Морфологія. Іменник

1.

Морфологія
Іменник

2.

Мета заняття
— ознайомитися
з
граматичними
категоріями,
лексикограматичними розрядами, формами
числа, роду, відмінюванням та
синтаксичними
функціями
іменника.

3.

Зміст
1. Загальна характеристика іменника
2. Лексико-граматичні категорії іменників
3. Рід іменників
4. Число іменників
5. Відмінювання іменників
6. Поділ іменників на відміни та групи
7. Особливості відмінювання іменників
8. Творення та відмінювання імен по
батькові

4.

1. Загальна
характеристика
іменника
значення та питання, на які
відповідає
граматичні категорії
синтаксичні ролі

5.

1. Загальна
характеристика
іменника
Іменник — самостійна
частина мови, що:
(повнозначна)
має значення предметності (позначає
предмет, особу, явище чи поняття)
відповідає на питання хто? що?;
має граматичні категорії: рід, число,
відмінок;
може виступати будь-яким членом
речення: підметом, присудком, додатком,
означенням, обставиною.

6.

Іменник може виступати
будь-яким членом речення
1. Підмет
2. Присудок
3. Додаток
Олексій відчинив двері.
Олексій – старанний студент.
Зустріла Олексія.
4. Означення
5. Обставина
Пиши у зошиті в лінійку.
Олексій стояв біля школи.

7.

Вправа
1. З поданих речень випишіть іменники, поясніть зміст крилатих висловів.
1.Вчимося не заради школи, а для життя (Сенека).
2.Під час війни закони мовчать (Цицерон).
3.Скільки людей, стільки й думок (Теренцій).
4.Наполеглива праця перемагає все (Вергілій).
5.Всьому є певні межі (Горацій).
6.Якщо це й неправда, але придумано добре (Дж.Бруно).
7.Надійного друга пізнають у ненадійній справі (Енній).

8.

Вправа
2. Узагальніть одним словом запропоновані поняття.
1.Веселка, дощ, вітер, град.
2.Пошта, бібліотека, лікарня, банк.
3.Щирість, злість, жадібність, доброта.
4.Малювання, креслення, горіння, читання.
5.Хліб, молоко, м’ясо, яйця.
6.Спокій, відчай, розчарування, розпач.
7.Антонім, словотвір, підмет, числівник.

9.

Вправа
3. Підберіть до поданих слів спільнокореневі слова-іменники.
Листяний ─
темний ─
граючи ─
земельний ─
учити ─
думаючи ─
,
,
,
,
,
.

10.

Вправа
4. Установіть відповідність:
Іменник (виділене слово)
1. І кожен фініш — це, по суті, старт.
2. Тепло матері залишається з нами назавжди.
3. Долиною туман тече, не чути плеску хвиль його.
4. В хаті спокійно й затишно, вечір десь бродить в гаю.
Член речення
А — підмет
Б — присудок
В — додаток
Г — обставина
Д — означення

11.

Вправа
5. Перепишіть речення та підкресліть іменники відповідно до їхньої
синтаксичної ролі. Надпишіть над кожним іменником його рід, відмінок і
число.
1. Знов до нас весна прийшла, тепле сонечко знайшла (Д. Луценко).
2. Довіра — звір полоханий, втече (Л. Костенко).
3. Пахне в залі ялинка п’янко, завітала зима до нас (Д. Луценко).
4. Усі люди люблять фільми про пригоди (З розмови).

12.

Вправа
6. Спишіть речення та визначте синтаксичну роль іменників.
1.Слово, чому ти не твердая криця…( Леся Українка ). 2.Коли потяг у даль
загуркоче (В.Сосюра). 3.Твої губи ─ розтулена рана (В.Сосюра). 4.Яка громада,
така її рада (Н.тв.). 5.Дорога в҆ ється між полями (М.Рильський). 6.Людина
людині ─ вовк (Плавт). 7.Пригадаються знову мені дзвін гітари у місячні ночі
(В.Сосюра). 8.Язик ─ не помело, слова ─ не полова (Н.тв.). 9.Догоджай не
людям, а своїй совісті (Н.тв.).

13.

Вправа
7. Складіть речення, де один і той же іменник виступав би у ролі різних
членів речення.
Наприклад: Людина народжується для щастя. Мама ─ найрідніша людина у
світі. Для людини важливим є спілкування. Інтелектуальні можливості
людини безмежні.

14.

Тести
Перевір свої знання!
1. Іменником є слово, виділене в реченні
2. Іменником є виділене слово в реченні
А На світанку подорожні вирушили в далеку путь.
А Яке добре гостювання було завжди в бабусі!
Б Із вершини пагорба мандрівники бачили чарівні долини.
Б З усіх іспитів він отримав «добре».
В За далекими долинами здіймалися рицарські замки.
В Мені давно не було так добре й затишно.
Г Бастіони були оповиті ніжно-голубим туманом.
Г У нього було добре, щире серце.

15.

