Фінансове право України

1.

Фінансове право

2.

Самостійність та
особливість фінансового
права як галузі права
зумовлена наявністю
предмета та методу
правового регулювання.

3.

Фінансове право України являє
собою галузь права, норми якої
регулюють суспільні відносини в
сфері мобілізації, розподілу і
використання централізованих і
децентралізованих фондів коштів з
метою забезпечення виконання
завдань і функцій держави.

4.

Предметом фінансового права є
суспільні відносини, що виникають у
процесі фінансової діяльності держави
— відносини з приводу мобілізації і
використання централізованих і
децентралізованих фондів коштів, що
забезпечують виконання державою
своїх завдань і функцій.

5.

Найважливішими рисами відносин предмета фінансового
права прийнято вважати такі:
відносини що виникають у сфері фінансової діяльності
держави у процесі мобілізації, розподілу і використання
централізованих і децентралізованих фондівих коштів;
в цих відносинах завжди проявляється владно-організуюча
роль держави;
об’єктом цих відносин є гроші чи грошові зобов’язання,
пов’язані з мобілізацією, розподілом і використанням
централізованих і децентралізованих фондів коштів;
дані відносини мають владно-майновий (грошовий)
характер.

6.

До централізованих
фондів коштів
належать державний
бюджет і місцеві
бюджети.

7.

До децентралізованих фондів
коштів належать фонди галузей
народного господарства,
підприємств та організацій усіх
форм власності, які утворюють
фонди за рахунок власного
прибутку.

8.

Під методом фінансовоправового регулювання
розуміють систему прийомів і
способів правового впливу на
поведінку учасників
фінансово-правових відносин.

9.

Під системою фінансового
права розуміють об’єктивно
обумовлену внутрішню його
побудову, об’єднання і
розміщення фінансовоправових норм у певному
взаємозв’язку і послідовності.

10.

Фінансове право,
аналогічно з іншими
галузями права,
поділяється на два великих
блоки норм — Загальну та
Особливу частини.

11.

До Загальної частини фінансового права
як галузі права належать фінансовоправові норми, що закріплюють:
загальні принципи, правові форми і
методи фінансової діяльності держави;
систему державних органів, що
здійснюють фінансову діяльність, їх
правовий статус; зміст, форми і методи
фінансового контролю.

12.

Норми Загальної частини
фінансового права
конкретизуються у фінансовоправових нормах Особливої
частини. Остання містить низку
великих розділів (підгалузей), які в
свою чергу, складаються з
фінансово-правових інститутів.

13.

До Особливої частини фінансового права
належать розділи, що об’єднують норми, які
регулюють суспільні відносини в сфері:
державного бюджету; фінансів державних
підприємств; загальнодержавних і місцевих
податків і зборів (обов’язкових платежів);
державного кредиту; державного страхування;
державних видатків; банківського
кредитування і безготівкових розрахунків;
грошового обігу і валютного регулювання.

14.

Дякую за увагу!