Філософія, коло її проблем та роль в суспільстві

1. Лекція 1. ФІЛОСОФІЯ, КОЛО ЇЇ ПРОБЛЕМ ТА РОЛЬ В СУСПІЛЬСТВІ

План
1.Світогляд.
2.Історичні типи світогляду.
3.Сутність, структура і призначення філософії.
4.Проблема основного питання філософії

2. 1. Світогляд-це сукупність уявлень про світ та місце і роль людини в ньому

Світогляд містить такі елементи як:
• знання (особистісні)
• переконання
• емоції, почуття
• віра
• цінності
• ідеали
• програма дій (стратегія життя)
• унікальність

3. Залежно від співвідношення інтелектуального та емоційного досвіду світогляд поділяється на:

• Світовідчуття (це емоційною-психологічний
бік світогляду на рівні настрою, почуттів);
• Світосприйняття (формування уявлень про
світ за допомогою наочних образів)
• Світорозуміння (понятійно-інтелектуальне
осмислення світу).

4. Види світогляду

За ступенем загальності
особистості
групи
людства
За рівнем розвитку
Життєвоповсякденний
Теоретичний рівень
( філософія)

5. РИНКОВИЙ СВІТОГЛЯД як передумова соціалізації сучасної людини базується на таких цінностях:

• - здібність вірно аналізувати співвідношення попиту та
пропозиції на локальному та глобальному ринках і
пропонувати ефективні рішення;
• - престижний соціальний статус;
• креативність, прагнення до вдосконалення
компетентності і вивчення передового світового досвіду
у своїй професіональній сфері;
• - вміння бути конкурентоспроможною, “товаром”, на
який є попит;
• - гроші і технологія, проект (“схема”) їх отримання;
• - власність на засоби виробництва товарів та послуг;
• - володіння інтелектуальним капіталом.

6.

Світоглядні хвороби
Поклоніння кумиру
Цинізм, невіра
у високі ідеали

7.

Історичні типи світогляду
релігія
міфологія
філософія

8. Міфологія – світогляд, в рамках якого розуміння світу здійснюється через: - поєднання знання і віри, реальності та фантазії; -

використання метафор (художніх засобів).
Функції міфа:
- формування колективних уявлень,
норм і цінностей;
- розкриття тайни народження, смерті,
розвитку

9. Релігія-світогляд, в рамках якого розуміння світу здійснюється через: - подвоєння світу на земний і небесний; -визнання

існування надприродних сил та відведення їм
головної ролі у світобудові та житті людей
Специфіка релігійного світогляду:
- дотримування культу (обрядів та ритуалів);
- віра в Бога і поклоніння Богу як вищій істоті;
- фанатизм;
-догматизм.

10. ФІЛОСОФІЯ: - любов до мудрості; форма людського мислення, теоретична форма світогляду. - це пошук першоначал та першопричин

ФІЛОСОФІЯ:
- любов до мудрості; форма людського мислення, теоретична
форма світогляду.
- це пошук першоначал та першопричин усього сущого (Арістотель);
-наука, що вивчає найбільш загальні закони розвитку природи,
суспільства та людини (її мислення);
- наука, що вивчає загальне у взаємовідносинах людини і світу;
- це епоха, що відображена в поняттях (Гегель);
- форма суспільної свідомості (поряд з правом, релігією, мораллю
тощо).

11. Філософія :

• - це вільне, раціональне, критичне
осмислення світу і місця людини в ньому;
• - це спосіб побудування в свідомості
людини картин, що фіксують його
положення в світі і визначають
можливості й напрями його активності,
межі самореалізації „Я”, сенс та
перспективи його життя.

