Культурне і духовне життя в Україні (1917 – 1921 рр.)
Часи П.Скоропадського
Центром наукового життя стала Українська академія наук
Володимир Вернадський (1863 – 1945)
У складі УАН було три відділи:
Метою УАН визначалося
Гетьманський уряд виділив кошти для організації перших науково-дослідних кафедр, інститутів та інших установ академії
В цей час активно працювала ціла плеяда видатних вчених серед них:
філолог Кримський Агатангел Юхимович (1871-1942)
біохімік Палладін Олександр Володимирович (1885-1972)
хімік Л.Писаржевський (1874-1938)
Одним з провідних діячів Української академії наук був Сергій Єфремов (1876-1939)
Основні етапи наукової діяльності великого вченого
Розвиток науки в період УЦР
Приділялася увага фундаментальним дослідженням у галузі промисловості, нових технологій, культури і мистецтва
Період правління більшовиків
Директорії УНР
Валерій Солдатенко
Список літератури
1.52M
Категория: ИсторияИстория

Культурне і духовне життя в Україні (1917 – 1921 рр.)

1. Культурне і духовне життя в Україні (1917 – 1921 рр.)

Наука
Роботу виконала:
учениця 10-А класу
СЗШ №281 м. Києва
Демченко Яна

2. Часи П.Скоропадського

3. Центром наукового життя стала Українська академія наук

Улітку 1918 р., за гетьманату, з числа
видатних учених була організована
Комісія зі створення Української
академії наук (УАН)
Українську академію наук засновано
за указом гетьмана Павла
Скоропадського і урочисто відкрито
24 листопада 1918 року

4. Володимир Вернадський (1863 – 1945)

• Перший президент УАН;
• український філософ,
засновник геохімії,
біогеохімії та
радіогеології, космізму;
• Дійсний член НТШ та
ряду академій
НТШ - Наукове товариство
імені Шевченка

5.

6. У складі УАН було три відділи:

Історикофілологічний
відділ
Фізикоматематичний
відділ
Соціальноекономічний
відділ

7. Метою УАН визначалося


Метою УАН визначалося
національне відродження
України, піднесення її
науки й культури;
розвиток економіки та
продуктивних сил;
забезпечення
українському народові
гідного місця в
культурному та
науковому житті всього
людства;
інтенсивний обмін
науковими досягненнями
між Російською й
Українською Академіями
наук, піднесення
культурної єдності
українського й
російського народів,
зміцнення союзу України
й Росії в межах єдиної
держави

8. Гетьманський уряд виділив кошти для організації перших науково-дослідних кафедр, інститутів та інших установ академії

9.

Незважаючи на негаразди революційного
часу, українські науковці докладали значних
зусиль, аби продовжувати дослідницьку
роботу в різних галузях знання

10. В цей час активно працювала ціла плеяда видатних вчених серед них:

історик Багалій Дмитро Іванович (1857-1932)

11. філолог Кримський Агатангел Юхимович (1871-1942)

12. біохімік Палладін Олександр Володимирович (1885-1972)

13. хімік Л.Писаржевський (1874-1938)

та інші

14. Одним з провідних діячів Української академії наук був Сергій Єфремов (1876-1939)

15. Основні етапи наукової діяльності великого вченого

Вернадський розглянув
історію виникнення в земній
корі важливих мінералів,
визначив хімічний склад і
фізико-хімічні умови
утворення багатьох
мінеральних видів. Все життя
працював над проблемами
радіогеології. Вернадський творець нового наукового
напрямку, який пізніше
переріс у самостійну науку біохімію

16.

Наступним
значним
досягненням
вченого було
відкриття теорії
ізоморфізму, що
дозволило йому
вияснити
картину життя
земної кори —
утворення
мінералів

17.

18. Розвиток науки в період УЦР

18 березня 1917 р. була
відкрита українська гімназія
в Києві. Першим
директором навчального
закладу став педагог Петро
Холодний
Невдовзі – університет в
Катеринославі, консерваторія
в Харкові,
сільськогосподарський
інститут в Одесі

19. Приділялася увага фундаментальним дослідженням у галузі промисловості, нових технологій, культури і мистецтва

20. Період правління більшовиків

Величезне значення більшовики надавали
здійсненню культурної революції, яка
передбачала «комуністичне виховання
широких трудящих мас». Побудова соціалізму
вимагала також ліквідації неграмотності і
малограмотності, загального обов’язкового
навчання, формування трудової інтелігенції,
підготовки фахівців для народного
господарства й управлінського апарата,
розвитку науки

21.

Більшовицький уряд УРСР підтвердив
заснування УАН, визначивши її структуру і
фінанси

22.

Більшовики
сприяли розвитку
науки. У 1919 р.
вони не тільки
кооптували
створену в Києві
урядом
Скоропадського
Академію наук, а й
навіть оголосили її
своїм дітищем
УАН

23. Директорії УНР

• зумовила значний інтерес до вивчення
різноманітних аспектів як зарубіжних, так і
вітчизняних істориків;
• створено багато узагальнюючих і
монографічних праць, статей;
• захищено низку кандидатських і
докторських дисертацій

24. Валерій Солдатенко

Найбільш глибокими працями з проблеми
історіографії доби Директорії УНР є дві
його монографії: “Українська революція:
концепція та історіографія (1918–1920
рр.)” та “Українська революція:
історичний нарис”

25. Список літератури

• http://izan.nas.gov.ua/vit/PDF/Tom_4_book_1_V
ernadsky.pdf
• http://moyaosvita.com.ua/istoriya/volodimirvernadskij-rozrobiv-vchennya-pro-biosferu/
• http://kult1917-1921.blogspot.com/2012/01/vbehaviorurldefaultvml-o_16.html
• https://www.google.com.ua/imghp?hl=ru&tab=w
i&ei=zZ7pVsaOJ8eysQGSw7L4Ag&ved=0EKouCBI
oAQ

26.

Дякую за увагу!
English     Русский Правила