Принципи аудиту та регулювання аудиторської діяльності. (Тема 1.1)

1. Тема 1.1. Принципи аудиту та регулювання аудиторської діяльності

Визначення та історія виникнення аудиту.
Види аудиту та супутніх послуг.
Регулювання аудиту державою і професійними
організаціями: вітчизняний та міжнародний досвід.
Міжнародні стандарти аудиту та супутніх послуг.
Мета і принципи аудиту банку.
Професійні обов'язки та відповідальність. Кодекс
професійної етики.
Організаційно-правові форми здійснення аудиторської
діяльності: вітчизняний та закордонний досвід перевірки
банків.

2. ЗУ “Про банки і банківську діяльність”

Стаття 70. Зовнішній аудит банку
Банк зобов'язаний забезпечити проведення щорічної перевірки фінансової звітності,
консолідованої фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської
діяльності аудиторською фірмою відповідно до законодавства України, у тому числі
нормативно-правових актів Національного банку України, норм і стандартів аудиту,
затверджених Аудиторською палатою України згідно з міжнародними стандартами аудиту
та етики.
Право на проведення аудиторської перевірки банку має аудиторська фірма, внесена
до Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок
банків (далі - Реєстр аудиторських фірм), що ведеться Національним банком України.
Порядок ведення та включення до Реєстру аудиторських фірм визначається
нормативно-правовими актами Національного банку України.
Реєстр аудиторських фірм підлягає щорічному опублікуванню в офіційному виданні
Національного банку України - журналі "Вісник Національного банку України".
Банк та аудиторська фірма зобов'язані надавати Національному банку України на його
вимогу пояснення, у тому числі письмові, з питань зовнішнього аудиту банку.
Національний банк України має право вимагати від банку розширення предмета
аудиторської перевірки в порядку та обсягах, визначених нормативно-правовими актами
Національного банку України.

3.

Стаття 70. Зовнішній аудит банку
Банк має право укладати договори на проведення аудиторських перевірок річної
фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності з тією самою аудиторською
фірмою не більше ніж сім років поспіль.
Банк зобов'язаний у порядку та за вимогами, визначеними нормативно-правовими
актами Національного банку України, надати Національному банку України
аудиторський висновок та інші документи за результатами аудиту.
Аудиторська фірма зобов'язана повідомити Національний банк України про
виявлені під час проведення аудиторської перевірки та надання інших аудиторських послуг
викривлення показників фінансової звітності, порушення та недоліки в роботі банку,
що можуть призвести до його неплатоспроможності, у тому числі значних втрат
регулятивного капіталу банку.
Керівники банку зобов'язані забезпечити умови для здійснення зовнішнього аудиту
банку відповідно до вимог законодавства України та на вимогу аудиторської фірми надати
звіти про проведені Національним банком України перевірки банку та звіти зовнішнього і
внутрішнього аудиту банку.
Аудиторська фірма на вимогу Національного банку України зобов'язана надати
Національному банку України та уповноваженим ним особам робочі документи
аудиторської фірми з питань аудиту банку в порядку, встановленому нормативноправовими актами Національного банку України.
Аудиторська фірма не несе відповідальності за розкриття Національному банку
України інформації у випадках, визначених у цій статті.

4. Стаття 76. Віднесення банку до категорії неплатоспроможних

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про
віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі:
1) неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами
законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку
України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через
180 днів з дня визнання його проблемним;
2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку
до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або
нормативно-правовими актами Національного банку України;
3) невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше
відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами.
Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком, віднесеним до
категорії неплатоспроможних, та перехідним банком, крім отримання звітності в
установленому Національним банком України порядку.

5. Закон України «Про аудиторську діяльність»

Стаття 3. Аудиторська діяльність
Аудиторська діяльність - підприємницька діяльність,
яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення
аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок
(аудит) та надання інших аудиторських послуг.
Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і
показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з
метою висловлення незалежної думки аудитора про її
достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність
вимогам законів України, положень (стандартів)
бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх
положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами
користувачів.

6.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами),
аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання
на його проведення.
Аудит може проводитися з ініціативи суб'єктів господарювання, а
також у випадках, передбачених законом (обов'язковий аудит).
Аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські
послуги, пов'язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та
відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій з питань
бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи і оцінки стану
фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового
забезпечення господарської діяльності суб'єктів господарювання.
Аудитори (аудиторські фірми) можуть проводити перевірку іпотечного
покриття відповідно до Закону України "Про іпотечні облігації".
Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми),
визначається Аудиторською палатою України відповідно до стандартів
аудиту.

7.

Стаття 6. Стандарти аудиту
При здійсненні аудиторської діяльності аудитори та
аудиторські фірми застосовують відповідні
стандарти аудиту.
Стандарти аудиту приймаються на основі
стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації
бухгалтерів з дотриманням вимог цього Закону та
інших нормативно-правових актів.
Затвердження стандартів аудиту є виключним
правом Аудиторської палати України. У випадках,
передбачених законом, стандарти аудиту
погоджуються з іншими суб'єктами.
Стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання
аудиторами, аудиторськими фірмами та суб'єктами
господарювання.

8. Стаття 8. Обов'язкове проведення аудиту

Проведення аудиту є обов'язковим для:
1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової
звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних
товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників
ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів
господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України
підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій,
що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;
2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з
іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім
фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного
інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;
3) емітентів цінних паперів та похідних (деривативів), а також при
отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних
паперів.

