8 кл. І.У. Соціально-економічне становище укр. земель у 16 ст

1. Економічний розвиток українських земель у першій половині XVII ст.

2.

Яким було становище українських селян в 16 ст.?
В основному селяни були вільними та сплачували
різноманітні податки за користування землею, що
розподілялася волоками між селянськими
дворищами. Однак, феодальна залежність
поступово перетворилася в
кріпосну: селяни прикріплювалися до землі й
запроваджувалася панщина, що призвело до
обмеження їхніх прав та свобод.

3. Зростання магнатського землеволодіння

У першій половині XVII cт. Зростає швидко магнатське
землеволодіння в наслідок зростання попиту на
сільськогосподарську продукцію на європейських ринках.
В Україні розташувалися маєтності Потоцьких, Собеських,
Даниловичів. На Волині знаходились маєтності К.В.
Острозького. У Володіннях цього князя знаходилося понад 620
населенних пунктів і 38 міст. На Лівобережжі виділялися
маєтності Вишневецьких у яких перебувало понад 56 міст і
містечок.
Також великі маєтності в Україні мали Збаразькі, Хоткевичі,
Корецькі,Замойські…
Права магнатів на володіння землями затверджувалися
королівськими грамотами.

4.

5.

Домінуючі позиції в економіці посідали українські й
польські магнати. Вони відбирали у селян земельні
наділи, позбавляли їх особистої свободи й примушували
виконувати кілька днів на тиждень панщину

6.

Економіка України втягувалася в товарно-грошові
відносини, тобто у виробництво продукції сільського
господарства, промислів, а також ремісничих виробів для
продажу на ринку за гроші

7.

За станом на 1629 р. у
руках 37 волинських
магнатів
зосереджувалося 3/4
усіх селянських
господарств

8.

Наймогутнішим
феодалом на Волині був
князь Василь-Костянтин
Острозький. На початку
XVII ст. йому належали
59 міст, містечок і замків
857 сіл, 111 фільварків.
Князь був власником
земель у Київському,
Руському, Подільському
воєводствах. Його
річний прибуток сягав 1
млн злотих

9.

Великими землевласниками були католицька та
уніатська церкви. На початку XVII ст. уніатській
церкві на Волині належало близько 2 ,1 тис.
селянських дворів

10.

Найбільшим церковним землевласником на
Україні був Києво-Печерський монастир

11.

12.

Розвиток внутрішнього та зовнішнього ринку
спонукав польських феодалів до перетворення
своїх маєтностей на фільварки, тобто до
запровадження власного господарства

13.

Фільварок — це багатогалузеве
господарство, що базувалося на
праці кріпосних селян й
орієнтувалося на виробництво
сільськогосподарської продукції

14. Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва

Зростання попиту на продукцію сільського господарства
спонукала землевласників до перетворення своїх маєтків на
фільварки
У фільварках вирощували зернові, городину, вигодовували
волів на продаж, улаштовували пташники…
З поширенням фільварків розгортався процес освоєння
окраїн.
Фільварки розповсюдилися у Східному Поділлі, Київщині,
Волині, Холмщині, частково у Галичині, Західному Поділлі.
З появою фільварків зростає виробництво товарів на продаж.
Магнати і шляхта все більше втягувалася у товарне
виробництво, тому зростає кількість млинів, крупорушок,
гуралень, броварень, чинбарень.

15.

Примусово запроваджувалася трипільна система
землеробства: кожному селянському двору
виділялася волока, розмежована на три смуги

16.

Селянин
прикріплювався до
наділу. Якщо він
тікав, то його наділ
передавався іншій
особі

17. Наслідки запровадження «волочної поміри» та фільваркової системи

Зростання панщини з
одночасним
зростанням
натуральної та
грошової ренти
Руйнувалася, хоча й не
повністю, сільська
громада та пов’язана з
нею община форма
селянського
землекористування
Зміцнювалася
феодальна залежність
селян
Урізалися селянські
землі, пасовища, луки,
що перебували в
спільному користуванні

18.

