Велика Британія в першій половині ХІХ ст

1.

Велика Британія в першій
половині ХІХ ст.

2.

Наслідки
наполеонівських
війн
Велика Британія стає
лідером світової
політики,
економічним та
фінансовим центром,
зразком ліберального
суспільства.
Формування
Сполученого
королівства:
об'єднання Англії,
Шотландії та Ірландії
(1807-1808 рр.).
Обмежена
монархія. Король глава держави, але
його повноваження
обмежені
парламентом,
урядом та судами.

3.

Найважливіші
акти
(утворюють
Конституцію)
Велика хартія
вольностей (1215),
Білль про права
(1689)
Акт про
спадкування
престолу (1701).

4.

Система влади
Монарх
Першоджерело влади. Згода
монарха потрібна для прийняття
законів.
Монарх призначає міністрів за
згодою парламенту. Зберігає вищу
виконавчу владу.
Парламент
палата лордів (спадкова) та палата
громад (виборна). Має законодавчу
владу.
Уряд (кабінет
міністрів)
Сформований партією більшості в
палаті громад. Поділяє виконавчу
владу з монархом. Очолюється
прем'єр-міністром.

5.

Парламентська система
Королева
Вікторія (1837 1901p.)
юридично
закріпила
парламентську
двопартійну
систему
Торі (консерватори) Інтереси
землевласницької
аристократії (лендлордів) та
англіканського духовенства
Дві партії
Віги (ліберали). Інтереси
фінансово-промислових кіл і
пов’язаного з ними нового
дворянства
Обмежене виборче право: високий
майновий ценз, існування "гнилих
містечок". Жінки громадянських прав
не мали.
Партія яка перемагала на
виборах формувала уряд

6.

Економічний розвиток Великої
Британії в першій половині XIX ст.
Зростала кількість фабрик і заводів.
Удосконалення машин.
Швидко зростала механізація
виробництва. Ручну працю заступала
машина.
Зросли обсяги промислового
виробництва. Частка ремісників у
виробництві товарів скорочувалася
Швидкими темпами розвивалася важка
промисловість (гірнича й металургійна).
Розвивалися нові галузі промисловості:
машинобудування, верстатобудівна тощо.

7.

Власники дрібних майстерень, ремісники, селяни
розорялися. Зросла кількість найманих робітників і
підприємців. Великі підприємства витісняли дрібні
Великі фермерські господарства, в яких використовували
сівалки, молотарки, досягнення аграрної науки, добрива.
Відбувалася концентрація виробництва — зосередження
виробництва на великих підприємствах. Значно зростала
продуктивність праці.
Швидкими темпами зростало залізничне будівництво. Було
створено могутній паровий торговельний флот, а згодом і
військовий, що зміцнило становище Великої Британії як
„володарки морів”.
Швидкими темпами зростало населення Великої Британії.
Зростали міста на північному заході Великої Британії.
Лондон став великим містом Європи, світовим
комерційним, фінансовим і транспортним центром.

8.

Йоркшир, Ланкастер
стали центрами
бавовняної
промисловості;
Бірмінгем —
центром металургії;
Уельс — центр
гірничодобувної
промисловості.
Нові промислові райони:

9.

«Батьком»
залізниць
Джордж
Стефенсон
Залізничне
будівництво
Першу залізницю,
було збудовано
1825 р.
Стоктон і Дарлінтон
перший паротяг «Блюхер»
1814р.
За 1835 — 1849pp.
довжина залізниць
зросла в 17,6 раз.

10.

Політична ситуація в Англії (1783-1830 рр.)
Правління торі (1783-1830):
Хлібні закони (1815) Заборона на ввезення
зерна для захисту прибутків
землевласників. Викликало зростання цін
на хліб та незадоволення населення.
1817р. Тимчасове скасування "Хлібних
законів" через протести.
Одночасне призупинення закону про
недоторканність особи й арешти учасників
мітингів.
Джордж Каннінг (1827)
Артур Веллінгтон (1828-1830).
Прем’єр міністри

11.

Політична ситуація в Англії (1783-1830 рр.)
Правління торі (1783-1830):
"Шість актів" (1819). Обмеження на збори,
процесії, обшуки, пресу. Криміналізація
страйків.
Фредерік Джон
Роубінсон (18271828)
Роберт
Ліверпуль
(1812-1827)
Скасування заборони на тред-юніони
(1824-1825). Дозвіл на створення
профспілок. Заборона на страйки за кращі
умови праці.
Наслідки. Політика торі призвела до
розчарування населення, вибори
програли.

12.

Скасування 143
депутатських мандатів у
"гнилих містечках".
Чарльз Грей, лідер вігів
Реформи вігів
Парламентська
реформа 1832
Передача мандатів
промисловим містам,
густонаселеним сільським
районам, Шотландії та
Ірландії.
Збільшення кількості
виборців до 814 тис. за
рахунок зниження
майнового цензу

13.

