Похожие презентации:
73630
1. Практична робота №10
Шкідники овочевих культур2.
Тема: Шкідники овочевих культурМета: Вивчити біолого-морфологічні ознаки шкідників
овочевих культур
1. Шкідники лілійних овочевих культур
Об’єкти вивчення. Цибулевий прихованохоботник, цибулева
міль, цибулева дзюрчалка та муха.
2. Шкідники зонтичних овочевих культур
Об’єкти вивчення. Морквяна листоблішка, зонтична міль і
морквяна муха.
3. Шкідники гарбузових овоче-баштаних культур
Об’єкти вивчення. Баштанна попелиця, паросткова муха.
3.
Прихованохоботник цибулевий Ceuthorrhynchus jakovleviSchulzer.
4.
Цибулевий прихованохоботник – в Україні трапляється повсюдно.Пошкоджує переважно цибулю-ріпку та насінники. Дорослі жуки крім
цибулі пошкоджують часник.
Жук завдовжки 2-2,5 мм, тіло овальної форми, темно-бурі. Яйце
розміром 0,3-0,5 мм, округле, брудно-біле. Личинка безнога, жовта,
довжина тіла – до 6,5 мм. Лялечка розміром 3-3,5 мм, світло-жовта, у
земляній колисочці.
Зимують статевонезрілі імаго під рослинними рештками,
грудочками ґрунту на узбіччях доріг, у канавах, лісосмугах. Навесні
живляться пророслими минулорічними цибулинами, пізніше переселяються
на нові сходи.
Пошкодження виглядають як дрібні погризи, розміщені близько в ряд,
пошкоджені листки викривлюються в бік цих погризів.
Самиця відкладає яйця поодинці, розміщуючи їх на внутрішній
поверхні трубчастих листків. Плодючість — 50–70 яєць. Яйце
розвивається 5 – 16, личинка — 15 – 20 діб.
Личинка виїдає м’якуш листків, скелетує їх, не зачіпаючи
зовнішню кутикулу. На пошкоджених листках утворюються поздовжні
білуваті смужки та невеликі плями. У разі значного заселення
всередині одного листка знаходиться 10–20 личинок, при цьому листки
жовтіють і засихають. Заляльковуються в ґрунті на глибині 3–6 см у
земляній колисочці. Наприкінці червня виходять імаго, які живляться
тканинами листків та суцвіттями. Генерація однорічна.
5.
Цибулева міль — Acrolepiopsis assectella Zell.Ряд лускокрилі, або метелики — Lepidoptera
Родина акролепіїди — Acrolepiidae
Імаго
Лялечка
Личинка, що
шкодить
6.
Цибулева міль — в Україні трапляється повсюдно. Пошкоджуєцибулю, часник, рідше інші рослини родини цибулевих.
Метелик, розмах крил 13 – 16 мм; передні крила темнокоричнево-сірі, задні — однотонні, світло-сірі, з довгими торочками.
Яйце овальне, молочного кольору, завдовжки 0,4 мм. Гусениця
останнього віку завдовжки 10 – 11 мм, жовтувато-зеленого кольору.
Лялечка темно-коричнева, 7 мм завдовжки, утворюється в пухкому,
сіруватому, павутинчастому коконі, який сплітає гусениця.
Зимують лялечки, рідше метелики під рослинними
рештками.
Метелики починають літати у квітні — травні. Самиці
відкладають яйця поодинці на зовнішній бік листків, шийку
цибулини, квіткові стрілки. Плодючість — 50 – 75 яєць. Через 5 – 7
діб з яєць з’являються гусениці.
Шкодять гусениці роблячи вузький звивистий хід у м’якуші
листка, вони проникають на внутрішній бік трубчастих листків або
стрілок. Тут вони виїдають паренхімну тканину у вигляді смужок
неправильної форми, залишаючи цілою зовнішню шкірочку, в
суцвіттях виїдають зачатки квіток, під час цвітіння підгризають
квітконіжки, спричинюючи загибель насіння.
7.
Заляльковуються на листках цибулі або розміщених поручбур’янів, у характерному для родини сітчастому коконі. Через
9 – 19 діб вилітають метелики наступного покоління.
