Нацменшини н.18-поч.19ст

1. Національні проєкти росіян, поляків та євреїв наприкінці 18-у 1 половині 19 столітть

Практична робота на 2 уроки

2.

3. 3 національні проекти. Російський

Назва теорії
Головний зміст теорії
Ставлення до України
Ставлення українців
Російська панславістська
теорія
Відстоювала визначну
роль росіян у житті всіх
слов’янських народів.
Росія виступала
спадкоємницею Київської
Русі-провідної держави у
православному світі, яка
об’єднає всі руські землі, в
т.ч. і українські.
Українські землі повинні
були ввійти до складу
Росії як вотчині. Вони не
мали права називати себе
окремим народом.
Українці позитивно
ставились до цієї ідеї
створення єдиної «руської
нації». Особливо в
релігійному змісті також
зовнішньо – політичні
орієнтири були
привабливими для
українців.

4. Польській

Назва теорії
польська федеративна
теорія
Головний зміст теорії
Головна мета - це
повернення втраченої
держави та незалежності за
панівної ролі польського
населення, польської
культури, в житті народів
майбутньої держави. Факт
існування українців
заперечувався.
Ставлення до України
Українські землі повинні
були встановитися у
кордонах польської
держави. Вважали
українців частиною
“польської” нації, тому
ставилися до спроб
відродити культуру і
літературну мову як до
непотрібної забаганки.
Говорити ж про
українську політичну
самостійність здавалося
найшкідливішою
фантазією.
Ставлення українців
Позитивне ставлення до
головної ідеї -створення
власної держави. Українці
перейняли політичні
моменти, вони сприйняли
модель польського
націоналізму, але
справедливо вирішили
пристосувати її для
побудови модерної
України, аніж добиватися
відновлення Польщі.

5. Український

Назва теорії
Головний зміст теорії
Ставлення до України
Ставлення українців
українська
слов’янофільська теорія
Об’єднання слов’ян у
федерацію, в якій
українці б мали
автономію в політичному
плані. та незалежними в
етнічному
Створення української
автономії в складі
майбутньої федерації, та
формування української
нації, орієнтуючись на
особливості народу
України (мова,культура).
українські діячі одержали
ефективний засіб
ідентичності, що
відмежовував їхню націю
одночасно від двох
найближчих сусідів.

6. Масони – вільні каменярі

Причини появи
• Вплив ідей ФБР
• Вплив Просвітництва
• Незадоволення
політичним безправ'ям
• Вплив війни 1812 р.
• Революції в Європі 1820-х
рр
Мета
• Вдосконалення людини та
світу
• Поза політикою
• Народи єдині, треба
об'єднати
• Проти насильства
• Бог-майстер світу

7. Символи масонів

• 1. Всевидюче око — вічна присутність, спостереження і
провидіння «Великого будівничого Всесвіту».
• 2. Косинець і циркуль — символи перепланування світу.
• 3. Кельма — символ зміцнення братерських зв’язків.
• 4. Прямець — символ істини.
• 5. Рівень — символ рівності між людьми.
• 6. Молоток — символ вдосконалення, позитивних змін.

8. Перші масони в Україні

• Першим найвідомішим українським масоном був
Кирило Разумовський. Разом з ним масонами стали й
інші видатні представники козацької старшини.
Козацькій старшині імпонували ідеї масонства, які,
попри певний містицизм і окультизм, по суті
проповідували ідеали християнства, лібералізму й
демократії.
• У 1780 році Катерина II почала боротьбу з впливом
масонів: заборона діяльності, відсторонення відомих
масонів від державних і військових посад. Катерина II
навіть особисто написала три комедії, в яких висміювала
масонів. У 1792-му боротьба з масонами досягла апогею і
найвідоміших масонів кинули за ґрати або відправили
під домашній арешт.
• Павло 1 спочатку симпатизував але у 1799 році заборонив.

9. Особливості в українських землях

Політизація
Національні теми
Слов'янська федерація
Переважає шляхта,
дворянство
• Багатонаціональні
• Виникали у містах

10. Причины и предпосылки

причины
предпосылки

11. Завдання 1. Чому влада забороняла масонів ?

