Нагнітальна функція серця. Ехокардіографічна оцінка роботи серця

1. ТЕМА ЛЕКЦІЇ: Нагнітальна функція серця. Ехокардіографічна оцінка роботи серця.

ТЕМА ЛЕКЦІЇ:
НАГНІТАЛЬНА ФУНКЦІЯ
СЕРЦЯ.
ЕХОКАРДІОГРАФІЧНА
ОЦІНКА РОБОТИ СЕРЦЯ.

2.

СЕРЦЕВИЙ ЦИКЛ

3. СЕРЦЕВИЙ ЦИКЛ

Систола
передсердь
Діастола
передсердь
Систола
шлуночків
Діастола шлуночків

4. СИСТОЛА ШЛУНОЧКІВ ПЕРІОД НАПРУЖЕННЯ фази асинхронного та ізометричного скорочення

Початок фази асинхронного скорочення
співпадає з початком деполяризації
міокарда шлуночків. При цьому має
місце неодночасність охоплення
збудження різних ділянок міокарда, і, як
наслідок, асинхронність поширення
скоротливого процесу в м'язах шлуночків.
Першими скорочуються кардіоміоцити,
які розташовані біля волокон провідної
системи. Фаза ізометричного скорочення
протікає при закритих атріовентрикулярних і півмісяцевих клапанах і
відповідає моменту повного охоплення
збудженням шлуночків (комплекс QRS)

5. СИСТОЛА ШЛУНОЧКІВ Період вигнання

Він поділяється на протосфігмічний
інтервал, фазу швидкого та фазу повільного
вигнання. Протосфігмічний інтервал
характеризує процес відкриття півмісяцевих
клапанів. Фаза швидкого вигнання
починається з моменту відкриття
півмісяцевих клапанів. В цю фазу з
серця викидається більша частина крові.
Фаза повільного вигнання починається в
момент, коли відтік крові до периферії
починає перевищувати її поступлення з
серця і градієнт тиску між шлуночками і
судинами зменшується. Кінець цієї фази
наступає з припиненням систоли, коли
внутрішньошлуночковий тиск починає
різко падати. Відповідає на ЕКГ інтервалу S-T

6. Діастола шлуночків Період розслаблення

Він починається з протодіастолічного
інтервалу – перехідного між фазового
стану, який відповідає часу, затраченому
на закриття півмісяцевих клапанів.
Початок цього інтервалу співпадає з
початком розслаблення міокарда
шлуночків, а його кінець – з моментом
повного змикання заслінок півмісяцевих
клапанів. Після закриття клапанів
починається фаза ізометричного
розслаблення міокарда, яка проходить
при закритих атріовентрикулярних
клапанах. Відкриття цих клапанів
свідчить про закінчення періоду
розслаблення, відповідає на ЕКГ зубцю Т

7. Діастола шлуночків Період наповнення фази швидкого і повільного наповнення

Період наповнення шлуночків
складається з фази швидкого
наповнення, фази повільного
наповнення та фази наповнення за
рахунок систоли передсердь. У перші
дві фази – наповнення шлуночків
здійснюється пасивно. Фаза швидкого
наповнення починається одночасно з
відкриттям атріовентрикулярних
клапанів. В цей часовий проміжок
здійснюється основне наповнення
шлуночків кров'ю. У фазу повільного
наповнення шлуночків кров'ю не
відбувається. Ця фаза зникає, коли
частота серцевих скорочень
перевищує 110–130 уд. хв.

8. Діастола шлуночків Період наповнення фаза активного наповнення, пов’язана із систолою передсердь

Під час систоли
передсердь заповнення
шлуночків відбувається
активно. Ця фаза
відповідає зубцю Р на
ЕКГ.