Тести
3. Прочитайте текст і виконайте завдання
(1) Гордий птах змахнув крильми і злетів на/зустріч новим пригодам. (2) Він уважно приглядався до
всього, що було внизу. (3) Птах мав (…) зір і добре бачив, як люди збивалися з ніг, поралися по городах,
згрібаючи на купи сухе картоплиння та спалюючи його разом із зів’ялим листям. (4) Дим від вогнищ
тягнуло в долину, але він не стелився пасмами, а зразу ж піднімався до/гори підфарбовуючи все
не/баченою досі прозоро-блакитною аквареллю. (5) А небо, навпаки, залишалося високим і чистим, і в
тій височині розкошланими клаптями вати плавали не/великі хмарки.
Іменник виділено в рядку
А до всього, що було внизу
Б птах добре бачив
В спалюючи його разом із листям
Г прозоро-блакитною аквареллю

16.

Тести
4. Прочитайте текст і виконайте завдання
(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже
в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та
світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І,
на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить
навшпиньках.
Іменник виділено в словосполученні з тексту
А починається з колискової
Б звучання почутої мелодії
В для маленької дитини
Г ходить навшпиньках

17.

Тести
5. Проаналізуйте текст і виконайте завдання до нього.
(1) У 1924 році на радіо вперше пролунали звуки точного часу: із Гринвіцької обсерваторії, заснованої
ще в XVII столітті, їх передала британська компанія BBC. (2) А вже 1925 було запроваджено Всесвітній
час, тож людство почало йти в ногу, тобто «в секунду». (3) От тільки для одного подружжя цей сигнал
означав початок […]. (4) Виявляється діяла в Лондоні одна парочка, яка продавала час! (5) Сімейство
Белвілів щодня їздило до Гринвіча, аби звіряти свій хронометр, а потім ці спритники збували
інформацію понад 200 клієнтам, зокрема й годинникарям.
У ролі підмета в тексті вжито виділене слово
А час
Б сигнал
В початок
Г хронометр

18.

2. Лексикограматичні
категорії іменників
назви істот і неістот
загальні й власні назви
конкретні, абстрактні
збірні, речовинні

19.

Назви істот і неістот
1. Істоти (хто?):
люди (вчитель, учень),
тварини (собака, миша)
міфічні істоти (мавка, демон)
назви померлих (мрець, небіжчик, покійник)
назви шахових фігур і карт: (валет, туз, пішак, ферзь)
2. Неістоти (що?):
предмети (стіл, скриня)
явища (світанок, вітер)
поняття (математика, лексика, жаль)
назви сукупності людей чи тварин (табун, гурт, армія)
назви мікроорганізмів (бактерія, вірус)

20.

Загальні й власні
назви
1. Загальні:
типові назви (місто, книга, хлопець);
називають предмет як представника
класу однотипних предметів, явищ,
понять;
пишуться з малої літери
2. Власні
індивідуальні назви (Україна, Дніпро,
Артем);
пишуться з великої літери
називають предмет як індивідуальний,
унікальний

21.

Власні назви
До власних назв належать:
прізвища, імена, імена по батькові, псевдоніми, прізвиська
та клички тварин (Артеменко, Іван, Олександр Петрович,
Марко Вовчок, Каменяр, Бровко);
географічні назви (Литва, Дніпро, Київ);
астрономічні назви (Уран, Меркурій, Оріон);
назви творів мистецтва і продуктів виробництва (поема
«Кавказ», симфонія Шуберта «Незавершена»);
назви державних установ, колективів, закладів і партій
(Верховна Рада України, футбольний клуб «Шахтар»);
назви історичних подій, свят, релігійних понять (Кримська
війна, Святвечір, Біблія);
назви найвищих посад, почесних звань (Президент України)
тощо…

22.

Конкретні та абстрактні
Конкретні
Абстрактні
те, що можна сприйняти
якості, почуття, поняття, властивості, які не сприймаються
органами чуття (село, річка,
конкретно органами чуття (воля, добро, сум, радість).
квітка, хата).
Більшість з них мають суфікси -ість, -ств(о), -зтв(о), -цтв(о),
-анн(я), -изм (чесність, братерство, пророцтво).

23.

Збірні та речовинні
іменники
Збірні
Речовинні
сукупність однакових предметів,
назви матеріалів, речовин, продуктів (молоко, пшениця,
що становлять одне ціле (листя,
срібло).
молодь, товариство).
• Не можна порахувати, можна тільки виміряти
• Мають тільки форму однини
• можуть мати форму множини, якщо вказують на різновиди,
ґатунок (мінеральні води, натуральні соки).

24.

Вправа
1. Випишіть іменники-назви істот та неістот.
Одесит, вовк, схід, стіна, абориген, трудівник, солома, режисер, схованка, сон,
очерет, отаман, домогосподарка, село, хвала, острів, агроном, теніс, дослідник,
автор, озеро, знання, вчитель, закон, втрата, директор, життя, сторож,
винахідник.

25.

Вправа
2. Спишіть текст. Поставте до іменників питання, вкажіть назви істот та
неістот.
Смерком, наче делегати, йдуть діди до нас до хати. Йде Петренко з щільником,
Романенко ─ з судаком. Їх вітає наша мати, дістає наливку тато. І діди
заводять річ, чи не зварить юшку піч. Про погоду потім слово і про пасіку, про
влови, про роботу всіх бригад, а в кінці ─ про виноград(М.Стельмах).

