Бронхіти бронх астма

1.

ЛЕКЦІЯ
на тему:
“Бронхіти. Бронхіальна
астма.”

2.

3.

Бронхіт – запалення слизової оболонки
бронхів. Бронхіти поділяють на гострий і
хронічний.
Гострий бронхіт - гостре запалення,
поєднується з гострими запальними
процесами верхніх дихальних шляхів, а
інколи виникає самостійно.

4.

Етіологія: пневмококи, паличка
Фрідлендера, стрептококи, віруси та
бактеріально-вірусна асоціація.
Провокуючі чинники: переохолодження,
ГРВІ, механічні та хімічні подразники,
вдихання отруйних речовин, куріння, високі
та низькі температури, хронічні запальні
захворювання ЛОР органів.

5.

Клінічна картина.
Дряпання в горлі, сухий кашель, потім з
харкотинням слизисто-гнійним. Можливий
біль у грудях. t тіла нормальна або
субфебрильна. При аускультації - жорстке
дихання , поодинокі сухі та вологі хрипи.
В аналізі крові: лейкоцитоз, незначне
підвищення ШОЕ, харкотиння має слизистий
або слизисто-гнійний характер. На
рентгенограмі змін немає.

6.

7.

Лікування:
- відвари відхаркуючих трав: корень алтеї,
солодки, трава термопсису, соснові бруньки та
ін., мін. вода в підігрітому вигляді, молоко.
- антибіотики в залежності від стану хворого:
ампіцилін, оксацилін, еритроміцин,
кларитроміцин, азитроміцин per os або в/м.
- протикашльові препарати: лібексин, кодеїн.
- відхаркуючи – лазолван, амброксол, атма,
бромгексин, АЦЦ, мукалтин, гербіон, геделикс.
- При нормалізації температури – лужні інгаляції
банки, гірчичники, ЛФК, масаж.

8.

Хронічний бронхіт(Хронічне обструктивне
захворювання легень ХОЗЛ) – хронічне
запалення бронхів і бронхіол, яке
супроводжується кашлем з харкотинням не
менш трьох місяців упродовж двох років.
Етіологія – гострий бронхіт,
зовнішні чинники: куріння, професійні
шкідливості, високі та низькі температури,
забруднення повітря,
внутрішні чинники: супутні захворювання.

9.

Клінічна картина.
Хронічний бронхіт поділяють на:
- первинний
- вторинний
Симптоми:
-задишка
-кашель з харкотинням частіше
всього гнійним, слизувато –
гнійним, переважно зранку

10.

Синдром інтоксикації:
слабкість, пітливість, швидка
втомлюваність, підвищення
температури тіла.

11.

Класифікація хронічних обструктивних
захворювань легень (ХОЗЛ)
Стадії: І, ІІ, ІІІ, ІV
Ступені тяжкості:
- легкий,
- помірний,
- тяжкий,
- дуже тяжкий.

12.

При тривалому перебігу
розвиваються ознаки емфіземи,
грудна клітка - бочкоподібна.
При перкусії чути коробковий тон.
При аускультації: жорстке дихання,
сухі та вологі хрипи, подовжений
видих.

13.

14.

Діагностика:
В аналізі крові лейкоцитоз та підвищення
ШОЕ, в аналізі харкотиння – лейкоцити.
На рентгенограмі – деформація легеневого
малюнка.
Хворим на гнійний хронічний бронхіт
показана бронхоскопія, пневмотахометрія,
спірографія, спірометрія, пікфлоуметрія.

15.

16.

17.

18.

Лікування та догляд :
• антибактеріальна терапія:
антибіотики (кларитроміцин, азитроміцин,
ципрофлоксацин), сульфаніламідні
препарати - парентерально;
• відхаркувальні препарати (амброксол,
лазолван, АЦЦ, муколік, мукалтин та інші);
• протеолітичні ферменти (хімотрипсин,
хімопсин);

19.

• бронхолітики (еуфілін, солутан,
бронхолітин);
• антигістамінні препарати (діазолін, цетрин);
• Фізіотерапевтичні процедури: інгаляції,
електрофорез, масаж, ЛФК, спелеотерапія;
• санаторно-курортне лікування в умовах
сухого жаркого клімату (Південний берег
Криму, гірська місцевість)

20.

Бронхіальна астма
Хронічне рецидивуюче
захворювання, основним проявом
якого є приступи ядухи, що
виникають внаслідок бронхоспазму,
гіперсекреції і набряку слизової
оболонки бронхів.

21.

22.

Етіологія:
• внутрішні чинники – біологічні дефекти
імунної і ендокринної системи, алергічні
реакції:
• зовнішні чинники – інфекція (віруси,
бактерії, гриби), неінфекційні алергени
(пилок рослин, шерсть тварин, харчові
продукти, лікарські препарати, вітаміни,
пил, хімічні подразники), метеорологічні і
фізико-хімічні чинники, стреси.

23.

24.

Класифікація бронхіальної астми:
Ступені тяжкості:
• інтермітуюча (напади рідше 1 разу на
тиждень)
• легка персистуюча (від 1 разу на тиждень
до 1 разу на добу)
• середньої тяжкості персистуюча (напади
щоденні)
• тяжка персистуюча (постійні часті
загострення)

25.

Клініка:
Приступ ядухи, що виникає раптом, частіше
вночі.
Хворий займає вимушене положення
ортопное, спираючись руками в ліжко або
стегна.
Утруднений видих, велика кількість сухих
свистячих хрипів чутних на відстані.
Після нападу виділяється невелика кількість
в’язкого “склоподібного” харкотиння.

26.

27.

Астматичний статус – це приступ ядухи,
який триває більше доби.
Розрізняють стадії:
• І стадія – відсутність ефекту від призначення
бронхолітиків
• ІІ стадія – “німої” легені, ЧД 40-50 за
хвилину
• ІІІ стадія – психоз, марення, що змінюється
втратою свідомості і комою.

28.

При лабораторному дослідженні в
харкотинні виявляються кристали ШаркоЛейдена, спіралі Куршмана. В аналізі крові
відмічається еозинофілія.
Також хворим показана рентгенографія,
бронхоскопія, пневмотахометрія,
спірографія, спірометрія, пікфлоуметрія.

29.

Лікування нападу бронхіальної астми:
• легкий напад –
теофедрин, солутан, еуфілін – per os,
аерозоль беротек, беродуал, інгаляції
зволоженого кисню;
• середній напад - аерозоль беротек,
адреналін 0,1% 0,5 мл. п/ш, еуфілін 2,4%
в/в, преднізолон, гідрокортизон в/в,
папаверину гідрохлорид, но-шпа при алергії
на інші препарати

30.

• тяжкий напад – госпіталізація, в/в:
еуфілін 2,4%, 10 мл розведеного в 10 мл.
фізрозчину, адреналін 0,1% 0,3 – 0,5 мл,
розведений в 20 мл.
преднізолон – 120 мг., або 200 – 400 мг.
гідрокортизону.
При астматичному статусі показана інтубація
трахеї.
Прогноз не завжди сприятливий.