Абдомінальний ішемічний

1.

Абдомінальний ішемічний
синдром
Підготував
Студент 2-а групи
Зімбовський Я.В.
Викладач Левадний О.В.

2.

• Абдомінальний ішемічний синдром – це захворювання, котре виникає
внаслідок порушення кровопостачання органів травлення, що призводить до
місцевих та системних ускладнень

3.

• Мезентеріальна ішемія (ІМ) є причиною 0,1% усіх госпіталізацій,
незважаючи на те, що це рідкісний медичний стан. Він має високі
показники смертності від 24% до 94%. Частота ішемії товстої
кишки становить приблизно 16 випадків на 100 000 людино-років,
і з часом вона зростає. Повідомляється, що ішемічний коліт
трапляється у 1 випадку з 2000 госпіталізацій.

4.

Анатомія
• кишечник в основному
постачається 2 великими
артеріями, які включають верхню
брижову артерію (SMA) і нижню
брижову артерію (IMA). SMA
постачає кишечник від нижньої
частини дванадцятипалої кишки
до двох третин поперечної
ободової кишки. IMA постачає
товсту кишку від дистальної
однієї третини поперечної
ободової кишки до прямої кишки.

5.

• Дві основні області в товстій
кишці, селезінковий згин (точка
Гріффітса) і ректосигмоїдне
з’єднання (точка Судека), схильні
до ішемії. Вони також відомі як
«вододільні» зони, що означають
ділянки в товстій кишці між 2
основними артеріями, що
живлять товсту кишку.
Селезінковий згин — це ділянка
між джерелами живлення SMA та
IMA, а ректосигмоїдний
з’єднання — це область між
джерелами живлення IMA та
верхньою прямокишковою
артерією. На ці ділянки
припадає близько 70% випадків
ішемічного коліту.

6.

Етіопатогенез
• В основі виникнення хронічного ішемічного синдрому лежить атеросклероз
(порушення реологічних властивостей крові,дислепідемії).
• Причинами гострої ішемії можуть бути :тромбоз, емболія, травма,
післяопераційний синдром «обкрадання», Знижений АТ.

7.

Класифікація
1.За клінічним перебігом:
Гостра( тромбоз, емболія,
зниження АТ)
Хронічна( атеросклероз)
• 2.За етіологічним фактором:
Екстравазальнй (38%)(
Зниження АТ, травма,
компресійні синдроми)
Інтравазальний
(62%)(тромбоз, емболія,
атеросклероз)
• 3.За формою:
Функціональний
Органічний
Комбінований
4.Клінічні форми:
Черевна (в басейні
черевного стовбура)
Брижова ( а-проксимальна;
б-дистальна)
Змішана
5.За стадіями перебігу
захворювання:
Безсимптомний перебіг
Мікросимптоматика
Субкомпенсації
Декомпенсації

8.

Гостра ішемія
• Етіологію гострої кишкової ішемії можна класифікувати як мезентеріальну
артеріальну емболію (50%), кишкову гіпоперфузію або неоклюзійну мезентеріальну
ішемію (NOMI) (20% до 30%), мезентеріальний артеріальний тромбоз (15% до 25%)
і мезентеріальний венозний тромбоз (MVT) (5%).
• Ішемія кишечника виникає при зниженні щонайменше на 75% кишкового кровотоку
протягом більше 12 годин.

9.

• Мезентеріальний артеріальний
тромбоз. Ризик тромбозу
брижових артерій підвищується у
пацієнтів похилого віку,
захворювань периферичних
артерій, травматичних
ушкоджень і станів низького
серцевого викиду.
• Отже найважливіше – визначити
наявність у хворого
атеросклерозу в анемнезі.

10.

• Мезентеріальна артеріальна емболія. Зазвичай брижова артеріальна
емболія спостерігається у пацієнтів із серцево-судинними
захворюваннями. До поширених серцевих причин належать інфаркт
міокарда, мітральний стеноз, серцеві аритмії, аневризма шлуночків і
ендокардит клапанів.
У діагностиці може допомогти наявність в анамнезі аневризми аорти
та фібриляції передсердь. Зробити ЕКГ

11.

• Кишкова гіпоперфузія або неоклюзійна
мезентеріальна ішемія (NOMI), як
правило, пов’язана з системним шоком,
який може бути наслідком серцевої
недостатності, інфекції або гіповолемії.
• Низька перфузія може спричинити
пошкодження кишечника, коли тиск
мезентеріальної перфузії знижується
приблизно на 30 мм рт. ст.
• У хворого в анамнезі шок!!!

12.

Клініка(Патогенез)
• Порушення кровопостання-сильний біль, рефлекторна блювота(
фізикальні ознаки не відповідають інтенсивності больового синдрому)
• Порушення проникності( транслокація мікрофлори у черевну
порожнину – розвиток перитоніту( з’являюься характерні фізикальні
ознаки)
• Потрапляння збудників у кровотік ознаки сепсису( Зниження АТ,
Тахікардія, лейкоцитоз……
• Некроз стінки, в тому числі ворсинок ( порушення всмоктування,
надходження рідини( крові )) у просвіт кишки).
• Кисневе голодування кишківника( в стадії ішемії виникає посилення
перистальтики , що швидко змінюється парезом кишківника
• Анаеробний гліколіз( накопичення лактату, ацидоз)

13.

