Набуті вади серця 2019 (1)

1.

2.

3.

стійка патологічна зміна отворів серця, яке
призводить до порушення функції серця і, як
наслідок, застою крові у судинах, тканинах і органах
Вроджені – наслідок
порушення
ембріонального розвитку
серцево-судинної системи
Набуті – наслідок
хронічних захворювань
або травм

4.

- частота НВС – 0,5 – 1,0 % населення України
- НВС - 20 – 25 % всіх захворювань серця
- займають ІІІ місце після АГ і ІХС
- частота НВС за секційними даними – 3,5 – 8,3 %
- оперативне лікування показане в 25 %
Ревматизм (70%)
Інфекційний ендокардит (20%)
Атеросклероз
(10%)
Кальциноз
(0,9%)
Сифіліс (10%)
Травми
(0,2%)
Дифузні захворювання
сполучної тканини

5.

6.

За локалізацією:
- мітральні
- аортальні
- трикуспідальні
- комбіновані (стеноз+недостаність одного клапана)
- поєднані (при ураженні декільнох клапанів)
Варіанти:
- “чистий” стеноз, “чиста”недостатність
- комбінована вада з перевагою стенозу, комбінована вада з
перевагою недостатності, комбінована вада без чіткої
переваги
- поєднана мітрально-аортальна вада
За етіологією:
- ревматичні
- неревматичні (з уточненням етіології)
За стадією:
I, II, III, IV, V

7.

8.

набута вада серця, яка характеризується неповним
змиканням стулок клапана, внаслідок чого частина крові
під час систоли з лівого шлуночка повертається в ліве
передсердя

9.

Етіологія недостатності мітрального клапану
Зміна гемодинаміки при
недостатності мітрального
клапану:
Ревматизм 90%
Бактеріальний ендокардит
Атеросклеротичне зморщення
стулок
сифіліс
1. Нормальне серце
2. Зміна серця при мітральній недостатності
(замальовані гіпертрофовані відділи; прямі
стрілки – нормальний тік крові, хвилясті –
зворотній)

10.

Клінічні ознаки з´являються при декомпенсації
Задишка інспіраторного
або змішаного характеру
Кашель сухий або вологий
з поганим відходженням
харкотиння
При огляді: ціаноз
шкіри, акроціаноз,
румянець на щоках
Біль у ділянці серця
ниючого характеру
Набряки на
нижніх кінцівках

11.

Зміни з боку легень:
вологі хрипи в
нижніх відділах
Зміни з боку ШКТ:
збільшення печінки
Зміни з боку серця:
• серцевий горб,
• перкуторно: межі серця
розширені вліво і вгору,
• аускультативно:
послаблений І тон,
грубий систолічний шум
на верхівці, який
посилюється при
фізичному навантаженні
ЕКГ: ознаки гіпертрофії лівого шлуночка
(високий зубець R у V4, глибокий зубець
S у V1) і лівого передсердя (широкий Р),
відхиленням електричної осі серця вліво

12.

13.

набута вада серця, яка характеризується
потовщенням країв і ущільненням лівого
передсердно - шлуночкового отвору, що веде до
зменшення його площі та до неповного розкриття
стулок мітрального клапана в діастолу
Площа AV
4 - 6 см2
Окружність
9 - 11 см
Об’єм ЛП
50-60 мл
“Критична площа” 1–1,5 см2

14.

60% від усіх вад
серця
Ревматичний анамнез
відсутній у 60 %
У 97 – 100% випадків причиною є ревматична хвороба
Формується через 5 –15 років після гострої
ревматичної лихоманки
Жінки – 75 – 84 %
під час вагітності, в період лактації, при
інфекційних захворюваннях

15.

ПАТАНАТОМІЧНІ ВАРІАНТИ:
* у вигляді діафрагми з щілиноподібним отвором
(“петля гудзика”) – 85 %
* лійкоподібне втягнення стулок у лівий шлуночок
(“рибячий рот”, “чистий стеноз”)
* поєднання 1 і 2

16.

17.

Скарги:
• задишка,
• біль в ділянці серця,
• серцебиття,
• кровохаркання
• серцева астма
При огляді: акроціаноз,
румянець на щоках триколірний прапор
Зміни з боку легень:
вологі хрипи в нижніх
відділах

18.

