Асинхронна робота
Структура еукаріотичної клітини
Органели цитоплазми
Мітохондрії
Мітохондрії
Мітохондрії
Мітохондрії
Пластиди
Пластиди
Пластиди
Пластиди
Пластиди
Пластиди
Пластиди
Комплекс Ґольджі – система плоских дископодібних мембранних мішечків і зв’язаних з ними міхурців
Комплекс Ґольджі – система плоских дископодібних мембранних мішечків і зв’язаних з ними міхурців
Лізосоми – органели, що мають вигляд округлих тілець
Лізосоми – органели, що мають вигляд округлих тілець
Вакуоля – органела, заповнена клітинним соком
Вакуоля – органела, заповнена клітинним соком
Домашнє завдання
30.05M
Категория: БиологияБиология

№15 9Б 22.10 АС

1. Асинхронна робота

• Запишіть тему уроку – слайд 2
• Заповніть таблицю використовуючи презентацію.
Назва органели
• Фото надішліть на перевірку.
Функції

2. Структура еукаріотичної клітини

Органели
цитоплазми
9 клас

3. Органели цитоплазми

двомембранні
одномембранні
немембранні
мітохондрії
пластиди
ЕПС
апарат Ґольджі
лізосоми
вакуолі
клітинний центр
рибосоми

4. Мітохондрії

Мітохондрії ( з грец. μίτος — нитка и χόνδρος — зернятко) –
це «енергетичні» станції клітини.
Вони окиснюють органічні речовини
і отриману при цьому енергію використовують
для генерування електричного потенціалу
та синтезу АТФ
Мітохондрії ссавців у поперечному розрізі

5. Мітохондрії

система
внутрішніх мембран
аеробна бактерія
мітохондрія
Згідно теорії ендосимбіогенезу, еукаріотична клітина поглинула, але
не перетравила аеробну бактерію, родича сучасних протеобактерій,
яка стала мітохондрією.
Тому у мітохондрій залишився власний геном,
білоксинтезуючі системи, ферменти, білки

6. Мітохондрії

Мітохондрії наявні у клітинах усіх еукаріотів,
окрім зрілих еритроцитів і паразитичних найпростіших мікроспоридій
Евглена має всього лише
одну мітохондрію
У спеціалізованих клітинах органів тварин і
людини містяться сотні або тисячі мітохондрій,
що залежить від потреб у енергії
Амеба Chaos chaos містить 500 000 мітохондрій

7. Мітохондрії

матрикс
зовнішня мембрана
Мітохондрія має дві мембрани: зовнішню гладку
і внутрішню з численними виростами - кристами
міжмембранний
простір
електронтранспортний
ланцюг
кристи
внутрішня мембрана
мітохондріальна
ДНК
зовнішня мембрана
Ф+АДФ
АТФ
АТФ синтаза
внутрішня
мембрана
В сукупності робота електронтранспортного ланцюга і АТФ-синтази називається
окиснювальним фосфорилюванням

8. Пластиди

Хлорарахнієві
Пластиди
Альвеоляти
Евгленові
Пластиди можуть мати дві, три
і навіть чотири мембрани
Вторинний
ендосимбіоз
Страменопіли
Зелені рослини
Гаптофітові
Зелені водорості
Червоні водорості
Глаукофітові
еукаріотична
клітина
Ендосимбіоз
ціанобактерія
Криптофітові
Згідно теорії ендосимбіогенезу, пластиди
утворились в результаті поглинання
еукаріотичною клітиною ціанобактерії

9. Пластиди

зовнішня мембрана
Пластиди
утворюються шляхом
поділу існуючих
пластид
внутрішня мембрана
тилакоїд
строма
грана
(стопка з тилакоїдів)
ламела
Функції пластид:
- фотосинтез
- синтез речовин
-запасання речовин

10. Пластиди

Види пластид:
Пропластиди – тип пластид
із порівняно простою будовою,
що мають здатність розвиватись
в інші типи пластид
та знаходяться у клітинах зародка
і меристемах дорослої рослини
пропластида
етіопласт
хромопласт
хлоропласт
амілопласт
лейкопласт
елайопласт
протеїнопласт

11. Пластиди

Види пластид:
Лейкопласти – безбарвні пластиди,
які запасають речовини
Пластиди
Амілопласти
запасають крохмаль
Олеопласти
запасають олії
Протеїнопласти запасають білки
лейкопласти у бульбах картоплі
(зафарбовані йодом)
Етіопласти не запасають речовини, а здатні
на світлі перетворюватись на хлоропласти

12. Пластиди

Види пластид:
Хлоропласти – пластиди зеленого кольору
хлоропласти у листках рослин
Хлоропласти містять речовину хлорофіл,
яка зумовлює зелене забарвлення рослин
У хлоропластах відбувається фотосинтез

13. Пластиди

Види пластид:
Пластиди
Хромопласти – пластиди жовтого,
червоного або помаранчевого кольорів
хромопласти у клітинах чорного перцю
Хромопласти зумовлюють колір осіннього
листя, пелюсток квітів, достиглих плодів

14. Пластиди

Геронтопласт –
пластида тканини, що старіє
хромопласт
хлоропласт
етіопласт
амілопласт
пропластида
Усі види пластид
мають спільне походження
і здатні переходити
з одного виду в інший

15.

Одномембранні органели
Одномембранні органели - це оточені мембранами відсіки
цитоплазми у вигляді пухирців, трубочок, мішечків
ендоплазматична сітка (ендоплазматичний ретикулюм) ЕПС
комплекс (апарат) Ґольджі
лізосоми
вакуолі

16.