9. СЕРЦЕВИЙ ЦИКЛ

10. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ УДАРНОГО ОБ’ЄМУ

1. ІІрямий метод Фіка. Суть методу полягає в тому, що за кількістю
кисню поглинутого за 1 хвилину і за артеріо-венозною різницею кисню ,
можна розрахувати хвилинний об'єм кровогоку.
Артеріовенозну різницю вираховують за різницею вмісту кисню в
артеріальній і венозній крові серця під час його зондування.
2. Непрямий метод Фіка відрізняється від прямого тим, що визначення
артеріо-венозної різниці проводиться без зондування серця. Метод
ґрунтується на визначенні ХОК за кількістю розчиненої в крові не
шкідливої для організму речовини з відомим коефіцієнтом розчинності.
3. Метод терморозведення (термодилюції) заключається в тому, що при
введенні в судинне русло відомої кількості індикатора (5 % розчин
глюкози, ізотонічний розчин NaС1) більш низької температури
спостерігають за змінами температури крові. За різницею між вихідною
і кінцевою температурою крові і за об'ємом введеної рідини визначають
ХОК.
4. Метод розведення речовин, мічених радіонуклідами. Будують
концентраційну криву на основі показників лічильника розміщеного
над серцем.
5. Апаратні (непрямі) методи (сфігмографія, балістокардіографія,
реографія, ехокардіографія.

11.

Місце
вислуховування ІІ
тону (ІІ міжребер’я
зправа і зліва від
грудини)
Місце
вислуховування
І тону

12.

Перший тон, компоненти, що
його обумовлюють
Другий компонент –
м'язовий – виникає
внаслідок коливання,
пов'язаного з
напруженням міокарда
шлуночків.
Третій компонент –
судинний – обумовлений
коливанням початкових
відділів аорти і
легеневої артерії,
відкриттям
півмісяцевих клапанів.

13.

Перший тон, компоненти, що
його обумовлюють
Четвертий компонент –
передсердний – виникає
внаслідок коливання,
пов'язаного з скороченням
передсердь. При аускультації
перший тон починається із
цього компоненту, оскільки
коливання, викликані
систолою передсердь
зливаються із звуковими
коливаннями, обумовленими
систолою шлуночків і
аускультативно сприймаються
як один тон.

14. Другий тон, компоненти, що його обумовлюють.

Другий тон оптимально
вислуховується в ІІ міжребер'ї зліва
(над легеневою артерією) і справа
(над аортою) від грудини під час
діастоли. Утворюється за рахунок
коливань, виникаючих на початку
діастоли при закритті півмісяцевих
клапанів аорти і легеневої артерії,
потоком крові, яка вдаряється об них.
Це перший, клапанний компонент.
Другий компонент – судинний –
обумовлений коливанням стінок
аорти і легеневої артерії внаслідок
удару крові в закриті півмісяцеві
клапани.

15. Третій тон, компонент, що його обумовлює.

Третій тон можна вислухати інколи у
дітей, або у осіб з тонкою грудною
кліткою.
Він обумовлений швидким наповненням
шлуночків кров‘ю під час фази швидкого
наповнення.

16. Фонокардіографія

R
Q S
ЕКГ
T
ІІ тон
ФКГ
І тон
Інтервал Q-І тон
Інтервал Т-ІІ тон

17.

Види ехокардіографічного дослідження:
Трансторакальна ехокардіографія.
Черезстравохідна ехокардіографія.
Доплерівська ЕхоКГ.
Стрес-ЕхоКГ.
Контрастна ехографія.
Основні Ехо-КГ-доступи
парастернальний (білягрудинний) по довгій і
короткій осі;
апікальний (верхівковий);
субкостальний (підреберний);
супрастернальний (надгрудинний).

18.

Схема положення ультразвукового датчика
при ехокардіографічному дослідженні з різних
стандартних позицій (доступів): «1» парастернальний доступ, «2» - верхівковий
(апікальний) доступ, «3» - субкостальний
доступ, «4» - супрастернальний доступ.

19. Основні типи ультразвукових датчиків:

1
3
4
2
1 - секторний, 2 - лінійний,
3 -матричний, 4 - конвексний.