В Україні розвивається 2 – 3 покоління.
8.
Цибулева мінуюча муха — Liriomyza (Phytobia) cepae Hering.Ряд двокрилі — Diptera
Родина мінуючі мухи — Agromyzidae
Імаго
9.
Цибулева мінуюча муха — в Україні поширена повсюдно. Затрофічною спеціалізацією цибулева мінуюча муха належить до
олігофагів, відома як шкідник цибулі ріпчастої Allium cepa. Личинки
мінують листя, утворюючи по всій листковій поверхні міни у вигляді
округлих плям або коротких смужок білого кольору.
Це дрібна комаха, довжина тіла 1,7 – 2,5 мм. Самиці мають
телескопічний яйцеклад, що у стані спокою втягнутий у подовжений
сьомий тергіт, який часто приймають за яйцеклад. Яйце розміром
0,3 – 0,4 мм, довгасте, перламутрово-біле. Личинка біла або
жовтувата, довжина 4 – 5 мм. Псевдококон темно-жовтий, 2,5 – 3
мм.
Зимує лялечка в пупарії у ґрунті. На посадках цибулі мухи
з’являються у першій — другій декаді травня. Самицям потрібне
додаткове живлення, на минулорічних пророслих цибулинах вони
проколюють листки яйцекладом і живляться соком, що витікає.
Самиця відкладає яйця, проколюючи листки яйцекладом у
верхній третині листка. При цьому на верхівці листка добре помітні
краплисті плями, розміщені в рядок. Яйця відкладає поодинці,
прикріплюючи їх до внутрішньої стінки листка.
10.
Личинки виходять з яєць і починають живитися, виїдаючипаренхіму листка і утворюючи міни характерного розміру та
форми. Личинки старших віків або залишають кормову рослину й
заляльковуються поряд у верхньому шарі ґрунту (2 – 7 см), або
заляльковуються в основі листка.
В Україні цибулеві мінуючі мухи розвиваються у двох —
трьох поколіннях. Мінуючі мухи частіше пошкоджують цибулюріпку та насінники, посіви цибулі пошкоджуються слабкіше, через
те що строки розвитку шкідників і рослин не збігаються. Значне
пошкодження та подальше відмирання листків спричинюють 9 і
більше личинок на один листок.
11.
Цибулева дзюрчалка — Eumerus strigatus Fll.Родина дзюрчалки — Syrphidae
Імаго
12.
Найбільшої шкоди завдають рослинам з родин лілійних тацибулевих.
Імаго середнього розміру (5 – 10 мм), тіло бронзово-зелене, з
металічним блиском, Яйце завдовжки 0,6 – 0,8 мм, яскраво-білого
кольору, довгасте, із заокругленим заднім та дещо загостреним
переднім кінцем. Личинка сіра або бруднувато-жовта, довжина
дорослої личинки 10 – 11 мм. Личинкова стадія має три віки.
Псевдококон завдовжки до 8 мм, бурувато-червоний.
Зимує діапаузуюча личинка третього віку в цибулинах,
рослинних рештках, ґрунті, на глибині 5 – 8 см. Навесні розвиток
личинок відновлюється. Виліт мух у Лісостепу та Степу України літ
починається у 1 – 2-й декадах травня.
Для парування та відкладання яєць мухам потрібне додаткове
живлення нектаром та пилком. Яйця відкладають поодинці або
невеликими купками, по 3 – 10 штук, на луски, шийку, листя
рослин та під грудочки землі поблизу цибулин. Одна самка
здатна відкласти до 100 яєць.
13.
Личинки розвиваються, живлячись тканинами цибулин,внаслідок чого цибулини гниють, листя жовтіє, в’яне; частіше
трапляються групи до 30 личинок на цибулину. Заселяють, як
правило, пошкоджені іншими шкідниками або уражені хворобами
рослини.
В Україні за вегетаційний період цибулеві дзюрчалки дають
два покоління, личинки другого покоління наприкінці серпня
впадають у
діапаузу і в такому стані зимують. Іноді з цибулинами потрапляють у
зимові сховища, а звідти навесні — на поля цибулі.
14.
