Гемобартонельоз (інфекційна анемія кішок)

1. План:

1). Вступ;
2). Збудник;
3). Епізоотологічні дані;
4). Патогенез;
5). Клінічні ознаки;

2.

Вступ
Гемобартонельоз (інфекційна анемія кішок) - це заразна
хвороба, при якій характерним симптомом є анемія.
Основним видом гемобартонел, що викликають
гемобартонельоз у котів, є Haemobartonella felis. Коти
найбільш сприйнятливий вид тварин до гемобартонельозу
. Собаки теж можуть заразитися Haemobartonella felis, але
хвороба рідко проявляється клінічним захворюванням .
Забарвлення мазка крові по
Райту-Гімза (збільшення ×
1000). 1 - Коковидні і круглі
мікроорганізми H. felis на
поверхні майже 50%
еритроцитів.

3.

Збудник
Haemobartonella felis (еперітрозооноз) з сімейства
Anaplasmataceae. Займає проміжне положення між
бактеріями і рикетсіями. локалізується на поверхні або
всередині еритроцитів господаря. Добре забарвлюється
за Романовським і подібними методами, погано іншими аніліновими барвниками. Чутливий до з'єднань
миш'яку і тетрацикліну, але не до пеніциліну або
стрептоміцину.

4.

Епізоотологічні дані
• Cприйнятливі кішки;
• Паразитоносії - клінічно здорові коти;
• Шляхи передачі;
►при покусах;
►подряпинах;
►трансмісивним шляхом (через бліх і кліщів);
►парентеральний шлях;

5. Хвороба виникає в наслідок зниження резистентності організму:

•Вірусними хворобами;
• Бактеріальними хворобами;
•Паразитарними;
•Онкологічними;
•Вагітністю;
•Несприятливих умов утримання.

6. Патогенез.

Гемобартенели прикріплюються до поверхні
еритроцитів. Після цього еритроцити
фагоцитуються макрофагами селезінки і
кісткового мозку. Антитіла, що
виробляються проти антигенів
гемобартонелл, вступають в перехресну
реакцію з антигенами нормальних
еритроцитів. В результаті такої реакції
багато еритроцити, піддаючись
фагоцитозу, йдуть з кров'яного русла. В
результаті виникає і розвивається анемія.

7.

Клінічні ознаки
Інкубаційний від 8 до 15 днів.
Гемобартонели з'являються в крові і
розмножуються як всередині, так і на
поверхні еритроцитів.

8.

• Температура тіла в межах норми;
• Кількость еритроцитів і вміст
гемоглобіну в крові знижується;
• Поява анемії;
• Іктеричність;
• Гемоглобінурія;

9.

•Тахікардія;
• Прискорене дихання;
•Кішки мляві;
•Швидко втомлюються;
•Худнуть;
•Апетит знижується або повністю
зникає;
• Іноді збільшується селезінка.

10.

Діагноз ставлять на підставі:
•Епізоотологічних даних;
•Клінічних ознак;
• Результатів гематологічного
дослідження на наявність
гемобартонельоз. (При світловій
мікроскопії забарвлених мазків
крові);
•Полімеразно ланцюгова реакція.

11.

Лікування
1. Хворих кішок ізолюють в теплих і світлих приміщеннях.
2. Дієтотерапія, що містить підвищену кількість вітамінів і
мікроелементів, які впливають на кровотворення і
формування еритроцитів.
3. Симптоматична терапія:
-антибіотики тетрациклінового ряду;
- левоміцетину;
- Антигістамінні препарати (димедрол,
фенкарол, супрастин, тавегіл і ін.);
- ВітамінB12, полівітаміни з мікроелементами
(юнікап, комплевіт, натрісан і ін.);
4. Для стимуляції гемопоезу призначають сироп йодистого
заліза,, гематоген, сироп алое з залізом, феррум лек,
ферроплекс, і ін.

12. Профілактика:

• Недопущення контакту домашніх і бродячих
котів;
• Суворе дотримання зоогігієнічних правил
утримання тварин і повноцінне годування;
• Хворих тварин своєчасно ізолюють і лікують.