Імовірнісні умовиводи

1. Імовірнісні умовиводи

2. Мета лекції – розглянути індукцію як особливий вид умовиводу.

•1
•2
•3
•4
Індукція та ії види.
Методи наукової індукції.
Антологія як форма імовірнісного умовиводу.
Аналогія у правовому процесі.

3. Причинний зв'язок є об'єктивним і універсальним: не існує явищ, які б не мали своїх причин.

1. Загальність
(універсальність)
• 2. Послідовність у
часі
• 3. Причинний
зв'язок
відзначається
необхідністю
• 4. Однозначний
характер

4. S1 притаманне Р S2 притаманне Р S3 притаманне Р ………………………….. Sn притаманне Р S1, S2, S3,… Sn належать К Імовірно, К притаманне

Р
S1, S2, S3,… Sn — предмети що попали в коло дослідження,
Р — повторювальна ознака,
К — клас предметів, до якого належать досліджувані предмети.

5. Схему можна записати і в символах математичної логіки:

P(x1)
P(x2)
P(x3)
………………………
P(xn)
x1, x2, x3, … xn € K
A x (( x € K)—> P(x)
Де Р — досліджувані
предмети,
К — клас предметів
А — квантор загальності,
€ — знак приналежності
елемента множині (класу).

6. Наукова індукція (методи встановлення причинно – наслідкових зв'язків)

• Науковою індукцією називається умовивід, у якому
узагальнюючий висновок про усі предмети класу
робиться на піставі знання необхідних ознак або
причинних зв'язків частини предметів даного класу.

7. Метод єдиної схожості

Випадки
1
2
3
Досліджувані
обставини
ABC
ADE
AFG
Спричинене явище
(дія, наслідок)
d
d
d
Висновок: обставина А спричинює явище (дію) d

8. Метод єдиної відмінності.

Випадки
Досліджувані
обставини
Спричинене явище
(дію, наслідок)
1. Попередній випадок
ABCD
d
2. Наступний віпадок
BCD
d
Висновок: обставина А спричинює явище (дію) d

9. Аналогія як форма умовиводу

Аналогія – це умовивід, при якому на підставі схожості двох або кількох
предметів в одних ознаках робиться висновок щодо їх схожості в інших
ознаках.
Схема умовиводу за аналогією має такий вигляд:
А притаманні ознаки abcd
B притаманні ознаки abc
Імовірно, В притаманна ознака d.

10. Функціонально-структурна і структурно-функціональна аналогія

Функціонально-структурна і структурнофункціональна аналогія
F [(a1 … an), a] = F[(b1 … bn)]
‫–׀‬
S (a1 … an)
S (b1 … bn)
де (a1 … an) – система, співвідносна з середовищем а; (b1 … bn) – прототип, співвідносний з
середовищем b; F – відношення систем до їхніх середовищ; S – структурні відношення в системах.

11.

Схема
структурно
аналогії:
функціональної
S (a1 … an) = S (b1 … bn)
‫–׀‬
F [(a1 … an), a]
F [(b1 … bn)]

12. Аналогія в сучасному пізнанні

13.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!