Участь церкви (релігійних організацій) і духівництва у формуванні основ новочасного українського суспільства

1.

Тема "Участь церкви (релігійних організацій) і духівництва у формуванні
основ новочасного українського суспільства. Зміни в поглядах на становище
жінки. Опіка над здоров’ям"
Яку роль відігравала
греко-католицька церква в
житті населення
західноукраїнських
земель?
Пригадайте, що
означають терміни
“емансипація”,
“секуляризація”?
Які молодіжно-спортивні
організації діяли на
території Східної Галичини
на початку ХХ століття?

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

У 2-й половині 19 – на початку 20 ст. оформилися різні
напрями та течії фемінізму; розрізнені жіночі групи почали
активно об'єднуватися, перетворюючись у загальнонаціональні рухи, що відкрито заявляли про свої вимоги
перед урядами країн Європи й Північної Америки. Цей
період отримав назву «першої хвилі» фемінізму.
Недержавний статус української нації обумовив специфіку
жіночого руху на українських землях наприкінці 19 – у 1-й
пол. 20 ст. Жінки колоніально пригноблених народів
вважали, що змагаючись за національну незалежність, вони
тим самим виборюють і свої громадян. права та свободи.
За відсутності шкільництва найбільш ефективним
засобом розуміння серед жінок потреб власного розвитку
Наталія Кобринська вважала літературуру. Разом із Оленою
Пчілкою та за сприяння Івана Франка 1887 року вони
видали перший жіночий альманах «Перший вінок». 1884
року О. Доброграєва в Києві створила перший український
жіночий гурток (діяв таємно протягом року), Н. Кобринська у
місті Станіслав (нині Івано-Франківськ) – Товариство руських
женщин. Жінки не мали права на вищу освіту, хоча у деяких
містах Російської імперії існували Вищі жіночі курси при
університетах: від 1878 – у Києві, від 1880 – у Харкові.

9.

Протягом 1895–1910 років представниці
консервативного жіноцтва Києва безуспішно
намагалися отримати дозвіл від поліції (необхідний для
всіх громад. організацій) на створення товариського
клубу. В міру можливостей вони власними силами
реалізовували благодійні та освітні програми,
спрямований на покращення життя дітей-сиріт, жінок із
робітничого класу, особливо селянок, які знаходили
роботу в містах. Вагомий внесок в організацію
недільних шкіл зробила Христина Алчевська.
Діяльність С. Русової в галузі дитячої освіти, а Насті
Грінченко в соціалістичному русі мала переважно
освітньо-політичний (і лише в небагатьох випадках
ґендерний) характер. У 1901 році в Києві заснована
«Жіноча громада».
Більш закономірним був розвиток жіночих організацій
на території Австро-Угорської імперії. Наприкінці 19 –
на початку 20 ст. у Галичині й на Буковині постала
низка жіночих організацій, серед них – Клюб русинок
(1893), Кружок українських дівчат (1908). Об'єднавшись
з Радою жінок та у співпраці з еміграційними жіночими
товариствами, 1921 вони створили Союз українок (під
егідою якого виходив часопис «Жінка»).

10.

Від 1900 р. жінки отримали право навчатися в університетах
Австро-Угорщини. Проте відсоток українок, які скористалися
цим правом, був мізерний. Адже більшість українського
населення – селяни – жили за патріархальними традиціями й
не могли реалізувати право навіть на початкову освіту, а
продовжували виховувати дівчаток у родинах, готуючи їх
виконувати соціально визначені ролі дружини, матері,
господині.

11.

Опіка над здоров'ям і
медичні служби
• Процеси модернізації
сприяли доступу широких
слоїв населення до
медичного обслуговування;
• медичним обслуговуванням
на Наддніпрянщині
займались земські лікарні;
• у 1910 р. на Україні
працювало близько 1000
земських лікарень.
Земська лікарня в м. Ромни. Сучасний вигляд.

12.

На початку ХІХ ст. лікарнями відав
губернський Приказ громадського
піклування;
лікування коштувало 7 руб. 20 коп.
на місяць. але у статутах лікарень
передбачались і безкоштовні ліжка;
невеликі лікарні для робітників
відкривались на заводах, фабриках,
поміщицьких економіях;
значний вклад у розвиток медецини
робили меценати, зокрема М.
Терещенко на свої кошти спорудив
«Чорноробну лікарню» у Києві.

13.

• У 1903 році у Львові на кошти громадськості було
відкрито шпиталь для бідних «Народна лічниця»;
• на опікуна лічниці засновники запросили
митрополита Андрея Шептицького, який виділяв
кошти на утримання закладу;
• директором «Народної лічниці до 1916 р. був Євген
Озаркевич.

14.

Перевірте себе
Підтвердіть фактами або
спростуйте слушність твердження:
«За часів митрополита Андрея
Шептицького греко-католицька церква
остаточно перейшла на українські
національні позиції, брала активну
участь у національному русі».
Як модернізація позначилася на
суспільному становищі жінок? Що
таке емансипація та фемінізм?

15.

Домашнє завдання
1. Опрацювати текст підручника;
2. Уявіть себе журналістом
телепрограми «Подорож у часі».
Підготуйте 3–5 запитань для уявного
інтерв’ю з митрополитом Андреєм
Шептицьким про вплив грекокатолицької церкви на формування
національної свідомості населення
західноукраїнських земель. Укладіть
перелік фактів (щонайменше 7), про
які варто згадати в цій програмі.