Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка Навчально-науковий інститут педагогіки і психології Кафедра
Завдання 1 Проаналізовано науково-педагогічні джерела і з’ясована роль та технології організації екологічних проєктів для дітей
Завдання 2 Уточнено сутність і завдання екологічної освіти дітей старшого дошкільного віку.
Завдання 3 Визначено критерії, показники та рівні ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку.
Завдання 4 Розроблено екологічні проєкти та перевірено їх ефективність у формуванні ставлення до природи дітей старшого
Якісні показники ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку після формувального експерименту
5.53M

Презентація

1. Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка Навчально-науковий інститут педагогіки і психології Кафедра

дошкільної і початкової освіти
Коновалова Катерина Русланівна
ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОЄКТІВ У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
З ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Спеціальність: А2 Дошкільна освіта
Галузь знань: А Освіта / Педагогіка
Кваліфікаційна робота
на здобуття освітнього ступеня магістра
Науковий керівник: О. І. Гаврило
Суми, 2026

2.

Актуальність теми. Успішність сучасних трансформаційних процесів в Україні
значною мірою визначається здатністю суспільства забезпечити гармонійні взаємини між
людиною та природою. Погіршення екологічної ситуації в нашій країні, зокрема, у зв’язку з
воєнними діями, актуалізувало проблему ставлення до природи. Перед педагогічною
наукою та практикою дошкільної освіти постало важливе завдання – сформувати екологічно
свідому особистість, здатну розуміти цінність життя, відповідально ставитися до
навколишнього
середовища,
брати
участь
у
його
збереженні
та
раціонально
використовувати природні ресурси.
Необхідність екологічної освіти визначена у низці нормативно-правових документів
України, зокрема в Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Концепції
освіти дітей раннього та дошкільного віку, Базовому компоненті дошкільної освіти та інших
документах, де окреслено основні принципи й завдання освіти дітей дошкільного віку.

3.

Сутність, зміст, мету та завдання екологічної освіти й виховання аналізували Н. Гавриш,
В.Крисаченко, Г. Пустовіт, Н. Пустовіт, І. Солошич та ін.
Процес формування екологічної культури та ціннісного ставлення до природи
висвітлювали Н. Горопаха, Н. Глухова, Н. Кот, Н. Лисенко, З. Плохій, Н. Яришева.
Проблеми екологічної свідомості розглядали Г. Волошина, Л. Іващенко, Р. Науменко,
Л.Потіш, Р. Рославець.
В працях учених обґрунтовано завдання ознайомлення дітей із природою в закладах
дошкільної освіти, визначено вікові особливості сприймання природи дітьми дошкільного
віку, а також висвітлено ефективні форми, методи й засоби екологічної освіти.

4.

Мета нашої роботи – визначити організаційно-методичні аспекти екологічних
проєктів з дітьми старшого дошкільного віку та перевірити їх ефективність у формуванні
ставлення до природи.
Для досягнення мети визначено завдання:
1)
проаналізувати науково-педагогічні джерела і з’ясувати роль та технології
організації екологічних проєктів для дітей старшого дошкільного віку;
2)
уточнити сутність і завдання екологічної освіти дітей старшого дошкільного віку;
3)
визначити критерії, показники та рівні ставлення до природи дітей старшого
дошкільного віку;
4) розробити екологічні проєкти та перевірити їх ефективність у формуванні ставлення
до природи дітей старшого дошкільного віку.
Об’єкт дослідження – проєктна діяльність дітей старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження – екологічні проєкти для дітей старшого дошкільного віку.

5. Завдання 1 Проаналізовано науково-педагогічні джерела і з’ясована роль та технології організації екологічних проєктів для дітей

старшого дошкільного віку.
Вважають метод проєктів одним із найефективніших засобів екологічної освіти дітей
дошкільного віку: Г. Бєлєнька, М. Веракса, А. Богуш, О. Білан, Н. Гавриш, М. Острощенко,
Т. Піроженко та інші.
С. Сисоєва розробила структуру проєктів як технології, що враховує пізнавальні потреби
особистості.
Види навчальних проєктів виділяли: В. Маршицька, Н. Токаренко, А. Цимбалару та ін.

