Міжнародний кодекс рекламної практики

1.

2. Характеристика:

• був прийнятий ще в 1937 році, а потім перероблявся в 1949,
1955, 1966, 1973, 1986 роках з метою «забезпечення
справедливого балансу між інтересами бізнесу та покупця».
• регламентує етичні стандарти, що ними повинні керуватися
всі, хто має відношення до реклами: рекламодавці, виробники реклами, рекламні агенції та засоби масової
інформації.
• використовується і в судовій практиці, а також при розробці
національних стандартів реклами з метою забезпечення
уніфікації вимог до торгівлі «на благо покупців та всього
людства» (Міжнародний кодекс рекламної практики, с. 3).

3. Характеристика:

• Згідно з Кодексом до норм рекламної діяльності належать
благопристойність, чесність, правдивість, захист прав
особистості, посилання на докази та свідчення
незаінтересованих осіб, можливість чіткої ідентифікації
рекламного послання, гарантування безпеки користування
товаром, заборона підриву або незаконного використання
доброго імені (репутації) конкуруючої фірми чи особи, а
також використання порівнянь з метою введення в оману та
інших методів недобросовісної конкуренції. Крім того,
рекламне звернення не може імітувати рекламні послання
інших фірм.

4. Порівняння МКРП та ЗУ «Про рекламу»

Міжнародний кодекс
рекламної практики
Благопристойність
Стаття 1.
Рекламне послання не
повинно містити тверджень
або зображень, що йдуть
вразріз із прийнятими в
суспільстві правилами
благопристойності.
ЗУ «Про рекламу»
Стаття 7. Принципи реклами
3. Реклама не повинна містити
інформації або зображень,
які порушують етичні,
гуманістичні, моральні норми,
нехтують правилами
пристойності.

5. Порівняння МКРП та ЗУ «Про рекламу»

Міжнародний кодекс
рекламної практики
Чесність
Стаття 2.
Рекламне послання повинно
бути таким, щоб не
зловживати довірою покупця і
не використовувати його
недосвідченість або хибу його
знань.
ЗУ «Про рекламу»
Стаття 7. Принципи реклами
1. Основними принципами
реклами є: законність,
точність,
достовірність, використання
форм та засобів, які не
завдають
споживачеві реклами шкоди.

6. Порівняння МКРП та ЗУ «Про рекламу»

Міжнародний кодекс
рекламної практики
Чесність
Стаття 3.
1) Рекламне послання не повинно
без вагомих основ грати на почутті
страху.
2) Рекламне послання не повинно
грати на марновірствах.
3) Рекламне послання не повинно
містити нічого, що могло б
викликати насильство або
підтримати його.
4) Рекламне послання не повинно
підтримувати дискримінацію по
ознаці раси, релігії або статі.
ЗУ «Про рекламу»
Стаття 7. Принципи реклами
1. Основними принципами реклами є: законність, точність,
достовірність, використання форм та засобів, які не завдають
споживачеві реклами шкоди.
3. Реклама не повинна містити інформації або зображень, які
порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують
правилами пристойності.
Стаття 8. Загальні вимоги до реклами
1. У рекламі забороняється:
Абзац 1 Пункт 1. - вміщувати твердження, які є дискримінаційними
за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану,
расової та
національної належності, статі, освіти, політичних поглядів,
ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером
занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари
інших осіб;
Абзац 5 Пункт 1. - наводити твердження, дискримінаційні щодо
осіб, які не користуються рекламованим товаром;
Абзац 1 Пункт 1. - розповсюджувати рекламу (включаючи анонси
кіно- і телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства,
порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності.