1819-1822 заборонені Олександром 1
• Одним із перших указів
Миколи I після сходження на
престол у 1826 році стало
підтвердження заборони
масонських лож
• Масонство в Російській
імперії стало таємним і разом
із тим знов більш елітарним.
В Україні масони також
продовжили свою діяльність.

12. Вплив масонів на декабристів

13. Причини та передумови

причини
передумови
• 160 тис. армія в
Україні

14. Декабристи в Україні

15.

16.

17.

18. Україна в планах декабристів

19. Завдання 2.Чому декабристи були проти української держави ?

20. Повстання Чернигівського полку

21.

22. Звідки в Україні поляки ?

Царство Польське
Правобережна Україна

23. Поляки в Україні 19 століття.

• Наприкінці XVIII ст. в усій
Правобережній Україні
налічувалось близько 350
тис. поляків.
• У цей період вони
становили більшість серед
пануючої поміщицької
верхівки, католицького
духовенства, службовців і
меншою мірою — серед
«чиншевої шляхти», міщан і
селян.
• У середині ХІХ ст. 7 тис.
представників польської
шляхти володіли 3 млн
"душ".

24. Розорення шляхти. Шляхетські села

• Це кілька сотень тисяч
осіб, більшість польської
шляхти на Правобережній
Україні. Після втрати
шляхетства жили в
страшній бідоті, гіршій ніж
селянська чи єврейська.
• Ці сірячки від шляхти
завжди перебували в орбіті
більш заможних: обробляли
для них шматок землі,
виплачуючи чинш, часто
символічний.

25.

• Д. Бовуа, «хоч усі
поляки вважали себе
шляхтичами, далеко не
усі мали землю...,
безземельна шляхта...
найчастіше служила
поміщикам, працюючи
управителями,
економами тощо»

26. Освіта

• Опинившись у складі Рос. імперії,
анексована Правобережна Україна
стала центром формування нової
культури
• Князь Чарторийський скористався
наближеним становищем до рос.
імп. Олександра I і вплинув на
нього, аби забезпечити тут розвиток
польс. шкільництва та освіти.
• Очолюваний ним Віленський навч.
округ поширював просвітництво на
Правобережжя шляхом відкриття
середніх шкіл із польс. мовою
викладання, доступних для
шляхетських дітей, в яких ті
виховувалися в дусі польського
патріотизму

27. Освіта

• ТадеушЧацький
• Гуго Коллонтай і Тадеуш
Чацький були душею відомої
в ті часи новаторськими
ідеями «едукційної комісії» ,
якій належала ініціатива
передачі освіти з-під опіки
церкви до держави.
• В цілому на Україні ними
засновано 245 польських
середніх та вищих учбових
закладів.

28. Збереження спадщини

• Тадеуш Чацький у 1805 р.
купив у спадкоємця князя
Юзефа Понятовського
унікальне книжкове зібрання
— «Королівську бібліотеку»,
розглядаючи її як
енциклопедичний
інтелектуальний підручний
фонд.
• В листі до свого друга і
однодумця Гуго Коллонтая він
повідомляв: «...Для Волинської
гімназії купив Королівську *
бібліотеку, медалі,
астрономічну обсерваторію і
кабінет природознавства за 15
000 золотих червінців

29.

Кременецький ліцей
1805 -1833 рр.
Він керував організацією матеріально-технічної та навчально-методичної бази
ліцею, організував збір коштів на ці потреби, безпосередньо займався
формуванням професорсько-викладацького складу.
Гуго Коллонтай був ідеологом навчального закладу.
Вчений розробив проект статуту та навчальні плани.
Шкільний статут юридично закріплював реальні перспективи перетворення в
майбутньому Волинської гімназії в університет.
У 1805 році юридично навчальний заклад отримав статус вищої гімназії, але
фактично його рівень, зазначають дослідники, відповідав університетському.

