Речення прості й складні, двоскладні й односкладні

1.

Перше жовтня
Класна робота

2. Виписати словосполучення, зробити синтаксичний розбір

Славити Батьківщину, вітер і сонце,
непохитна мужність, перехопити цікаву
ідею, буду читати, пісня лунає, дуже
пізно, накивати п‘ятами

3. Речення прості й складні, двоскладні й односкладні. Граматична помилка та умовне позначення її

4. Завдання уроку

повторити відомості про речення,
головні й другорядні члени;
удосконалювати вміння визначати
граматичну основу речень;

5.

СИНТАКСИС –
РОЗДІЛ НАУКИ ПРО МОВУ,
ЩО ВИВЧАЄ БУДОВУ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ
ТА РЕЧЕНЬ

6.

Основною синтаксичною
одиницею є речення. Лише воно
здатне повною мірою
задовольнити різноманітні
потреби людського спілкування.
За допомогою речення формуємо,
виражаємо, й повідомляємо думку.

7.

Речення —
це слово, або кілька слів,
поєднаних між собою так,
що виражають закінчену думку.
Дружба з книгою – це свято.

8.

Слова в реченні пов'язуємо за змістом
і граматично.
Граматичний зв’язок здійснюємо за
допомогою закінчень і службових слів.
В усному мовленні на початок і кінець
речення вказує відповідна інтонація.
На письмі в кінці речення ставимо
крапку, знак питання, знак оклику або
три крапки.

9.

ВІДМІННІСТЬ РЕЧЕНЬ ВІД
СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ
ЦЕ ОДИНИЦЯ
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
РЕЧЕННЯ
НОМІНАТИВНА
(ОДИНИЦ НАЗИВАННЯ, ЯК І СЛОВО), ТОМУ
ВХОДИТЬ У КОМУНІКАТИВНУ СИСТЕМУ
ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ РЕЧЕННЯ
КОМУНІКАТИВНА
(ОДИНИЦЯ СПІЛКУВАННЯ)
СКЛАД
МІНІМУМ ІЗ ДВОХ СЛІВ
(МІСЯЧНА НІЧ, НАДВОРІ ТЕМНО)
РЕЧЕНННЯМ МОЖЕ ВИСТУПАТИ Й ОДИН
ПОВНОЗНАЧНИЙ КОМПОНЕНТ (НІЧ.
ТЕМНО.)
ВКАЗУЄ НА…
ПРЕДМЕТ І ЙОГО ОЗНАКУ,
ДІЮ І ОБ’ЄКТ, НА ЯКИЙ СПРЯМОВАНО ДІЮ,
ДІЮ ТА ЇЇ ОЗНАКУ
ОЦІНКУ МОВЦЕМ ПОВІДОМЛЮВАНОГО
(РЕАЛЬНЕ ЧИ БАЖАНЕ, НЕОБХІДНЕ), НА
ЧАС
ВИРАЖАЄ
СКЛАДНЕ НАЙМЕНУВАННЯ,
ПОШИРЕНУ НАЗВУ ПРЕДМЕТА, ДІЇ, ОЗНАКИ
(КОНКРЕТНІШЕ, НІЖ СЛОВО)
ПОВІДОМЛЕННЯ, ЗАПИТАННЯ,
СПОНУКАННЯ
(МІСТИТЬ ЗАКІНЧЕНУ ДУМКУ)
ЗА СКЛАДОМ
МАЄ ГОЛОВНЕ І ЗАЛЕЖНЕ СЛОВО
ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ
ПІДРЯДНИМ ЗВ’ЯЗКОМ
(КЕРУВАННЯ, ПРИЛЯГАННЯ, УЗГОДЖЕННЯ)
ПІДРЯДНИМ, СУРЯДНИМ
ТА ІНШИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ
ЗА ІНТОНАЦІЄЮ
-
МАЄ ІНТОНАЦІЙНУ ТА СМИСЛОВУ
ЗАВЕРШЕНІСТЬ
МАЄ ГРАМАТИЧНУ ОСНОВУ
(ПІДМЕТ ТА ПРИСУДОК, АБО
(В ОДНОСКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ)
ТІЛЬКИ ПІДМЕТ ЧИ ТІЛЬКИ ПРИСУДОК)

10. Творча робота з поданих слів скласти речення

Тоненька, заморозила, річку й
озера, вранці, крига.
Лісові, з радістю, шуби, снігові,
пухнасті, ялинки, одягли.
Мороз, візерунки, пензлем, на
вікнах, намалював.
Сніжинки, зимову, легенькі,
пісеньку, співають.

