лекція 4. Аферентна, еферентна

1.

Тема лекції:
"Лікарські засоби, що
впливають на аферентну та
еферентну нервову систему."
Викладач
Саврай Світлана Олегівна

2.

Здатність відчувати і рухатися - дві основні
властивості всіх тварин організмів від
найпростіших до найскладніших.
Істоти, що володіють нервовою системою, у
своїх здібностях відчувати і рухатися далеко
перевершують більш прості організми, що не
мають нервів.
Нервові клітини сенсорних (аферентних) і
рухових (еферентних) систем повинні тісно
взаємодіяти між собою, щоб ці системи у
функціональному плані забезпечували
адекватне пристосування до умов
середовища проживання.

3.

Периферична
нервова система
Центральна нервова
система
(ЦНС)
еферентна
соматична
аферентна
автономна
(вегетативна)
симпатична
парасимпатична

4.

Аферентні системи переробляють
інформацію, що надходить у
мозок від рецепторів,
а еферентні системи - інформацію,
що йде від мозку до ефекторів
(м'язи, залози).

5.

Лікарські засоби, що впливають
на аферентну нервову систему

6.

Історія
Першими знеболюючими
засобами, відкритими
людьми, були наркотики.
Рахується, що грецький
філософ Діоскорид
першим застосував термін
«анестезія» в I віці н. е. для
опису наркотикоподібної дії
Мандрагори (діюча
речовина— М-холінолітик
скополамін).

7.

У 1721 році в
універсальному
этимологічному
англійському словнику
було дано
визначення термину
«анестезія» — «дефіцит
чутливості».
В Британській
енциклопедії 1771 р. під
анестезією розумілось
«позбавлення почуттів».

8.

Ще стародавні
єгиптяни намагалися
викликати втрату
чутливості шкіри,
прикладаючи жир
священного нільского
крокодила.

9.

Вони також виготовляли
різні п'янкі та
анестезуючі засоби,
головними складовими
яких були індійська
конопля та опій

10.

Покринний альраунний
корінь (Atropa
mandragora) також часто
згадується у числі
старовинних анестезуючих
препаратів.
Альрауни — у міфології і
фолькльорі європейских народів –
духи нижнього порядку, крихітні
істоти, які мешкають у коріннях
Мандрагори, обриси яких
нагадують людські фігурки
у літературу Альрауна
вводить Ахім фон Арнім

11.

У країнах,
розташиваних
ближче до півночі,
основним засобом
загальної
анальгезії був
етиловий спирт, з
яким людство у
вигляді пива і вина
знайомо більш ніж
6 000 років.
C2H5
OH

12.

До середини XIX століття у якості анестетика в
основному використовувався хлороформ

13.

М. І. Пирогов вперше ввів у практику застосування
диетилового ефіру
.

14.

Місцевоанестезуючі засоби
– це такі, що
викликають зворотну втрату больової та
інших видів чутливості при прямому
контакті із збудженою мембраною
нервових клітин периферичних нервових
волокон

15.

КЛАСИФІКАЦІЯ МІСЦЕВОАНЕСТЕЗУЮЧИХ ЛЗ
Ефірні сполуки
1) Легкорозчинні у воді:
▪
Похідні ПАБК: прокаїн (новокаїн)
тетракаїн (дикаїн)
▪
Похідні складного ефіру бензофурокаїнової кислоти:
бензофурокаїн
2) Малорозчинні у воді: бензокаїн (анестезин)
ортокаїн
Амідні сполуки: лідокаїн (ксикаїн)
тримекаїн (мезокаїн)
етидокаїн (дуранест)
прилокаїн (цитонест)
артикаїн (ультракаїн)
піромекаїн (бумекаїн)
бупівакаїн (маркаїн)
мапивакаїн (карбокаїн, мепивастезин, скандонест)

16.

ВИМОГИ ДО МІСЦЕВИХ АНЕСТЕТИКІВ (МА)
▪ Висока вибірковість дії
▪ Короткий латентних період
▪ Достатня тривалість дії
▪ Велика широта дії
▪ Якнайменша резорбтивна дія
▪ Відсутність подразнюючого ефекту
▪ Судинозвужувальна дія, чи хоча б відсутність
судинорозширюючого ефекту
▪ Здібність витримувати стерілізацію
▪ Висока ефективність при різних видах анестезії

17.

МЕХАНІЗМ ДІЇ МА
Стабілізація мембран
нервових клітин у
полярізованому стані
за рахунок блокади Naтрієвих каналів
мембран аксонів та тіл
нейронів внаслідок
чого гальмується вхід
іонів Na у клітину, не
розвивається
деполярізація, не
проводиться нервовий
імпульс

18.