6.

Проєктування – це особливий вид інтелектуальної діяльності, характерною рисою якої є
орієнтація на перспективне та практично спрямоване дослідження. Науковці трактують
проєктування як самостійний вид діяльності, що включає чітко визначені етапи.
Проєкт – це система запланованих і реалізованих дій, що передбачає створення
необхідних умов та засобів для досягнення визначеної мети й виконання поставлених завдань.
Проєктна діяльність – творча діяльність дитини, що здійснюється на основі особистого
вибору та власних інтересів.
Н. Горопаха визначає метод проєктів як комплексний, який поєднує різні види практичної
діяльності дітей – дослідницьку, трудову, ігрову – та передбачає самостійне здобуття нових
знань, закріплення наявного досвіду і формування екологічно доцільної поведінки.
Під проєктною технологією розуміють освітню технологію, спрямовану на здобуття
дітьми знань у тісному зв’язку з реальним життям, а також на формування практичних умінь і
навичок через системно організований проблемно-пошуковий процес навчання.

7.

Проєктування в усіх формах (як діяльність, метод, технологія або сам проєкт)
характеризується:
чіткою структурою,
різноманітністю форм реалізації,
послідовністю виконання визначених етапів,
спрямованістю на досягнення конкретного результату.

8. Завдання 2 Уточнено сутність і завдання екологічної освіти дітей старшого дошкільного віку.

Питання змісту, мети та завдань екологічної освіти висвітлено у працях Н.Гавриш,
Г. Пустовіта, Н. Пустовіт.
Екологічна культура дітей стала предметом досліджень Н. Горопахи, Н. Глухової,
Н. Кот, Н. Лисенко, З. Плохій, Н. Яришевої.
Формування екологічної свідомості розглядали Г. Бєлєнька, Н. Горопаха,
Л.Іващенко, Т. Науменко, З. Плохій та ін.

9.

Екологічна освіта є психолого-педагогічним процесом, спрямованим на
формування відповідального ставлення до навколишнього середовища, усвідомлення
єдності людини й природи та набуття екологічно доцільних моделей поведінки.
Основними завданнями екологічної освіти дітей є:
формування уявлень про єдність і цілісність природного світу через емоційнообразне його сприйняття;
ознайомлення з основними властивостями та закономірностями природи;
усвідомлення взаємозв’язків у системі «людина – природа» та ролі людини у
збереженні життя на Землі;
розвиток сенсорних еталонів і навичок правильної поведінки в природному
середовищі;
активізація пізнавальної діяльності дітей за допомогою різноманітних форм,
методів і засобів;
формування потреби в екологічно спрямованій діяльності.

10. Завдання 3 Визначено критерії, показники та рівні ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку.

Компонентами ставлення є: інтелектуальний, аксіологічний, правовий.
Критерієм інтелектуального компонента екологічної освіти визначено характер
екологічних знань про цілісність природного світу,
аксіологічного компонента – формування емоційно-ціннісного ставлення до природи,
правового
компонента
–
володіння
вміннями
й
навичками
раціонального
природокористування.
Рівні ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку: негативний,
нейтральний і позитивно-активний.

11. Завдання 4 Розроблено екологічні проєкти та перевірено їх ефективність у формуванні ставлення до природи дітей старшого

дошкільного віку.
Якісні показники ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку
на констатувальному етапі експерименту
Ставлення до природи
Поведінка й дії дітей
Природне оточення
У побуті
ходять по газонах на подвір’ї;
не всі засуджують порушників правил поведінки в природі (бігання по
клумбах, ламання гілок, рвання квітів);
викидають сміття на подвір’ї дитсадка, не збирають його в пакети;
руйнують мурашники; знищують комах.
не всі слідкують за чистотою у групі;
не поливають квіти;
не слідкують за чистотою свого робочого місця

12.