26.

Вправа
3. Доберіть до загальних назв власні, поясніть орфограми.
● Історичні постаті ─
● Клички тварин ─
● Герої мультфільмів ─
● Великі міста України ─
● Улюблені телепередачі ─
● Народні свята ─
4.Поясніть різне написання поданих парами іменників.
Сонце ─ сонце, Земля ─ земля, Рентген ─ рентген, Зірка ─ зірка, Кобзар ─
кобзар, Галіфе ─ галіфе, Олів ҆є ─ олів҆є , Місяць ─ місяць.

27.

Вправа
5. Спишіть сполучення слів, розкриваючи дужки. Поясніть написання
іменників.
(О,о)рганізація
(О,о)б҆єднаних
(Н,н)ацій,
(Н,н)аціональний
(Б,б)анк
(У,у)країни, газета (У,у)країнське (С,с)лово, станція метро (Х,х)рещатик,
(В,в)олодимир (В,в)еликий, сузір҆ я (В,в)еликої (В,в)едмедиці, опера
(Н,н)аталка (П,п)олтавка, байка(В,в)овк і (Я,я)гня, (М,м)айдан (С,с)вободи,
(Н,н)обелівська премія, цукерки (С,с)тріла, (М,м)ихайлівська церква, (Д,д)ень
захисту дітей.

28.

Вправа
6. Виконайте завдання в тестовій формі.
1. До назв істот належить слово
А стіл
Б небо
В русалка
Г брязкальце
2. Власною назвою є слово
А (Г, г)ора
Б (Р, р)ічка В (О, о)зеро
Г (Г, г)оверла

29.

Вправа
7. Розподіліть іменники на 4 групи відповідно до їх значення:
1─конкретне, 2─ абстрактне, 3─ речовинне, 4─ збірне.
Зерно, сором, природа, пасивність, квітник, пшениця, зілля, місто, натовп,
криниця, гірка, Львів, хліб, група, початок, сир, речення, співзвучність,
функція, Федір, печиво, зіронька, малеча, листя, печаль, вода, жито, студент,
папір, знання.

30.

Вправа
8. Випишіть збірні іменники.
Студентство, молодь, грошва, азот, масло, хліб, голота, крейда, козацтво, кава,
шовк, дітвора, листя, мурашня, селянство, паливо, молодняк, жіноцтво,
капуста, стареча, кефір, вишняк, гарбузиння, кіннота, цегла.

31.

3. Рід іменників
чоловічий, жіночий, середній,
спільний рід
визначення роду невідмінюваних,
запозичених, складних іменників
рід абревіатур
рід складних іменників

32.

Рід іменників
Іменники мають чоловічий, жіночий, середній
або спільний рід.
Чол. рід: цей хлопець, дощ, степ.
Жін. рід: ця книга, хата, любов.
Сер. рід: це море, озеро, життя.
Спільний (визначається з контексту): ця/цей
базіка, ледащо, Валя.
Для визначення роду більшості іменників спробуй
«підставити» займенник цей/ця/це або він мій/вона
моя/воно моє!

33.

Спільний рід
Іменники, що вживаються на позначення як осіб жіночої, так і чоловічої статі,
мають спільний рід. Такими є:
1) назви осіб переважно за негативними
їх ознаками, що мають закінчення
-а, -о:
2) пестливі імена на -а, (-я):
невдаха, жаднюга, базікало, нероба
Паша, Саша, Валя, Женя, Слава
3) прізвища на -о та на приголосний:
Журбенко, Примаченко, Чумак
4) незмінювані прізвища іменникового
походження:
Екзюпері, Золя, Віардо.

34.

Проблемні слова
(Запам’ятай рід)
Чоловічий рід
аерозоль
біль (головний біль)
бридж (гра)
висип, насип, розсип
дріб (десятковий, барабанний)
дриль (інструмент)
картель (різновид монополії)
кір
накип
нежить
перекис
поступ
пропис
полин
продаж
Псалтир
рояль
рукопис
Сибір
степ
степінь і ступінь
толь (покрівельний матеріал із товстого картону)
тюль
туш (муз. п’єса; ненавмисне торкання в більярді)
фенхель (рослина)
шампунь
ярмарок

35.

Проблемні слова
(Запам’ятай рід)
Жіночий рід
бандероль
бешамель
бязь
ваніль
верф (сукупність споруд на березі
водойми, де будують і ремонтують судна)
гуаш
жирандоль (свічник)
жовч
заполоч (нитки для вишивання)
каніфоль (смола, добута з
хвойних дерев)
Керч
консоль
мігрень
нехворощ (різновид полину)
папороть
путь
ретуш
розкіш
скрижаль
суміш
туш (фарба)
фланель (тканина)
шагрень (шкіра, папір)

36.

