Мікотоксини_та_мікотоксикози_20241109_162019_0000

1.

МІКОТОКСИНИ ТА
МІКОТОКСИКОЗИ
Роботу виконала: Косс
Світлана, 12113 група

2.

ВИЗНАЧЕННЯ
Мікотоксини — це вторинні метаболіти, які виробляються
мікроскопічними грибами і можуть викликати захворювання
та смерть у людей і тварин.
Мікотоксикоз — це захворювання або отруєння, що
виникає в результаті вживання або контакту з продуктами
або матеріалами, що містять мікотоксини.

3.

ХАРАКТЕРИСТИКИ ГРИБКОВИХ
ПАТОГЕНІВ
Типи патогенів:
Первинні патогени (наприклад,
Coccidioides immitis, Histoplasma
capsulatum) можуть вражати
здорових людей.
Опортуністичні патогени
(наприклад, Aspergillus fumigatus,
Candida albicans) вражають
ослаблені організми або людей з
імунодефіцитом.

4.

ПОРІВНЯННЯ ПАТОГЕНЕЗУ
МІКОЗІВ ТА МІКОТОКСИКОЗІВ
Мікози часто виникають через вдихання спор або контакт зі
шкірою. Можуть бути локалізованими або системними,
часто передаються через легені.
Мікотоксикози аналогічні отруєнню пестицидами чи
важкими металами. Тяжкість симптомів залежить від виду
токсину, дози, тривалості експозиції та стану здоров’я
індивіда.

5.

ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ МІКОТОКСИНІВ
Мікотоксини складно класифікувати через різноманітність
їхніх хімічних структур, біосинтетичних шляхів та впливів на
організм. Вони можуть класифікуватись:
За ураженим органом: гепатотоксини, нефротоксини,
нейротоксини.
За біологічними ефектами: тератогени, мутагени,
канцерогени.
За хімічною структурою (наприклад, лактонові,
кумаринові сполуки).
За видом грибів, що їх продукують (Aspergillus,
Penicillium).

6.

ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ МІКОТОКСИНІВ

7.

8.

АФЛАТОКСИНИ
Афлатоксини — це група високо токсичних
і
канцерогенних
мікотоксинів,
що
виробляються переважно певними видами
Aspergillus, зокрема Aspergillus flavus та
Aspergillus parasiticus.
Чотири основні афлатоксини, позначені як B1, B2, G1 та G2,
класифікуються залежно від їх флуоресценції під УФ-світлом і
поведінки під час хроматографічного аналізу. Афлатоксин B1 особливо
виділяється, оскільки є найсильнішим природним канцерогеном.
Також було ідентифіковано інші афлатоксини, зокрема P1 та Q1, які
часто є продуктами біотрансформації.

9.

АФЛАТОКСИНИ
Механізм канцерогенезу афлатоксинів
включає активацію цитохромом P450 до
форми епоксиду, що зв'язується з ДНК.
Мутації у гені супресора пухлин p53,
зокрема заміна G на T у кодоні 249,
спостерігались у пацієнтів з раком печінки,
які були піддані дії афлатоксинів, що
позначає афлатоксини як біомаркер ГЦК.

10.

АФЛАТОКСИНИ
Гостре
отруєння
афлатоксинами
(афлатоксикоз) може призвести до смерті,
а хронічне — спричиняє рак печінки,
імунне пригнічення та інші патології.
Афлатоксини метаболізуються цитохромом
P450 до реактивних форм, що зв'язуються з
ДНК і білками, утворюючи аддукти з
гуаніном. Це може викликати мутації, як-от
транзверзію GC-TA, і асоціюється з
гепатоцелюлярною карциномою (ГЦК),
особливо у людей з гепатитом B (HBV)

11.

ЦИТРИНІН
Вперше ізольований: Penicillium citrinum
(перед Другою світовою війною).
Поширення: Виявлений у понад десятку
видів Penicillium та Aspergillus, включаючи
Penicillium camemberti (сир) та Aspergillus
oryzae (саке, місо, соєвий соус).
Токсичність:
Викликає
захворювання
жовтого рису в Японії, а також нефропатію
у свиней; діє як нефротоксин у тварин.
Смертельна доза для качок — 57 мг/кг,
курей — 95 мг/кг, кролів — 134 мг/кг.

12.

ЦИТРИНІН
Взаємодія з іншими токсинами: Підсилює
дію охратоксину А, пригнічуючи синтез
РНК.
Джерела: Пшениця, овес, жито, кукурудза,
ячмінь, рис, деякі вегетаріанські продукти,
натуральні італійські ковбаси.

13.

АЛКАЛОЇДИ ERGOT
Отруєння
Гангренозна форма: Вражає кровопостачання
кінцівок.
Судомна форма: Вражає центральну нервову
систему.
Терапевтичне застосування: Використовувалися для стимуляції скорочень
м'язів; сучасне використання для лікування мігрені, гальмування пролактину,
при хворобі Паркінсона.
Інтерес у медицині: Дослідження привели до створення ЛСД (лізергинової
кислоти діетиламіду) — психоактивного препарату.

14.

ФУМОНІЗИНИ
Продукуються грибами Fusarium, зокрема Fusarium
verticillioides, Fusarium proliferatum, Fusarium nygamai, а
також Alternaria alternata.
Fusarium verticillioides часто заражає кукурудзу як ендофіт, росте в тканинах
рослини, не викликаючи симптомів. У відповідних умовах може викликати гниль
стебел і качанів.
Певний зв'язок з раком стравоходу, особливо у районах Південної Африки,
Китаю, північної Італії та США.
Гостре отруєння: В Індії, 27 сіл постраждали після вживання запліснявілої
соргої чи кукурудзи, що спричинило тимчасовий біль в животі та діарею.

15.

THANK YOU