Захворювання вуха. Хронічний отит. Внутрішньочерепні отогенні ускладнення. Отосклероз. Сенсоневральна приглухуватість

1. Захворювання вуха

2. План лекції

Хронічний
гнійний середній отит
Внутрішньочерепні отогенні
ускладнення
Отосклероз
Сенсоневральна приглухуватість
Пухлини вуха

3. Хронічний гнійний середній отит

ХГСО – тривале інфекційне запалення
середнього вуха, що характеризується
рецидивуючим перебігом, викликає
приглухуватість та може призводити до
лабіринтиту, парезу лицевого нерва та
внутрішньочерепних ускладнень
В залежності від ураження поверхів
барабанної порожнини виділяють
епітимпаніт, мезотимпаніт та
епімезотимпаніт

4. Мезотимпаніт

Ураження слизової
оболонки середнього та
нижнього поверхів
барабанної порожнини
Скарги: на періодичну
гноєтечу з вуха, болі у
вусі та зниження слуху
Об'єктивно: в
зовнішньому слуховому
ході гнійні виділення без
запаху, барабанна
перетинка перфорована
(перфорація центральна
в натягнутій частині)

5. Лікування мезотимпаніту

Туалет вуха – видалення гною за допомогою
зонда з ватою або промиванням
дезинфікуючими розчинами
Введення в барабанну порожнину лікарських
засобів (антисептики, антибіотики)
Використання фізіотерапевтичних методів
лікування – ендауральний фонофорез
медичних препаратів, опромінення гелійнеоновим лазером, УВЧ
При відсутності гноєтечі більше шести місяців –
оперативне лікування: тимпанопластика

6. Епітимпаніт

Ураження слизової оболонки
та кісткової тканини
верхнього поверху
барабанної порожнини
Скарги: на періодичну
гноєтечу з вуха, болі у вусі та
зниження слуху
Об'єктивно: в зовнішньому
слуховому ході гнійні
виділення з неприємним
запахом, барабанна
перетинка перфорована в
ненатягнутій частині або
спостерігається крайова
перфорація

7. Лікування епітимпаніту

Основний метод лікування оперативний
При розповсюдженому гнійно-некротичному
ураженні проводять операцію санування
середнього вуха
При частковому збереженні структур
середнього вуха виконують слухополіпшуючі
операції - тимпанопластику
Консервативне лікування (туалет вуха,
введення в барабанну порожнину лікарських
засобів, фізіотерапевтичні процедури)
використовують лише для підготовки до
оперативного лікування

8. Лабіринтит

Це запальне захворювання внутрішнього
вуха яке призводить до порушення
слуху та вестибулярної функції
Виділяють гострі та хронічні форми
захворювання
По розповсюдженості виділяють дифузні
та обмежені форми лабіринтитів
По патологоанатомічним ознакам
розрізняють серозний, гнійний,
некротичний лабіринтити

9. Обмежений лабіринтит

Це хронічний процес. Виникає як ускладнення
ХГСО
Скарги на періодичні напади запаморочення,
порушення рівноваги, які можуть
супроводжуватися нудотою та блювотою
Об'єктивно: на фоні ХГСО з'являється
пресорний ністагм (при натисненні на козелок
хворого вуха), дослідження вестибулярного
аналізатора підтверджують діагноз
Лікування: під час загострення призначаються
антибіотики, дегідратаційна терапія, операція
санування середнього вуха

10. Серозний дифузний лабіринтит

Скарги: зниження слуху,
головокружіння, нудота
Об'єктивно: спостерігається ністагм,
нудота, блювання, порушення
рівноваги. Вестибулярні симптоми
виражені різко.
Лікування: спокій, призначення
антибіотиків, дегідратаційної терапії.
Якщо лабіринтит виник на фоні гострого
отиту- тактика очікувальна, якщо на
фоні мастоїдиту чи ХГСО – виконується
операція санування середнього вуха

11. Гнійний дифузний лабіринтит

Захворювання важке, призводить до
повної втрати слуху, часто
супроводжується внутрішньочерепними
ускладненнями
Початок та перебіг захворювання бурхливі
Скарги: різке зниження слуху, сильне
запаморочення, нудота, блювання
Об'єктивно: виражене запаморочення,
порушення рівноваги, спонтанний ністагм
Лікування: проведення операції санування
середнього вуха, призначення
антибіотиків

12. Отогенні внутрішньочерепні ускладнення

Гнійний
менінгіт
Абсцес півкуль мозку
Абсцес мозочка
Синус-тромбоз
Отогенний сепсис

13. Отогенний гнійний менінгіт

Менінгіт – гнійне
запалення оболонок
мозку
Об'єктивно: Тяжкий
загальний стан.
Вимушене положення
(голова закинута, ноги
підтягнуті до живота).
Нудота, блювота, сильний
головний біль. Хворий
збуджений чи
загальмований. Ригідність
потиличних м'язів.
Підвищення температури
тіла.

