УМПС Тема 4._67731835a9ed9aae9e41bea1e5303191

1. НАУКОВИЙ СТИЛЬ І ЙОГО ЗАСОБИ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ.

МЕТА: дати характеристику науковому стилеві
сучасної української літературної мови, визначити
сферу його застосування; з’ясувати основні вимоги до
оформлення результатів наукової діяльності.

2.

ПЛАН
1. Особливості наукового стилю сучасної української літературної мови.
2. Оформлення результатів наукової діяльності:
а) план, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці;
б) реферат як жанр академічного письма. Складники реферату;
в) стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті;
г) основні вимоги до виконання та оформлення курсової, дипломної,
магістерської робіт;
д) рецензія, відгук, анотація як критичне осмислення наукової праці.
3. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлення
покликань.

3.

ЛІТЕРАТУРА
1. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення. Київ, 2003.
2. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. Харків, 2001.
3. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спрямування.
Київ, 2005.
4. Онуфрієнко Г. Науковий стиль української мови. Київ, 2006.
5. Пономарів О. Стилістика сучасної української літературної мови. Київ,
1993.
6. Семеног О.Г. Культура наукової української мови: навч. посіб. Київ,
2010.
7. Галузинська Л.І., Науменко Н.В., Колосюк В.О. Українська мова (за
професійним спрямуванням): навч. посіб. Київ, 2008.
8. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним
спрямуванням: підручник. Київ, 2010.

4.

1. Особливості наукового стилю
сучасної української літературної
мови

5.

Сфера використання – наукова діяльність, науково-технічна сфера,
освіта.
Основне призначення – викладення наслідків досліджень про людину,
суспільство, явища природи, технічних досягнень, обґрунтування гіпотез,
доведення істинності теорій, класифікація і систематизація знань,
роз’яснення найрізноманітніших явищ, активізація інтелекту для
осмислення суті навколишнього середовища та самої людини, пізнання
об’єктивної дійсності.
Жанри реалізації наукового стилю – монографії, наукові статті, відгуки,
рецензії, лекції, доповіді на наукові теми, виступи на наукових
конференціях, наукові дискусії тощо.
Характерні ознаки – інформативність, понятійність і предметність,
об’єктивність, логічна послідовність, узагальненість, однозначність,
точність, лаконічність, доказовість, переконливість, аргументація.

6.

Лексичні особливості
- велика кількість термінів із різних галузей знань;
- виразний іменний характер висловлювань;
- насичення абстрактною лексикою;
- використання загальновживаних слів тільки в прямому
значенні;
- насичення стійкими словосполученнями на зразок на
підставі
отриманих
даних,
звідси
випливає,
підсумовуючи сказане тощо.

7.

Підстилі
⁻ власне науковий (нова інформація призначена для фахівців певної
галузі науки). Власне науковий підстиль обслуговує вчених, спеціалістів.
Жанри реалізації – монографії, наукові статті, доповіді тощо;
⁻ науково-навчальний (підручники, посібники та інша наукова
література, призначена для навчальних закладів усіх типів). Науковонавчальний стиль має за мету активізувати логічне мислення читача
(слухача). Жанри реалізації – підручники, посібники та інша література,
призначена для навчальних закладів усіх типів;
⁻ науково-популярний (має на меті зацікавити науковою інформацією
широке коло людей, незалежно від рівня фахової підготовки – книги,
статті у неспеціальних журналах). Основні завдання та функції науковопопулярної літератури полягають у тому, щоб не просто подати нову
наукову інформацію, обґрунтувати її істинність, а й зацікавити,
привернути увагу нефахівців до актуальних проблем тієї чи тієї науки.

8.

Структура наукового тексту
1. Вступна частина, у якій окреслюють проблему,
мету і завдання, гіпотези та методи дослідження.
2. Дослідницька частина тексту описує дослідження
і його результати.
3. Висновкова частина тексту регламентує висновки
й рекомендації для проведення подальших наукових
досліджень.

9.

2. Оформлення результатів
наукової діяльності

10.

План – це заздалегідь передбачений порядок дій чи
викладу матеріалу.
За структурою:
Простий
Складний

11.

За формою:
тезовий
називний
питальний
цитатний

12.

Теза – положення, висловлене в книжці, доповіді, статті
тощо, правдивість якого треба довести.
Відповідно до мети тези бувають:
- вторинні – слугують для виділення основної інформації в тому чи
іншому джерелі (підручнику, монографії, статті). Формулювання
думок повинно бути чітким і стислим, але зі збереження самобутності
форми.
- оригінальні тези – створюють як первинний текст. Вони можуть бути
ключовими елементами майбутньої наукової розвідки, стислою
формою презентації результатів наукових досліджень.