11.

Граматичну основу речення складають
головні члени речення (підмет і присудок)
або один головний член речення.
Другорядні члени речення (означення,
обставина, додаток) утворюють групу
підмета і групу присудка.
Наприклад:
У сонливій ранковій імлі озветься відлуння
тривожне.

12.

ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
(ГРАМАТИЧНА ОСНОВА - ГО)
ПІДМЕТ
ПРИСУДОК
ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
ДОДАТОК
ОЗНАЧЕННЯ
ОБСТАВИНА

13. Підмет і присудок

Підмет – головний член речення, що
означає
предмет,
про
який
розповідається,
і
відповідає на
питання хто? або що?
Присудок
–
другорядний член
речення, який характеризує підмет,
означає його дію, і відповідає на
питання що робить?

14.

ВИДИ РЕЧЕНЬ
ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ
ПИТАЛЬНЕ
РОЗПОВІДНЕ
СПОНУКАЛЬНЕ
ОКЛИЧНЕ
ЗА ЕМОЦІЙНИМ
ЗАБАРВЛЕННЯМ
НЕОКЛИЧНЕ

15.

ВИДИ РЕЧЕНЬ
ЗА БУДОВОЮ
ПРОСТІ
СКЛАДНІ
ЗА СКЛАДОМ
ГРАМАТИЧНОЇ ОСНОВИ
ОДНОСКЛАДНІ
ГРАМАТИЧНА ОСНОВА (ГО) =
ПІДМЕТ+ПРИСУДОК
ДВОСКЛАДНІ

16.

ВИДИ РЕЧЕНЬ
ЗА НАЯВНІСТЮ ЧИ ВІДСУТНІСТЮ
ДРУГОРЯДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ
ЗА НАЯВНІСТЮ ЧИ ВІДСУТНІСТЮ
ПРОПУЩЕНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ
ПОШИРЕНЕ
НЕПОВНЕ
НЕПОШИРЕНЕ
ПОВНЕ

17.

ВИДИ РЕЧЕНЬ
УСКЛАДНЕНІ
ЗА НАЯВНІСТЮ
ЧИ ВІДСУТНІСТЮ
УСКЛАДНЮЮЧИХ
КОНСТРУКЦІЙ
НЕУСКЛАДНЕНІ

18. ПРАЦЮЄМО ПРАКТИЧНО

Вправа 1, с.29

19. Вправа 2 (стор.30)

ВПРАВА 2 (СТОР.30)
Старі фотографії на стіл розклади, дитячі
історії смішні розкажи, і справжнім друзям, не
забудь, подзвони. (Пр., спон., неокл., односкл.,
пош., повне, ускл.)
А до берега тихо хвилі несуть поранені душі
живих кораблів. (Пр., розп., неокл., двоскл.,
пош., повне, неускл.)

20. Вправа 6 (стор.30)

ВПРАВА 6 (СТОР.30)

21. Немає людини, яка б не робила помилок, але той, хто виправляє свої помилки, – мудрець. Китайська мудрість

НЕМАЄ ЛЮДИНИ, ЯКА Б НЕ РОБИЛА
ПОМИЛОК, АЛЕ ТОЙ, ХТО ВИПРАВЛЯЄ СВОЇ
ПОМИЛКИ, – МУДРЕЦЬ.
КИТАЙСЬКА МУДРІСТЬ
Граматична помилка це неправильне
утворення форм слова,
помилки в побудові
словосполучень, речень.
Позначка - (Г)

22. Я- редактор

Я- РЕДАКТОР
Відредагуйте речення
Гуляючи вулицями міста, інколи складається
враження, що загубився в часі.
На протязі ХІХ-ХХ століть був «золотий вік»
розвитку міста.
Моя вулиця сама красива.
Місто освічене вогнями.

23. Домашнє завдання

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати §8
Виконати вправу 3, с. 30.