МІСЦЕВІ АНЕСТЕТИКИ
Показання до
застосування:
- Болі
- Печінкова, ниркова,
кишкова коліка
- Гастралгія
- Спазми гладеньких м’язів

19.

Під впливом МА блокуються насамперед:
- вегетативні нервові
волокна
- чутливі нервові волокна,
по яких проводиться
температурні та больові
імпульси
- нервові волокна, які
проводять тактильні
відчуття

20.

Некоторые истины нужно
повторять часто и долго, не
заботясь о том, что можно надоесть
…
Н.И. Пирогов
ВИДИ МІСЦЕВОЇ АНЕСТЕЗІЇ
1
3
2
Поверхнева
(термінальна)
Провідникова
(регіонарна)
Інфільтраційна

21.

ВИДИ МІСЦЕВОЇ АНЕСТЕЗІЇ
▪ Поверхнева (термінальна)
На слизові оболонки, рани, виразки, свіжі грануляції
Всмоктування МА:
Гортань < трахея < бронхи < альвеоли;
Слизова оболонка сечового міхура – повільно
Уретра – швидко
▪ Провідникова (регіонарна)
Введення МА у ділянки нервових стовбурів, вузлів,
чутливих корінців спиного мозку
▪ Інфільтраційна
Змішаний тип місцевої анестезії, при якому
виключаються нервові закінчення і волокна шляхом
пошарового просякнення тканин розчином МА

22.

Поверхнева анестезія

23.

МІСЦЕВІ АНЕСТЕТИКИ
Фармакологічні ефекти:
- Знеболення
Побічні ефекти:
- Втрата тактильної чутливості
- Алергічні реакції
- Перехресна алергія похідних ПАБК і сульфаніламідних
засобів і зниження активності при сумісному застосуванні
- Пригнічення дихального центру
- Страх, тривога, боязнь
- Амідні сполуки кумулюються у печінці – гепатотоксичність
- Брадікардія
- Гіпотензія
- Аритмії серця
- Спазмолітичний ефект на гладенькі м’язи
- Розширення судин

24.

МІСЦЕВІ АНЕСТЕТИКИ
Протипоказання до застосування:
- Органічні хвороби серця
- Гіпотонія
- Печінкова недостатність

25.

В’яжучі засоби
- це засоби, які захищають нервові
закінчення від подразнення

26.

В’ЯЖУЧІ ЗАСОБИ
Механізм дії: При нанесенні на слизові оболонки або ранову
поверхню вони викликають часткове згортання білків слизу або
ексудату та призводять до утворення плівки. Остання захищає
нервові закінчення тканин від подразнення, що супроводжується
зменшенням больових відчуттів, місцевим звуженням судин,
обмеженням секреції. Ущільнення клітинних мембран призводить
до зменшення запальної реакції.
Фармакологічні ефекти: в’яжучий, протизапальний,
антимікробний, анестезуючий, локальний судинозвужуючий,
зниження секреції екзокринних залоз у місці введення, підвищення
щільності клітинних мембран, зниження проникності
клітинних мембран

27.

В'яжучі засоби поділяються на:
▪ Органічні речовини: танін, кора дуба, трава
звіробою, плоди мірту, листя шавлії
лікарської, квітки ромашки
▪ Неорганічні речовини: вісмуту субнітрат,
алюміній, свинець, ксероформ, срібла нітрат,
міді сульфат

28.

В’ЯЖУЧІ ЗАСОБИ
Показання до застосування:
- Запалення шкіри і слизових оболонок
- Опіки
- Отруєння (для промивання)
- Ентерити, коліти
- Виразки, тріщини, пролежні
Побічні ефекти:
- тромбоз у випадку використання при тріщинах
заднього проходу

29.

Обволікаючі засоби – це індиферентні речовини з
високою молекулярною масою, що мають здатність
утворювати колоїдні розчини, які захищають
тканини від подразнень.
Механізм дії: формують колоїдні розчини у випадку
взаємодії із водою, які захищають нервовізакінчення від
подразнення
Фармакологічні ефекти: в’яжучий, антимікробний,
анестезуючий, локальний судиннозвужуючий, зниження
секреції екзокринних залоз у місці введення, підвищення
щільності клітинних мембран, зниження проникності
клітинних мембран, крім того, сповільнюють
всмоктування отрут.

30.

ОБВОЛІКАЮЧІ
Номенклатура ЛЗ
Фосфалюгель
Альмагель
Маалокс
Крохмаль який отримують з картоплі (Amylum
Solani), кукурудзи (Amylum Maydis), рису (Amylum
Orуzae), пшениці (Amylum Tritici
Насіння льону
Коріння солодки
Овес

31.