13.

Конспект – це стислий письмовий виклад змісту книги,
статті, лекції, промови тощо.
Види конспектів:
- текстуальний – основний зміст передається словами й реченнями
з тексту;
- вільний – основний зміст передається своїми словами;
- опорний – це наочна конструкція, яка заміщає систему значень,
понять, ідей як взаємозалежних елементів;
- тематичний – укладається на одну тему, але за декількома
джерелами;
- плановий – укладається за попередньо складеним планом статті,
книжки лекції;
- комбінований – комбінують вищезазначені види.

14.

Реферат – це наукова робота, виконана на основі критичного
огляду і вивчення низки публікацій.
Види рефератів:
- монографічний (готують за одним джерелом);
- оглядовий ( готують за декількома книгами, розділами або
статтями);
- автореферат (складає автор за своїм науковим твором).

15.

Наукова стаття – це невеликий за обсягом твір у збірнику, журналі,
газеті тощо.
-
-
Наукова стаття має такі неодмінні елементи:
постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими
науковими чи практичними завданнями;
аналіз останніх досліджень та публікацій, у яких започатковано
розв’язання конкретної проблеми і на які спирається автор, виділення
тих частин загальної проблеми, котрим присвячено статтю;
формулювання мети та завдань статті;
виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням
одержаних наукових результатів;
висновки з проведеного дослідження і перспективи подальших
розвідок у цьому напрямі.

16.

Курсова (дипломна, магістерська) робота – одна з важливих форм
фахової підготовки майбутніх бакалаврів, спеціалістів і магістрів.
Мінімальний обсяг курсової роботи – 25 сторінок, дипломної – 65
рукописних або 45 друкованих сторінок; магістерської – 60 друкованих
сторінок. До загальної кількості сторінок наукової роботи не входять
додатки, список використаної літератури, таблиці та рисунки, які за обсягом
займають сторінку, хоча їх теж нумерують.
Курсову (дипломну, магістерську) оформляють на папері формату А 4.
Текст друкують через півтора міжрядкових інтервали, кегль шрифту – 14.
Курсова (дипломна, магістерська) робота складається з таких змістових
компонентів: вступ, основна частина, висновки.

17.

У вступі слід зазначити:
• актуальність теми, ступінь її вивчення;
• мету й завдання;
• предмет і об’єкт дослідження;
• методи та прийоми;
• теоретичне й практичне значення роботи;
• джерельну базу і структуру роботи.

18.

Основна частина – це найбільший за обсягом компонент курсової
(дипломної, магістерської) роботи, що засвідчує вміння студента
самостійно описувати, аналізувати та систематизувати матеріал. Основну
частину подають у вигляді розділів, у межах яких виділяють підрозділи,
пункти, підпункти.
Висновки – це завершальна частина курсової (дипломної,
магістерської) роботи, в якій узагальнено викладають результати наукового
дослідження. Висновки не містять опису фактичного матеріалу.
Узагальнені відомості підтверджують невеликою кількістю прикладів.
Висновки становлять 10% від загального обсягу роботи.

19.

Титульна сторінка – перша сторінка наукової роботи, призначена для
початкового ознайомлення з працею, тому важливо, щоб на ній були
зафіксовані відомості про роботу.
Титульна сторінка подає таку інформацію:
1. Назва міністерства, якому підпорядковується установа.
2. Назва закладу, у якому навчається автор.
3. Назва кафедри, на якій виконано роботу.
4. Тема курсової (дипломної, магістерської) роботи.
5. Указівка на тип роботи (курсова, дипломна, магістерська).
6. Відомості про автора роботи.
7. Науковий ступінь, посада, прізвище й ініціали керівника роботи.
8. Місце та рік написання роботи.

20.

Рецензія – це невеличка стаття науково-теоретичного, науковопопулярного чи художньо-публіцистичного характеру, яка містить критичне
осмислення первинної продукції (наукової праці, вистави, фільму).
Сучасна рецензія повинна ґрунтуватися на двох основних ідеях:
1) визнання індивідуальності та свободи творчості як автора роботи, котру
рецензують, так і рецензента; 2) дотримання високих наукових вимог та
критеріїв науковості.

21.