Зміни з боку серця:
• серцевий горб,
• перкуторно: межі серця
розширені вправо і вгору
• діастолічне “котяче
муркотіння”
• аускультативно:
посилений І тон, грубий
діастолічний шум на
верхівці, ритм перепілки
• пульс м'який, малий,
слабший на лівій руці,
• АТ знижений
• аритмія, екстрасистолія

19.

АУСКУЛЬТАТИВНІ ФЕНОМЕНИ ПРИ МІТРАЛЬНОМУ
СТЕНОЗІ
Нормальна аускультативна
картина
Мітральний стеноз (синусовий
ритм)
• І “плескаючий” тон над
верхівкою
• ІІ тон акцентований над
легеневим стовбуром
• Тон відкриття МК - OS
• Тричленний “ритм перепілки”:
І + ІІ + OS
• Діастолічний шум: ПСШ, ПДШ
• Мелодія МС: І + ІІ + OS + ДШ

20.

СТАДІЇ МІТРАЛЬНОГО СТЕНОЗУ
І - компенсації /S - 2,6 см²
ІІ- легеневого застою /S-1,5 см²
ІІІ – правошлуночкової
недостатності /S-1,0 см²
ІV - дистрофічна
УСКЛАДНЕННЯ
МІТРАЛЬНОГО СТЕНОЗУ
V - термінальна
І група
(пов’язані з застоєм в МКК):
• кровохаркання
• легенева кровотеча
• серцева астма
• легенева гіпертензія:
- недостатність КЛА,
- аневризма ЛА
ІІ група
(пов’язані з дилатацією камер)
• миготлива аритмія
• тромбоемболія
• синдроми здавлення:
- медіастінальний
- порушення ковтання
- охриплість голосу
- анізокорія

21.

Ехокардіограма при
мітральному стенозі
Норма
Мітральний стеноз

22. ЕКГ при мітральному стенозі

ЕКГ ПРИ МІТРАЛЬНОМУ СТЕНОЗІ

23.

Рентгенологічні зміни при мітральному стенозі
Норма
Мітральний стеноз

24.

ЛІКУВАННЯ МІТРАЛЬНОГО СТЕНОЗУ
• І стадія – спостереження
• ІІ – ІV стадія – оперативне лікування !
- операційна летальність при ІІ-ІІІ ст. – 0–0,1%
- операційна летальність при ІV ст. – 1,9 %
- частота рестенозу 4,9 – 38 %
• V стадія – симптоматична терапія
Консервативне:
лікування застійної
серцевої
недостатності
Хірургічне:
* комісуротомія
* протезування МК

25.

26.

набута вада серця, яка
характеризується неповним
змиканням стулок клапана, внаслідок
чого частина крові під час діастоли з
аорти повертається в лівий шлуночок
Норма
Недостатність
аортального клапана

27.

28.

Клінічні ознаки з´являються при декомпенсації
Скарги:
• біль в ділянці серця
стенокардитичного
характеру,
• запаморочення,
• нудота
“Пульсуюча людина”:
• похитування голови,
синхронне з пульсом сонних
артерій (симптом Мюссе),
• пульсація зіниць,
• “танок каротид”- пульсація
сонних артерій,
• капілярний пульс – зміна
забарвлення нігтьового ложа
після натискування
При огляді: блідість шкірних
покривів

29.

Зміни з боку легень:
ознаки легеневої
гіпертензії
Зміни з боку серця:
• перкуторно: межі серця
розширені вліво і вниз
• аускультативно:
послаблений І і ІІ тон,
грубий діастолічний шум
на аорті
• пульс високий,
швидкий, прискорений,
• САТ підвищений, ДАТ
понижений
• подвійний тон Траубе
• Подвійний шум Дюроз’є

30.

ЕХОКАРДІОГРАМА ПРИ НЕДОСТАТНОСТІ
АОРТАЛЬНОГО КЛАПАНА
•аортальна регургітація

31.

ЕХОКАРДІОГРАМА ПРИ НЕДОСТАТНОСТІ
АОРТАЛЬНОГО КЛАПАНА
• збільшення просвіту аорти
• гіперкінез стінок аорти
• стулки АК не візуалізуються
або ущільнені, потовщені
• сепарація стулок і вібрація
• діастолічна вібрація ПСМК
• збільшення ЛШ
• гіперкінез МШП,ЗСЛШ
Вібрація ПСМК
сепарація стулок АК
Пресистолічний шум
Флінта
Доплер – ЕхоКГ: реєструє зворотну
течію крові на аортальному клапані та
магістральних судинах

32.