30. Поляки в Харківському університеті

• Прояви непокори існуючим
порядкам виникли у Харківському
університеті (засновано у 1804 р.),
першим попечителем якого був
таємний радник граф Северин
Потоцький.
• Ідейним натхненником руху
непокори став Лелевель, якого у
1809 р. обирають, як свідчать
документи, членом товариства
любителів літератури
Харківського університету.
• Серед притягнутих до
відповідальності студентів були
поляки — Кирил Холодовський,
Микола Богаєвський, Євген
Стефановський, Леон Зеленський,
Фелікс Закс

31. Участь поляків у декабристському русі

«Товариство об’єднаних слов’ян», яке
виникло у 1823 р. у Новоград-Волинську.
• Активними його членами
стали Юліан Люблінський —
уродженець НовоградВолинського, а також Тадеуш
Жембровський з Любара
Південне товариство
• Мало тісні зв’язки з польським
«Патріотичним товариством».
• У 1824 р. М. Бестужев-Рюмін і
Сергій Муравйов укладають угоду з
представниками останнього, за якою
обидва товариства зобов’язувались
спільно боротися проти
самодержавства, за встановлення в
Росії та Польщі республіканського
устрою. «У освічений вік, у якому
ми живемо, — говориться в угоді,
— інтереси всіх народів однакові...
закореніла ненависть властива
лише варварським часам...»

32. Конфлікт

• Однак між польськими революціонерами та
декабристами були серйозні розбіжності щодо кордонів
незалежної Польщі

33. «Співдружність польського народу» в Київському університеті

у 1834 р. з двадцяти професорів 17 були поляками.
В кінці 30-х рр. в університеті створюється студентський гурток, що увійшов до складу
таємної політичної організації «Співдружність польського народу», яку очолював
видатний діяч польського національно-визвольного руху Шимон Конарський
Влітку 1837 р. жандарми під час обшуку у студентів — членів товариства, виявлено
заборонені книжки і рукописи «зухвалого змісту». Лише у Києві було заарештовано та
притягнуто до відповільності 115 чол., в тому числі 34 студенти43. Київський
університет було закрито на 2 місяці, з його складу виключили всіх студентів польської
національності.

34. Становище поляків в імперії

Що мали поляки
царства польського
• 1. Конституція
• 2.Сейм, уряд, колегіальні органи
влади
• 3.Виборча адміністрація та суди
• 4.Армія
• 5.Злотий
• 6.Державна мова

35. Причини та привід повстання 1830-1831рр.

Причини та привід повстання 18301831рр.
• Національне
гноблення
• Релігійні утиски
• Репресії проти
опозиції
• Цензура
• Чутки про намір відправити
польські війська придушувати
революцію 1830р. у Франції

36. Повстання у Варшаві 29.11.1830р.

29 листопада 1830 року член Патріотичного
товариства підхорунжий Пьотр Висоцький на
чолі 150 офіцерів напав на казарму російських
військ у Варшаві.
Їх підтримали близько двох тисяч студентів і
робітників, які вбили шістьох польських
генералів, вірних російському царю, захопили
арсенал зброї, і до другої години ночі
імператорські війська на чолі з великим
князем Костянтином Павловичем залишили
Варшаву.
30 листопада з числа членів уряду була
створена Адміністративна рада, з якої були
вигнані лояльні імператору міністри.

37.

Войцех Коссак. "Листопадова ніч". 1898 рік.Це було антиросійське повстання 183031 років. Почалася в листопаді 1830 року з нападу повстанців на палац Бельведер у
Варшаві . На картині - бій повстанців з російськими кирасирами в ніч з 29 на 30
листопада 1830 року. Палац захопили повстанці, але віце-король втік. Повстання
було придушене в 1831 році військами фельдмаршала Івана Паскевича, який
отримав титул "князь Іван Варшавський". Паскевича, був чи не першим українцем
у російській армії, який досяг маршалського звання.

38.

