3 заняття

1.

Завдання 3.2
Побудова аксонометричних проекцій
1

2.

Побудова аксонометричних проекцій плоских фігур, розміщених вертикально

3.

Побудова аксонометричних проекцій плоских фігур, розміщених горизонтально

4.

Побудова аксонометричних проекцій об’ємного предмета

5.

Послідовність побудови аксонометричних проекцій

6.

7.

8.

Аксонометричні проекції кола
Прямокутна ізометрична та прямокутна диметрична проекції куба, в межі
якого вписані кола.
8

9.

Аксонометричні проекції кола
Кола, розташовані в координатних площинах, проектуються еліпсами,
вписаними в паралелограми, – грані паралелепіпеда.
Великі осі еліпсів перпендикулярні відповідним аксонометричним осям,
малі осі збігаються за напрямком з вільної аксонометрической віссю.
9

10.

Побудова ізометричної проекції куба з колами, вписаними у його межі
Квадратні грані куба зображуються у вигляді ромбів,
кола – як еліпсів.
Мала вісь СD кожного
еліпса завжди повинна бути
перпендикулярна до великої
осі АВ.
10

11.

Якщо коло розташоване в площині,
паралельній площині Н, то велика вісь АВ
повинна бути горизонтальною, а мала вісь
СD - вертикальною.
Якщо коло розташоване в площині,
паралельній площині V, то велика вісь
еліпса має бути проведена під кутом 90o до
осі y.
При розташуванні кола в площині
паралельної площині W велика вісь еліпса
повинна бути проведена під кутом 90o до
осі x.
11

12.

Великі осі всіх трьох еліпсів
спрямовані великими діагоналями
ромбів.
При побудові ізометричної проекції
без скорочення осях x, y і z
довжина більшої осі еліпса
береться дорівнює 1,22 діаметру d
зображуваного кола, а довжина
малої осі еліпса - 0,71d.
В учебных чертежах вместо эллипсов
рекомендуется применять овалы,
очерченные дугами окружностей.
12

13.

Викреслення овалів
1. Для побудови овалу в площині Н проводимо
вертикальну та горизонтальну осі овалу. З точки
перетину осей Про проводимо допоміжне коло
діаметром d, рівним дійсної величини діаметра
кола, що зображається. Позначаємо точки m1 і
m2, крайні точки кола вертикальної осі.
2. Знаходимо точки перетину цього кола
з аксонометричними осями x и y (n1,n2,
n3 и n4).
13

14.

Викреслення овалів
3. З точок m1 і m2 перетину допоміжного
кола з віссю z, як із центрів радіусом
R = m1n4, проводимо дві дуги n1n2 і n3n4.
Перетин цих дуг з віссю z дають туги C и
D.
4. З центру Про радіусом ОС, що
дорівнює половині малої осі овалу,
засікаємо на великій осі овалу точки О1
і О 2.
14

15.

5. З'єднуємо точки m1 та m2 з точками
О1 та О2 і продовжуємо прямі до
перетину з дугами n1n2 та n3n4.
Позначаємо точки перетину як 1, 2, 3 і
4. Ці точки будуть точками сполучення
великого та малого радіусів овалу.
6. З точок О1 та О2 радіусом R1=О11
проводимо дві дуги.
15

16.

17.

18.

19.

20.

Вариант 1
Вариант 2

21.

Вариант 3
Вариант 4

22.

Вариант 5
Вариант 6

23.

Вариант 7
Вариант 8

24.

Вариант 9
Вариант 10

25.

Вариант 11
Вариант 12

26.

Вариант 13
Вариант 14

27.

Вариант 15
Вариант 16