14. Отогенний абсцес півкуль мозку

Скарги на головний
біль, нудоту,
блювоту, яка не
пов'язана з прийомом
їжі. Можливе
підвищення
температури тіла.
Може відмічатися
брадикардія, парези
та паралічі кінцівок,
судоми, галюцинації.
Виникає порушення
мови

15. Отогенний абсцес мозочка

На боці ураження
знижується тонус
м'язів. У позі
Ромберга хворий
падає в бік
ураження.
Неможливість
флангової ходи у
хворий бік. При
виконанні
пальценосової
проби рука на боці
ураження
відхиляється у
хворий бік.
Спонтанний ністагм
у хворий бік

16. Синус-тромбоз

Тромбоз сигмоподібного
синуса
Об'єктивно: тяжкий
загальний стан, гектична
температура.
Спостерігається набряк і
болючість м'яких тканин
по задньому краю
соскоподібного виростка,
болючість при пальпації
шиї з хворого боку.
Голова хворого може бути
нахилена в бік ураження

17. Отогенний сепсис

Загальне інфекційне захворювання, що
викликається проникненням в кровоносне
русло різноманітних мікроорганізмів та їх
токсинів в умовах неадекватної реактивності
організму
Виникає на фоні гострого, хронічного отиту,
найчастіше як ускладнення синус-тромбозу
Клініка: загальний стан дуже важкий,
тахікардія, різко підвищена температура,
постійна або гектична, спостерігаються ознаки
тонзиліту або гнійно-некротичного ураження
глотки

18. Лікування отогенних внутрішньочерепних ускладнень

Санація гнійного осередку в середньому
вусі – розширена антромастоїдектомія
при гострому гнійному середньому отиті
та розширена загальнопорожнинна
радикальна операція при ХГСО
Розтин гнійного осередку в порожнині
черепа
Масивна антибактеріальна терапія
Детоксикаційна та дегідратаційна
терапія
Симптоматична терапія
Призначення антикоагулянтів при
синус-тромбозі

19. Отосклероз

Ураження кісткової
капсули лабіринту,
що призводить до
фіксації стремінця
Скарги на зниження
слуху, шум, іноді
можливі головні болі,
вестибулярна
дисфункція
Лікування: хірургічне
(поршнева
стапедопластика)

20. Сенсоневральна приглухуватість

Захворювання викликане ураженням
звукосприймального апарату на ділянці
від органу Корті до підкоркових структур
Етіологія: інфекційні захворювання,
токсичні ураження, травма, судинні
розлади, вроджені вади розвитку,
внутрішньочерепні пухлини
Скарги: зниження слуху та шум у вухах.
Іноді можливі вестибулярні розлади
Об'єктивно: відсутність змін при
отоскопії. Діагноз встановлюється на
підставі акуметрії, аудіометрії, СВП.

21. Сенсоневральна приглухуватість Лікування

Усунення етіологічного чинника
Препарати, що покращують обмінні
процеси та регенерацію нервової
тканини
Препарати, що розширюють судини
Препарати, що покращують
мікроциркуляцію
Кортикостероїди
Гіпербарична оксигенація
Слухопротезування

22. Втрата слуху

Приглухуватість
– неповна втрата
слуху, при якій можливе
сприйняття мови хоча б частково
Глухота – повна втрата слуху, при
якій сприйняття мови неможливе
Глухонімота – стан, при якому за
наявності глухоти у дитини не
розвивається мова, хоча мовний
апарат цілком функціональний

23. Слухопротезування

24. Кохлеарна імплантація

25. Пухлини вуха

Пухлиноподібні
утворення:
атерома, дермоїда киста,
холестеатома
Доброякісні пухлини: папілома,
фіброма, ангіома, хондрома,
остеома, невринома
Злоякісні пухлини:
плоскоклітинний рак, саркома,
меланома

26. Атерома вушної раковини

27. Остеома зовнішнього слухового ходу

28. Невринома слухового нерву

29. Меланома вушної раковини

30. Рак вуха

31. Завдання додому

Ю.В.
Мітін “Основи хвороб вуха,
горла, носа” ст. 42 – 56; 59 – 62;
64 -66; 200 – 201.