Цибулева муха — Delia antiqua Mg.Родина сновиги (квіткарки) — Anthomyіidae
Імаго
15.
Цибулева муха — в Україні поширена повсюдно.Муха розміром 5,5 – 7 мм, жовтувато-сірого кольору. Яйце
білого кольору, довгасте, з глибокою поздовжньою борозною,
завдовжки 1,1 – 1,2 мм, завширшки 0,2 – 0,3 мм. Личинка бруднобілого кольору, довжина тіла личинки останнього віку — до 10 мм.
Личинкова стадія має три віки. Псевдококон розміром 6 – 7 мм,
коричневий з червонуватим полиском.
Зимує лялечка в пупарії на глибині 5 – 20 см. Виліт імаго
розпочинається наприкінці квітня — на початку травня і в часі
збігається з початком цвітіння кульбаби, вишні, яблуні, суниці,
бузини, клену.
Для відкладання яєць імаго потрібне додаткове живлення нектаром
та пилком дикорослої рослинності. Яйця відкладають на сухі
луски, рідше у пазухи листків, на пір’я цибулі та на землю
поблизу цибулин. Плодючість самиці становить 40 – 60 яєць.
Розвиток яєць залежно від температури триває 3 – 8 діб, личинкова
стадія — 12 – 20 діб, лялечки — 10 – 20 діб.
16.
Шкодять. Личинки проникають у цибулину знизу в приземнійчастині або з боку денця. Виїдають цибулину зсередини. Найбільших
пошкоджень завдають личинки цибулевої мухи першого покоління.
Пошкоджує цибулю-сіянку, цибулю, яку вирощують на ріпку, та
насінники. У пошкоджених рослин цибулини гниють, листки в’януть і
жовтіють. В Україні розвивається два покоління.
17.
ШКІДНИКИ ЗОНТИЧНИХ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУРМорквяна листоблішка — Trioza aplicalis Frst.
Ряд рівнокрилі — Homoptera
Родина тріозиди — Triozidae
Імаго
18.
Морквяна листоблішка —трапляється повсюдно, у великійчисельності — в районі Закарпаття. Розвивається на зонтичних
культурах.
Імаго розміром 2,6 – 2,9 мм, тіло світло-зелене. Яйце розміром 0,5
мм, веретеноподібне, спочатку біле, пізніше жовтувате. Личинка —
1,5 – 2 мм, зеленувато-жовта; оточена бахромою з воскових ниток.
Зимують імаго переважно на хвойних деревах, які ростуть на
узліссях лісонасаджень. Наприкінці квітня — у травні перелітають
на сходи моркви та інші зонтичні рослини. Після додаткового
живлення самиця відкладає яйця по одному на листкову
пластинку і черешки листків кормових рослин. Плодючість — 420
– 760 яєць. Відроджені через 12 – 15 діб личинки тричі линяють і
розвиваються 27 – 31 добу.
Генерація однорічна.
Крилаті комахи, личинки і меншою мірою німфи висмоктують соки
з молодих листків і черешків. Пошкоджене листя деформується і в
разі значних пошкоджень відмирає.
Відкладеними яйцями й личинками живляться личинки мухсирфід, золотоочок, сонечка, клопи з родин Nabidae і Antocoridae.
19.
Зонтична міль — Depressaria depressella Hbn.Ряд лускокрилі — Lepidoptera
Родина ширококрилі молі — Oecophoridae
20.
Зонтична міль — трапляється повсюдно. Пошкоджуєнасінники моркви, кропу, петрушки, селери, пастернаку, фенхелю,
кмину, анісу та інших зонтичних рослин.
Метелик з розмахом крил 14 – 18 мм; передні крила темнокоричневі з червонуватим переднім краєм, задні крила сірі. Яйце
0,5 мм, овальне, спочатку блідо-зелене, у подальшому світлооранжеве. Гусениця 10 – 13 мм, темно-жовта з червонувато-бурим
відтінком. Лялечка розміром 6 мм, темно-бура, в прозорому
павутинному коконі.
Зимують метелики у тріщинах кори, щілинах будівель та
інших укриттях. Літ починається наприкінці травня і
продовжується у червні. Зазвичай у цей час насінники зонтичних
культур перебувають у фазі бутонізації.