20. Переваги і обмеженість УЗД

Переваги:
• універсальність, інформативність;
• мобільність, швидкість виконання;
• неінвазивний (нетравматичність) характер методу;
• відсутність променевого навантаження;
• відсутність спеціальної підготовки;
• низька вартість дослідження;
• можливість повторення поліпозиційного дослідження;
• можливість проведення діагностичних і малоінвазивних лікувальних
маніпуляцій під контролем УЗ дослідження (тонкоголкова пункція та аспіраційна
біопсія, через-шкірні через-печінкові втручання на органах черевної порожнини);
•УЗД здійснюється в режимі реального часу. Це дозволяє використовувати
багатоплощинне і багатопроекційне дослідження, простежуючи, як змінюється
зображення тієї чи іншої деталі в залежності від проекції, і швидко переходити від
однієї зображуваної площини до іншої.
Основними недоліками є:
• обмеження поширення сигналу, пов'язані з "ультразвуковим вікном",
• залежність результатів дослідження від навичок дослідника.

21. Позиції ехолокації в М-режимі:

1, 2, 3, 4 – позиції ехолокації;
Д – ультразвуковий датчик;
ГК – грудна клітка; Г – грудина;
ПШ – правий шлуночок;
ЛШ – лівий шлуночок;
ЛП – ліве передсердя; КА –
клапан аорти; ПСМК – передня
стулка мітрального клапана;
ЗСМК – задня стулка мітрального
клапана.

22. Ехокардіографічна картина руху анатомічних структур серця в різних позиціях

23. Одновимірне Ехо-КГ-сканування на рівні стулок мітрального клапана

Стулки мітрального клапана в діастолу роблять
характерні рухи: передня - М-подібні, а задня - Wподібні.

24. Одновимірне Ехо-КГ-сканування на рівні стулок аортального клапана

25. Одновимірна ехокардіограма зареєстрована у здорової людини

26.

Локалізація УЗД-датчика при
проведенні ехокардіографії в
площині короткої осі

27. Парастернальний доступ, зріз по короткій осі на рівні папілярних м’язів

28. Парастернальний доступ, коротка вісь на рівні мітрального клапана.

29.

30. Напрямок датчика і зображення серця при парастернальному доступі по довгій осі.

31. Довга вісь ЛШ, парастернальний доступ

32. Ехокардіограма в площині довгої осі:

33. В-РЕЖИМ ЕХОКАРДІОГРАФІЇ

34.

Локалізація УЗД-датчика при
проведенні ехокардіографії в
площині чотирьох камер серця
АО

35.

Ехокардіограма в площині
чотирьох камер серця:
ЛП – ліве передсердя;
ЛШ – лівий шлуночок;
ЛП – праве передсердя;
ПШІ – правий шлуночок;
АО – аорта.
АО

36.

37. Доплерівська Ехо-КГ зареєстрована з субкостального доступу у здорової людини.

38. Субкостальна позиція по довгій осі з візуалізацією чотирьох камер серця.

39. Зміна частоти УЗ-проміня залежно від швидкості руху об’єкта

40. Види доплерівського дослідження:

• імпульсно-хвильова допплер-Ехо-КГ
(Pulsed wave Doppler),
• постійно-хвильова допплер-Ехо-КГ
(Continuous wave Doppler),
• тканинне доплерівське дослідження
(Doppler Tissue Imaging),
• енергетичне доплерівське дослідження
(Colour Doppler Energy),
• колірна доплер-Ехо-КГ (Colour
Doppler).

41. Доплерівська Ехо-КГ зареєстрована з апікального доступу у здорової людини.

Перевага методу
імпульсно-хвильової
доплер-Ехо-КГ полягає
в тому, що він надає
можливість визначати
швидкість, напрямок і
характер потоку крові в
конкретній зоні
встановленого об’єму.
А — схема розташування ультразвукового датчика і
напрями сканування;
Б — допплерограма потоку крові через клапан аорти.

42. Імпульсно-хвильова доплер-Ехо-КГ (мітральний кровотік)

Імпульсно-хвильова доплер-ЕхоКГ (мітральний кровотік)

43.