Зростали повинності, які тепер
відбували окремі селянські
двори («дими»), тобто кожна
окрема селянська сім’я
Все господарство селянина
підпорядковувалося
інтересам фільварку
Посилювалося майнове розшарування селянства, бо
зростала кількість малоземельних, які вже не могли
забезпечити своє існування з наділів
Погіршення становища
українського селянства
Поява «робітних людей»,
праця яких
використовувалася на
численних панських
промислових закладах,
розташованих у фільварках

19. Розвиток міст

Як і в часи середньовіччя великі і
середні міста мали оборонні
споруди.
В цей період зростали старі міста
й містечка та з’являлися нові.
Були засновані міста і містечка:
Конотоп, Фастів, Гадяч,
Миргород, Яготин, Бориспіль…
У 40х роках в Україні налічувалось близько 1000 міст і містечок, у
яких жило близько 20% населення.
Найбільшими містами були: Львів, Київ, Меджибіж, Біла Церква.
Більшість міст налічувала 2-3 тис. жителів.
Від міст держава або магнати отримували найбільші прибутки.

20.

Міста які належали державі, були адміністративними центрами й
управлялися найчастіше на основі магдебурзького права.
80% міст становила приватну власність, або належала церкві.
Про рівень господарського розвитку міст у той час свідчила
кількість ремісників різних професій. У Львові налічувалося 3 тис.
професій
В містах діяли цехові правила, але на початку ХVІІ століття
зростає кількість позацехових майстрів - партачів. У Львові їх
було понад 40% майстрів.
На окремих підприємствах стали використовувати найпростіші
машини, виникав поділ праці й використовувалася наймана
праця. Почався перехід до мануфактурного виробництва.

21.

Поява на землях
феодалів не
цехових
ремісників —
«партачів»
Всевладдя
магнатів і
шляхти
Процеси, які
заважали розвитку
міст
Панування
феодальнокріпосницьких
відносин.
Великі побори та
повинності
городян на
користь держави

22.

Незважаючи на перешкодиміське цехове ремесло
невпинно розвивалося

23. Найбільшими ремісничими центрами були

Львів
Київ
Острог
Луцьк
Кам’янець

24.

Міщанство Речі Посполитої зазнавало також
феодального гніту. Воно платило чинш , церковну
десятину тощо. Значними були натуральні
повинності

25.

Як і раніше, у внутрішній торгівлі значну роль
відігравали місцеві торги та ярмарки

26. Становище селян та міщан

Для України початку ХVII століття характерне поділ суспільства
на стани.
Що таке стани? Чим характеризується становий устрій?
Які стани українського суспільства ХVI століття ви знаєте?
Дайте їм характеристику.
.
Привілейований стан
Напівпривілейова Непривілейований
ний стан
стан
Шляхта
Духівництво
Міщани
Селяни
Князі
Церковні иєрархи
Патрициат
«Похожі» («вільні»)
Пани
Парафіяльні
священики
Бюргерство
«Непохожі» («отчичі»)
Зем'яни
Бояри
Плебс

27.

Поширення фільварків супроводжувалося скороченням
селянських наділів, зростанням кількості малоземельних і
безземельних селян.
Відбувалося закріпачення селян. Пани на власний розсуд
визначали їм панщину, податки і повинності.
Селянин перетворився у безправний придаток фільварку,
предмет дарування, продажу та купівлі.
Зростає панщина до 3-6 днів на тиждень
Соціальне розшарування почалося і в містах. Патриціат керував
всім міським життям.
На Подніпров’ї та Брацлавщині значну кількість мешканців
становили козаки.
У містах існували різноманітні обмеження для міщан із
православних українців.
У магнатських містах міщани повинні були відбувати панщину.
Який існує зв’язок між розвитком фільваркової
системи і погіршенням становища селян і міщан?

28. Висновки

В умовах панування Речі
Посполитої на українських
землях з’явилися великі
земельні володіння магнатів і
шляхти.
У сільському господарстві
провідним виробником
товарної продукції стали
фільварки.
У продовж першої половини
ХVII ст. зростає кількість міст
та їх населення.
У наслідок поширення
фільварків становище селян і
міщан погіршилося.
Широкі маси міського населення потерпали від свавілля королівської
адміністрації або власників міст та національно - релігійних утисків.

29. Основні ознаки соціально-економічного розвитку українських земель у першій половині XVII ст.

Зростання магнатського землеволодіння
Розвиток фільваркового виробництва
Освоєння нових земель
Зростання міст
Розширення зовнішньої та внутрішньої торгівлі
Посилення процесу закріпачення селянства
Посилення феодально-кріпосницької експлуатації
населення
Погіршення становища селянства та міщанства