Рід
невідмінюваних іменників
Невідмінювані іменники:
іншомовні слова з кінцевим голосним: таксі, метро, пюре,
меню (але пальто, пальтА, пальтом, пАльта…);
жіночі прізвища на приголосний та о (чоловічі
відмінюються!): привітав Катерину Бондар, зустрівся з
Ганною Петренко, але привітав Івана Бондара, зустрівся з
Олегом Петренком;
прізвища на -ово, -аго, -их: кличу Івана Черних; знайомий
із Олесею Черних;
деякі абревіатури й складноскорочені слова: до КПІ,
завскладу, замдекана, але ЛАЗом.

37.

Рід
невідмінюваних іменників
Як визначити?
1. Назви осіб — за віднесеністю до статі чи за традицією
Ч. р.: аташе (консультант при дипломатичному представництві),
буржуа, денді, імпресаріо (організатор концертів), кутюр’є
(розробник одягу), кюре (католицький священик), маестро, месьє,
портьє (швейцар у готелі), рантьє (особа, що живе за рахунок
доходів від цінних паперів), рефері, тифозі (спортивний
уболівальник в Італії), тореро (людина, яка б’ється з биком на
кориді), шансонсьє (естрадний співак), япі (освічена людина в
США, яка прагне зробити кар’єру)
Ж. р.: леді, міс, мадам, фрау
2. Назви тварин — ч. р.
(можливе розрізнення статі)
Собака, кенгуру, колібрі, шимпанзе;
але ця яскрава шимпанзе (про
самицю)
Назви риб (риба = ж. р.) — ж. р.:
гурамі, івасі, путасу, фугу.
Муха цеце (ж. р.)

38.

Рід
невідмінюваних іменників
Як визначити?
3. Назви неістот — середній рід
o с. р.: авокадо, безе, адажіо, галіфе, амплуа
o Мови (мова = ж. р.) — ж. р.: бенгалі, гінді, комі;
o Назви вітрів (вітер = ч. .р.) — ч. р.: памперо, сироко, торнадо;
o ж. р.: авеню (вулиця); альма-матер(університет); боржомі
(вода); кольрабі (капуста); салямі (ковбаса); бері-бері
(хвороба); капітель (верхня частина колони);
o ч. р.: барбекю (страва); сулугуні (сир); кабукі (театр); кантрі
(стиль у музиці); багі (перегоновий автомобіль).
4. Власні назви — рід за
родовою назвою
Чилі, Гаїті (країна) — ж. р.;
Капрі, Кюсю (острів) — ч. р.;
Міссурі, Міссісіпі (ріка) — ж. р.;
Торонто, Есасі (місто) — с. р.

39.

Рід абревіатур
В абревіатурах рід визначають за опорним
словом (ООН (Організація Об’єднаних Націй) –
жіночого, оскільки опорним словом виступає
іменник
жіночого
роду
організація;
ЄС
(Європейський Союз) – чоловічого, тому що
опорне слово – союз).
У певних абревіатурах за характером кінцевих
звуків : якщо кінцевий звук іменника твердий
приголосний, то іменник чоловічого роду (РАЦС –
біля РАЦСу), якщо голосний -а – жіночого (ДАТА –
дуплексна абонентська телеграфна апаратура),
якщо голосний -о – середнього (НАТО).

40.

Рід
складних іменників
1) За родом відмінюваного слова : стоп-кран (ч. р.),
крем-сода (ж. р.), програма-максимум (ж. р.)
2) За родом слова, яке має ширше значення в
іменниках із двома відмінюваними частинами:
диван-ліжко (ч. р.), музей-квартира (ч. р.),
виставка-продаж (ж. р.); сукня-костюм (ж. р.);
крісло-гойдалка (с. р.)

41.

Фемінітиви
Іменники на позначення осіб жіночої статі (так звані
фемінітиви) утворюємо від іменників чол. роду за
допомогою суфіксів -к (а), -иц (я), -ин (я), -ес (а):
-иц (я)
-ин (я)
-к (а)
від основ на -ник
керівник — керівниця,
порадник — порадниця
від основ на -ець
продавець — продавчиня,
кравець — кравчиня
від основ на
приголосний
філолог — філологиня,
майстер — майстриня
від різних основ
директор — директорка,
співак — співачка
Суфікс -ес (а) рідковживаний: поетеса, принцеса, баронеса.
В офіційно-діловому стилі на позначення осіб жіночої статі
можна вживати іменники чоловічого роду: посол Кучинська,
нотаріус Красовська Н. І.
Для позначення жіночої статі також уживаємо слово пані:
пані посол, пані нотаріус.

42.

Вправа
1. Визначте «зайве» слово, враховуючи належність іменників до певного
роду.
1.Роль, вуаль, біль. 2.Вовчище, прізвище, горище. 3.Біль, сіль, путь. 4.Путь, дріб,
ступінь. 5.Степ, дріб, ніч. 6.Рілля, теля, гілля. 7.Ілля, маля, зілля. 8.Собака,
філія, теза. 9.Рукопис, річ, підпис.

43.