це набута вада серця, яка характеризується
потовщенням країв і ущільненням
аортального отвору, що веде до зменшення
його площі та до неповного розкриття стулок
аортального клапана в систолу
Частіше хворіють чоловіки
• Площа аортального
“вікна”- 2,5 – 3,5 см2
• Гемодинамічні
розлади при - 0,5 – 0,75
см2

33.

АНАТОМІЧНІ ВАРІАНТИ СТЕНОЗУ АОРТИ
• надклапанний (коарктація аорти)
• клапанний
(аортальний стеноз)
• підклапанний (субаортальний стеноз)
• ВРОДЖЕНІ ЗМІНИ АК
РЕВМАТИЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ
• ІДІОПАТИЧНИЙ
КАЛЬЦИФІКОВАНИЙ СТЕНОЗ
Аортальний клапан
в нормі
відкритий
При стенозі
закритий

34.

СТАДІЇ АОРТАЛЬНОГО СТЕНОЗУ
І стадія – повної компенсації
• Скарги (-)
• СШ з’являється при стенозі
15 %
• Подовження систоли ЛШ
• Підвищення АТ в ЛШ
• >швидкості кровотоку ч/з Ао
• Гіперфункція ЛШ
ІІ стадія – прихованої
серцевої недостатності
• швидка втомлюваність
• задишка при
навантаженні
• запаморочення
• СШ
• ЕКГ, Rtg – гіпертрофія
лівого шлуночка (ГЛШ)
• ГЛШ
• > к-ті залишкової крові
• > діастолічного наповнення

35.

ІІІ стадія – відносної коронарної недостатності
• дилятація
ДАТ лш
• АТ лп
АТ мкк
• стенокардія
• запаморочення
• синкопе при навантаженні
• задишка
• > ЛШ
• ЕКГ-ГЛШ, коронарна
недостатність
IV стадія – вираженої лівошлуночкової недостатності
• серцева астма, набряк легень
• миготлива аритмія
• гепатомегалія
• мітралізація вади
V стадія - термінальна
• правошлуночкова і тотальна СН

36.

Клінічні ознаки з´являються при декомпенсації
Скарги:
• біль в ділянці серця,
• запаморочення,
• непритомність,
• серцева астма,
• набряк легень,
• болі в правому підребер´ї
При огляді: блідість
шкірних покривів,
акроціаноз

37.

Зміни з боку легень:
множинні сухі та
вологі хрипи
Над аортою систолічне
тремтіння (“котяче
муркотіння”)
Зміни з боку серця:
• перкуторно: межі серця
розширені вліво і вниз,
• аускультативно:
послаблений І і ІІ тон,
роздвоєння І тону, грубий
систолічний шум на аорті,
• пульс малий, повільний,
• САТ понижений, ДАТ в
нормі

38.

39.

АУСКУЛЬТАТИВНА КАРТИНА ПРИ АОРТАЛЬНОМУ
СТЕНОЗІ
Ослаблення І тону 50%
“систолічний ляск” 10%
Характерний СШ
Ослаблення ІІ тон

40. ЕКГ при аортальному стенозі

ЕКГ ПРИ АОРТАЛЬНОМУ СТЕНОЗІ

41.

ЕХОКАРДІОГРАМА ПРИ АОРТАЛЬНОМУ СТЕНОЗІ
• АК не візуалізується або
стулки АК ущільнені
• Амплітуда розходження
стулок АК знижена
• Вібрація стулок АК в систолу
• В просвіті аорти – додаткові
ехо-структури
• Виражена гіпертрофія ЗСЛШ
і МШП
• Помірне збільшення
порожнини ЛШ

42.

РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ ЗМІНИ
ПРИ АОРТАЛЬНИХ ВАДАХ

43.

44.

45.

Лікування недостатності аортального клапана
Оперативне:
Показане в ІІІ-ІVст. протезування клапану
Консервативне: лікування
ревматичного або
інфекційно-септичного
міокардиту
Лікування аортального стенозу
Балони для дилятації. Вгорі - в складеному
стані, знизу - в роздутому

46.

