Пізнання як відображення об'єктивної дійсності

1.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ПОЛТАВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА ІМЕНІ
ЮРІЯ КОНДРАТЮКА»
Кафедра українознавства, культури та
документознавства
ЛЕКЦІЯ
з навчальної дисципліни
«ФІЛОСОФІЯ »
Тема
3.
Пізнання
як
відображення
об'єктивної
дійсності.

2.

Мета заняття: Довести до слухачів базові уявлення про
сутність процесу пізнання, знання основ гносеології, розуміння
причинно-наслідкових зв'язків розвитку людського мислення й уміння
їх використовувати в професійній і соціальній діяльності. Навчити
застосовувати загально філософські закони, методи та принципи
пізнання у повсякденній діяльності.
Основна
проблема – особливості чуттєвого та
раціонального етапів пізнання об`єктивної дійсності.
Актуальність
теми заняття –
оволодіння науковими
методами пізнання
вкрай важливе для
успішного навчання
та у всіх сферах
майбутньої
діяльності

3.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
1.Теорія пізнання: сутність та
основні проблеми.
2.Філософські
проблеми
науки.

4. ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

I. ЛІТЕРАТУРА
1. Філософія. Курс лекцій для студентів усіх
напрямів підготовки усіх форм навчання. –
Полтава ПолтНТУ, 2012. 284 с.
2. Рассел Р. Історія західної філософії. – Переклад з
англійської Ю. Лісняка та П. Таращука. – К.:
Основи, 1995. – 759 с.
3.
Бойченко І. Філософія : навч. посіб. для дист.
навч. Київ : Університет «Україна», 2004. 212 с.
4. Губерський Л. Філософія : базовий підручник для
студентів вищих навчальних закладів. Київ :
Фоліо, 2018. 621 с.

5.

II. QR – КОДИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
BBC ТАЄМНИЦІ
МОЗКУ
1 СЕРІЯ
ФІЛОСОФІЯ ТА
МЕТОДОЛОГІЯ
НАУКИ
МЕТОДИ
НАУКОВОГО
ПІЗНАННЯ

6.

ПИТАННЯ №1
Теорія пізнання: сутність та
основні проблеми.

7.

Пізнання – це процес здобуття,
накопичення і систематизації знань
про природу, суспільство, людину.
Теорія пізнання (гносеологія – від
грец. γνώσις – «пізнання» і λόγος –
«вчення, наука») – розділ філософії,
який досліджує природу та методи
людського пізнання.
Предмет пізнання – результати
інтелектуальної
діяльності
людини

8. ВІЛЬЯМ ДЖЕМС (1842-1910)

ПІЗНАННЯ Є ПРОЦЕСОМ ДІАЛЕКТИЧНОЇ ЄДНОСТІ
СУБ’ЄКТИВНОГО Й ОБ’ЄКТИВНОГО
«Суб’єкт – жива
людина
з
пристрастями,
потребами,
інтересами.
Об’єкт – досвід
життя».

9.

СУБ’ЄКТ ПІЗНАННЯ - людина,
але не будь-яка, а лише та, котра
здатна пізнавати, активна, творча,
цілеспрямована
СТРУКТУРА
СВІДОМОСТІ
ЕМОЦІЙНА
СФЕРА
НЕСВІДОМЕ
МОТИВАЦІЙНОВОЛЬОВА
СФЕРА
САМОСВІДОМІСТЬ

10.

ЧИ МОЖЕ БУТИ СУБ’ЄКТОМ ПІЗНАННЯ «БОЖЕВІЛЬНА» ЛЮДИНА?
А. ГАУДІ
АПОСТОЛ
ПАВЛО
Хіба не Бог
перетворив
мудрість світу
цього
в
божевілля?
В. ШЕКСПІР
Л. ТОЛСТОЙ
Божевілля
– удел (рос)
обраних
Божевільний
– це перш за
все
людина,
яку
не
розуміють
«Панове!
Перед вами
або геній, або
божевільний!»
Ректор
академії
архітектури
Барселони

11.

