Ехінококоз тварин та поширення його на території України

1. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ ЛИПКОВАТІВСЬКИЙ АГРАРНИЙ КРОЛЕДЖ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ДО ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ тема: “ЕХІНОКОКОЗ ТВАР

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ
ЛИПКОВАТІВСЬКИЙ АГРАРНИЙ КРОЛЕДЖ
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
ДО ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ
тема: “ЕХІНОКОКОЗ ТВАРИН ТА ПОШИРЕННЯ
ЙОГО НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ”
виконали: студенти групи ВМ –42
Бондаренко Дарія
Ільїна Олена
Дюкарев Олександр
керівник: Танчак В.С.
2017

2. Визначення хвороби

Ехінококоз
– хвороба диких і свійських жуйних, свиней, коней і
людини,
спричинювана
личинкової
стадією
Echinococcus
granulosus, яка паразитує в печінці, легенях, селезінці, нирка, рідко в інших органах.
Echinococcus granulosus – міхур від горошини до голови ново родженої
дитини заповнений світло-жовтою рідиною в якій вільно плавають
дочірні, а в них внучаті міхури зі сколексами.

3.

Статевозріла стадія E. granulosus – дрібна цестода завдовжки до 2-6 мм,
має озброєний двома рядами гачків сколекс (36-40), 3 - 4 членики. В
останньому зрілому членику матка мішкоподібної форми, містить
близько 800 яєць.
Яйця округлі, жовто-сірого кольору дрібні, зрілі (з онкосферою
всередині )

4. Біологія збудника

Біогельмінт.
Дефінітивні
живителі
–
мясоїдні тварини
Проміжні живителі
– с/г тварини і
людина

5. Епізоотологічні дані

Джерело інвазії - приотарні й безпритульні собаки.
Фактори передавання інвазії є трава, сіно, солома. Для людини –
шерсть собак забруднена яйцями чи члениками ехінокока
Молодняк заражується частіше й інтенсивніше, ніж дорослі. В
трупах ехінококи зберігають інвазійність 3-4 тижні.
Клінічні ознаки:
• Хворі тварини худнуть, виснажуються.
• При локалізації ехінококів в печінці – жовтяниця, розлад травлення.
• При уражені легень – задишка, хрипи, кашель, виділення з носу.

6. Патолого-анатомічні зміни

• Збільшується розміри і маса органів ,їх тканина атрофується.
Знаходять міхури різної величини.

7. Діагностика

Прижиттєвий діагноз – імунобіологічні методи: РНГА, РІФ,
проба Казоні.
Посмертна діагностика – на підставі виявлення ехінококових
міхурів у внутрішніх органах.

8. Лікування

У жуйних тварин не розроблено.
В західноєвропейських країнах свиням дають фенбендазол.

9. Лікування м’ясоїдних

1)
2)
3)
4)
5)
Ареколін бромистоводневий;
Фенасал;
Камала;
Сульфен;
Празіквантел

10. Профілактика

1. Знищення бродячих собак, зменшення
популяції;
2. Заборона утримання собак в місцях
збереження кормів
3. Планові дегельмінтизації приотарних
собак;
4. Забій худоби на забійних пунктах,
м᾽ясокомбінатах
5. Знищення уражених органів і трупів с/г
тварин
6. Додержання правил особистої гігієни після
контакту з собакою
7. Проведення ветеринарно-санитарної
пропаганди серед населення.