Самиця відкладає яйця на бутони, квітки й квітконіжки.
Плодючість — 100 – 120 яєць. Гусениці відроджуються в середині
червня і впродовж 18 – 20 днів об’їдають бутони, квітки, квітконіжки
і обплітають промені зонтиків павутиною. Рідше пошкоджують
недостигле насіння й листя.
21.
Завершивширозвиток,
гусениці
заляльковуються
в
павутинному коконі в зонтиках, обплетених павутиною. Наприкінці
липня — у серпні вилітають метелики і невдовзі переходять на
зимівлю.
За рік розвивається одна генерація.
Гусениць і лялечок молей заражають понад 35 видів ендопаразитів, найефективніші серед яких іхневмоніди.
22.
Блідий лучний метелик — Sitochroa palealis Den. еt Schiff.Родина лучні вогнівки — Pyraustidae
23.
Блідий лучний метелик — трапляється повсюдно. Пошкоджуєнасінники моркви, пастернаку та інших зонтичних культур.
Метелик з розмахом крил 27 – 34 мм; передні крила сріблястобілі з зеленуватим відтінком; задні крила білі з сірими плямами біля
переднього краю. Яйце розміром 0,6 – 0,7 мм, сплющене, молочнобіле з зеленуватим відтінком. Гусениця завдовжки 18 – 19 мм,
забарвлення білувате, від жовтувато-зеленого до червонуватого.
Лялечка до 18 мм завдовжки, в овальному павутинному коконі з
прилиплими до нього часточками ґрунту.
Зимують гусениці, що завершили живлення, в ґрунті. Навесні,
в другій половині травня, заляльковуються. У першій декаді червня
вилітають метелики і відкладають яйця на суцвіття різних
зонтичних рослин. Плодючість — 100 – 120 яєць. Відроджені
гусениці проникають усередину зонтиків, де утворюють павутинні
трубки, в яких живуть групами.
Живляться квітками, недорозвиненим насінням, рідше листям.
Завершивши розвиток, гусениці переходять у ґрунт, завиваються в
кокони і залишаються там до весни.
За рік розвивається одна генерація. Через пошкодження
знижується урожай, погіршується якість насіння.
24.
Морквяна муха — Psilla rosae F.Ряд двокрилі — Diptera
Родина голотілки — Psilidae
25.
Морквяна муха — трапляється повсюдно, однак більш численна ішкодочинна в районах з підвищеною зволоженістю. Пошкоджує
моркву.
Імаго розміром 4 – 5 мм, блискучо-чорна із зеленуватим полиском;
Яйце розміром 0,6 мм, молочно-біле, овальне, звужене на задньому
кінці у вигляді стебельця. Личинка 6 – 7 мм завдовжки, блідо-жовта,
блискуча, із загостреним переднім кінцем і округленим заднім.
Несправжній кокон розміром до 5 мм, видовжено-овальний, бурий.
Зимують лялечки в колисочках у поверхневому шарі ґрунту, а
також в овочесховищах. Виліт мух відбувається у травні, що
збігається з цвітінням яблуні та горобини. Додатково живляться
нектаром квіток зонтичних рослин. Яйця самки відкладають
увечері групами на ґрунт поблизу кормових рослин. Плодючість
—100 – 120 яєць. Відкладання яєць триває 20 – 25 діб. Через 5 – 10
діб відроджені личинки вбуравлюються в коренеплід і проточують у
ньому звивисті ходи. Живлення триває 20 – 25 діб, після чого личинки
залишають коренеплід і заляльковуються в ґрунті у несправжньому
коконі на глибині 4 – 10 см. Через 12 – 15 діб вилітають мухи другої
генерації.
26.
Личинки, що завершили живлення, заляльковуються вколисочках у поверхневому шарі ґрунту, де й залишаються до
весни. Частина шкідника з урожаєм моркви потрапляє в
овочесховища. За рік розвивається дві генерації.
Листя пошкоджених рослин набуває фіолетово-червоного
відтінку і в міру загнивання коренеплоду жовтіє і засихає. Поточені
личинками другого покоління коренеплоди моркви втрачають
смакові якості й стають непридатними для вживання.