ПРОГНОЗ ПРИ ВАДАХ АОРТАЛЬНОГО КЛАПАНА
ТРИВАЛА БЕЗСИМПТОМНА КОМПЕНСАЦІЯ
ЗАДИШКА, СТЕНОКАРДІЯ – тривалість життя 4 – 5 р.
СИНКОПЕ при навантаженні – тривалість життя 3 – 4 р.
поява ЛШ СН
– 2 роки переживає лише 39 %
приєднання ПШ СН – 2 роки переживає 12 %
При НАК тривалість життя від появи симптомів
6,4 р.
N.B.! Особливість аортального стенозу –
висока частота раптової зупинки серця – 24 %

47.

ЛІКУВАННЯ АОРТАЛЬНИХ ВАД
ПОКАЗАННЯ ДО ОПЕРАЦІЇ:
• КСР лш > 55 мм
• АС – градієнт тиску > 50 мм рт. ст.,
площа аортального отвору < 0,75 см2
N.B.! СУЧАСНА ХІРУРГІЧНА ТАКТИКА ПРИ АВ:
оперувати до розвитку вторинних ускладнень
і дисфункції лівого шлуночка “хворі з АВ декомпенсують один раз !”
• Нормальна ФВ – планова операція
• Дисфункція ЛШ – термінова операція
• Виражена СН – екстренна операція

48.

Лабораторна:
• загальний аналіз сечі
• біохімічний аналіз крові
• реакція мікропреципітації
• посів крові на
стерильність (для
виявлення сепсису),
• ревмопроби
• ліпідоргама
Інструментальна:
• ЕКГ (ознаки
гіпертрофії відділів
серця)
• Ехокардіографія
• Доплер-Ехо-КГ
• рентгенографія ОГК
• УЗД органів
черевної порожнини
• КТ або МРТ

49.

Мітральна конфігурація
серця
Аортальна конфігурація
серця

50.

• Білка не менше 1 г/кг маси тіла
• Обмежити: кухонну сіль до 4 – 5 г/добу
• Вилучити: гострі, копчені страви, алкоголь
• Вживати продукти багаті на калій, магній
• Харчування часте, малими порціями

51.

* Фізичний режим: від дозованих фізичних
навантажень до ліжкового (в т.ч. при
гострій СН)
* Нормалізація маси тіла
* Відмова від алкоголю, паління
* Соціальна активність
* Контрацепція
* Санаторно-курортне лікування, теренкур,
бальнеотерапія, ЛФК)

52.

В стадії компенсації:
• профілактика
рецидивів ревматизму,
• серцеві глікозиди,
• інгібітори АПФ,
• антагоністи кальцію,
• β-адреноблокатори,
• діуретики,
• метаболіки

53.

При серцевій недостатності:
діуретики
фуросемід,
спіронолактон
бета-адреноблокатори
атенолол, метапролол
антитромботичні
клопідогрель,
аспекард, іпатон
інгібітори АПФ
каптоприл, еналаприл,
енап – НL
серцеві глікозиди
дигоксин, дигітоксин
Препарати, які покращують
обмінні процеси в міокарді
Мілдронат,
предуктал МR,
тіотріазолін
вітаміни

54.

• пластика клапана
• заміна (протезування) клапана
біологічними і механічними
протезами
• заміна клапанів у поєднанні з
коронарним шунтуванням при
ІХС
• реконструкція кореня аорти
• відновлення синусового ритму
серця

55.

56.

Операція
Імплантація протезу
Вентильні клапани
Шарнірні клапани
Двохстулковий
клапан
Ксеноперикардіальний
біопротез

57.

Стентування
Місце
пункції
Стент змонтований на балоні і готовий до імплантації

58.

Допомога
при задишці
та кашлі
Догляд в різні
періоди гарячки
Вимірювати
добовий діурез
та водний баланс
Контроль за
пульсом, АТ
Догляд в різні
періоди гарячки
Контроль за
вживанням
медикаментів
Дієта № 10

59.

60.

Протипоказання до вагітності
• активний ревматичний процес
• стеноз мітрального отвору з порушенням кровообігу 2 А ст.,
або з ПК І ст. та значною гіпертрофією правого шлуночка чи
наявністю в анамнезі набряку легенів
• недостатність мітрального клапана з порушенням кровообігу
2 А ст.
• стеноз мітрального клапана чи виражена недостатність
мітрального клапана з порушенням кровообігу І ст. у поєднанні
з рецидивуючим ендо, - міокардитом або частими
загостреннями ревмокардиту
• декомпенсовані аортальні вади серця
• стеноз гирла аорти з стенокардитичними болями,
приступами втрати свідомості
• недостатність аортальних клапанів із низьким діастолічним
тиском чи станами непритомності
• вади правого відділу серця з клінічними порушеннями
кровообігу в великому колі кровообігу, миготливою аритмією

61.

