ТРУДОГОЛІЗМ ЯК РІЗНОВИД АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ (1)

1.

ТРУДОГОЛІЗМ ЯК
РІЗНОВИД АДИКТИВНОЇ
ПОВЕДІНКИ
ОСОБИСТОСТІ
Козак Анастасії

2.

Адиктивна поведінка є
серйозною проблемою, яка
може відбирати у людини
контроль над її життям. Це
може призводити до ізоляції
від сім'ї та друзів, а також до
знехтування важливих
аспектів життя, таких як
робота чи навчання. Важливо
розуміти, що шлях до
подолання адиктивної
поведінки може бути
складним, але підтримка від
близьких та професіоналів
може бути вирішальною.
Працюючи разом, людина з
адиктивною поведінкою
може відновити контроль над
своїм життям та знайти шлях
до покращення стану свого
здоров'я.

3.

Однією із форм адиктивної поведінки є трудові залежності, серед яких виділяють трудоголізм,
перфекціонізм та ургентну залежність.
Трудоголізм – це спосіб втечі від реальності за допомогою фіксації на трудовій діяльності Навідміну від
інших форм адиктивної поведінки, трудоголізм – соціально схвалювана залежність. Практично в
половині українських компаній вітається повна відданість працівників своїй справі, й пропагується
думка, що робота повинна бути святом.

4.

Трудоголізм і працелюбство мають суттєві відмінності.
Нормою праці для працелюба є приблизно 8 годин на
день, а трудоголіки працюють понад 12 годин, часто і в
неробочий час, вважаючи це відданістю професії.
Працелюбство пов'язане з розумінням важливості
відпочинку і соціальних контактів, тоді як трудоголіки
бояться вільного часу і не сприймають його
позитивно. Для працелюбів робота є способом
досягнення фінансових цілей та кар'єрного росту, тоді
як трудоголіки працюють тільки заради процесу і
часто ігнорують результати, зациклюючись на
дрібницях. В результаті, трудоголіки не здатні
ефективно делегувати і виконують роботу за інших,
що зменшує продуктивність. Робота для трудоголіків
заміняє життя.

5.

​Особистість трудоголіків зазнає деформацій. Вони мають підвищений рівень тривожності через страх
помилок, не можуть розслабитися та відчувають постійне обмеження. Спілкування з оточенням
сприймається як тягар, що призводить до конфліктів, відчуття одинокості та зниження соціального
благополуччя. Трудоголіки мають труднощі з вираженням емоцій та емпатією, відчуваючи впевненість
лише на роботі. Без праці вони стають похмурими, дратівливими та замкнутими. Інтереси трудоголіків
звужуються до роботи, хобі часто пов'язане з професією. Вони не насолоджуються результатами своєї
праці, цінуючи лише процес, а не матеріальні вигоди.

6.

Отже, трудоголізм – це різновид адиктивної поведінки, що виявляється у
надмірному захопленні трудовою діяльністю, котра замінює адикту
справжнє життя. Лише працюючи трудоголіки відчувають себе живими та
повноцінними особистостями, однак результати праці не приносять їм
задоволення. Трудоголізм – це складна соціально-психологічна проблема,
складність якої полягає у двоякому ставленні до неї оточення та пропаганді
позитивного ставлення до трудоголізму в організаціях. Важливо розуміти
різницю між трудоголізмом та здоровим відношенням до улюбленої справи.