ОБВОЛІКАЮЧІ
Показання до застосування:
- Отруєння
- Здуття живота
- Діарея
- Запальні хвороби ШКТ (гастрити, езофагіти, інш.)
- Виразки у ШКТ
Побічні ефекти:
- запори

32.

Адсорбуючі засоби – це індиферентні порошки, які внаслідок
високої поверхневої активності мають здатність до поглинання
різних речовин.
Механізм дії: мають високу поглинаючу активність,що дозволяє їм
адсорбувати на власну поверхню різні хімічні речовини; крім того,
покривають слизові оболонки і шкіру, формуючі тонкий захисний
шар, що запобігає подразненню нервових закінчень.
Фармакологічні ефекти: Адсорбуючий, анестезуючий,
протиотруйний
Побічні ефекти:
- Запори (у разі перорального застосування)

33.

Показання до застосування:
- Отруєння (харчові, алкогольні, та ін.)
- Вздуття живота
- Діарея
- Запальні хвороби ШКТ (гастрити, езофагіти, ін.)
- Виразки у ШКТ
- Гемосорбція
- Плазмосорбція
- Лімфосорбція
- Ентеросорбція

34.

Номенклатура адсорбуючих ЛЗ
Активоване вугілля , тальк, біла глина, смекта,
ентеросгель, атоксил, сорбекс.
До ентеросорбентів також належать препарати різної
хімічної будови: вуглецеві (марки СКН тощо), кремнієві
(полісорб), похідні полівінілпіролідону (ентеродез),
рослинного походження (пектини, харчові волокна,
поліфепан) тощо.

35.

ПОДРАЗНЮЮЧІ ЗАСОБИ
– це речовини, які збуджують закінчення
чутливих нервів шкіри та слизових оболонок і
призводять до рефлекторних реакцій

36.

ПОДРАЗНЮЮЧІ ЗАСОБИ
▪ Рослинного походження:
1) засоби, які містять ефірні олії: листя м’яти перцевої,
ментол у метиловову ефірі ізовалеріянової кислоти
(Валідол), насіння гірчиці, плоди перцю стручкового,
салмус (екстракт мускатної шавлії), терпентинова
олія (скипидар), мурав’їний спирт
2) гіркоти: коріння кульбаби, кореневище аіру, трава і
листя полину, сік подорожнику, трава
золототисячнику

37.

ПОДРАЗНЮЮЧІ ЗАСОБИ
▪ Синтетичні засоби:
Фіналгон, розчин аміаку (нашатирний спирт,
нашатирно-анісові краплі), хлороформ
▪ Засоби, що містять отруту бджіл чи змій:
Апізатрон, Віпраксин, Віпрасал, Наяксин, Ніжвісал

38.

Механізм дії: - подразнюють чутливі нервові
закінчення шкіри та слизових оболонок, що призводить до
надходження конкурентного із імпульсом від
патологічного вогнища до ЦНС – відволікаюча дія
подразнюючих засобів;
- збудження, викликане ними, захоплює центри
симпатичної іннервації спинного мозку, що призводить до
покращення кровопостачання і трофіки внутрішніх
органів

39.

Механізм дії:
- рефлекторний вплив подразнюючих засобів із шкіри
на внутрішні органи здійснюється за законом
сегментарної іннервації (зони Захар’їна-Геда)
- подразнення рецепторів слизових оболонок і шкіри
призводить до стимулювання синтезу і виділення
ендогенних опіоїдних пептидів (ендорфіни,
енкефаліни, динорфіни), які впливають на регуляцію
больових відчуттів, проникність судин

40.

Механізм дії:
- сприяють посиленню синтезу і виділення БАР: гістаміну,
кінінів, ін., що стимулюють імунні та інші фізіологічні
процеси в організмі
Гіркоти діють на смакові рецептори слизових оболонок
рота, язика і рефлекторно викликають підвищення
секреції шлунку, підвищення апетиту,покращення
травлення
- ЛЗ, що містять отруту бджіл і змій викликають
рефлекторні реакції (описані вище)

41.

Фармакологічні ефекти:
- Знеболення
- Місцеве розширення судин (почервоніння)
- Набряк
- Місцеве підвищення температури
- Протизапальний
- Рефлекторний із покращенням кровопостачання і
трофіки (з окремих ділянок шкіри на внутрішні
органи)
- Рефлекторний із підвищенням тонусу дихального і
судинно-рухового центрів (підвищення АТ,
покращення серцевої діяльності)

42.

