7кл нуш водорості

1.

Водорості

2. Класифікація рослин

3. Водорості

• Водорості— найстаріші рослини на Землі. Водорості належать до
нижчих рослин, які мешкають переважно у водному середовищі.
• Водорості мають спільні ознаки:
• містять хлорофіл;
• живляться автотрофно;
• не мають ні коренів, ні стебел, ні листя;
• тіло називається таломом або сланню;
• тіло не поділено на органи і тканини;
• речовини надходять і виділяються через усю поверхню талома.
• Розмноження водоростей:
• нестатеве вегетативне розмноження частинами талому;
• нестатеве розмноження спорами;
• статеве розмноження гаметами.

4. Водорості

• Одноклітинні (хламідомонада, хлорела)
• Багатоклітинні (спірогіра, улотрикс,
ламінарія, порфіра)
• Колоніальні (вольвокс)

5. Діатомові водорості

• Діатомові водорості — відділ нижчих рослин, що налічує
понад 15 тис. сучасних і викопних видів. Мікроскопічні одноклітинні
поодинокі або колоніальні організми, клітини яких ззовні оточені
кремнеземним панциром, що складається із двох половинок (стулок).
До діатомових водоростей
належать навікула, планктоніела, пінулярія, трицератіум, гомфонем,
лікмофора, піргодіскус.
• Хлоропласти діатомових водоростей жовто-коричневого кольору,
нагадують трубки. Водорості можуть виділяти слиз, який допомагає їй
ковзати. Діатомові водорості входять до складу прісноводного та
морського планктону.

6.

7.

8. Діатомові водорості

Розмноження діатомових водоростей може відбуватися статевим шляхом
(гаметами) і нестатевим (здійснюється вегетативним шляхом поділом надвоє).
Значення діатомових водоростей:
є найважливішими виробниками органічних речовин, складаючи значну
частину від усієї рослинної маси;
джерело живлення для прісноводних і морських тварин;
з панцирів викопних форм утворилися поклади осадових порід;
відмираючи, стають джерелом живлення для бактерій і найпростіших тварин;
більшість діатомових водоростей є чутливими до забруднень середовища,
тому використовуються під час оцінювання якості води.

9. Хламідомонада – 1клітинна водорость

10. Середовище існування зелених водоростей

• До відділу Зелених водоростей належать
близько 15 тисяч видів одноклітинних,
колоніальних та багатоклітинних рослин, які
живуть у морях та океанах, у солоних та прісних
водоймах, у снігу та льоду, на поверхні дерев та у
ґрунтах, на камінні, будівлях, вологих та затінених
місцях.
• Усі вони мають зелене забарвлення, подібне на
забарвлення вищих рослин, оскільки хлорофіл
переважає над іншими пігментами.

11. Зелені водорості

12. Багатоклітинні зелені водорості

У стоячих і проточних водах з повільною водою часто плавають або
осідають на дно слизькі яскраво-зелені грудки. Вони схожі на вату і
утворені скупченнями нитчастої водорості спірогири. Витягнуті
циліндричні клітини спірогири покриті слизом. Усередині клітин —
хроматофори у вигляді спірально закручених стрічок.
У проточних водоймах часто можна помітити яскраво-зелені скупчення
шовковистих ниток, прикріплених до підводних каменів і корчів.
Це багатоклітинна ниткоподібна зелена водорость улотрикс. Його
нитки складаються з ряду коротких клітин. У цитоплазмі кожної з них
розташовані ядро і хроматофор у вигляді незамкнутого кільця.
Клітини діляться, і нитка росте.
Багатоклітинні зелені водорості живуть також у водах морів і океанів.
Прикладом таких водоростей є ульва (або морський салат) довжиною
близько 30 см і товщиною всього дві клітини.

13. Зелені водорості

14. Тіло багатоклітинних зелених водоростей

• У багатоклітинних представників зелених
водоростей тіло (слань, таллом) має форму
ниток або плоских листоподібних утворень.

15. Лабораторне дослідження будови одноклітинних та зелених нитчастих водоростей

• Мета. Розглянути будову клітин водорості улотриксу та
спірогіри. Порівняти будову клітин.
• Обладнання. Малюнки. Будова клітин зелених нитчастих
водоростей.
Хід роботи.
• Розглянути малюнки. Намалювати клітини водоростей.
Написати назви
• 1. Будова клітини одноклітинної водорості хламідомонади
• 2. Будова клітини водорості улотриксу.
• 3. Будова клітини водорості спірогіри.
• 4. Висновок

16. Будова клітини водорості улотрикс

17. Зелені водорості багатоклітинні

18. Будова клітини водорості спірогіри

Водорість може
розмножуватися нестатево
(частинами ниток, спорами)
або статево (гаметами).
Спірогира, як і
хламідомонада, прісноводна
водорість. Вона мешкає у
стоячих водоймах, у товщі
води. Часто нитками
спірогири живляться риби.