9. Стаття 10. Сертифікація аудиторів

Сертифікація (визначення кваліфікаційної придатності на зайняття аудиторською
діяльністю) аудиторів здійснюється Аудиторською палатою України.
Порядок сертифікації аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків,
затверджується Аудиторською палатою України за погодженням з Національним
банком України.
Право на отримання сертифіката мають фізичні особи, які мають вищу економічну
або юридичну освіту, документ про здобуття якої визнається в Україні, необхідні
знання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права, досвід роботи не
менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста,
економіста, асистента (помічника) аудитора.
Наявність необхідного обсягу знань для отримання сертифіката визначається
шляхом проведення письмового кваліфікаційного іспиту за програмою, затвердженою
Аудиторською палатою України.
Термін чинності сертифіката не може перевищувати п'яти років.
Продовження терміну чинності сертифіката здійснюється через п'ять років за
підсумками контрольного тестування за фахом у порядку, встановленому
Аудиторською палатою України.
За проведення сертифікації справляється плата в розмірі, встановленому
Аудиторською палатою України, виходячи з кошторису витрат на утримання
Аудиторської палати України.

10. Рішення НБУ Комітету з питань аудиту банків від 20.07.2009 р. за № 13 Щодо проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності банків

Для перевірки банків I та II групи:
аудиторська фірма здійснює аудиторську
діяльність в Україні не менше 5 років;
аудиторська фірма проводить аудиторські
перевірки банків не менше 3 років;
не менше 3 працівників аудиторської фірми, у
тому числі один з керівників/партнерів
аудиторської фірми, мають свідоцтво про
внесення до реєстру аудиторів банків
Національного банку України (далі Свідоцтво);
хоча б один працівник аудиторської фірми має
сертифікат, що підтверджує його знання з
МСБО/МСФЗ;
не менше 4 працівників аудиторської фірми
мають трирічний досвід проведення
аудиторських перевірок банків;
наявність в аудиторській фірмі внутрішньої
системи контролю якості аудиторських послуг;
відсутність зауважень до аудиторських звітів та
висновків щодо якості проведення аудиторських
перевірок з боку Національного банку України
або Аудиторської палати України.
Для перевірки банків III та IV групи:
аудиторська фірма здійснює аудиторську
діяльність в Україні не менше 3 років;
не менше 2 працівників аудиторської фірми, у
тому числі один з керівників/партнерів
аудиторської фірми, мають Свідоцтво;
один з керівників/партнерів аудиторської
фірми має не менше ніж річний досвід
проведення аудиторських перевірок банків;
не менше 2 працівників аудиторської фірми
мають дворічний досвід проведення
аудиторських перевірок банків та/або надання
аудиторських послуг банкам;
наявність в аудиторській фірмі внутрішньої
системи контролю якості аудиторських послуг;
відсутність суттєвих зауважень до
аудиторських звітів та висновків щодо якості
проведення аудиторських перевірок з боку
Національного банку України або Аудиторської
палати України.

11. Постанова НБУ від 17.11.2011 р. за № 410 Про затвердження Положення про порядок ведення Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення

Постанова НБУ від 17.11.2011 р. за № 410
Про затвердження Положення про порядок ведення Реєстру
аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських
перевірок банків
Реєстр
аудиторських фірм, які мають право на проведення
аудиторських перевірок банків (далі - Реєстр), - сукупність інформації
про аудиторські фірми, які мають право на проведення аудиторських
перевірок (аудиту) банків, що ведеться Національним банком за
встановленою в цьому Положенні формою;
свідоцтво про включення до Реєстру аудиторських фірм, які мають
право на проведення аудиторських перевірок банків (далі Свідоцтво), - документ установленого цим Положенням зразка, що
видається Національним банком на підтвердження факту включення
аудиторської фірми до Реєстру;
Національний банк включає аудиторську фірму до Реєстру, уносить
зміни до Реєстру, у тому числі продовжує строк дії Свідоцтва, видає
дублікат Свідоцтва на підставі відповідної заяви та пакета документів,
що подаються заявником згідно з вимогами цього Положення.
Строк дії Свідоцтва, що видається Національним банком, не може
перевищувати п'яти років.

12. Умови застосування МСА в Україні із 2003 року

Внутрішні:
регуляторні;
професійні;
етичні;
тощо.
Зовнішні:
вдосконалення корпоративного
управління;
інтеграція у світове господарство;
фінансова криза;
фактор адекватності відображення
господарської операції у
бухгалтерському обліку;
фактори інформаційної
непрозорості фінансово-господарської
діяльності підприємств та банків;
фактор недосконалих форм
господарського законодавства.

13. Місія Міжнародної федерації бухгалтерів

Розвиток та вдосконалення бухгалтерської
професії в цілому світі на основі гармонізованих
стандартів, що забезпечують надання неухильно
високоякісних послуг в інтересах громадськості
Статут МФБ

14. Кодекс етики професійних бухгалтерів (чинний з 30.06.2006 р., переглянутий у липні 2009 р., чинний з 01.06.2011 р.)

Принципи:
Чесність
Об'єктивність
Професійна компетентність та
належна ретельність
Конфіденційність
Професійна поведінка
Частина
В: професійні
бухгалтери в бізнесі
Розділ 300 Вступна частина
Розділ 310 Потенційні конфлікти
Розділ 320 Підготовка та подання
звітної інформації
Розділ 330 Достатня
компетентність
Розділ 340 Фінансові інтереси
Розділ 350 Заохочення

15.

Культура – це, власне,
базові цінності, смисли,
етика та способи нашої
поведінки. Все це зумовлює
якість нашої професійної
роботи і таким чином
впливає на якість економіки.
Адже не економіка створює
людей, а люди створюють
економіку. А хто створює
людей? Культура!
Василь Вовкун
Етика – розділ філософії,
що вивчає природу основних
цінностей і норма, у
відповідності до яких
людські вчинки можуть
розглядатися як правильні та
неправильні.
Нормативна етика –
встановлює норми та
стандарти поведінки.