Інші реформи вігів.
1833р. Скасування рабства в англ. колоніях.
Фабричний закон обмеження робочого дня
для дітей на ткацьких фабриках.
1834р. Закон про бідних. Скасування
податку на утримання бідноти. Ліквідація
допомоги бідним з боку церковних громад.
Створення робочих будинків з тюремними
умовами.
1835р. Муніципальна реформа. право
голосу на виборах до органів місцевого
самовря-ня для всіх платників податків.

14.

напрямок в економіці, що
характеризується вимогами
вільної торгівлі та
невтручанням держави в
економічне життя країни.
Фрітредерство:
Виникло в ХІХ ст., коли
країна прагнула
домінувати у світовій
торгівлі.
Вільний рух товарів
та послуг через
кордони.
Низькі або жодні
мита та інші
торговельні бар'єри.
Ключові принципи:
Мінімальне
державне втручання
в економіку.

15.

Прихильники
Противники
Вважали, що
Побоювалися, що
зашкодить вітчизняним
виробникам, призведе
до втрати робочих
місць та погіршить
умови праці.
стимулює економічне
зростання, інновації та
конкуренцію.
Фрітредерство
стало домінуючою
економічною політикою
у світі протягом 19
століття.

16.

Чартизм. Робочий рух ХІХ ст., який боровся за політичні
реформи. Виник у відповідь на несприятливі умови праці,
низьку заробітну плату та обмежене право голосу для
робітників.
Ключові цілі: загальне виборче право для чоловіків. Таємне
голосування. Скасування майнового цензу для кандидатів у
парламент. Щорічна зарплата для членів парламенту.
Рівномірні виборчі округи. Скасування цензури преси. Щорічні
вибори до парламенту.
Чартисти використовували мирні методи протесту, такі як
мітинги, петиції та страйки.
Чартисти не досягли всіх своїх цілей негайно, їхній рух сприяв
підвищенню політичної свідомості серед робітничого класу та
заклав основу для майбутніх реформ.

17.

Реформи торі 18411846рр.
Прем'єр-міністр.
Роберт Піл (18411846)
Обмежили тривалість
робочого дня для жінок на
фабриках 12 годинами.
скасували «хлібні
закони» у 1846 р.
Заборонили працю
жінок і дітей на
шахтах.

18.

Великий голод, спустошив
Ірландію в 1845-1849рр.,
Причини:
Залежність від картоплі
більшості ірландського
населення, особливо для
бідних.
Фітофтороз: 1845р. в грибкова
хвороба, знищила врожаї
картоплі протягом наступних 4р.
Британська політика. Експорт
продовольства з Ірландії, коли
там панував голод.

19.

Британський уряд не вжив достатніх
заходів для допомоги голодуючим
ірландцям.
Наслідки: від голоду та пов'язаних з
ним хвороб померло близько 1
мільйона ірландців.
Пам'ятник жертвам
«картопляного голоду» в
Дубліні
Еміграція. Близько 2 мл. ірландців
емігрували з країни, рятуючись від
голоду, переважно до США, Канади
та Австралії.
Соціальні та політичні наслідки.
Голод посилив націоналістичні та
антибританські настрої.

20.

Зовнішня політика Великої Британії в першій пол.
ХІХст. Основні принципи:
Баланс сил. Британія прагнула підтримувати
баланс сил у Європі, не допускаючи домінування
жодної держави.
Вільна торгівля. Британія була прихильником
вільної торгівлі, вважаючи, що це сприятиме її
власному процвітанню та світовому миру.
Морська гегемонія. Британія прагнула зберегти
свою гегемонію на морях, що було життєво
важливо для її торгівлі та імперії.
Колоніальна експансія. Британія активно
розширювала свою колоніальну імперію протягом
цього періоду

21.

1.
• Британія відіграла ключову роль у перемозі
над Наполеоном, брала участь у
Віденському конгресі (1814-1815)
2.
• Британія воювала проти Росії (Кримська
війна 1853-1856 рр.), щоб захистити
Османську імперію.
3.
• Англо-бірманські війни (1824-1885).
Британія вела низку війн проти Бірми,
зрештою окупувавши її.
4.
• Англо-китайські війни (1839-1842, 18561860) Британія вела війни проти Китаю,
щоб відкрити його для британської торгівлі.
(Опіумні війни)

22.

У 1815—1847 рр. у суспільно-політичному
житті Великої Британії відбувалося
становлення демократичних засад та основ
правової держави.
У Великій Британії поступово формувався
механізм розв’язання соціальних
суперечностей шляхом компромісу, без
застосування насильницьких методів
боротьби.
У результаті завершення промислової
революції Велика Британія стала першою у
світі країною, де сформувалося індустріальне
суспільство.