39. Розкол серед повсталих

Помірковані
Дипломатично налаштовані представники
ради (Ф. Любецький, Адам
Чарториський та ін.) прагнули домовитись
із царем Миколою І на засадах збереження
автономії Королівства у складі імперії.
Вони намагалось провадити переговори
з Миколою I, але вони не дали результату.
Радикальні
1 грудня 1830 року демократично настроєні кола
польського населення утворили Патріотичне
товариство на чолі з Й. Лелевелем і М. Мохнацьким,
яке вимагало від уряду проведення політики на
здобуття незалежності Польщі й здійснення
демократичних реформ. 18 січня 1831 року
Хлопіцький зрікся диктаторства, був створений
Національний уряд на чолі з князем А. Чарториським.
Національний уряд схвалив програму боротьби за
відновлення Польської держави у кордонах 1772.
Патріотичне Товариство 25 січня провело у Варшаві
багатолюдну демонстрацію, яка примусила сейм
проголосити скинення Миколи І з польського престолу.

40. Повстання на українських землях

• https://youtu.be/JSQ33tLnu6s
• Навесні 1831 року вибухнули
повстання польського населення
у Литві, Білорусі та Правобереж
ній Україні.
• В українських землях
польські повстанці зустріли
значну протидію з боку
селянства. Створені переважно
зі шляхти повстанські
групи С. Ворцеля на Волині, К.
Ружицького на Житомирщині, К
олишка на Поділлі і Київщині
були у квітні-травні 1831 року
розгромлені царськими
військами.

41. Роль українців

• Українсько селянство, яке віками
боролося проти гніту польської
шляхти, не могло підтримувати й
політичну програму повстанців про
відновлення Польщі в кордонах 1772
р., бо, це означало збереження
класового гніту польських поміщиків
і відновлення тяжкого національного
гноблення.
• Російський уряд кинув на
придушення повстання значні
військові сили (малоросійські
козацькі полки).

42. Поразка повстання

На початку лютого 1831 року
російські війська під командуванням
фельдмаршала І. Дибича розпочали
наступ на Варшаву. Однак у битвах
під Сточком, Ваврем і,
особливо, Гроховом повстанці
зупинили наступ російської армії. 26
травня 1831 головні польські сили
зазнали поразки
в битві під Остроленкою. Попри
запеклий опір повсталих 8 вересня
(27 серпня) 1831 року Варшава
змушена була капітулювати.
Сейм, уряд та залишки польської
армії перетнули кордони Австрії та
Пруссії, де були інтерновані.

43. Значення повстання

• Попри поразку, Листопадове повстання
сприяло зростанню національної
самосвідомості поляків, утвердженню
ідеї національної державності,
поширенню демократичних ідей і
настроїв, які проявились у прагненні до
здійснення соціальних реформ та
модернізації польського суспільства.
• Європейська громадська думка з
симпатією поставилась до боротьби
поляків з російським деспотизмом,
а польське питання від того часу
ототожнювалось зі справою боротьби
проти реакції й абсолютизму за свободу
та демократію у Європі.
• Західноєвропейські країни прийняли
чисельну польську еміграцію (так звану
«Велику еміграцію»).

44.

45. Наслідки повстання для шляхти.

Палац Прушинських
Житомирщина
• Царський уряд конфіскував маєтки
польських поміщиків — учасників
повстанського руху.
• Таким чином у 30—40-х рр. XIX ст.
поляки на правобережжі з панівної нації
перетворилися на соціально
пригнічений етнос, який у подальшому
помітно зменшився кількістю.
• Водночас чимало поляків, що втратили
маєтки, поселилися у
Києві, Одесі, Харкові, Миколаєві та ін.

46. Завдання 3.Чому влада ліквідувала польську освіту ?

• Закрито Кременецький
ліцей
• Зруйновано мережу
польських шкіл
• Католикам заборонено
вчителювати в будь-яких
школах і навчальних
закладах.
• Насильницьке повернення
у православ'я

47. Доля Кременецького ліцея

У 1833 році за участь студентів
ліцею в польському повстанні
1831 року за наказом російського
царя Миколи I ліцей було
ліквідовано.
• Бібліотеку, нумізматичний
кабінет, колекцію картин, гравюр
та скульптур було конфісковано і
передано новоствореному
імператорському університетові
Святого Володимира у Києві.
Рослини з ботанічного саду і
наукові прилади теж було
перевезено до Києва.
• В будинках ліцею було
розташовано православну Волинс
ьку духовну семінарію.