Метод колірної доплер-Ехо-КГ дає можливість автоматично визначати
характер і швидкість кровотоку одночасно у великій кількості точок у межах
заданого сектора, а інформація подається у вигляді кольору, який
накладається на основне двовимірне зображення. Кожна точка кодується
певними кольорами залежно від того, в якому напрямку і з якою швидкістю в
ній відбувається рух еритроцитів. При розміщенні точок досить щільно і
проведені оцінки в режимі реального часу можна одержати зображення, яке
сприймається як рух кольорових потоків через серце і судини.
Принцип колірного доплерівського картування по суті не відрізняється від
імпульсно-хвильового доплер-Ехо-КГ. Відмінність полягає лише в режимі
подання отриманої інформації. При доплерівському дослідженні імпульсною
хвилею проводиться переміщення контрольного об’єму по двовимірному
зображенню в ділянках, що становлять інтерес для визначення кровотоку, а
отримана інформація відображається у вигляді графіка швидкостей
кровотоку. Різними відтінками червоного і синього кольорів зазвичай
відображають спрямованість кровотоку, а також середню швидкість і
наявність перекручування доплерівського спектра. Напрямок потоку в
одному напрямі може подаватися в червоно-жовтому, а в іншому - синьоблакитному колірному спектрі. Враховуються лише два основні напрямки:
до датчика й від датчика. Зазвичай потоки крові, спрямовані до датчика, на
Ехо-КГ зображуються червоним кольором, а спрямовані від датчика – синім.

44. . Колірна доплер-Ехо-КГ, верхівковий доступ: А-діастола; Б-систола.

45. ДОПЛЕР-ЕХОКАРДІОГРАМА В ПЛОЩИНІ 4 КАМЕР СЕРЦЯ

46. Доплерівська ехокардіографія

47. Кількісна оцінка порожнин серця

Вимірювання кінцево-діастолічного (КДР - EDD) і кінцевосистолічного (КСР - ESD) розмірів ЛШ в М-режимі під
контролем зображення в В-режимі в парастернальній позиції
по короткій осі (угорі ліворуч) для оптимізації медіальнолатеральної орієнтації ультразвукового променя. WT товщина задньої стінки.

48.

Двохмірні виміри для розрахунку об’ємів за біплановим
методом дисків (модифікована формула Симпсона) в
апікальній 4-камерній (А4С) та апікальній 2-камерній
(А2С) позиціях наприкінці діастоли (КДР ЛШ) та систоли
(КСР ЛШ). Папілярні м’язи мають бути викреслені підчас
обведення меж ендокарду.

49.

КДО = 7,0 : (2,4 + КДР) · КДР3,
КСО = 7,0 : (2,4 + КСР) · КСР3,
У нормі, в дорослих людей, КДО дорівнює 108-140 мл, а КСО
знаходиться в межах 38-50 мл.
Ударний об'єм (УО) лівого шлуночка вираховують за формулою:
УО = КДО – КСО.
У нормі, в дорослих людей, УО дорівнює 70-90 мл.
Хвилинний об'єм кровотоку (ХОК) визначають як добуток УО і ЧСС.
У нормі, в дорослих людей, хвилинний об'єм серця дорівнює 4,0-6,5 л/хв.
Скоротливу активність лівого шлуночка характеризує фракція
вигнання (викиду) (ФВ), що визначається за формулою:
ФВ = УО : КДО · 100 %.
У нормі, в дорослих людей, ФВ дорівнює 54-64%.
Також встановлюють індексовані показники лівого шлуночка, для
цього треба отримані величини поділити на площу поверхні тіла
обстежуваного, яку можна розрахувати за формулою Дю Буа.
Кінцево-діастолічний (КДІ), кінцево-систолічний (КСІ) індекси
визначають відповідно за такими формулами:
КДІ = КДО : Р,
КСІ = КСО : Р,
де КДІ – кінцево-діастолічний індекс; КДО – кінцево-діастолічний об'єм;
КСІ – кінцево-діастолічний індекс; КСО – кінцево-діастолічний
об'єм; Р – площа поверхні тіла.