Скелетні м’язи людини: анатомія та фізіологія

1.

АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ
СКЕЛЕТНІ М’ЯЗИ
ЛЮДИНИ
Загальна анатомія та фізіологія м’язів.
М’язи й фасції голови, шиї та тулуба.
Трикутники і фасції шиї.
Навчальна презентація
01

2.

01 • ВСТУП І БУДОВА
Загальна анатомія скелетних м’язів
Що таке скелетний м’яз?
Основні функції
Кількість і розташування
Активний орган опорно-рухової
системи, утворений поперечносмугастою м’язовою тканиною,
сполучною тканиною, судинами й
нервами.
Рухи тіла та його частин;
підтримання пози; стабілізація
суглобів; участь у диханні,
мовленні, жуванні й міміці;
утворення тепла.
У тілі людини понад 600 скелетних
м’язів. Вони прикріплюються до
кісток або шкіри та працюють
узгоджено.
Типова будова м’яза
М’язові пучки
→ волокна → міофібрили
Сполучнотканинні оболонки
Ендомізій оточує волокно, перимізій — пучок, епімізій
— увесь м’яз. На кінцях вони переходять у сухожилки
або апоневрози.
АНАТОМІЯ • 02

3.

01 • ЗАГАЛЬНА АНАТОМІЯ
Форма, прикріплення та класифікація м’язів
За формою
За кількістю голівок
За функцією
• довгі — переважно на кінцівках
• двоголові (біцепс)
• згиначі та розгиначі
• короткі — між хребцями та біля
суглобів
• триголові (трицепс)
• привідні й відвідні
• широкі — на тулубі
• чотириголовий м’яз стегна
• обертачі
Назви часто відображають будову
або дію.
• підіймачі та опускачі
• кругові — навколо отворів
• сфінктери й розширювачі
Будова м’яза як органа
Початок
відносно нерухоме
прикріплення
→
Черевце
скорочувальна
частина
→
Сухожилок
передає силу
на кістку
М’язи зазвичай діють групами: один м’яз може бути агоністом, антагоністом або синергістом залежно від руху.
АНАТОМІЯ • 03

4.

02 • ФІЗІОЛОГІЯ
Основи фізіології м’язів
Збудливість
Скоротливість
Розтяжність і еластичність
Здатність м’язового волокна
реагувати на нервовий імпульс і
формувати потенціал дії.
Здатність розвивати напруження й
укорочуватися завдяки взаємодії
актину та міозину.
М’яз може розтягуватися та
повертатися до початкової
довжини після припинення дії
сили.
Як запускається скорочення?
1
Імпульс
Нервовий сигнал
доходить до нервовом’язового синапсу.
2
Ацетилхолін
Передає сигнал на
мембрану м’язового
волокна.
3
Кальцій
Вивільняється із
саркоплазматичної сітки.
4
Актин + міозин
Ковзання філаментів
спричиняє скорочення.
Для циклу скорочення потрібна енергія АТФ; після припинення стимуляції кальцій повертається в депо, і м’яз розслаблюється.
АНАТОМІЯ • 04

5.

02 • ФІЗІОЛОГІЯ
Види м’язової роботи та втома
Ізометричне скорочення
Ізотонічне скорочення
М’язовий тонус
Довжина м’яза майже не
змінюється, але напруження
зростає. Приклад: утримання пози
або нерухомого предмета.
М’яз змінює довжину й переміщує
частину тіла. Концентричне —
укорочення; ексцентричне —
контрольоване подовження.
Постійне невелике напруження,
що допомагає зберігати позу й
готовність до руху.
Від чого залежить сила?
• кількості активованих рухових одиниць і частоти нервових імпульсів;
М’язова втома
• поперечного перерізу м’яза, довжини волокон і типу волокон;
Тимчасове зниження здатності
підтримувати задану силу.
Пов’язана з витрачанням
енергетичних запасів, змінами
іонного балансу та нервової
регуляції.
• забезпечення киснем та енергетичними субстратами;
• тренованості, відпочинку й загального стану організму.
АНАТОМІЯ • 05

6.

03 • ГОЛОВА, ШИЯ Й ТУЛУБ
М’язи та фасції голови
Схематичне зображення
Мімічні м’язи
Жувальні м’язи
Розташовані переважно поверхнево,
часто вплітаються в шкіру.
Забезпечують вираз обличчя:
круговий м’яз ока, круговий м’яз
рота, щічний, лобове черевце
потилично-лобового м’яза.
Піднімають і переміщують нижню
щелепу. Основні: жувальний,
скроневий, медіальний і латеральний
крилоподібні м’язи. Іннервація — гілки
V пари черепних нервів.
Фасції голови
Клінічне значення
Скронева фасція вкриває скроневий
м’яз; жувальна фасція охоплює
жувальний м’яз і пов’язана з
привушною ділянкою.
Міміка бере участь у невербальному
спілкуванні, жування — у механічній
обробці їжі. Ураження нервів змінює
рухи обличчя або жування.
м’язів голови та шиї
АНАТОМІЯ • 06

7.