Об’єкт пізнання – та частина об’єктивної дійсності, на
що спрямована пізнавальна діяльність людини
СТРУКТУРА БУТТЯ
БУТТЯ
МАТЕРІАЛЬНОГО
БУТТЯ
ЛЮДИНИ
Буття
суб’єктивного ідеального
1.Свідомість відтворює буття в ідеал.
формі
2.Свідомість відтворює об. зміст в суб.
формі (поняття),
3.Св.-творче віддзеркалення буття
СОЦІАЛЬНЕ
БУТТЯ

12. Суб’єкт Об’єкт

Індивід
Навколішне середовище

13. самопізнання

Людина є
суб’єктом і
об’єктом

14.

Сьорен К`єркегор (1813 – 1855)
Предмет філософії – тільки людина.
Пізнання людини загальнофілософськими методами
неможливо, т.к. людина – унікальна.
Пізнання людини – через самозаглиблення та
самоаналіз.
СТАДІЇ САМОПІЗНАННЯ
ЕСТЕТИЧНА
ЕТИЧНА
РЕЛІГІЙНА

15. ІСТИНА - адекватне відображення дійсності

Абсолютна
повне,
точне,
вичерпне
відображення
об’єкта у мисленні людини
Догматизм (від грец. – думка,
положення) - абсолютизація
вічного, незмінного в знаннях
Догма – це поняття котре вважається істинним
за будь-яких умов
Відносна
неповне,
незавершене,
неостаточне знання, котре
в процесі пізнання уточнюється
Релятивізм (від лат. relativus –
відносний) – перебільшення
моменту зміни, відносності
істини

16.

ПРАВДА = ІСТИНА
ПРАВДА=ХИБА? ХИБА=ПРАВДА?
ПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ НА СЕМІНАРІ
ПИШІТЬ
ПРАВДУ, АЛЕ
НЕ ВСЮ
ПРАВДУ
(звернення до
прусських
істориків)
Х. МОЛЬТКЕ
НАВІЩО НАМ
ВАША
ПРАВДА,
ЯКЩО ВОНА
ЗАВАЖАЄ
НАМ ЖИТИ
О. ЄПІШЕВ

17.

АНДРЕ ЖИД (1869 – 1951)
КОЛІР
ПРАВДИ СІРИЙ

18.

Остання війна серед
людей буде війною за
істину. Війна з власним
невіглаством, агресією,
роздратуванням. Лише
докорінна зміна кожної
окремої людини може
стати
початком
мирного життя усіх
людей.
М. Реріх

19.

ПРАКТИКА – ОСНОВНИЙ
КРИТЕРІЙ ІСТИНИ
Критерій – ознака, за якою
проводиться оцінка, визначення
предмета, явища
Практика – це чуттєво-предметна, матеріально перетворююча,
свідомо цілеспрямована діяльність людей
Чуттєвопредметна –
включення у
процесі
діяльності
органів чуття:
зору, дотику,
слуху…
Матеріально
перетворююча
– перетворення
світу
відповідно до
інтересів
людини
Свідомо
цілеспрямована
діяльність
людей – людина
свідомо ставить
перед собою ціль
(реальну) і
досягає її
Суспільна й
історична
діяльність.
Людина своїми
ідеалами,
діяльністю
змінює історичні
умови

20.

ЕТАПИ ПІЗНАВАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
1 етап
2 етап
ЧУТТЄВЕ
РАЦІОНАЛЬНЕ

21.

СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ ПРОЦЕСУ ПІЗНАННЯ
1. Пізнання світу – безмежне. Але, воно має певні
межі, оскільки такі межі мають конкретні речі
А. Шопенгауер
А. Камю
«Знання обмежене,
безмежна лише
дурість»
«Людина здатна бачити
і пізнавати лише
навколишні стіни»

22.

СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ ПРОЦЕСУ ПІЗНАННЯ
2. Відображення. Конкретне – на рівні відчуттів.
Загальне – на рівні мислення
Конфуцій
Р. Кійосакі
«Ми довіряємо своїм очам, але
їм не можна вірити; ми
покладаємося на своє серце – але
і на нього не варто покладатися»
«Якщо Ви хочете змінити
свою реальність, то Ви
повинні
змінити
своє
мислення»

23.

СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ ПРОЦЕСУ ПІЗНАННЯ
3. Образ предмета водночас є й
об’єктивним, незалежним від людини, і
суб’єктивним, залежним від її відчуттів
Марк АВРЕЛІЙ
«Якщо вас дратує якийсь
предмет, то винен у цьому
не він сам, а ваше
судження про нього. І у
ваших силах змінити це
судження»

24.

ЧУТТЄВЕ ПІЗНАННЯ – основа чуттєвого досвіду.
воно ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ВІДЧУТТЯХ, КОТРІ Є НЕОБХІДНИМ
ДЖЕРЕЛОМ ПІЗНАННЯ.
ЦЕ – СЛУХ, ДОТИК, ЗІР, СМАК, НЮХ

25. Особливості функціонування органів чуття

Результат історичного
розвитку людини
Принципова обмеженість
Односторонність
функціонування органів чуття

26.

Основні форми чуттєвого пізнання
Відчуття - сприйняття окремих
сторін і властивостей речі
Сприйняття - цілісне
відображення предмета
Уявлення - подумки людина
відтворює те, що вона
бачила раніше, що колись
сприймала безпосередньо

27.

Як ви розумієте зміст даних висловлювань та які
форми чуттєвого пізнання у них розкрито?
Тільки мерці побачать
кінець війни
НА СЕМІНАР
ПЛАТОН
Анатоль
ФРАНС
У коханні чоловікам потрібні
форми та фарби; чоловіки
вимагають образів.
А жінки - тільки відчуттів. Вони
люблять краще, ніж ми: вони
сліпі

28. Форми емпіричного рівня пізнання

Емпіричний (від грец. Έμπειρικόσ — досвідчений) рівень знання —таке знання,
зміст якого одержано переважно з досвіду (зі спостережень та експериментів)
Форми емпіричного рівня пізнання
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
вивчення
предметів
реального
світу за
допомогою
органів чуття
ЕКСПЕРИМЕНТ
досліджуваний
предмет або явище
вивчаються
у контрольованих
та керованих
умовах
АНАЛОГІЯ
вивчення схожості
пізнаваних об`єктів
з уже пізнаними
раніше
Особливості форм емпіричного рівня пізнання
Безпосередній контакт
суб’єкта з об`єктом
Фрагментарність – інформація
про окремі сторони
досліджуваного об`єкта

29.

Недоліки чуттєвого пізнання
Обмеженість
Минливість,
відносність
Відсутність
надійного
критерію для
розмежування
суттєвого та
несуттєвого

30. Раціональне пізнання (від латин. – rationalis – розумний) здійснюється на рівні мислення.

Що мене вражає – це
безсилля сили.
з двох могутніх факторів
– сили й розуму – сила
врешті-решт завжди
лишається
переможеною.
НАПОЛЕОН I

31.

ФОРМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ
Поняття –
логічна форма,
в якій
відображаються
загальні риси,
ознаки,
властивості
певних речей,
явищ чи
предметів
Судження –
логічна форма,
в якій щось
стверджується
або
заперечується
Умовивід –
логічна форма,
за допомогою
якої отримують
нове знання на
основі,
принаймні,
двох суджень

32.