48. Наслідки для українців

49. Єврейський рух

50. Євреї в Наддніпрянській Україні.

1742 року російська імператриця
Єлизавета Петрівна видала указ,
про вигнання з країни всіх євреїв,
незалежно від їх віку, статі та
становища. Залишатися
дозволялося лише тим, хто
погодиться прийняти православну
віру.
Після другого поділу Речі
Посполитої у 1793 р., до Російської
імперії відійшли Волинь, Поділля т
а Київщина з чисельним
єврейським населенням.
У 1794 р. була розширена смуга
осілості — євреям з колишніх
польських земель було дозволено
селитися і на лівобережжі —
у Чернігівській, Полтавській та Киї
вській (без Києва) губерніях, але
тільки у містах та містечках

51. Смуга осілості

52. Особливості розселення

• Але більшість із часів Речі
Посполитої, бо у містечках, які
належали польським магнатам,
євреїв ніколи не виганяли. У
них ніколи не було ніякого
обмеження.
• І магнати заохочували їх
переселятись із тих, міст,
звідки їх виганяють, в
Бердичів, Гайсин, Шарогород,
Тульчин, Немирів.
• Тут перебуває єврейське,
польське і православне
населення українського
походження.
• Тому за смугою осілості
штетлів не було.

53. Єврейські містечка - штетли

• Штетл (штетлех, з
їдиш мале містечко)
можна визначити як
невелику провінційну
єврейську громаду. Ця
назва застосовується
для окреслення
єврейських спільнот,
що населяли терени
довоєнної Східної
Європи.

54. Єврейські Атлантіди

• Маючи своєрідну соціальну структуру та
характерні звичаї, штетл був закритою
структурою, що жила за своїми
власними законами, функціонування
якої чітко визначали певні правила.
Вся життєдіяльність була
підпорядкована правлінню ґміни,
порушення усталених соціальних правил
призводило до різних покарань: заборони
входу в синагогу, бичування, а в крайніх
випадках навіть до виключення зі
спільноти.
• Образ спокійного, мультикультурного
містечка, жителі якого оточують себе
взаємною опікою, присутній у спогадах,
що містяться в Книгах пам'яті.

55. Збережений Шаргород

56. Ринок-центр життя

57. Синагога-центр духовності та права

• Синагога — молитовне приміщення
громади віруючої спільноти юдеїв.
Українські
землі Галичини, Поділля та Волині
багато століть були
центрами єврейської культури Речі
Посполитої, АвстроУгорщини та Російської імперії.

58.

59. Державна політика

• Деякі євреї отримали спеціальний дозвіл на
проживання у великих містах імперії (зокрема
в Києві), інші ж оселилися в містах
нелегально. Їхня ситуація була непевна
• Але податки вдвічі вищі, ніж християнам.
Завдання влади модернізувати та
асимілювати.
• У 1804 р. дозволили володіти землею.
З'явились колонії на півдні.
Зона осілості

60. Завдання 4. Як армія могла вплинути на єврейську ідентичність?

• Уряд імператора Миколи I (правив у
1825–1855 рр.) yжив заходів, щоб
«виправити» й примусово
асимілювати єврейське населення.
• У 1827 році вийшов наказ про
систему квот примусового призову
єврейських чоловіків віком від 12 до
25 років (для християн віковий
діапазон становив 18–35 років) до
царської армії.
• Після призову на молодих єврейських
рекрутів чинили тиск, змушуючи їх
прийняти російське православ’я — як
наслідок, вихрестили близько
третини. Призов дітей тривав до 1856
року.

61. Русифікація

• Створення державних світських
початкових єврейських шкіл із
російською мовою навчання та
рабинських семінарій для
навчання «казенних рабинів»,
які мали модернізувати євреїв.
• Указом 1836 року закрито всі
єврейські друкарні, крім двох, і
запроваджено сувору цензуру
івритомовних видань.
• У 1844 році скасовано систему
кагалів як єврейську автономну
адміністрацію.
• Видано також укази про те, як
повинні одягатися євреї і яку
економічну діяльність їм
дозволено провадити..