порушення нормальної
частоти, ритму, проведення
імпульсу, а також зміни
послідовності активації
передсердь та шлуночків

62.

На ЕКГ ознаки синусного ритму:
- правильне чергування передсердних зубців Р, шлуночкових комплексів QRS і
зубців Т;
- постійність інтервалу P-Q і тривалість в межах 0,12-0,20 сек;
- частота серцевих скорочень в межах 60-90 за 1 хв.;
- зубець Р має бути обов’язково позитивний в І ,ІІ, V3 – V6 відведеннях і
негативний у відведенні aVR

63.

Етіологічні фактори аритмій:
- функціональні розлади нервової системи; нейроциркуляторна дистонія
- нервово-рефлекторні впливи на с.с.с-му при захворюваннях шлунковокишкового тракту, сечостатевої системи, органів дихання, ЛОР-органів,
хребта
- захворювання центральної і вегетативної нервової системи (черепномозкові травми, запальні захворювання, пухлини, порушення мозкового
кровообігу)
- ІХС
- запальні ураження міокарда різного генезу
- кардіоміопатії
- порушення електролітного балансу (зміни вмісту в крові калію, натрію);
- гіпоксія і гіпоксемія різного походження (недостатність кровообігу
різного генезу; хронічне легеневе серце, анемії різної етіології)
- вплив на серце токсичних речовин (бактеріальні токсини, нікотин,
алкоголь)
- інтоксикації лікарськими середниками, побічна дія лікарських
препаратів (серцеві глікозиди, b-адреноблокатори, b-адерностимулятори,
і інші препарати)

64.

Класифікація порушень ритму
(затверджена на VI Національному конгресі
кардіологів України, 2000 р.)
І. Порушення утворення імпульсу
ІІ. Порушення проведення імпульсу
ІІІ. Комбіновані порушення утворення і
проведення імпульсу
ІV. Захворювання, синдроми і феномени
V. Аритмії при нормальній або порушеній
функції кардіостимуляторів різного типу

65.

Синусова тахікардія – прискорення серцевої діяльності в стані
спокою від 90 до 150 скорочень/1 хвилину з правильним ритмом,
водієм серцевого ритму є синусовий вузол
Синусова брадикардія – сповільнення серцевої діяльності в стані
спокою 59 і менше скорочень/1 хвилину з правильним ритмом, водієм
серцевого ритму є синусовий вузол

66.

Екстрасистолія – передчасне скорочення всього серця або його
відділів, імпульси для яких утворюються в різних відділах
провідної системи
синусова екстрасистолія
• передсердна
• передсердношлуночкова
(атріовентрикулярна)
• шлуночкові

67.

шлуночкова екстрасистолія
Пароксизмальна тахікардія (ПТ) - напад
різкого прискорення серцевого ритму,
який раптово виникає і раптово зникає
- серце скорочується ритмічно, з великою
частотою (160-250 ударів за хвилину)
- серія монотонних екстрасистол, які ідуть
безперервно одна за одною
Шлуночкова тахікардія

68.

Порушення провідності (блокади) можуть виникати на різних
рівнях провідної системи
Синоатріальна блокада — порушення проведення електричного
імпульсу від синусового вузла до передсердь
Частіше виникає неповна блокада, коли не проводиться тільки
частина імпульсів.
На ЕКГ:
· на фоні правильного синусового ритму - періодичне випадіння
частини серцевих циклів (зубців Р і комплексів QRST)
· інтервали R-R або Р-Р можуть збільшуватись у 2-4 рази

69.

Внутрішньопередсердна блокада — порушення проведення
електричного збудження по передсердних провідних шляхах
Атріовентрикулярна блокада - порушується проведення збудження
від передсердь до шлуночків
Три ступені АV блокади: I і II — неповна, III — повна
I ступінь - сповільнення передсердно-шлуночкової провідності, на
ЕКГ постійне подовження інтервалу P-Q (R) більше ніж 0,18 с (0,2 с —
за наявності брадикардії)

70.