Теоретичний (від грец. Θεορία — розгляд, дослідження) рівень пізнання — поперше, логічне узагальнення практичного досвіду людей, по-друге, протилежні
емпіричним методам наукові методи пізнання
ФОРМИ ТЕОРЕТИЧНОГО РІВНЯ ПІЗНАННЯ
Ідея (від грец. –
образ, начало) –
поєднання
об'єктивного
знання про
наявну дійсність,
та суб'єктивної
мети,
спрямований на її
перетворення
Проблема
– знання
про
незнання
Концепція –
єдиний,
визначальний
задум.
Гіпотеза
(від грец. –
здогадка) –
наукове
припущення
Наукова
теорія –
змістовна
система
знань

33.

МЕТОДИ ПІЗНАННЯ – сукупність прийомів і
способів пізнавальної діяльності
МЕТОДОЛОГІЯ (ГРЕЦ.- ΜΕΘΟΔΟΛΟΓΙΑ — ВЧЕННЯ ПРО МЕТОД) —
сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в науці
МЕТОДИКА – алгоритм, процедура визначенних
дій, операцій
Найкращий метод той,
який найбільш якісно
опанував дослідник
Л.ТОЛСТОЙ

34.

АНАЛІЗ - прийом уявного, а іноді реального
розчленування предмета

35.

СИНТЕЗ - з’єднування різних елементів в єдине
ціле

36.

ДЕДУКЦІЯ
метод пізнання від загального до часткового,
від часткового до одиничного
ЗАГАЛЬНА КАРТИНА
порушення техніки безпеки
Версії
ЄДИНА ПРАВИЛЬНА ВЕРСІЯ ІЗ
РОЗГЛЯНУТИХ
ЗАГАЛЬНЕ
ЧАСТКОВЕ
ОДИНИЧНЕ
36

37.

ІНДУКЦІЯ
метод пізнання від одиничного до часткового
від часткового до загального
ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛЕГЛОГО
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
ХАРАКТЕР
ТЕМПЕРАМЕНТ
РОЗУМОВІ
ЗДІБНОСТІ
ЗАГАЛЬНЕ
ОДИНИЧНЕ
ВИВЧЕННЯ ОДИНИЧНИХ РИС (ХАРАКТЕРУ, ІНТЕЛЕКТУ…) ДАЄ НАМ ЗАГАЛЬНУ –
УЯВУ ПРО ОСОБИСТІСТЬ
37

38.

Які математичні операції, на вашу думку,
можуть бути порівняні з методами пізнання?
СИНТЕЗ

39.

ФОРМАЛІЗАЦІЯ
МЕТОД ВІДОБРАЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ МИСЛЕННЯ З ДОПОМОГОЮ
СИСТЕМИ СИМВОЛІВ, ФОРМУЛ, ЗНАКІВ
СИМВОЛ - умовне позначення якого-небудь
предмета, поняття або явища
ФОРМАЛІЗОВАНИЙ ПРОЦЕС ПІЗНАННЯ
1
5
2
6
3
4
ПІФАГОР

40.

ФОРМАЛІЗАЦІЯ
метод відображення результатів мислення З ДОПОМОГОЮ СИСТЕМИ
СИМВОЛІВ, ФОРМУЛ, ЗНАКІВ
ЗНАК - зображення, написане, слово, що заміняє собою деяке інше
поняття
Ї
ФОРМУЛА – СИМВОЛИЧНИЙ ЗАПИС ФОРМАЛІЗОВАНОЇ МОВИ

41.

МОДЕЛЮВАННЯ - побудова та вивчення моделей,
використання їх для раціоналізації способів
побудови заново конструюваних об’єктів
Макет місцевості
Моделювання у віртуальної реальності
Модель зразка

42.

ІДЕАЛІЗАЦІЯ - створення теоретичніих
(ідеалізованих) об’єктів, котрі не можуть бути здійснені на
практиці експериментальним шляхом

43.

АБСТРАГУВАННЯ (від латинського терміну abstrahere, що означає
відволікання) - це уявне відвернення від неістотних, другорядних ознак
предметів і явищ, зв´язків і відношень між ними та виділення декількох
сторін, які цікавлять дослідника

44.