Показання до застосування:
- неврози, істерії, блювота припорушеннях функції
вестибулярного апарату (валідол)
- бронхіти, пневмонії, невралгія, міалгії, артралгії,
стенокардія, гіпертонічна криза, лярингоспазм
(гірчичники)
- гіпоцидні, анацидні гастрити, анорексія, астенія
(гіркоти)
- Зниження імунітету, астенія (отрути бджіл та змій)

43.

Побічні ефекти:
- Гіпертонія
- Аритмія
- Алергічні реакції
- Підвищення секреції шлунку – виразки
- Стимуляція усіх біологічних процесів в організмі
- Місцеве почервоніння, набряк

44.

Протипоказання до застосування:
- Захворювання нирок, печінки і підшлункової залози
- Новоутворення
- Туберкульоз
- Тяжкі інфекції
- Захворювання крові
- Недостатність кровообігу
- Психічні захворювання
- Цукровий діабет
- Вагітність
- Ураження кори наднирників

45.

46.

47.

Лікарські засоби, що впливають на
еферентну нервову систему

48.

Анатомічні відмінності симпатичної та
парасимпатичної нервової системи
1. Місце виходу з ЦНС
Парасимпатична:
III
Краніальна частина ЦНС-
- n. oculomotorius
VII
- n.facialis (chorda tympany) IХ
glossopharyngeus
Х
n. vagus;
Сакральна: n.pelvicus
-
Симпатична: Thoraco-lumbalis (truncus
sympathicus)
n.

49.

2. Місце локалізації гангліїв та довжина пре- і
постгангліонарних волокон
Парасимпатичні ганглії розташовані
інтраорганно або поблизу
інервуємих органів, прегангліонарні
волокна – довгі, постгангліонарні –
короткі
Сумпатичні ганглії розташовані поблизу
виходу зі спинного мозку; таким
чином прегангліонарні волокна короткі, а
постгангліонарніволокна - довгі.

50.

Фізіологічні відмінності
Симпатична та парасимпатична
нервові системи є антагоністами по
відношенню до більшості волокон,
які іннервують

51.

М-х.р.
Н-х.р.
ЦНС
Н-х.р.
Н-х.р.
Н-х.р.
М-х.р.
адренорецептори

52.

М-ХР
Н-ХР
(мускарин-
(нікотин-
чутливі)
чутливі)
Збудження цих рецепторів
АХ або
холінотропними засобами посилює
функцію клітин, тканин, органів;
Блокада – навпаки, послаблює, гальмує

53.

Локалізація
холінорецепторів
М-холінорецептори переважно розташовані
в органах, які отримують постгангліонарну
парасимпатичну іннервацію:
⮊ гладенька мускулатура внутрішніх органів
(бронхи, шлунок, кишечник, матка,
сечовий міхур, внутрішні м’язи ока
(m.ciliaris, m.sphincter pupillae) міокард.
⮊ в усіх зовнішньосекреторних залозах
(бронхіальних,
слізних,
слинних,
потових, сальних, молочних, залозах
ШКТ)
⮊ в ЦНС

54.

⮊ в нервово-м‘язових синапсах (в
скелетній мускулатурі, в закінченнях
соматичних нервів)
⮊ в симпатичних та парасимпатичних
гангліях
⮊ в гангліоподібних утвореннях (синокаротидному клубочку, нейрогіпофізі,
мозковому шарі наднирників)

55.

ХОЛІНОТРОПНІ ПРЕПАРАТИ
Міметики – засоби,
що збуджують
рецептори
Блокатори засоби, що
пригнічують
(блокують)
Ацетилхолін збуджує Мі Нрецептори
холінорецептори, тобто є М, Н-холіноміметиком
Подібно до ацетилхоліну, на М- и Нхолінорецептори діють деякі лікарські засоби

56.

Класифікація засобів, що діють в ділянці холінергічних
синапсів
І. Холіноміметики (збуджують холінорецептори)
1.М – Холіноміметики
2.Н – Холіноміметики
ІІ. Антихолінестеразні (блокують холінестеразу)
1.Зворотньої дії
2.Незворотньої дії (інсектициди, БОР)
ІІІ. Холіноблокатори (блокують холінорецептори)
1.М – Холіноблокатори
2.Н – Холіноблокатори:
а. Гангліоблокатори
б. Курареподобні (м`язові релаксанти)

57.

58.

M-холіноміметики
Pilocarpini hydrochloridum
Aceclidinum

59.