12. ФУНКЦІЇ ФІЛОСОФІЇ: посилюють потяг людини до самовдосконалення та творчого підходу до життя наступні функції : - пізнавальна -

ФУНКЦІЇ ФІЛОСОФІЇ:
посилюють потяг людини до самовдосконалення та
творчого підходу до життя наступні функції :
- пізнавальна
- методологічна
- практично-діяльна
- соціально-адаптивна

13. Риси філософського мислення

• гранично широкий рівень узагальнення, що виходять на
межу буття і небуття;
• постає формою людського самоусвідомлення, мисленням
під кутом зору людини, її життєвого вибору;
• окреслює дійсність не лише такою, якою вона є, але й
такою, якою має бути;
• філософське мислення постає внутрішньо пов'язаним,
логічно послідовним, аргументованим та обґрунтованим;
• прагне поставити і розв'язати граничні, абсолютні
проблеми людського буття.

14. Основні категоріальні структури сучасної філософії – світ, універсум, людина

15. Структура філософії

1.Онтологія – вчення про сутність буття.
2. Гносеологія – теорія пізнання.
3. Аксіологія – теорія цінностей
4. Історія філософії
5. Соціальна філософія - теорія суспільства
6. Етика – наука про мораль, про принципи
взаємовідносин між людьми
7. Естетика - наука про прекрасне (і потворне),
теорія мистецтва.
8. Логіка – наука про закони і форми мислення
9. Теорія розвитку (діалектика, синергетика,
метафізика тощо)

16. Філософія принципово:

- толерантна ( терпимість до іншої точки
зору);
- плюралістична ( багато шкіл, течій,
напрямків, підходів до вирішення
філософських проблем);
- діалогічна (веде діалог, дискусії з
опонентами);
- відкрита до новацій.

17. Філософія підкреслює такі основні характеристики сучасного суспільства та культури як :

• кризисність,
• масовизація,
• глобалізація,
• інформатизація,
• багатомірність;
• зіткнення цивілізацій, традицій і
постмодерну.

18. Філософствування

• – невід’ємний атрибут людського існування, бо спроби
знаходити „мудрі” технології вирішення нагальних
проблем завжди супроводжували людство.
Навчання мудрості неможливо без щоденних власних
інтелектуальних зусиль з боку самої людини.
Філософічність буття людини особливо актуалізується в
„пограничних станах”, де втрачаються звичні „декорації”
приватного та публічного буття.

19. ОСНОВНЕ ПИТАННЯ ФІЛОСОФІЇ (ОПФ)- точки зору щодо цієї проблеми:

а) Імануїл Кант (1724-1804)- Німеччина
ОПФ – це питання:
1.Що я можу знати?
2. Що я повинний робити?
3.На що я можу сподіватися?
4. Що таке людина?
б) Альберт Камю (1913-1960)- Франція
ОПФ – це питання чи варте життя бути прожитим ?
( в Україні кожен рік близько 5 тисяч вбивств і 17 тисяч самогубств)
.
в) марксистська точка зору :
ОПФ – це питання про співвідношення матеріального і ідеального.
Це питання має дві сторони:
- що первинно - матерія чи свідомість?
- чи пізнаваний світ?

20.

Основні філософські напрями
• Матеріалізм – напрямок у філософії, що визначає
первинним матеріальне, природу
• (Демокрит, Л.Феєрбах, К.Маркс, З.Фрейд)
• Ідеалізм – напрямок в філософіїї, що визначає
первинним ідеальне. Виокремлюють об’єктивний
ідеалізм (Пифагор, Платон, Августин,
Г.В.Ф.Гегель, А.Шопенгауер) та суб’єктивний
ідеалізм ( Дж.Берклі, І. Кант, І. Фіхте, Д.Юм,
Ф.Ніцше, Ж-П. Сартр).

21.

це спроба людини і людства осмислити специфіку
свого буття та віднайти сенс свого руху, який
повинен бути р о з в и т к о м сутнісних сил
людини та ш л я х о м до більшого масштабу
свободи та творчості.
Потреба в філософії виникає при намаганні знайти
нетривіальні шляхи вирішення життєвих проблем,
при спробі відірватися від рутини повсякденного,
стереотипного,
при бажанні
знайти нові
горизонти свого світобачення і нові конструктивні
рішення „вічних” проблем.