ІСТОРИЧНИЙ - дослідження процесу становлення та
розвитку об’єкту, його періодів

45.

ЛОГІЧНИЙ
Вивчення об’єкту, явища, процесу в його суттєвих,
необхідних і закономірних зв’язках і відношеннях

46. ВИСНОВОК ПО 1-му ПИТАННЮ

• На чуттєвому етапі людина формує образ
пізнаваного, відображаючи у своїй свідомості
за допомогою психічних процесів його основні
властивості, котрі дають можливість робити
висновки про реальність.
• На раціональному етапі людина формує
понятійний апарат пізнаваного, відображаючи
у своїй свідомості за допомогою мишлення
його основні властивості, котрі дають
можливість робити висновки про реальність та
визначають сутність предметів та явищ.

47.

ПИТАННЯ №2
Філософські проблеми науки.

48.

ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ
Філософія науки – це галузь філософського знання, що досліджує сутність
і зміст науки як специфічної форми духовно-практичної діяльності,
структуру, методи і закономірності функціонування і розвитку науки, її
місце та роль у житті суспільства
ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ
СУТНІСТЬ, ЦІЛІ, ІДЕАЛИ І
МОЖЛИВОСТІ НАУКИ
ТИПИ ФІЛОСОФСЬКИХ ОСНОВ
НАУКИ ТА ЇХ РЕАЛЬНИЙ
ЗМІСТ
ЗАГАЛЬНА
СТРУКТУРА,
МЕТОДИ,
ЗАКОНОМІРНОСТІ
ФУНКЦІОНУВАННЯ
ТА
РОЗВИТКУ
НАУКИ
І
НАУКОВОГО ЗНАННЯ
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК
НАУКИ
І
СУСПІЛЬСТВА,
НАУКИ
І
ДЕРЖАВИ, НАУКИ І ЛЮДИНИ

49.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
ідних поняттях
Теорія пізнання (гносеологія) – це вчення про сутність знання,
закономірності його функціонування та розвитку, сутність і
зміст, принципи, форми та методи пізнавальної діяльності.
Істина – це адекватне відображення об’єкта у свідомості
суб’єкта, яке відтворює об’єкт таким, яким він існує
незалежно від свідомості суб’єкта пізнання.
Військово-наукове пізнання – особливий вид пізнавальної
діяльності, спрямований на пізнання характеру і законів
війни, підготовку збройних сил та країни в цілому до війни,
способів її ведення.
Методи пізнання – це шлях, сукупність прийомів і способів
пізнавальної діяльності, що зумовлені сутністю, принципами і
закономірностями пізнання.
Філософія науки – це галузь філософського знання, що
досліджує сутність і зміст науки як специфічної форми
духовно-практичної
діяльності,
структуру,
методи
і
закономірності функціонування і розвитку науки, її місце та
роль у житті суспільства

50.

При
підготовці
звернути увагу на:
до
семінару
1.Методи пізнання.
2.Етапи пізнання.
3.Абсолютна та відносна істина.
4.Хто може бути суб'єктом
пізнання.

51.

СЕМІНАР
НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Теорія пізнання та її основні
проблеми.
Суб'єкт і об'єкт наукового пізнання.
2. Чуттєве й емпіричне у науковому
пізнанні
3. Раціональне та теоретичне у
науковому пізнанні.
4. Проблема істини у науковому
пізнанні.
5. Методи і форми наукового пізнання.

52. КОНЦЕПЦІЇ ІСТИНИ

Класична теорія
істини
Когерентна
Адекватне відображення предмету,
процесу в індивідуальному пізнанні
Відповідність одних знань іншим
Прагматична
Те що корисне для людини
Конвенціальна
Домовленость сторін щодо
трактування істини
Екзистенціалістична
Свобода
Неотомістична
Боже одкровення
САМОСТІЙНО