Противірусні препарати для лікування гепатитів

1. ПРОТИВІРУСНІ ПРЕПАРАТИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ГЕПАТИТІВ

2.

Етiотропна терапiя - при вiрусних гепатитах повинна
бути направлена на пригнiчення реплiкацiї вiрусiв та
їх елiмiнацiю. Iз всiх противiрусних препаратiв
найбiльш виражений ефект та найменшу токсичну
дiю мають iнтерферони-a

3.

Розрiзняють три основних види iнтерферону: a, b та g. Найбiльш
ефективним в лiкуваннi гепатитiв є a-iнтерферон, який включає до 20
субтипiв. Серед них найбiльшу долю складає a2-iнтерферон, який
пiдроздiляється на а, b та с. Переважно застосовується a2b –
iнтерферон. Можна використовувати як природний, так i
рекомбiнантний iнтерферон. Природний a-iнтерферон бiльш
дорогий, не повнiстю захищений вiд контамiнацiї рiзними
iнфекцiйними агентами, тому в основному призначається генноiнженерний рекомбiнантний a2-iнтерферон. Його недолiком при
застосуваннi є накопичення в органiзмi антитiл проти iнтерферону.
Побiчна дiя iнтерферону може бути по типу грипоподiбного
синдрому, алергiчних проявiв (висипка, свербiння шкiри), дiарейного
синдрому, депресiї, тривоги, подразливостi, головокружiння,
безсоння або сонливостi. При тривалому застосуваннi може випадати
волосся, розвинутися тромбоцитопенiя, гранулоцитопенiя. Одним iз
кращих препаратiв iнтерферону вважається iнтрон А (a2b –
iнтерферон). Iнтрон А випускається в флаконах по 3 i 5 млн. МО у
виглядi порошку, розчиняється в 1 мл стерильної води для iн’єкцiй,
може зберiгатися на протязi 24 годин при температурi вiд 2 до 80 С.
Використовуються також вiтчизняний a2b-iнтерферон – лаферон.

4.

• Iнтерферон подавляє реплiкацiю вiрусiв гепатиту,
пiдвищує чутливiсть клiтин до власного iнтерферон,
володiє iмуномодулюючою дiєю.
Покази до призначення iнтерферону наступнi: висока
реплiкацiя вiрусiв при хронiчному гепатитi В (НВeAg
позитивний варiант); хронiчному гепатитi С з позитивною
реплiкацiєю HСV-РНК i анти-НСVIgM; при хронiчному
гепатитi D з позитивною реакцiєю на HDV-РНК; при
хронiчних гепатитах В i С пiдвищення активностi АлАТ в
три та бiльше раз.

5.

• “Стандартом” лiкування дорослих a-iнтерфероном є
наступна схема : по 3 млн. МО тричi на тиждень протягом
12 мiсяцiв. На таблицi наведенi схеми iнтерферонотерапiї
при хронiчних гепатитах вiрусної етiологiї.
При ХВГВ (при наявностi в сироватцi кровi HBsAg, HBeAg,
ДНК HBV, тобто фази реплiкацiї вiрусу) –
iнтерферонотерапiя (табл. 5), iнодi за показаннями ламiвудин; оптимальна схема лiкування препаратами
iнтерферону — по 3 - 5 млн. МО в/м 3 рази на тиждень
протягом 6 мiсяцiв чи по 5 - 10 млн. МО 3 рази на тиждень
протягом З мiсяцiв. Дози i схеми лiкування можуть
змiнюватися залежно вiд активностi процесу, рiвня
сироваткової ДНК HBV та iнших факторiв. При вiдсутностi
ефекту пiсля перерви рекомендується вiдновити лiкування
препаратами iнтерферону.

6.

Натуральні препарати інтерферону: ВЕЛФЕРОН,
ЛЮДСЬКИЙ ЛЕЙКОЦИТАРНИЙ ІНТЕРФЕРОН,
ЛЕЙКІНФЕРОН. Із названих препаратів лаферон українського виробництва, інші належать зарубіжним
фірмам. Перевагою рекомбінантних інтерферонів є
високий ступінь їх очистки, виключення контамінації
будь-якими інфекційними агентами, недолік потенційна вірогідність появи нейтралізуючих антитіл
під час лікування. Натуральні інтерферони містять усі
субтипи інтерферону, до них не утворюються антитіла.