62. Хасидизм

63.

• Богу найкраще служити через
пристрасну молитву й належні
наміри; іскри святості розкидані
по всьому творінню, зокрема вони
є в піснях і танцях навколишніх
неєврейських культур. Ці поняття
також сприяли розвитку
життєрадісних хасидських
музичних і танцювальних
традицій, зокрема нігунім
(духовних пісень).
• Хасидизм поширився з
підросійських Поділля й Волині
на сотні міст і сіл під владою
Австрії впродовж XIX століття.

64. Єврейські кладовища -кіркути

65. Німці в українських землях

Німці в українських землях
4 грудня 1762 р. Катерина ІІ видала Маніфест про
запрошення іноземних колоністів у Росію. 1764р. і
по 1770 р., на території сучасної України були
засновані лише 6 колоній.
На початку 1789 р. 228 родин німців-менонітів
виїхали на південноукраїнські землі. Вони були
поселені на території сучасної Запорізької області.
Засновано 8 колоній.На запорозьких землях у 1789–
1790 р.р. поселяють релігійну громаду менонітів з
Німеччини й Голландії. Найбільше їх оселяється
1803 року на річці Молочній.
Тільки протягом перших двадцяти років XIX ст. 50ти німецьким колоніям наділено 214 тисяч десятин
землі в Бердянському й Мелітопольському повітах.
Після завоювання Бессарабії сюди також
спрямовується потік німців-переселенців.

66. Продовження колонцізації

• На початку ХІХ ст. розпочинається німецька колонізація
півдня України. Тут були вихідці із західної частини
Німеччини: Бадену, Вюртембергу, Ельзасу, РейнландПфальцу.
• За переписом 1897 року в південній Україні жило 345
тисяч німців. Дуже активно німці колонізували Волинь,
створюючи там сільськогосподарські поселення.

67. Східна Україна

• За даними Сергія Штамбура, станом на
1897 рік у Маріупольському повіті
(зараз це територія Донецької та
Запорізької областей) вже було близько
50 німецьких колоній та хуторів, в яких
жили 19 104 особи (7,52% від усього
населення).
• До Луганщини (тоді її землі входили до
складу Бахмутського повіту) німецькі
колоністи заселяються трохи пізніше, а
активно – вже на початку ХХ століття.
Станом на 1910 рік власне у Луганську
проживало 116 німців (0,2 % міщан
всього міста), але переважна більшість
створювала
сільські
колонії: Гогенфельд, Ольгафельд, Фр
омондієр, Грегоріус.

68. Особливості

Сільська община
Земельна ділянка не ділилась
Наслідував 1 син. Усі інші-ремесло
Самоврядування
Колоністи збирались на збори і
приймали рішення щодо
необхідності виконання спільних
робіт: будівництво церков, шкіл,
мостів, спільних огорож, водяних чи
вітряних млинів, риття меліоративних каналів, спорудження
гребель, розчистка замулених русел
річок та порослих лозою і очеретом
озер, упорядкування громадських
місць та ін.
• Молочарні.Сади.Пруди.Млини.

69. Завдання 5. Знайдіть інформацію про німецькі колонії нашого міста.

• Зокрема, німецькі колоністи чи не
перші в Україні проводили
інтенсивну роботу, спрямовану на
вирощення лісозахисних смуг,
створення культурних пасовищ.
• Також громада утримувала за свій
кошт вчителя та священика,
зберігаючи власну систему
навчання.
• Щодо взаємодопомоги, то
громада не
залишала напризволяще сиріт,
хтось з переселенців, як правило
забирав їх до себе. В таких
випадках громада допомагала
такому господареві певними
грошовими внесками або іншим
чином.

70. Домашнє завдання.

Прочитати параграф 6 пункти 1-4
Відео
https://youtu.be/4LilJdHGPME?si=OWET7Ur5L
eBLFGmv