03 • ГОЛОВА, ШИЯ Й ТУЛУБ
М’язи шиї: групи та функції
Поверхневі м’язи
Над- і підпід’язикові м’язи
Підшкірний м’яз шиї (platysma) натягує
шкіру; груднинно-ключичнососкоподібний повертає голову, нахиляє
її та допомагає при форсованому вдиху.
Надпід’язикові підіймають під’язикову
кістку й дно ротової порожнини;
підпід’язикові опускають її та стабілізують
під час ковтання й мовлення.
Глибокі м’язи
Задні м’язи шиї
Довгі м’язи голови й шиї згинають та
стабілізують шийний відділ; драбинчасті
м’язи нахиляють шию та піднімають I–II
ребра при вдиху.
Ремінні, напівостьові та підпотиличні м’язи
розгинають, обертають і точно
позиціонують голову; працюють у
підтриманні постави.
М’язи шиї забезпечують рухливість голови, стабілізацію шийного відділу, ковтання, мовлення та допоміжні дихальні рухи.
АНАТОМІЯ • 07

8.

04 • ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ШИЇ
Трикутники шиї
Груднинно-ключично-соскоподібний м’яз умовно поділяє кожну половину шиї на передній і бічний трикутники.
Передній трикутник
ПЕРЕДНІЙ
ТРИКУТНИК
БІЧНИЙ
ТРИКУТНИК
Межі: серединна лінія шиї, нижній край
нижньої щелепи та передній край
груднинно-ключично-соскоподібного
м’яза.
Бічний трикутник
Підрозділи переднього трикутника
Межі: задній край груднинноключично-соскоподібного м’яза,
передній край трапецієподібного м’яза
та ключиця.
Підпідборідний • піднижньощелепний • сонний • м’язовий
АНАТОМІЯ • 08

9.

04 • ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ШИЇ
Фасції шиї та міжфасціальні простори
Фасції — сполучнотканинні оболонки, які вкривають м’язи, формують футляри для судин і нервів та відмежовують анатомічні
простори.
Поверхнева фасція
Поверхневий листок власної
фасції
Передтрахейна фасція
Оточує шию, формує футляри для
груднинно-ключичнососкоподібного й трапецієподібного
м’язів; прикріплюється до ключиці та
грудини.
Охоплює підпід’язикові м’язи;
глибша частина пов’язана з
органами шиї — щитоподібною
залозою, трахеєю та стравоходом.
Передхребтова фасція
Піхва сонного пучка
Практичне значення
Вкриває глибокі м’язи хребтового
стовпа; формує фасціальне ложе для
м’язів і пов’язана з судиннонервовими структурами.
Містить загальну/внутрішню сонну
артерію, внутрішню яремну вену та
блукаючий нерв.
Міжфасціальні простори можуть бути
шляхами поширення інфекції; знання
фасцій важливе для хірургічних
доступів і оцінки набряків.
Містить підшкірний м’яз шиї,
поверхневі вени та шкірні нерви.
Пов’язана з підшкірною
клітковиною.
АНАТОМІЯ • 09

10.

05 • М’ЯЗИ Й ФАСЦІЇ ТУЛУБА
М’язи тулуба
Передня поверхня тулуба
(схема)
М’язи грудної клітки
М’язи живота
Великий і малий грудні, передній
зубчастий та міжреброві м’язи рухають
плечовий пояс, стабілізують лопатку й
беруть участь у диханні.
Прямий, зовнішній і внутрішній косі та
поперечний м’язи живота згинають і
обертають тулуб, підтримують внутрішні
органи й підвищують внутрішньочеревний
тиск.
М’язи спини
Діафрагма
Трапецієподібний, найширший,
ромбоподібні, м’яз-випрямляч хребта
та глибокі короткі м’язи рухають
лопатки й хребет, підтримують поставу.
Головний дихальний м’яз, що відділяє
грудну порожнину від черевної. Під час
скорочення опускається, збільшуючи
об’єм грудної порожнини.
М’язи тулуба одночасно забезпечують рухи, захист внутрішніх органів, дихання та стабілізацію хребта.
АНАТОМІЯ • 10

11.

05 • М’ЯЗИ Й ФАСЦІЇ ТУЛУБА
Фасції тулуба та їхнє значення
Грудна фасція
Грудо-поперекова фасція
Фасції живота
Вкриває поверхневі м’язи грудної
клітки та бере участь у формуванні
фасціальних футлярів. Пов’язана з
фасціями плечового пояса.
Міцна фасціальна структура
задньої стінки тулуба. Є місцем
прикріплення м’язів спини та
живота, допомагає передавати
навантаження між тулубом і
кінцівками.
Поверхневі й глибокі оболонки
формують футляри м’язів;
апоневрози широких м’язів
живота беруть участь у формуванні
білої лінії та піхви прямого м’яза.
Чому фасції важливі?
• розмежовують м’язові групи й утримують їх у правильному положенні;
• створюють шляхи ковзання тканин і передавання механічного навантаження;
• формують футляри для судин і нервів та простори для поширення рідини;
• мають значення для хірургії, травматології й реабілітації.
АНАТОМІЯ • 11

12.

ВИСНОВКИ
М’язи — основа руху
та стабільності тіла
• Скелетні м’язи мають складну будову й працюють завдяки нервовій регуляції
та взаємодії актину з міозином.
• Скорочення потребує кальцію й АТФ; сила залежить від активованих рухових
одиниць, стану м’яза та тренованості.
• М’язи голови забезпечують міміку й жування, шиї — рухи голови, ковтання та
стабілізацію, тулуба — поставу, дихання й захист органів.
• Фасції формують оболонки й футляри, підтримують м’язи та мають важливе
топографічне й клінічне значення.
Дякую за увагу!
АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ
• Знання трикутників і фасцій шиї допомагає орієнтуватися в розташуванні
судин, нервів та органів.
12