Вправа
2. Випишіть іменники спільного роду.
Біль, шульга, суддя, Дніпро, ліхтар, базіка, листоноша, кенгуру, нечупара,
сонце, невдаха, місто, рішення, нероба, плакса, директор, мить, староста.
3. Утворіть словосполучення, розкривши дужки.
1.(Різноманітний) меню, (великий) шимпанзе, (оригінальний) па, (цікавий)
інтерв ҆ю, (маленький) колібрі, (рожевий) фламінго, (сонячний) Сочі,
(смачний) салямі, (австралійський) какаду, (древній) Тбілісі, (людний) метро.

44.

Вправа
4. Визначте рід незмінюваних іменників.
Харчо, Ріо-де-Жанейро, кімоно, Батумі, Гаїті, ДАІ, бюро, ескімо, канапе,
картопля фрі, желе, конферансьє, бра, рагу, какао, капучино, олів҆є.
5. Запишіть іменники у 3 колонки : 1 ─ ч., 2 ─ ж., 3 ─ с. роду.
Зубр, ніс, назва, радіо, гальмо, око, електрика, українка, архів, напрям, насип,
жоржина, іграшка, небосхил, банка, банк, орлиця, ім҆я, якір, вікно, інтерв҆ю,
диво, ескімо, зима, шосе, вино, любов.

45.

Вправа
6. Утворіть іменники на позначення осіб жіночої статі та запишіть їх у дві
колонки: 1) з -к (а); 2) з -иц (я).
Модник, авантюрник, інспектор, рятівник, ізолювальник, вокаліст, чарівник,
адміністратор, кролівник, апаратник, натураліст.

46.

Тести
Перевір свої знання!
1. Укажіть правильний варіант послідовного
заповнення пропусків.
2. Укажіть правильний варіант послідовного
заповнення пропусків.
Дорогий _______, гостинні грузини запрошують
тебе відвідати _______ Батумі й покуштувати
_______ хачапурі по-аджарськи.
Дуже прошу вас, __________,
__________ підпис.
А українцю, старовинний, смачний
А Петро Миколайович, розбірливий
Б українець, старовинні, смачне
Б Петру Миколайович, розбірливу
В українець, старовинне, смачний
В Петре Миколайович, розбірливий
Г українцю, старовинну, смачну
Г Петру Миколайовичу, розбірливу
Д українцю, старовинне, смачне
Д Петре Миколайовичу, розбірливий
ставте

47.

Тести
Перевір свої знання!
3. Укажіть правильний варіант послідовного
заповнення пропусків.
4. Укажіть правильний варіант послідовного
заповнення пропусків.
Навіть у __________ куточку бабусиної оселі
пахло м'ятою, чорнобривцями й __________.
Спочатку подадуть ________ кружальцями
салямі та шматочки твердого ________ у
формі трикутничків.
А найбільш дальшому, полинью
А нарізане, сира
Б якнайдалекішому, полиньом
Б нарізану, сиру
В найдальшому, полином
В нарізаний, сира
Г щонайдальшому, полинем
Г нарізане, сиру
Д найдальнішому, полинню
Д нарізану, сира

48.

Тести
Перевір свої знання!
5. Порушено норму узгодження прикметника з
іменником у рядку
6. Граматичну помилку допущено в реченні
А щаслива путь
А Чарівна Ай-Петрі нагадує зуби велетенського дракона.
Б струнка фрау
Б Витягнута з півночі на південь, Чилі схожа на смугу.
В учена ступінь
В Огайо ввійшов до складу США в березні 1803 року.
Г смачна івасі
Г Міссісіпі з’єднана каналами з багатьма озерами.
Д Цієї весни затишний Тбілісі радо зустрічав туристів.

49.

Тести
Перевір свої знання!
7. Укажіть правильний варіант послідовного
заповнення пропусків.
Слухай-но, __________, чи не міг би ти
купити мені __________ гуаш?
8. НЕПРАВИЛЬНО узгоджено прикметник з
іменником у рядку
А Остап, червоний
А дорожній насип
Б Остапе, червону
Б небезпечний кір
В Остап, червоне
В прозорий тюль
Г Остапе, червоний
Г запашний ваніль
Д Остапу, червону

50.

Тести
Перевір свої знання!
9. Правильно узгоджено прикметник з іменником
10. Правильно
іменником
А широка степ
А далека путь
Б нестерпна біль
Б десяткова дріб
В оптова продаж
В наукова ступінь
Г далека путь
Г нестерпна біль
Д хронічна нежить
узгоджено
прикметник
з

51.

Тести
Перевір свої знання!
11. До одного роду належать обидва іменники
рядка
12. Позначте рядок, у якому всі іменники
належать до жіночого роду:
А Київ, Сибір
А вуаль, Чилі, акварель, Міссісіпі
Б рукопис, магістраль
Б зала, синиця, воєвода, комісія
В ательє, маестро
В загс, ГЕС, жовч, пастораль
Г лібрето, колібрі
Г бязь, СДПУ, Токіо, юнь
Д тюль, Охтирка
Д сутінь, путь, степ, галузь

52.

