ПРАКТИЧНА РОБОТА 9
Шкідники цукрових буряків
3.89M

73628

1. ПРАКТИЧНА РОБОТА 9

Тема: Шкідники технічних культур
1.1. Шкідники цукрових буряків

2. Шкідники цукрових буряків

Мета: ознайомитися із морфо-біологічними особливостями
шкідників рослин буряків цукрових.
Порядок виконання роботи
Об’єкти вивчення. Сисні шкідники: попелиці – бурякова
листкова, бурякова коренева; бурякові клопи. Твердокрилі:
звичайний довгоносик; бурякові блішки, щитоноски, бурякова
крихітка. Лускокрилі: бурякова мінуюча міль. Двокрилі:
бурякові мінуючі мухи.

3.

Ряд рівнокрилі — Homoptera
Родина попелиці – Aphididae
Бурякова листкова попелиця – Aphis fabae Scoр.
Поліфаг. Крім буряків пошкоджує багато польових і овочевих культур.
Вид мігруючий. Зимують запліднені чорні блискучі яйця біля основи
бруньок на пагонах бересклету, калини і жасмину. У квітні відроджуються
личинки, які через 12–14 діб на бруньках і листі перетворюються на безкрилих
самиць-засновниць. Самиці-засновниці відроджують по 50–70 личинок. На
первинних кормових рослинах розвивається 3–4 покоління. В травнічервні з’являються крилаті партеногенетичні самиці-розселювачки, які
перелітають на буряки та інші рослини, де і розмножуються шляхом
живородження, даючи до кінця літа – початку осені 8–10 поколінь. Восени
утворюється амфігонне покоління – самців і самиць. Після запліднення
самиці відкладає на первинних кормових рослинах 3–7 зимуючих яєць.
Попелиця висмоктує сік із листків, заселяючи їх з нижнього боку.

4.

Пошкоджене листя деформується, скручується в поздовжньому
напрямку, потім в’яне і засихає. Значної шкоди попелиця завдає
насінникам буряків, у яких крім листя пошкоджує пагони, що
призводить до їх викривлення. Акт смоктання супроводжується
виділенням ферментів слини, які, потрапляючи в тканини рослин,
спричинюють плазмоліз клітин і перетворюють крохмаль на цукор.
Пошкоджені рослини тривалий час перебувають у хворобливому стані
внаслідок отруйної дії ферментів слини навіть після знищення шкідника.
Часто попелиця є переносником вірусного захворювання – мозаїки
буряків.

5.

6.

Родина пемфіги – Pemphigidae
Бурякова коренева попелиця – Pemphigus fuscicornis Koch.
Пошкоджує буряк та інші лободові.
Зимують безкрилі статевозрілі партеногенетичні самиці у ґрунті
на глибині 16–60 см. Весною самиці відновлюють живлення і
відроджують 20–30 личинок. Личинки рухливі; частина з них виходить на
поверхню і розселяється. Знайшовши корм, личинки “бродяжки”
проникають у ґрунт і через 10–12 діб живлення перетворюються в
живородних літніх самиць. Їх плодючість – 20–80 личинок. З травня
по жовтень розвивається 8–10 поколінь. Безкрилі самиці останнього
покоління залишаються у ґрунті до весни.
Попелиця живиться на мичкуватому корінні, що призводить до
зів’янення й загибелі всієї рослини. Сильно пошкоджені коренеплоди
легко видобуваються із ґрунту. В окремі роки урожай буряків знижується
до 30 %, цукристість – до 2–4 %. Більшою мірою потерпають від
шкідника маточні буряки.

7.

Пошкоджені сходи буряків швидко в’януть, чорніють і засихають. У
дорослих буряків пошкоджене листя підсихає з країв, скручується, що
призводить до зменшення цукристості й маси коріння.
У пошкоджених насінників викривлюються квітконоси, знижується
урожай насіння та його схожість. Крім того, клопи часто є переносниками
вірусних хвороб цукрових буряків.

8.

9.

Ряд напівтвердокрилі або клопи – Hemiptera
Родина сліпняки – Miridae
Буряковий клоп – Polymerus cognatus Fieb.
Поліфаг. Крім буряків пошкоджує ряд польових і овочевих культур.
Зимують запліднені яйця у стеблах і черешках листків різних
рослин, переважно багаторічних бобових трав. Відроджені у квітні
личинки після 25–30 діб живлення перетворюються в крилатих самиць і
самців. Через 8–10 діб додаткового живлення самиця відкладає у
стебла яйця. Яйце розміром 0,9–1 мм, біле або жовтувате. Плодючість
– 140–250 яєць. Відроджені личинки висмоктують сік із рослин.
Через 25–30 діб, після п’яти линянь, вони перетворюються на дорослих
окрилених комах. В Україні розвивається 2–3 покоління. Відкладені
останнім поколінням яйця залишаються до весни.
Наколювання клопами рослин, висмоктування клітинного соку,
введення в тканини рослин ферментів слини спричинює появу
білих плям на листках і часткове їх відмирання.