Одномембранні органели
ЕПС
ЕПС – це органела, що являє собою
розгалужену систему
зі сплющених порожнин, бульбашок
і канальців.
Вона синтезує і транспортує органічні
речовини
На поверхні
шорсткої ЕПС
сидять рибосоми
Мембрани ЕПС огортають ядро
і складають з оболонкою ядра
єдине ціле

17.

Одномембранні органели
Функції гладкої ЕПС:
- синтез і обмін вуглеводів;
- нейтралізація отрут;
- нагромадження Кальцію
Гладка ЕПС переважає:
- у клітинах надниркових
залоз;
- у м’язових клітинах;
- у клітинах основних
залоз шлунку
ЕПС – це органела, що являє собою
розгалужену систему
зі сплющених порожнин, бульбашок
і канальців.
Вона синтезує і транспортує органічні
речовини
На поверхні
шорсткої ЕПС
сидять рибосоми

18.

Одномембранні органели
Функції шорсткої ЕПС:
- біосинтез білків;
- модифікація білків;
- участь в утворенні
комплексу Ґольджі
Шорстка ЕПС переважає:
- у залозистих клітинах
підшлункової залози;
- у клітинах печінки;
- у клітинах, що
синтезують колаген
ЕПС – це органела, що являє собою
розгалужену систему
зі сплющених порожнин, бульбашок
і канальців.
Вона синтезує і транспортує органічні
речовини
На поверхні
шорсткої ЕПС
сидять рибосоми

19. Комплекс Ґольджі – система плоских дископодібних мембранних мішечків і зв’язаних з ними міхурців

Одномембранні органели
Комплекс Ґольджі –
система плоских дископодібних мембранних
мішечків і зв’язаних з ними міхурців
комплекс
Ґольджі

20. Комплекс Ґольджі – система плоских дископодібних мембранних мішечків і зв’язаних з ними міхурців

Одномембранні органели
Комплекс Ґольджі –
система плоских дископодібних мембранних
мішечків і зв’язаних з ними міхурців
комплекс
Ґольджі
Функції комплексу Ґольджі:
- сортування і модифікація речовин;
- формування і участь у переміщенні
слизистих секретів;
- формування компонентів
глікокаліксу;
- часткова активація білків;
- утворення лізосом

21. Лізосоми – органели, що мають вигляд округлих тілець

Одномембранні органели
Лізосоми –
органели, що мають вигляд округлих тілець
мембрана
ферменти
лізосоми
транспортні білки

22. Лізосоми – органели, що мають вигляд округлих тілець

Одномембранні органели
Лізосоми –
органели, що мають вигляд округлих тілець
лізосоми
Функції лізосом:
- аутофагія – розщеплення власних
компонентів клітини;
- автоліз – саморуйнування клітин
чи груп клітин;
- виділення ферментів з клітини;
- розщеплення чужорідних речовин;
- травлення у одноклітинних
з утворенням травних вакуолей;
- виведення неперетравлених
решток

23. Вакуоля – органела, заповнена клітинним соком

Одномембранні органели
Вакуоля – органела, заповнена клітинним соком
Вакуолі добре розвинені
у соковитих плодах,
можуть містити
пігменти антоціани
У пасльону вакуолі
містять алкалоїди
від поїдання
тваринами
вакуоля

24. Вакуоля – органела, заповнена клітинним соком

Одномембранні органели
Вакуоля – органела, заповнена клітинним соком
вакуоля
Функції вакуолей:
- перетравлення органічних речовин
в одноклітинних (травні вакуолі);
- видалення надлишку води та
продуктів обміну (скоротливі
вакуолі);
- запасання речовин (клітини грибів
і рослин);
- підтримання сталої форми клітин
завдяки тургору;
- накопичення токсичних продуктів
обміну

25.

Немембранні органели
Немембранні органели - це органели, позбавлені мембран
рибосоми
клітинний центр

26.

Немембранні органели
Рибосома - органела клітини, що складається
з рРНК та рибосомних білків (протеїнів),
наявна у прокаріотів та еукаріотів
(окрім еритроцитів ссавців)
рибосоми
Рибосоми можуть вільно розташовуватись
у цитоплазмі або бути прикріпленими
до каналів ЕПС,
наявні у мітохондріях та пластидах
ЕПС
рибосоми

27.

Немембранні органели
Рибосома - органела клітини, що складається з рРНК та рибосомних білків,
наявна у прокаріотів та еукаріотів (окрім еритроцитів ссавців)
Субодиниці рибосом еукаріотів
синтезуються у ядерці ядра,
а у прокаріотів – поєднанням компонентів
у цитоплазмі
50S субодиниця
5S рРНК
34
поліпептиди
23S рРНК
30S субодиниця
70S рибосома
прокаріотів
16S рРНК + 21 поліпептид
білок
тРНК
5S рРНК, 5,8S рРНК
60S субодиниця
+
6,8S рРНК
49
поліпептидів
28S рРНК
18S рРНК + 33 поліпептиди
кодон
40S субодиниця
80S рибосома
прокаріотів
іРНК
Рибосоми забезпечують біосинтез білків
і є рибозимами – ферментами для
формування зв’язку між амінокислотами

28.

Немембранні органели
Клітинний центр (центросома) головний центр організації мікротрубочок
і регулятор проходження клітинного циклу
в клітинах, складається із двох центріолей
Клітинний центр виявлений
в усіх клітинах тварин (крім яйцеклітин),
у водоростей і грибів
клітинний
центр
Функції центросоми:
- участь у поділі клітини;
- організація цитоскелета;
- формування джгутиків і війок у еукаріотів
центріоль

29. Домашнє завдання

-
Вивчити конспект
English     Русский Правила