овець, кіз, а бульби - для всіх тварин, молодняку, птахів.
•У 100 кг силосу 18-25 к. од., 80-90 г перетравного протеїну. Інулін
із бульб сприяє розвитку мікроорганізмів у рубці тварин.
•Земляна груша використовується для виготовлення фруктози,
спирту, вина, винного оцту, кормових дріжджів, пива.

56.

Біологічні особливості топінамбуру
•Земляна груша Helianthus tuberosus- багаторічна рослина родини айстрових
Asteraceae.
•Це холодостійка культура. Бульби починають проростати при температурі 6-80,
витримують приморозки до 5-70, а бульби взимку - до 300 морозу.
•Весною з бульби виростає 2-3 стебла. У земляної груші два запасаючі органи вегетативні (бульби) та генеративні (корзинка) - на верхівці стебла.
•Максимальний ріст стебел спостерігається у другій половині літа, добові
прирости сягають 4-5 см. Потім ріст уповільнюється і з листків пластичні
речовини переходять у стебла та бульби. Бульби формуються до морозів.
•Сума активних температур за вегетацію 2000-28000.
•До світла топінамбур невимогливий, хоча в загущених посівах росте погано.
Рослина короткого дня.
•У земляної груші коренева система глибока, через це вона посухостійка.
Критичний період до недостачі вологи співпадає з початком потовщення
столонів (друга половина літа).
•Росте топінамбур на різних ґрунтах, але найкращі - легкі. Непридатні ґрунти солонці, солончаки, кислі та заболочені. До поживних речовин вимоглива. З 1 ц
зеленої маси виносить азоту 0,3 кг, фосфору 0,13 кг, калію - 0,45 кг, а з 1 кг
бульб - азоту - 0,2 кг, фосфору - 0,2 кг, калію - 0,7 кг.

57.

58.

• Агротехніка вирощування топінамбуру
аналогічна картопляній.
• Садять бульби на початку польових робіт.
Маса бульби 40-50 г. Ширина міжрядь 70 см і
між бульбами 30-35 см. Глибина висадки
бульб – 6-8 см, а на півдні – 10-12 см.
• Збирають зелену масу силосними
комбайнами, залишаючи стерню 25-30 см. У
наступні роки посадку підживлюють. При
загущенні частину бульб викопують і
згодовують тваринам відразу. Весною
повторно нарізають міжряддя.

59.

Література:
• 1. Бугай С.М. Рослинництво, 3 е вид. перероб. і
допов. К.: Вища шк. 1978. 384 с.;
• 2. Полевое кормопроизводство/ П.Я.Биленко,
В.И.Жаринов, В.П.Шевченко. К. Вища шк. 1985.
296 с.
• 3. Растениеводство/ под ред. Вавилова П.П.
М.:Колос. 1975. 590 с.
• 4. Примак І.Д., Гудзь В.П. Операційні технології
вирощування кормових культур. К.: Урожай, 1995.
288 с.
• 5. Майсурян Н.А. Растениеводство /лаборатор.
занятия/. М.: Гос.изд,1960. 384 с.
• 6. Довідник поживності кормів/ під ред. Карпуся
М.М. К.:Урожай,1988. 400 с.