• Некроз ворсинок слизової
оболонки є початковою зміною(34 години)
• Після цього може статися
інфаркт слизової оболонки, або
трансмуральний.
• Без оперативного втручання
кишкова кровотеча може
виникнути протягом 1-4 днів.
Згодом кишкова бактерія
призводить до кишкової гангрени
та перфорації.

14.

Діагностика
Скарги хворого, анамнез захворювання.
-Загальний огляд хворого.
-Проведення проб Міккельсона і «примусового харчування»
-Фіброгастроскопія
-Колоноскопія
-Ірігографія
-Аортографія або селективна целіако- і мезентерикографія
-Допплеросонографія
-Копрологічне дослідження
-коагулограма
-Біохімічний та загальноклінічнч дослідження крові і сечі.
-

15.

діагностика
• На ранній стадії захворювання загальний аналіз крові може бути
нормальним, але при прогресуванні ішемії можуть спостерігатися
лейкоцитоз зі зсувом вліво, підвищення рівня амілази та
лактатдегідрогенази.

16.

• Звичайна рентгенографія черевної порожнини неспецифічна; проте
наявність кишкової непрохідності з розтягненням кишкових петель,
потовщенням стінки кишки та кишковим пневматозом може вказувати
на мезентеріальну ішемію.
• Якщо виникає перфорація- то симптом серпа!!!
• Перфорація порожнистого органу.

17.

Хронічна мезентеріальна ішемія
При хронічній мезентеріальній ішемії
дифузне атеросклеротичне
захворювання становить 95%
випадків. Жінки віком понад 60 років ,
чоловіки за 45 , паління в анамнезі ,
цереброваскулярні захворювання,
ішемічна хвороба серця або
захворювання периферичних артерій
нижніх кінцівок можуть збільшити
ризик хронічної кишкової
ішемії. Решта 5% включають васкуліт,
фіброзно-м'язову дисплазію, артеріїт
Такаясу, злоякісні пухлини та радіацію

18.

Клініка
Для абдомінального ішемічного синдрому характерна тріада:
1.біль у животі (інтенсивний,у вигляді спазмів або колік,який виникає через 20-40
хвилин після вживання їжі, який продов- жується до кількох годин. Переважно
виникає у епігастральній ділянці живота,інколи поширюється на весь живіт).
2.порушення моторно-евакуаторної,секреторної та всмоктувальної функцій
шлунково-кикового тракту (прояви характерні для динамічної кишкової
непрохідності як спастичного, так і паралітичного характеру.Часто спостерігають
нестійкість випорожнень-діарея та закрепи.Кал неоформлений,зловонний.
3.прогресуюча втрата ваги (за рахунок відмови від їжі внаслідок стаху перед
появою болю,зневоднення організму,порушення білкового та вуглеводного
обмінів).

19.

Ішемічний ентероколіт
• У випадку хронічної ішемії некротичні зміни вперше з’явлються в
водопровідних зонах.Тобто в лівій здухвинній ділянці виникає біль+
виділення крові з калом( тобто симптоми коліту)

20.

21.

22.

23.

Основні напрями консервативного лікування:
• Дієтотерапія
Судинорозширяючі засоби
Фермантні препарати
Корекція гіпер- і дісліпідемії (ессенціальні фосфоліпіди, статіни)
Антіоксіданти
Антіагрігантная терапія (клопідогрель)
Гіпоглікемічні засоби (за наявністю цукрового діабету).

24.

25.

Лікування гострої мезентеріальної ішемії
• Хірургічне: емболектомія, реваскуляризація з
резекцією або без неї
• Ангіографічне: вазодилятатори або тромболізис
• Тривала терапія антикоагулянтами та
антиагрегантами

26.

• Ендоваскулярне втручання
• Механічна тромбектомія
• Катетерний тромболізис
• Балонна ангіопластика
• Відкриті
• (1) Емболектомія, тромбектомія
• Відкрита емболектомія верхньої брижової артерії є хорошим варіантом у пацієнтів
із показаннями до відкритого хірургічного втручання. Після серединного розрізу
черевної порожнини проксимальну верхню брижову артерію можна побачити та
прощупати. Потім за допомогою поперечної артеріотомії тромб можна вилучити за
допомогою емболектомічного катетера Фогарті. У разі невдалої реперфузії може
знадобитися мезентеріальний шунт.
• (2) Брижове шунтування
• Хоча реваскуляризація SMA може бути виконана декількома способами,
шунтування верхньої брижової артерії є поширеним методом при гострій оклюзії
брижової артерії. Брижовий шунт забезпечує перфузію крові від припливної судини
(такої як клубова артерія, аорта тощо) до дистального відділу оклюзії.