7.

• Велферон (Wellferon)

8.

Механізм дії Велферону
Підвищує резистентність неінфікованих клітин до
вірусу, зв'язується зі специфічними рецепторами на
поверхні клітини, стимулює відповідні ферменти,
впливає на РНК вірусу і запобігає його реплікацію.

9.

Побічні прояви Велферону
Лихоманка, озноб, тремтіння, головний біль, міалгії,
симптоми, що нагадують грип, загальмованість, слабкість,
втома, зниження числа лейкоцитів (гранулоцитів),
тромбоцитів, рівня гемоглобіну; важка депресія, апатія,
сплутаність свідомості, кома, судоми, екстрапірамідні
розлади; гіпо- або гіпертензія, аритмія, інфаркт міокарда,
інсульт, нудота, блювота, діарея, ниркова недостатність,
алопеція, артралгія, феномен Рейно, уртикарія, вузлова
еритема, свербіж, псоріаз, мукозити, ураження
периферичних нервів; загострення аутоімунних порушень;
локальні реакції в місці ін'єкції; при повторних в / в інфузій
дуже високих доз (100-200 МО) - гіпокальціємія,
гіперкаліємія.

10.

Інтерферон людський лейкоцитарний
Застосування: вірусний гепатит B, вірусний активний гепатит С,
первинний (есенційний) і вторинний тромбоцитоз, перехідна форма
хронічного гранулоцитарного лейкозу і миелофиброза, множинна
мієлома, рак нирки; пов'язана зі СНІДом саркома Капоші, грибоподібний
мікоз, ретикулосаркома, розсіяний склероз, профілактика і лікування
грипу та гострої респіраторної вірусної інфекції.
Протипоказання: Гіперчутливість, тяжкі захворювання серця (в т.ч. в
анамнезі), гострий інфаркт міокарда, виражені порушення функції
печінки, нирок або системи кровотворення, епілепсія та /або інші
порушення функцій ЦНС; хронічний гепатит на фоні декомпенсованого
цирозу печінки; хронічний гепатит у хворих, які отримують або незадовго
до цього отримували терапію імунодепресантами (за винятком
короткочасного попереднього лікування стероїдами).

11.

Обмеження до застосування Інтерферону людського
лейкоцитарного
Вагітність, годування груддю (слід припинити грудне
вигодовування), дитячий вік.
Побічні дії: Млявість, лихоманка, озноб, втрата апетиту,
м'язові болі, головний біль, болі в суглобах, пітливість,
нудота, блювання, зміна смакових відчуттів, сухість у
роті, втрата маси тіла, діарея, болі в животі, запори,
метеоризм, підвищена перистальтика, печія, порушення
функції печінки, гепатит, запаморочення, розлади зору,
ішемічна ретинопатія , депресія, сонливість, порушення
свідомості, нервозність, порушення сну, шкірні алергічні
реакції (висип, свербіж).

12.

• ЛЕЙКІНФЕРОН

13.

ЛЕЙКІНФЕРОН
• Протипоказання:
• Гіперчутливість, аутоімунні захворювання (в т.ч. в анамнезі), ХСН,
гострий інфаркт міокарда, цукровий діабет з кетоацидозом,
захворювання легенів, вітряна віспа, Varicella zoster, печінкова і / або
ниркова недостатність, хронічний гепатит, цироз печінки, хронічний
гепатит у пацієнтів, які отримують або нещодавно отримували терапію
імунодепресантами (за винятком недавнього припинення
проводилося лікування ГКС), аутоімунний гепатит, важкі психічні
порушення (у т.ч. в анамнезі), епілепсія і / або порушення функції ЦНС,
період лактації, забо рювання щитовидної залози, протягом яких
неможливо контролювати за допомогою традиційного лікування (при
терапії гепатиту ні А ні В, гепатиту В) .C обережністю. Аритмії,
постінфарктний кардіосклероз, простий герпес (в т.ч. в анамнезі),
пригнічення кістковомозкового кровотворення, вагітність, дитячий вік.

14.

• Дякую за увагу