Рівні ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку
на констатувальному етапі експерименту
Рівні
Кількість дітей
%
Позитивно-активний
6
33,3
Нейтральний
9
50
Негативний
3
16,7
Загальна кількість
18
100
ставлення до природи

13.

Проєкт 1: Врятуємо разом річки й озера
Тип проєкту: дослідницько-практичний.
Тривалість: один місяць.
Учасники: вихованці старшої групи, педагоги закладу дошкільної освіти, батьки дітей.
Мета проєкту: формування у дітей старшого дошкільного віку основ екологічної грамотності, набуття досвіду
екологічно доцільної поведінки та створення передумов для відповідального ставлення до природного довкілля відповідно
до принципів сталого розвитку.
Хід виконання проєкту
І етап – організаційний. Мотивування учасників до втілення проєкту. Пошук джерел інформації про водойми міста
Суми. Збір легенд, фольклору. Підготовка до екскурсії до озера в екопарку Верижиця та до збору фотоматеріалів.
Залучення батьків вихованців до заходів проєкту.
ІІ етап – дослідницький. Проведення екскурсії до озера в екопарку Верижиця. Взяття проб води. Розгляд її під
мікроскопом. Проведення експериментів з очищення води. Образотворча діяльність дітей та організація виставки дитячих
малюнків. Залучення дітей до сюжетно-рольових і дидактичних ігор «Оживи казкового персонажа», «Інтелектуальний
фільтр».
ІІІ етап – практичний. Прибирання сміття на берегах озера урочища Верижиця з подальшим сортуванням і
викиданням у відповідні контейнери. Залучення до прибирання дорослих, жителів сусідніх вулиць.
ІV етап – підсумковий. Проведення виставки дитячих малюнків і фотовиставки для усіх відвідувачів закладу
дошкільної освіти. Нагородження учасників проєкту.

14.

Проєкт 2: Ялинку в лісі залишай, живій природі помагай!
Тип проєкту: пізнавально-дослідницький.
Тривалість: один місяць.
Учасники: вихованці старшої групи, їхні батьки та вихователі.
Мета проєкту – сформувати у дітей старшого дошкільного віку основ екологічної свідомості та вироблення
моделей поведінки, спрямованих на збереження природного довкілля.
Хід реалізації проєкту
І етап – мотиваційно-ігровий. Сюрпризний момент «Відвідування ялинки». Читання і обговорення казки
В.Васильчука «Як їжачок врятував ялинку», вивчення вірша О. Олеся «Ялинка».
ІІ етап – пізнавальний. Бесіди про роль лісу й дерев. Пошуки інформації про значення хвойних в природі й житті
людини. Розглядання та бесіди по картині «Зимовий ліс». Моделювання: вибір іграшок для прикрашання ялинки.
Загадки про дерева і Новий рік. Ігри: «Обійми дерево», «З якого дерева листочок», дидактична гра «Моє улюблене
дерево». Дегустація варення з шишок і фіточаю з соснових бруньок.
ІІІ етап – творчий. Виготовлення малюнків, аплікацій, віршування, моделювання штучних ялинок. Виставка
дитячих робіт в груповому приміщенні.

15.

16.

17.

18.

Порівняння рівнів ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку на
констатувальному й контрольному етапах дослідження.

19. Якісні показники ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку після формувального експерименту

Ставлення до природи
Природне оточення
Поведінка й дії дітей
менше ходять по газонах на подвір’ї;
не рвуть квіти на газонах, дбають про їх своєчасний полив;
засуджують
порушників
правил
поведінки
в
природі
(не
дозволяють бігати по клумбах, ламати гілки, рвати квіти);
не викидають сміття на подвір’ї дитсадка, збирають його в пакети;
не руйнують мурашники, оберігають кожну комаху.
У побуті
стежать за чистотою в групі;
поливають квіти;
стежать за чистотою свого робочого місця

20.

Дякую за увагу!
English     Русский Правила