PNES_183b3f5d-dd00-431e-8c26-b5df37df4dad

1. PNES: функціональний розлад у масці епілепсії

2. Дефініції

PNES (Psychogenic Non-Epileptic Seizures) —
пароксизмальні події, що імітують епілепсію, але
без епілептичної активності на EEG; належать до
функціональних неврологічних розладів.
Епілептичний напад — результат патологічної
синхронної нейрональної активності.

3.

4.

Фрагменти італійських
ренесансних картин
«Преображення» (1516–1520)
Рафаеля (1483–1520) [ліворуч]
та «Зцілення одержимої жінки»
(1509–1510) Андреа дель Сарто
(1486–1530) [праворуч]:
зображені постаті, як
вважається, демонструють
відповідно епілептичний напад і
психогенний неепілептичний
напад.

5. PNES у художній літературі XVIII–XIX ст.

• жінка з «тонкою нервовою
організацією»
• емоційний тригер веде до
тілесного коллапсу
• напади в соціальному контексті
(свідки!)
• драматичність, варіабельність
• відсутність травм після
«нападу»

6.

7.

8.

9.

10. Епідеміологія

PNES
• 5–20% пацієнтів у
епілептологічних центрах
• до 30% у відео-EEG
відділеннях
• жінки переважають (≈70–
80%)
• пік: 15–35 років
Епілепсія
• поширеність: ~0,5–1%
населення
• бімодальний розподіл
(діти + літні)

11. Патофізіологія

PNES
Епілепсія
• дисфункція мереж:
• гіперзбудливість нейронів
емоційна регуляція
• порушення балансу
(лімбічна система)
нейротрансмітерів:
контроль рухів (лобові
глутамат ↑
області)
ГАМК ↓
• механізми:
• структурні або генетичні
дисоціація
причини
соматизація
патологічна стресреакція
• відсутність
епілептиформної активності

12. Чинники ризику

PNES
Епілепсія
психотравма (особливо
дитяча)
PTSD
депресія, тривога
особистісні розлади
хронічний біль
наявність епілепсії (у
10–30%)
ЧМТ
інсульт
пухлини
інфекції ЦНС
генетика
нейродегенерація

13.

14.

15. Клінічна семіотика і феноменологія. Ознаки на користь PNES

• тривалість >2–3 хв (часто 10–
20 хв)
• асинхронні, хаотичні рухи
• рухи тазом (pelvic thrusting)
• закриті очі (часто активно
стискає)
• опір відкриванню очей
• плач під час або після нападу
• варіабельність нападів
• збережена реакція на оточення
• відсутність постіктальної
сплутаності
• провокується стресом
• часті напади при наявності

16. Клінічна семіотика і феноменологія. Ознаки на користь епілепсії

• раптовий початок
• стереотипність
• відкриті очі
• тоніко-клонічна фаза
• прикус язика
(латеральний)
• нетримання сечі
• постіктальна
сонливість/сплутаність
• ціаноз

17. Діагностика

Золотий стандарт: відео-EEG моніторинг.
При PNES: клінічний напад + нормальний EEG, при
епілепсії: епілептиформна активність
Додатково
• анамнез (психосоціальний!)
• шкали: dissociation scales, HADS
• лабораторні дослідження:
- гіперпролактинемія (через 10–20 хв після
генералізованого нападу), при PNES - зазвичай
нормальний
- підвищення рівня КФК після справжнього судомного
нападу

18. Диференціальна діагностика

• синкопе
• пароксизмальні
дискінезії
• мігрень
• ТІА
• порушення сну
• рухові розлади
• симуляція (рідко!)
• метаболічні порушення

19. Лікування

PNES
Епілепсія
1. Психотерапія:
• CBT — метод вибору
• trauma-focused therapy
• психодинамічна терапія
2. Фармакотерапія:
антидепресанти, атипові
антипсихотики,
анксіолітики тощо
3. Скасувати ПЕП (якщо
немає епілепсії)
1. протиепілептичні
препарати
2. хірургічне лікування
(рефрактерні форми)
3. нейромодуляція/нейрост
имуляція
4. контроль тригерів

20.

Jafari A et al.,
2020

21. Профілактика

PNES
Епілепсія
• раннє виявлення
• контроль судинних
психотравм
факторів
• лікування тривожних і • профілактика ЧМТ
депресивних розладів
• лікування інфекцій
• психоосвіта

22. Реабілітація

PNES
Епілепсія
• мультидисциплінарна:
невролог
психіатр/психотерап
евт
фізичний терапевт
• нормалізація
функціонування
• робота зі стресом
• повернення до
соціальної активності
• когнітивна
реабілітація
• соціальна адаптація
• навчання безпеці
• контроль медикації