19. Харові водорості

20. Червоні водорості

Червоні водорості, або багрянки — в основному морські багатоклітинні
рослини. У природі їх налічується понад \(4000\) видів. Лише деякі
види багрянок зустрічаються у прісних водоймах (близько \(200\)
видів). Розміри багрянок зазвичай коливаються від декількох
сантиметрів до метра завдовжки (але є і мікроскопічні форми).
За формою червоні водорості дуже різноманітні: ниткоподібні,
циліндричні, пластинчасті і коралоподібні, у різній мірі розсічені та
розгалужені. Зазвичай вони прикріплюються до скель, валунів,
штучних споруд, а інколи і до інших водоростей.
Завдяки тому що червоні пігменти здатні вловлювати навіть дуже
невелику кількість світла, багрянки можуть рости на значних
глибинах. Їх можна зустріти навіть на глибині \(100\) — \(200\) м.
Розмножуються нестатевим (вегетативним) та статевим способами.
Широко
поширені кладофабіляста, кладофа бродяча, філофора, порфіра, ро
дименія та інші червоні водорості.

21. Червоні водорості

22. Значення червоних водоростей

є їжею для тварин;
• беруть участь в утворенні кисню;
• у медицині (з коралини виготовляють препарат для усунення
печії);
• отримання багрянкового крохмалю, що відкладається у
цитоплазмі, який за хімічною будовою є подібним до глікогену;
• з них отримується агар-агар, який використовується у
косметиці;
• використання агар-агару у харчовій промисловості — для
приготування желе, мармеладу, морозива та інших продуктів;
• отримання йоду, спирту, оцтової кислоти.

23. Бурі водорості

• Бурі водорості — багатоклітинні, в основному морські
рослини з жовтувато-бурим забарвленням талому
(хлоропласти цих водоростей забарвлені у різні відтінки
жовтого кольору). Живуть переважно на глибинах до 30 м.
Їх довжина коливається від мікроскопічної до гігантської
(декілька десятків метрів). Слані цих водоростей можуть
бути ниткоподібними, кулястими, пластинчастими,
кущовидними. Іноді вони містять повітряні бульбашки, що
утримують рослину у воді у вертикальному положенні. До
ґрунту бурі водорості прикріплюються ризоїдами або
дисковидною основою слані, яка розрослася.
У далекосхідних морях і морях Північного Льодовитого
океану зростає велика бура водорость ламінарія,
або морська капуста. У прибережній смузі Чорного моря
часто зустрічається бура водорость цистозейра.

24. Бурі водорості

Ламінарія має вигляд широкої жовтуватої стрічки, довжина якої може
сягати 5 — 7 м. У нижній частині вона звужується і переходить у циліндричну
ніжку, яка закінчується розгалуженнями — ризоїдами. За їх допомогою
ламінарія міцно прикріплюється до кам'янистого ґрунту.
Ламінарія є їстівною водорістю. У багатьох країнах її не лише збирають, а й
штучно вирощують на морських фермах. Ламінарія багата на йод, вітаміни та
різноманітні корисні речовини.

25. Застосування бурих водоростей

• ламінарію використовують в їжу;
• ламінарію збирають та використовують як добриво, оскільки вона
накопичує Калій;
• ламінарія — основне джерело отримання речовин,
які використовують у харчовій промисловості для покращення
якості морозива, фруктових соків;
• у паперовій промисловості бурі водорості використовують для
проклеювання паперу;
• з них виготовляють хірургічні нитки;
• одержують барвники для кольорового друку в поліграфії;
• вимерлі бурі водорості утворили водоростеве вугілля;
• велика кількість бурих водоростей утворює підводні зарості —
"морські ліси".

26.

• http://8next.com/botan/4300-botan_013.html
• https://www.google.com/search?q=%D1%87%D0%B5%D1%8
0%D0%B2%D0%B
• https://www.google.com/search?sca_esv=992c006e90961474
&sxsrf=ADLYWIJPOivfyzZdO9s2wSKBnWNXxz3Zb

27. Дякую за увагу