10.

11.

Ряд твердокрилі або жуки – Coleoptera
Родина довгоносики – Curculionidae
Звичайний буряковий довгоносик – Bothynoderes punctiventris
Germ.
Пошкоджує буряки, живиться бур’янами із родини лободових.
Яйця овальні, довжиною 1,2–1,4 мм, світло-жовті.
Лялечка довжиною 11–15 мм, видовжено-яйцеподібна, жовтуватобіла.
Зимують статевонезрілі жуки на бурячищах у ґрунті на глибині
10–40 см. Жуки виходять у квітні, спочатку розселюються “пішим ходом”,
пізніше літають. Додатково живляться бур’янами з родини лободових. З
появою сходів цукрових буряків переходять на них. Закінчивши
живлення, самиця відкладає яйця в ґрунт поблизу рослин.

12.

Плодючість – 100–250 яєць. Відроджені через 7–10 діб личинки на
протязі 45–90 діб пошкоджують корінчики, пізніше вигризають виразки на
коренеплодах. Заляльковуються в ґрунті. Новоутворені жуки
залишаються в ґрунті до весни. Одна генерація на рік.
Шкоди завдають жуки і личинки. Жуки з’їдають сім’ядольні та
справжні листки, перегризають паростки, іноді ще до виходу їх із
ґрунту. Інтенсивність живлення залежить від температури повітря,
різко підвищуючись у суху й жарку погоду. Сильно пошкоджені молоді
рослини гинуть. Упродовж свого життя один жук з’їдає 13 – 14 г
зеленої маси (в сто разів більше за свою власну масу). Личинки
вигризають на корінні виразки, що призводить до зменшення
маси та зниження цукристості коренеплодів

13.

14.

Родина листоїди – Chrysomelidae.
Звичайна бурякова блішка – Chaetocnema concinna Marsh
Пошкоджує буряки, гречку, коноплю та інші культури.
Зимують статевонезрілі жуки у рослинній підстилці та в
поверхневому шарі ґрунту. Жуки виходять на початку квітня;
додатково живляться бур’янами із родин гречкових і лободових. З
появою сходів цукрових буряків переходять на них. Самиця
відкладає яйця в ґрунт. Плодючість – 200–240 яєць. Через 10–14
діб відроджуються личинки, які проникають до коріння гречкових і
живляться ними впродовж 26–40 діб. Линяють два рази.
Заляльковуються і через 10–18 діб виходять жуки, які живляться на
буряках та бур’янах, а восени мігрують у місця зимівлі.
Одна генерація на рік.

15.

Жуки вигризають зверху на листі виразки, залишаючи
недоторканим нижній епідерміс. З ростом листка епідерміс
«віконця» розривається, утворюючи дірочки з нерівними
побурілими краями. Іноді пошкоджують стебло і верхівкову
бруньку молодих рослин. У разі значних пошкоджень рослини
засихають.

16.

Щитоноска бурякова – Cassida nebulosa L.
Пошкоджує цукрові буряки, лободу, калюжницю.
Зимують статевонезрілі жуки у рослинній підстилці – жуки
виходять у квітні і додатково живляться бур’янами, куди і
відкладають яйця. Відроджені личинки першого покоління також
15–30 діб розвиваються на бур’янах, де і заляльковуються. Поява
жуків спостерігається у другій половині червня – на початку липня.
Впродовж 12–16 діб вони активно живляться на рослинах буряків.
Самиця відкладає яйця на верхній і нижній поверхнях
листка. Плодючість – 150–210 яєць.

17.

Відроджені личинки другого покоління живляться буряками і,
завершивши розвиток, приблизно у другій половині серпня,
заляльковуються. Новоутворені жуки після 10–12-денного
додаткового живлення мігрують у місця зимівлі.
Шкоди завдають жуки і личинки. Личинки молодших віків
виїдають на листі виразки. Жуки й личинки старших віків
прогризають наскрізні отвори у листі.

18.