IІ ступінь — порушення атріовентрикулярної провідності з
періодичним випадінням шлуночкових комплексів внаслідок того
що деякі імпульси не проводяться від передсердь до шлуночків
III ступінь — повна поперечна або повна блокада, імпульси з
передсердь зовсім не проводяться до шлуночків, тому передсердя і
шлуночки функціонують незалежно один від одного
На ЕКГ реєструються зубці Р, які не пов’язані з шлуночковими
комплексами
Шлуночки збуджуються повільно, число скорочень - 30-60 за хвилину

71.

Внутрішньошлуночкова блокада
Проведення імпульсу від передсердь до шлуночків, по провідниковій
системі, може бути сповільнене або припинене
Блокада може бути локалізована в правій або лівій ніжці
передсердно-шлуночкового пучка Гіса, в окремих гілках лівої ніжки
(передньої або задньої) і у волокнах Пуркіньє

72.

Миготіння (фібриляція) передсердь - миготлива аритмія — це
абсолютна аритмія
• Синусовий вузол втрачає функцію головного водія ритму, в
передсердях виникають дуже часті (від 350 до 700 за хвилину),
хаотичні хвилі збудження та скорочення окремих м’язових волокон
- ектопічні вогнища збудження
• Більшість імпульсів не доходить до шлуночків, невелика частина
досягає шлуночків і викликає їх неритмічне, хаотичне збудження
На ЕКГ при миготінні передсердь:
- відсутні зубці Р
- виникають хаотичні хвилі f (краще реєструються у відведеннях II,
III, аVF, V1, V2
- ритм шлуночків хаотичний, інтервали R-Rмають різну тривалість.
- комплекси QRS частіше мають нормальний вигляд, але при
великохвильовій фібриляції хвилі f можуть накладатись на
шлуночкові комплекси і викликати їх незначну деформацію

73.

Фібриляція передсердь

74.

Тріпотіння передсердь — один з варіантів миготливої аритмії,
характеризується ритмічною діяльністю передсердь в частому
ритмі (до 200-400 за хвилину)
На відміну від мерехтіння передсердь, одне патологічне
вогнище збудження, тому збудження і скорочення
передсердь правильне але часте
Тріпотіння шлуночків — це часте (200300 за хвилину) і ритмічне їх збудження

75.

Невідкладна допомога при пароксизмальній тахікардії
Вагусні проби:
* Вальсальви
* масаж каротидного синусу спочатку справа 10-20 сек., а
при відсутності ефекту - зліва

76.

Невідкладна допомога при тріпотінні та миготінні
шлуночків
- удар кулаком по грудині
- забезпечення прохідності дихальних шляхів
- закритий масаж серця, штучне дихання

77.

• Лідокаїн 50 мг/2 хв, кожні 5 хв до 200 мг, потім –
в/в краплинно 2 мг/кг
• При гіпокаліємії – хлорид калію в/в
• Магнію сульфат в/в 10 мг знеболення
• Кардіоверсія 100-200-360
• Аміодарон в/в 300 мг за 5-15 хв (до 1200 мг)
• Соталол 80-160 мг/добу
• Верапаміл (при тахікардії)
• Пропафенон 1-2 мг/кг маси тіла в/в струминно

78.

Електроімпульсна терапія (кардіоверсія)
— спосіб лікування порушень серцевого
ритму імпульсом електричного струму з
енергією 50-100 Дж.
• Застосовується для припинення
пароксизмальної тахікардії, мерехтіння і
тріпотіння передсердь, фібриляції
шлуночків
• Ефект ЕТ полягає у відновленні
синусового ритму серця
• Невідкладна терапія проводиться без
спеціальної підготовки хворого

79.

Електростимуляція серця — метод лікування порушення серцевого
ритму шляхом впливу на міокард шлуночків електричними
імпульсами відповідної потужності і частоти
Тимчасова
Зонд-електрод вводиться по венах у праві відділи серця
- у шлуночок — при електростимуляції шлуночків
- у передсердя — при електростимуляції передсердь
- частота імпульсів не повинна бути більшою на 5-10 %
ніж частота скорочень серця під час пароксизму
Постійна
Постійний електрокардіостимулятор (ЕКС) комбінований апарат, що складається з
електронного пристрою і джерела живлення великої
ємності, поміщених у герметичний металевий корпус
Маса сучасних ЕКС - 20–40 г, об’єм не перевищує 1020 см3, що дозволяє вживляти його в тіло хворого

80.

ЕКГ при передсердній електрокардіостимуляції
ЕКГ при шлуночковій електрокардіостимуляції

81.

Тема наступної лекції