Структурні елементи тексту наукової рецензії:
1. Уведення в проблематику зі стислою характеристикою
історіографічної традиції, ступеня опрацювання теми.
2.
Характеристика
структури
роботи,
викладення
найважливіших висновків і процедури їх отримання.
3. Виправлення фактичних і мовних помилок, висловлення
пропозицій, побажань та зауважень, полеміка з автором на засадах
діалогу.
4. Висновки щодо відповідності роботи встановленим
критеріям, оцінювання.

22.

Реквізити рецензії:
1. Назва документа.
2. Заголовок, що містить вказівку на:
а) характер і назву роботи;
б) прізвище, ім'я та по батькові її автора;
в) місце й рік видання (для рукописних робіт – написання);
г) загальна кількість сторінок.
3. Текст, який містить:
а) короткий виклад змісту та структури роботи;
б) зауваження, висновки, пропозиції автора рецензії.
4. Дата.
5. Підпис особи, яка рецензувала роботу.
У разі потреби подають засвідчення підпису.

23.

Анотування – процес аналітико-синтетичного опрацювання інформації,
мета якого – отримання узагальненої характеристики документа, що
розкриває логічну структуру і зміст.
Функції анотації
Сигнальна
(подається важлива інформація про документ, що
дає можливість установити основний його зміст і
призначення, вирішити, чи варто звертатися до
повного тексту праці)
Пошукова
(анотація
використовується
в
інформаційнопошукових, зокрема автоматизованих системах, для
пошуку конкретних документів)

24.

Види анотацій за функціональним
призначенням:
Довідкова уточнює заголовок і
повідомляє відомості про автора,
зміст, жанр та інші особливості
документа,
що
відсутні
в
бібліографічному описі.
Рекомендаційна
має
активно
пропагувати,
зацікавлювати,
переконувати
в
доцільності
прочитання
документа,
тому
в
рекомендаційних
анотаціях
є
дидактична спрямованість, педагогічні
рекомендації, методичні поради тощо,
за обсягом вони ширші, аніж
довідкові.

25.

3. Основні правила
бібліографічного опису джерел,
оформлення покликань

26.

Способи розташування літератури у списку
А. Абетковий.
Б. За типами документів (книжки, статті, словники тощо).
В. Хронологічний (використовується у працях історичного
спрямування, де важливо продемонструвати періоди і
звернути увагу на те, коли опубліковано те чи інше джерело).
Г. За ступенем використання (застосовується зазвичай у
статтях (доповідях), де список використаних джерел
невеликий.

27.

1-4 автори
1. Верлос Н. В. Конституційне право зарубіжних країн : курс лекцій.
Запоріжжя : ЗНУ, 2017. 145 с.
2. Якобчук В. П., Богоявленська Ю. В., Тищенко С. В. Історія економіки та
економічної думки : навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2015. 476 с.
Більше 4-х авторів
1. Операційне числення : навч. посіб. / С. М. Гребенюк та ін. Запоріжжя :
ЗНУ, 2015. 88 с.

28.

Якщо зазначено автора(ів) та редактора(ів)/ упорядників
1. Бутко М. П., Неживенко А. П., Пепа Т. В. Економічна психологія :
навч. посіб. / за ред. М. П. Бутко. Київ : ЦУЛ, 2016. 232 с.
Без автора
1. Миротворення в умовах гібридної війни в Україні : монографія / за
ред. М. А. Лепського. Запоріжжя : КСК-Альянс, 2017. 172 с.

29.

Частина видання: книги
1. Коломоєць
Т.
О.
Адміністративна
деліктологія
та
адміністративна
деліктність. Адміністративне право України : підручник / за заг. ред. Т. О. Коломоєць.
Київ, 2009. С. 195–197.
Частина видання: матеріалів конференцій (тези, доповіді)
1. Микитів Г. В., Кондратенко Ю. Позатекстові елементи як засіб формування медіакультури
читачів науково-популярних журналів. Актуальні проблеми медіаосвіти в Україні та
світі : зб. тез доп. міжнар. наук.-практ. конф., м. Запоріжжя, 3-4 берез. 2016 р. Запоріжжя,
2016. С. 50–53.
Частина видання: періодичного видання (журналу, газети)
1. Коваль Л. Плюси і мінуси дистанційної роботи. Урядовий кур'єр. 2017. 1 листоп. (№ 205).
С. 5.

30.

Електронні ресурси
1. Влада
очима
історії
:
фотовиставка.
URL:
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/photogallery/gallery?galleryId=15
725757& (дата звернення: 15.11.2017).
2. Шарая А. А. Принципи державної служби за законодавством
України. Юридичний науковий електронний журнал. 2017. № 5.
С. 115–118. URL: http://lsej.org.ua/5_2017/32.pdf.

31. Дякую за увагу

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