Родина скритноїди – Cryptophagidae
Бурякова крихітка – Atomaria linearis Steph.
Пошкоджує буряк.
Зимують статево недозрілі жуки під рослинними рештками і в
ґрунті на глибині 10–15 см на бурячищах, на полях з-під висадок,
у пришляхових канавах, лісосмугах, схилах ярів. Самиця відкладає
яйця в ґрунт на глибину 20–30 см. Плодючість становить до 50
яєць. Відродження личинок розпочинається в травні і триває до
першої декади серпня.
Личинки зосереджуються у верхніх шарах ґрунту на глибині 5–7 см,
де знаходиться основна маса корінців буряків першого року та
насінників. Там і заляльковуються. Новоутворені жуки залишаються в
ґрунті до осені. У другій половині вересня – на початку жовтня жуки

19.

Жуки бурякової крихітки вигризають у підземних частинах
сходів буряків овальні й круглі ямки, від мілких, поверхневих до
глибоких. Іноді пошкоджують листки, прогризаючи в них дрібні
отвори. У разі значних пошкоджень рослини гинуть, що
призводить до розрідження посівів.
Навіть незначні пошкодження підсім’ядольного коліна сприяють
розвитку коренеїда.

20.

21.

Ряд лускокрилі або метелики – Lepidoptera.
Родина виямчастокрилі молі – Gelechiidae.
Бурякова мінуюча міль – Scrobipalpa ocellatella Boyd.
Пошкоджує буряки.
Зимують гусениці різних віків та лялечки в коконах у верхньому
шарі ґрунту та у рештках після збирання врожаю. Вихід метеликів та
заляльковування гусениць, які перезимували, співпадають з появою
сходів цукрових буряків. Самиці відкладають яйця на листя та
надземну частину коренеплодів. Плодючість – 100–150 яєць.
Відроджені через 5–8 діб гусениці розвиваються на листі, на
головках коренеплодів і насінниках. Завершивши живлення, вони
заляльковуються в овальних павутинних коконах у ґрунті на глибині 2–5
см.
Дає два-три покоління на рік.

22.

Шкодять гусениці спочатку зіскрібають паренхіму, потім
обплітають центральне листя павутиною і виїдають наскрізні
отвори уздовж середньої жилки листка та борозенки на
черешках. На доросліших рослинах буряків вони знаходяться
під закрученими краями листків і в мінах усередині черешка або
в ходах усередині головки коренеплоду. Пошкодження
відмічаються впродовж усього сезону, починаючи з появи 2 – 3 пар
справжніх листків до збирання врожаю.

23.

24.

Ряд двокрилі – Diptera.
Родина квіткарки – Anthomyidae.
Бурякова мінуюча муха – Pegomyia betae Curt.
Пошкоджує буряки, лободу, шпинат, блекоту, дурман.
Зимують личинки в пупаріях у ґрунті на глибині 3–10 см.
Заляльковуються у квітні. Виліт мух відбувається у травні – червні. Імаго
додатково живляться нектаром квітів. Самиця відкладає по 2–4 яйця
правильними рядами на низ листя. Плодючість – 50–100 яєць.
Відроджені через 2–5 днів личинки вбурюються всередину листка, на
протязі 7–20 днів живляться паренхімою. На рік два–чотири
покоління. Личинки останнього покоління, утворивши у ґрунті пупарій,
залишаються на зимівлю.

25.

При живленні личинки молодших віків роблять у тканинах
вузькі ходи, старших віків — широкі ходи. Міни кількох личинок
зливаються і утворюють великі пухироподібні порожнини.
Значно пошкоджене листя жовтіє і засихає. Особливо небезпечні
пошкодження буряків у фазах «вилочки» і перших пар справжніх
листків. Унаслідок пошкоджень знижуються маса і цукристість
коренеплодів.

26.

Контрольні питання
1. Місце і стадія зимівлі бурякової листкової попелиці.
2. Характер пошкодження рослин листковою буряковою попелицею.
3. Місце і стадія зимівлі бурякового клопа.
4. Місце і стадія зимівлі звичайного бурякового довгоносика.
5. Характер пошкодження рослин жуками звичайного бурякового довгоносика.
6. Місце і стадія зимівлі сірого бурякового довгоносика.
7. Генерація сірого бурякового довгоносика.
8. Місце і стадія зимівлі звичайної бурякової блішки.
9. Характер пошкодження рослин жуками звичайної бурякової блішки.
10. Кількість поколінь у щитоноски бурякової.
11. Характер пошкодження рослин щитоноскою буряковою.
12. Характер пошкодження рослин буряковою мінуючою мухою.

27.

Дякую за увагу!
English     Русский Правила