27.
Баштанна попелиця— Aphis gossypii Glov.Ряд рівнокрилі — Homoptera
Родина попелиці — Aphididae
28.
Баштанна попелиця — трапляється повсюдно. Поліфаг. Крімбаштанних пошкоджує перець, баклажани та інші культурні
рослини й бур’яни.
Безкрила партеногенетична самиця розміром 1,2 – 2 мм,
яйцеподібна; має три кольорові форми — зелену, жовту і чорнозелену. Крилата партеногенетична самиця розміром 1,2 – 1,9 мм,
голова і груди чорні. Личинка забарвлена світліше, зачатки крил у
німф з’являються в другому личинковому віці.
Розвиваються неповноциклічно, розмноження тільки
партеногенетичне.
Зимують безкрилі партеногенетичні самиці і личинки на
прикореневих частинах багаторічних рослин — подорожнику,
грициків, молочаю тощо. У теплицях, оранжереях і парниках може
розмножуватись упродовж усієї зими.
Заселення баштанних культур відбувається після вильоту
крилатих розселювачок із місць зимівлі за температури повітря
понад 12 °С. Безкрила самиця відроджує 40 – 60, крилата — 30 –
40 личинок. За сезон може розвинутись 9 – 15 поколінь.
Чисельність попелиць обмежують багато хижих комах. Імаго і
личинками попелиць активно живляться сонечка, золотоочки, хижі
клопи — Nabis, Orius, личинки мух-сирфід .
29.
Паросткова муха — Delia platura Mg.Ряд двокрилі — Diptera
Родина сновигові (квіткарки) — Anthomyіidae
30.
Паросткова муха — Delia platura Mg.— трапляється повсюдно.Пошкоджує сходи гарбузових, бобових, буряків, соняшнику,
кукурудзи, капусти, цибулі та багатьох інших культур.
Муха розміром 3 – 6 мм, жовтувато-сіра. Яйце розміром до 1 мм,
біле, довгасте, один його кінець закручений, другий звужений.
Личинка 6 – 7 мм завдовжки, брудно-біла. Колисочка розміром 4 – 5
мм, жовто-бура, видовжено-овальна.
Зимують лялечки у несправжніх коконах у ґрунті, на глибині 7
–10 см. Мухи вилітають у другій половині квітня. Додатково
живляться. Яйця відкладають під вологі грудочки ґрунту. В
сухому ґрунті відкладені яйця висихають і гинуть. Ембріональний
розвиток триває 3 – 9 діб. Відроджені личинки в пошуках насіння
активно пересуваються в ґрунті, живлячись рослинними рештками.
Знайшовши насіння, яке проростає, личинки проникають у
місці виходу паростка і виїдають борозенки та ямки в
сім’ядолях. Пошкоджене насіння загниває і гине. У сходах
гарбузових личинка пробуравлює підсім’ядольне коліно і проникає в
середину стеблинки, спричинюючи загибель рослини.
31.
Розвивається три генерації за рік. Літ мух першого поколіннявідбувається наприкінці квітня — у травні, другого — у червні,
третього — наприкінці липня. Личинки заляльковуються у
несправжньому коконі в ґрунті. Особливо значної шкоди
завдають личинки першої генерації. Личинки двох наступних
генерацій пошкоджують корені вже більш зміцнілих рослин.
Чисельність паросткової мухи в усіх стадіях її розвитку
знищують хижаки — жужелиці, горіхотворки. Шкідника заражають
їздці, браконід — Opius. У пупаріях мухи паразитують нематоди
родин Cephalobidae і Rhabditidae. Лялечки уражуються грибами
роду Fusarium, мікроспоридіями.
32.
Контрольні запитанняЯкі морфологічні ознаки гусениці цибулевої молі та
особливості пошкодження нею рослин?
2. Які морфологічні відмінності у личинок цибулевої дзюрчалки
та мухи?
3. Особливості пошкодження рослин зонтичною міллю.
4. Морфологічні ознаки та характер пошкодження морквяної
мухи.
5. Особливості пошкодження гарбузових овоче-баштанних
культур личинкою паросткової мухи
1.
Биология