Фізіологічні основи психічних функцій. Типи сигнальних систем дійсності

1.

2. Типи сигнальних систем дійсності

За Павловим І.П.
Перша сигнальна система дійсності
(властива всім тваринам і людині)
Друга сигнальна система дійсності
(властива тільки людині)

3. Перша сигнальна система дійсності

Виконує аналіз і
синтез безпосередніх
подразників з
оточення. Умовні
рефлекси
виробляються на
безпосередні сигнали
дійсності — зорові,
слухові, нюхові,
смакові і т.д.,
Цей функціональний
механізм є загальним
у людини і тварин.

4. Друга сигнальна система дійсності

За І.П. Павловим мова є
«сигналами сигналів. Вони
являють собою абстрагування
від дійсності і допускають
узагальнення, що є додатковим
спеціально людським явищем
мислення, яке створює спочатку
загальнолюдський емпіризм і,
нарешті, науку — зброю вищого
орієнтування людини у і
навколишньому світі і в собі
самій».

5. Значення словесної, другої сигнальної системи

В житті людей мова служить засобом спілкування,
словами люди передають один одному свій досвід і
знання, виражають свої думки і почуття, бажання і
т.д. Взаємний вплив людей здійснюється через
другу сигнальну систему.

6.

7.

8.

9.

10.

11. Пізнавальна діяльність людини

Ступені пізнання:
Умовиводи
Поняття
Уявлення
Сприймання
Відчуття
Судження
логічний ступінь
пізнання
чуттєвий ступінь
пізнання

12. Механізм  відчуття

Процес відображення в мозку людини окремих
властивостей, якостей предметів і явищ об'єктивної
дійсності внаслідок їх безпосереднього впливу на органи
чуття.
Зовнішній або
внутрішній
подразник
Рецептори в активно
функціональному
стані
Передача нервового
збудження
центральної
частини
аналізатора
суб'єктивний
образ
об'єктивного
подразника

13. Сприймання

Відображення в корі головного мозку цілісних образів
предметів і явищ дійсності в результаті їх безпосереднього
діяння на органи чуття.
Зовнішній або
внутрішній
подразник
Сукупність
в активному
рецепторних полів
Передача нервового
збудження
центральної
частини
аналізатора
стані
суб'єктивний
образ об'єктивного
подразника
Еталони
пам’яті

14. Уявлення

Чуттєво-наочний образ предметів або явищ дійсності,
які раніше діяли на органи чуття.
Збудником уявлення є не зовнішній предмет, а слово чи
думка про цей предмет, що викликає образ, уявлення,
оживлює збережені в мозку сліди фізіологічних реакцій,
відповідних минулим процесам сприймання.
Уявлення бувають одиничними і загальними.
Одиничні - відображають одиничний предмет
Загальні - уявлення викликають образ.

15. Поняття

Основна форма логічного мислення, в якій відбивається
сутність предмета, тобто сукупність всіх його істотних ознак.
Ознака - це те, чим відрізняється або чим схожі між собою
предмети і явища.

16. Судження

Форма мислення, в якій утверджується або
заперечується наявність у предметах і явищах тих
чи інших ознак, властивостей, зв'язків або
відношень між ними.

17. Умовивід

Одна з основних форм теоретичного мислення, в
якій з одного або декількох суджень виводиться
нове, з одного знання набувається інше.
Уміння робити умовиводи є ознакою високого
розвитку абстрактно-логічного мислення людини.

18. Пам'ять та її функції

Психічний процес відображення досвіду людини
шляхом засвоєння, збереження та подальшого
відтворення обставин її життя та діяльності
Основа індивідуальності людини та її місці в
суспільстві
Збереження ідентичності людини (інформація про
саму себе)
Засіб продуктивної діяльності (навчання,
професійні навики тошо)
Основа для збереження, передачі та поповнення
суспільного досвіду в масштабах людства
Основа творчої діяльності людини, як база
накопмченихзнань та попереднього досвіду

19. Теорії пам'яті

Асоціативна • Пам'ять - накопичення та ускладнення певного
набору асоціативних звязків, що утворюються
теорія
(Арістотель) протягом життя людини.
Нейронна
теорія
Біохімічна
теорія
• Пам'ять розглядається, як двоетапний фізіологічний
процес - запам'ятовування та згадування
• Пам'ять - складний біохімічний процес
синтезубілків РНК у корі півкуль головного мозку,
внаслідок певних процесів збудження

20. Види пам'яті

За тривалістю перебігу процесу
• короткочасна; довготривала; оперативна
За активністю аналізатора
• зорова; слухова; нюхова; смакова; тактильна
За предметом та матеріалом діяльності
• рухова; образна; емоційна; словесно - логічна;
За формою психічної активності
• мимовільна; довільна

21. Процеси пам'яті

Запам'ятовування
Збереження
Пам'ять
Відтворення
Забування

22. Типи запам'ятовування

За активністю
свідомості
За формуванням
логічних
зв'язків між
матеріалом
• мимовільне
• довільне
• механічне
• осмислене

23. Мнемічні (індивідуальні) якості людини

Обсяг пам'яті (кількість
інформації, яку може
запам'ятати, зберегти і
відтворити людина)
Домінуючий вид пам'яті (в
залежності від задіяності)
Індивідуальні якості пам'яті
людини (швидкість, точність
запам'ятовування, тривалясть
збереження інформації)

24.

25.

26.

27. Увага та її види

Увага — спрямованість психічної діяльності людини на
певні предмети або явища дійсності за умови
абстрагування від усього іншого.

28. Властивості уваги

Вибірковість здатність свідомо
цілеспрямовано
сприймати
інформацію
Переключення —
це активний
процес, який
полягає у здатності
людини за потреби
міняти фокус своєї
зацікавленості з
одного предмета
чи явища на інші.
Обсяг уваги — це
кількість предметів
або явищ, які
одночасно можуть
бути охоплені увагою
і сприйняті в
найкоротший час. (4
- 6 предметів або
явищ)
Концентрація, або
зосередженість,
уваги - всі думки і дії
людини зосереджені
на чомусь одному, що
на даний момент
найбільше її
цікавить.
Стійкість уваги —
це той час, протягом
якого людина може
концентрувати увагу
на предметі своєї
зацікавленості або у
зв'язку з
необхідністю.
Розподіл - це
здатність людини
одночасно
виконувати декілька
видів діяльності