Тести
13. Правильно узгоджено прикметники з іменниками в усіх словах рядка
А красиве панно, багатолюдний Делі, широка Міссурі, веселий месьє
Б маленьке какаду, змістовне лібрето, високе Кіліманджаро, струнка міс
В сонячна Перу, золоте кольє, сіре кашне, дивакуватий маестро
Г ліричне інтермецо, козацький бароко, старе піаніно, цікаве кіно
Д смачне манго, новий фортепіано, далека Чилі, біле жабо

53.

Тести
Перевір свої знання!
14. Дотримано норми узгодження прикметника з
іменником у рядку
15. Дотримано норми узгодження прикметника
з іменником у рядку
А нестерпна мігрень
А рожеве фламінго
Б якісна шампунь
Б прудке кенгуру
В тривала нежить
В учена ступінь
Г осіння розпродаж
Г високий насип

54.

4. Число іменників
іменники, що мають форми і
однини і множини
тільки однина
тільки множина

55.

Число іменників
Однина - множина
Більшість іменників
мають форми як однини,
так і множини: кіт —
коти; квартира —
квартири.
Тільки однина
Тільки множина
1) збірні
іменники
(рідня,
студентство,
птаство,
дітвора);
2) назви абстрактних понять
(порядність,
завзяття,
гідність, запал);
3) речовини
(бензин,
чай,
срібло, молоко);
4) власні
назви
(Україна,
Дніпро)
1) назви сукупності людей, істот,
предметів (фінанси, гроші, лестощі);
2) назви відрізків часу, повторюваних дій,
обрядів, ігор (посиденьки, входини,
заручини, шахи);
3) назви речовин (дріжджі, вершки,
макарони, парфуми);
4) власні назви (Карпати, Чернівці);
5) предмети парної чи симетричної
будови (окуляри, ковзани, ножиці)

56.

Вправа
1. Запишіть іменники у 2 колонки: 1 ─ вживаються лише в однині, 2 ─
лише у множині.
Біль, юнацтво, граблі, окуляри, походеньки, залізо, студентство, Одеса,
дріжджі, Київ, радість, радощі, свинець, ворота, жнива, іменини, Харків,
Одещина, козацтво.

57.

Вправа
2. Випишіть іменники, які вживаються лише в однині.
Бджола, перлина, надія, іній, пудра, надвечір҆я, діамант, село, озон, ремінь,
совість, вітальня, озимина, листя, субота, темрява, стрічка, любов, борошно.
3. Випишіть іменники, які вживаються лише в множині.
Епізоди, оплески, Карпати, вершники, острови, кобзарі, парфуми, комарі, сани,
двері, лінощі, куранти, дріжджі, овації, окуляри, телефони, віки, штани.

58.

Тести
1. Прочитайте текст і виконайте завдання до нього.
(1) За багато століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела, наділяючи їх цілющими й
магічними властивостями. (2) Особливо відзначилися в цьому італійці. (3) Узагалі Італія справедливо
заслуговує називатися країною криниць і водограїв. (4) Чимало з них має багатовікову історію, а тому їх
уважають національними пам’ятками, яких не оминають увагою туристи. (5) Це тому, що навіть ті з
них, які призначені для суто побутових потреб, зроблені вигадливо та майстерно. (6) Наприклад у
Венеції криниці були споруджені в готичному стилі, а в Римі доба бароко залишила нам славнозвісний
фонтан Треві. (7) Таке ж шанобливе ставлення до джерел виплекали покоління в Середній Азії, де
криниці в буквальному розумінні «давали» життя людським поселенням, сприяли нормальному
функціонуванню господарства.
Форму однини має в тексті іменник
А джерела
Б криниці
В стилі
Г покоління

59.

Тести
2. Прочитайте текст і виконайте завдання
(1) Навколо аеродрому лежали пшеничні поля, розбавлен..і яскраво-ядучими квітами, над якими тягуче
нависали оси. (2) Зранку сонце прогрівало асфальт і сушило траву, що пробивалася крізь бетон..і плити.
(3) Біля злітної смуги рвалися на вітрі полотнища прапорів, тяглися дерева, обплетен..і павутиною й
запален..і гострим ранковим світлом. (4) Над аеродромом безмежно нависало небо раннього червня,
воно розгорталося під вітром, лунко підіймалося, й опадало вниз. (5) Оглушуючи ранок своїм
допотопним дуднінням, [...] розвертався над сонним містечком, будячи його з легкого та примарного
сну.
Форму однини має в тексті іменник
А поля
Б оси
В смуги
Г полотнища

60.

Тести
Перевір свої знання!
3. Позначте рядок, у якому всі іменники мають
форми однини і множини:
4. Від яких іменників не утворюються форми
множини?
А дзеркало, колосся, дерево, космос
А Дівоцтво, шоколад, громаддя, гущавина, рідня
Б круча, мати, острів, програма
Б Гайдамаччина, димедрол, вітер, заліззя, зерня
В слово, річка, листя, селище
В Ізюм, кашемір, мак, липняк, рідколісся
Г ім’я, село, коріння, озеро
Г Квасоля, ікрина, квіття, лідерство, рихтування
Д будинок, мýзика, далина, дорога
Д Кефір, листва, малеча, осика, оптимізм

61.