Рilocarpini hydrochloridum
Фармакодинаміка
• Звуження зіниці (міоз),
• Спазм акомодації (ближнє
бачення)
• Зниження внутришньоочного
тиску,
Застосування (тільки місцево)
• Лікування глаукоми
• Покращення трофіки ока при
тромбозі центральної артерії
сітківки, атрофії зорового нерву
Системна
(резорбтивна)
дія
препарата не використовується
в зв’язку з високою токсичністю

60.

Н-холіноміметики
Cytitonum
(містить алкалоїд цитизин)

61.

Цитизин
Фармакодинаміка
Рефлекторна стимуляція
дихального та судинно- рухового
центру довгастого мозку через
збудження хеморецепторів
каротидних синусів
Застосування
Входить до складу таблеток
«Теофедрин» (Theophedrinum), які
застосовують для лікування
бронхіальної астми;
«Табекс» (“Tabex”) застосовуть з метою полегшення
відвикання від паління

62.

Proserinum
(Neostigmini
methylsulfas)
Є антихолинестеразним
препаратом зворотньої дії,
ефект триває 2,5-4 години
Показання до застосування
• Для покращення провідності
по периферичним нервам,
лікування невритів, наслідків
поліомієліта, паралічів, парезів,
травм
• Передозування Мхоліноблокаторів

63.

64.

65.

M-холіноблокатори
• Atropini sulfas
• Tropicamidum
• Plathyphyllini hydrotartras
• Butylscopolamine (Spasmobru),
• Prifinium bromide (Riabal)
• Mebeverine (Duspatalin)
• Pirensepinum (Gastrocepin)
• Ipratropii bromidum (Atrovent)

66.

67.

68.

Засоби, що впливають на
функцію адренергічних
синапсів.

69.

Переважна локализація
адренорецепторів
α1 – адренорецептори:
• мілкі периферичні судини (шкіри,
слизових оболонок, мезентеріальні)
• капсула та трабекули селезінки,
• матка, сфінктери ШКТ,
• радіальний м’яз ока (m.dilatator pupillae),
α2 – адренорецептори:
▪ на гальмівних нейронах в ЦНС,
▪ сфінктери ШКТ

70.

β1 –
адренорецептори:
• міокард
• печінка
• жирова тканина
• скелетна мускулатура
β2 – адренорецептори
• гладенька мускулатура бронхів
• матка
• центральні судини (мозкові,
коронарні, легеневі)
• судини скелетних м`язів

71.

Класифікація засобів, що збуджують адренорецептори
Адреноміметики (адреностимулятори)
1. Прямої дії
а) α - адреноміметики (Noradrenalini hydrotartras,
Mesatonum, Naphthyzinum, Galazolinum) центральні
α2- (Сlophellinum)
б) β – адреноміметики
• неселективні (β1+ β2): Orciprenalini sulfas,
• селективні (β1): Dobutaminum
• селективні (β2):
короткої дії (3-8 год) – Salbutamolum, Fenoterolum;
тривалої дії (10-12 год) – Formoterolum
в) α и β – адреноміметики (Adrenalini hydrochloridum)
2. Непрямої дії (симпатоміметики)
(Ephedrini hydrochloridum)

72.

⮊
Зупинка серця – адреналін
ч
внутрішньосерцево
Гіпотонія, колапс - норадреналін, дофамін,
мезатон
⮊
Кардіогенний шок – добутамін
⮊
Анафілактичний шок – адреналін
⮊
Гіпоглікемія і передозування інсуліну –
адреналін
⮊
Подовження дії місцевих анестетиків, для
зменшення кровоточивості (адреналін,
мезатон)
⮊
Бронхіальная астма - β-адреноміметики
(сальбутамол, орципреналін)
⮊
Загроза передчасних пологів –
фенотерол,
⮊

73.

74.

Антиадренергічні
засоби
(адреноблокатори,
симпатолітики)

75.

Класифікація антиадренергічних
засобів
1.Адреноблокатори
а)
α - адреноблокатори
Празозин (Prazosinum),
Доксазозин
(Doxazosinum), Теразозин Terasosinum
б)
β – адреноблокатори
Системні: Анаприлін – Anaprilinum
(Пропранолол)
Кардіоселективні: Метопролол
(Metoprololum),
Атенолол
(Atenololum), Бісопролол
(Bisoprololum)
З внутрішньою симпатоміметичною

76.

Симпатолітики
Резерпін – Reserpinum Раунатин –
Raunatinum Метилдофа – Methyldopa
Основні властивості: зменшують тонус
симпатичної нервової системи, підвищують
тонус вагуса, знижують АТ
покази до застосування:
гіпертонічна хвороба

77.

78.

Дякую за
увагу!