5. Відмінювання
іменників
назви, питання, допоміжні слова

62.

Відмінки
Називний
(Є) Хто? Що?
Родовий
(Немає) Кого? Чого?
Давальний
(Даю) Кому? Чому?
Знахідний
(Знайти) Кого? Що?
Орудний
(Пишаюся/Орудую) Ким? Чим?
Місцевий
(Стою) На кому? На чому?
Кличний
(Звертання) -

63.

6. Поділ іменників
на відміни та групи
чотири відміни іменників
тверда, м’яка, мішана групи

64.

Відміни
Відміна
I
II
III
IV
Рід
жін.,
чол.,
спільний
чол.,
сер.
жін.
сер.
Закінчення
-а, -я
нульове, -о, -е, -а, -я
нульове
-а, -я
(з суфіксами -ат-, -ят-, -ен-)
Приклади
квітка, вулиця,
Ілля,
староста
дім, степ
море, сонце
любов, тінь, сіль
ім’я (імені), дівча (дівчати) +
діти тварин: курча (курчати),
теля (теляти)…

65.

До жодної з відмін не
належать
Прикметникові
Множинні
Невідмінювані
двері, ножиці, Карпати,
шахи, радощі
шоу, таксі леді, Токіо
лютий, набережна, вихідний, чебуречна,
учительська
Іменники, що мають
лише форму множини,
тому не можуть бути
віднесені до відмін.
Іменники, що не змінюються за
відмінками, тому не
підлягають поділу на відміни.
Іменники, що відмінюються як
прикметники, тому не належать до жодної
іменникової відміни.
Можна поставити два питання:
який?/яка? або що?.
(утворені від прикметників)

66.

Групи
На групи поділяються лише іменники
І та ІІ відмін!
І відміна
Основа на…
твердий приголосний (крім
Тверда
шиплячого); закінчення –а
м’який приголосний;
М’яка
закінчення -я мрія, Ілля
шиплячий приголосний;
Мішана
закінчення –а
Група
Приклади
хата, стежка,
Микола, Марта
мрія, Ілля, Женя,
суддя
круча, слухач,
Паша, груша

67.

Групи
ІІ відміна
Група
Тверда
М’яка
Мішана
Основа на…
Приклади
твердий приголосний (крім шиплячого);
поет, степ
закінчення –о;
батько, дядько
переважна більшість іменників на –р;
мир, сир, явір
іншомовні на -ер, -ір, -ор, -ур(-юр) та з
інженер, папір, сувенір
постійно наголошеними -ар(-яр), -ир
м’який приголосний;
гість, звичай, рій
іменники з суфіксами -ар, -ир (якщо при
лікар – лікаря, володар –
словозміні останній приголосний основи –р стає володаря, писар – писаря,
м’яким – постав слово в Р. в.)
Ігор - Ігоря
шиплячий приголосний;
меч, вуж, вогнище, ложе
іменники на –яр (назви осіб за родом їхньої
весляр – весляра, зброяр –
діяльності, з рухомим наголосом)
зброяра, школяр – школяра.

68.

Вправа
1. Розподіліть іменники за відмінами.
Ювелір, Дмитро, криниця, Артем, зайченя, малеча, Ілля, любов, Наталя,
мудрість, дівчина, мудрість хлоп’я, хлопець, комаха, мати, пізнання,
узбережжя, книга, пригорща, лікар, немовля, пальто, юність, Руслан, бджола,
Василь, каяття, знання, голова теля.

69.

Вправа
2.Випишіть лише іменники II відміни.
Життя, сіль, місто, біль, вихор, трудівник, лоша, сторож, явище, дівча, річ,
сорока, залізо, край, Микита, кобзар, Іван, збіжжя, місце, Ірина, юнак, Тарасик.
3.Визначте відміну та групу іменників.
Касета, межа, земля, мета, вантаж, сукня, пісняр, кобзар, звіт, слухач, велетень,
наголос, боєць, дощ, збіжжя, плече, скляр, завдання, лікар.

70.

Вправа
4.Поставте іменники III відміни у формі орудного відмінка, поясніть
орфограми.
Мати ─
Вісь ─
Кров ─
Зелень ─
Мудрість ─
Любов ─
Річ ─
Подорож ─
Хитрість ─
Сіль ─
Вість ─
Мідь ─
Блакить ─
Далечінь ─
Вічність ─

71.

Вправа
5.Підберіть антоніми, вкажіть відміну та групу.
Кінець ─
Бідняк ─
День ─
Велетень ─
Брехня ─
Спека ─
Кволість ─
Північ ─
Війна ─
Милосердя ─
Порядок ─
Радість ─

72.

7. Особливості
відмінювання
іменників
відмінювання іменників І відміни
відмінювання іменників ІІ відміни
відмінювання іменників ІІІ відміни
відмінювання іменників ІV відміни

73.

Особливості відмінювання
І відміна
(однина)
Тверда
Відмінок
група
Н. в.
ластівк-а
Р. в.
ластівк-и
Д. в.
ластівц-і
Зн. в.
ластівк-у
Ор. в.
ластівк-ою
М. в. (на, у) ластівц-і
Кл. в.
ластівк-о
М’яка група
господин-я
господин-і
господин-і
господин-ю
господин-ею
... господин-і
господин-е
але-я
але-ї
але-ї
але-ю
але-єю
... але-ї
але-є
Мішана
група
тещ-а
тещ-і
тещ-і
тещ-у
тещ-ею
тещ-і
тещ-о
Чергування! У Д.в. та М. в. однини перед закінченням - і кінцеві приголосні основи г,
к, х, змінюються на з, ц, с: Ольга – Ользі, мачуха – мачусі, Маринка – Маринці.

74.

Кличний відмінок
І відміна
У кличному відмінку однини іменники
твердої групи мають закінчення -о: квітко,
Маринко, жінко;
м’якої – -е, -є (після голосного та апострофа):
господине, Катре, зоре, Насте, Соломіє, алеє;
деякі іменники зі значенням пестливості –
-ю: доню, Саню, Олю, матусю, бабусю;
мішаної – -е, -о: мишо, вежо, круче, ноше.

75.

Особливості відмінювання
І відміна
(множина)
Тверда група
Відмінок
Н. в.
ластівк-и
Р. в.
ластівок
Д. в.
ластівк-ам
Зн. в.
ластівок
Ор. в.
ластівк-ами
М. в. (на, у) ластівк-ах
Кл. в.
ластівк-и
М’яка група
господин-і
але-ї
господинь
алей
господин-ям
але-ям
господинь
але-ї
господин-ями
але-ями
господин-ях
але-ях
господин-і
але-ї
Мішана група
тещ-і
тещ
тещ-ам
тещ
тещ-ами
тещ-ах
тещ-і
У Р. в. мн. іменники І відміни мають нульове закінчення: парт , меж , робітниць .

76.

Особливості
відмінювання
І відміна
(множина)
чергування о, е з і: дороги – доріг, гора – гір;
вставний о ( переважно в іменниках твердої
групи ) або е (в іменниках м’якої групи): сосна
– сосен, діжка – діжок, сукня – суконь, земля
– земель.
в іменниках іншомовного походження з
подвоєними приголосними перед нульовим
закінченням подвоєння зберігається: тонна –
тонн, ванна – ванн, мадонна – мадонн.

77.

Особливості відмінювання
ІІ відміна
(однина)
Відмінок
Н. в.
Р. в.
Д. в.
Зн. в.
Ор. в.
М. в. (на, у)
Кл. в.
Тверда група
робітник
хутір
робітник-а
хутор-а
робітник-ові (-у) хутор-у
робітник-а
хутір
робітник-ом
хутор-ом
робітник-ові, -у
хутор-і
робітник-у, (..ч)-е хутор-е
М’яка група
володар
кільц-е
володар-я
кільц-я
володар-еві(ю) кільц-ю
володар-я
кільц-е
володар-ем
кільц-ем
володар-еві
кільц-і
володар-е
кільц-е
1. У Д. в. одн. паралельно вживаються закінчення -ові, -еві, (-єві), або -у(-ю). У назвах неістот —
-у(-ю): столу, темпу. У кількох підряд вжитих іменниках у Д. в. одн. спочатку треба вживати
закінчення -ові, -еві(-єві), а потім -у(-ю): Шпакові Олегу Петровичу.

78.

Особливості відмінювання
ІІ відміна
(множина)
Відмінок
Н. в.
Р. в.
Д. в.
Зн. в.
Ор. в.
М. в. (на, у)
Кл. в.
Тверда група
робітник-и
хутор-и
робітник-ів
хутор-ів
робітник-ам
хутор-ам
робітник-ів
хутор-и
робітник-ами
хутор-ами
робітник-ах
хутор-ах
робітник-и
хутор-и
М’яка група
володар-і
кільц-я
володар-ів
кілець
володар-ям
кільц-ям
володар-ів
кільц-я
володар-ями
кільц-ями
володар-ях
кільц-ях
володар-і
кільц-я
2. Чергування кінцевих приголосних основи г, к, х на з, ц, с: у вусі, на торзі, у капелюсі.

79.

Особливості відмінювання
ІІ відміна
(Мішана група)
Відмінок
Н. в.
Р. в.
Д. в.
Зн. в.
Ор. в.
М. в. (на, у)
Кл. в.
Однина
різьбяр
горищ-е
різьбяр-а
горищ-а
різьбяр-у(еві)
горищ-у
різьбяр-а
горищ-е
різьбяр-ем
горищ-ем
різьбяр-еві (і)
горищ-і
різьбяр-е
горищ-е
Множина
різьбяр-і
горищ-а
різьбяр-ів
горищ
різьбяр-ам
горищ-ам
різьбяр-ів
горищ-а
різьбяр-ами
горищ-ами
різьбяр-ах
горищ-ах
різьбяр-і
горищ-а
3. У родовому відмінку однини іменники чоловічого роду другої відміни мають закінчення –а(-я)
або –у(-ю). Розгляньмо правила (буде непросто