7. Порівняння МКРП та ЗУ «Про рекламу»

Міжнародний кодекс рекламної практики
Правдивість
Стаття 4. Рекламне послання не повинно містити яких тверджень або
зображень, що прямо або побічно, шляхом недомовки або двозначності, а
також перебільшення могли б увести покупця в помилку, особливо у
відношенні:
а) природи, складу, методу виробництва і дати випуску відповідності
призначенню й області застосування, кількості, місця виробництва і країни
походження товару, а також інших його характеристик;
б) споживчих властивостей товару і чинних цін;
в) інших умов платежу, у тому числі розстрочки, лізингу, кредиту, і ін.(див.
Спеціальна Постанова «Б»);
г) доставки, обміну повернення, ремонту й обслуговування;
д) умов гарантії (див. Спеціальна Постанова «А»);
е) авторських прав і прав на промислову власність, таких як патенти, товарні
знаки, дизайн, промислові зразки і торгові найменування;
ж) офіційного визнання або схвалення, нагородження медалями, преміями і
дипломами;
з) розміру прибутку, який призначається на добродійні цілі.
ЗУ «Про рекламу»
Стаття 10. Недобросовісна
реклама
1. Недобросовісна
реклама забороняється.

8. Порівняння МКРП та ЗУ «Про рекламу»

Міжнародний кодекс рекламної
практики
ЗУ «Про захист від
недобросовісної
конкуренції»
Правдивість
Стаття 15-1. Поширення інформації, що
вводить в оману
Поширенням інформації, що вводить в оману,
є повідомлення суб'єктом господарювання,
безпосередньо або через іншу особу,одній,
кільком особам або невизначеному колу осіб,
у тому числі в рекламі, неповних, неточних,
неправдивих відомостей, зокрема внаслідок
обраного способу їх викладення, замовчування
окремих фактів чи нечіткості формулювань, що
вплинули або можуть вплинути на наміри цих
осіб щодо придбання (замовлення) чи
реалізації (продажу, поставки, виконання,
надання) товарів, робіт, послуг
цього суб'єкта господарювання.
Стаття 4. Рекламне послання не повинно містити яких
тверджень або зображень, що прямо або побічно, шляхом
недомовки або двозначності, а також перебільшення могли
б увести покупця в помилку, особливо у відношенні:
а) природи, складу, методу виробництва і дати випуску
відповідності призначенню й області застосування,
кількості, місця виробництва і країни походження товару, а
також інших його характеристик;
б) споживчих властивостей товару і чинних цін;
в) інших умов платежу, у тому числі розстрочки, лізингу,
кредиту, і ін.(див. Спеціальна Постанова «Б»);
г) доставки, обміну повернення, ремонту й обслуговування;
д) умов гарантії (див. Спеціальна Постанова «А»);
е) авторських прав і прав на промислову власність, таких як
патенти, товарні знаки, дизайн, промислові зразки і торгові
найменування;
ж) офіційного визнання або схвалення, нагородження
медалями, преміями і дипломами;
з) розміру прибутку, який призначається на добродійні цілі.

9. Порівняння МКРП та ЗУ «Про рекламу»

Міжнародний кодекс
рекламної практики
Порівняння
Стаття 5. Рекламне послання повинно
бути таким, щоб порівняння не вводили
в помилку. Воно повинно відповідати
принципам чесної конкуренції.
Порівняння гідностей товарів повинно
бути чесним і заснованим на доказових
фактах.
ЗУ «Про рекламу»
Стаття 11. Порівняльна реклама
1. Відносини, які виникають у зв'язку з порівняльною
рекламою, регулюються законодавством України про
захист від недобросовісної конкуренції.
ЗУ Про захист від недобросовісної куонкуренції
Стаття 7. Порівняльна реклама
Порівняльною є реклама, що містить порівняння з
товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого
суб'єкта господарювання. Не визнається
неправомірним порівняння в рекламі, якщо
наведені відомості про товари, роботи, послуги
підтверджені фактичними даними, є достовірними,
об'єктивними, корисними для інформування
споживачів.

10. Порівняння МКРП та ЗУ «Про рекламу»

Міжнародний кодекс
рекламної практики
Докази і свідчення
Стаття 6. Рекламне послання не
повинно містити докази або
свідчення, що є сумнівними або
не пов'язаними з кваліфікацією і
досвідом тієї особи, що дає
також свідчення, а також не
повинно містити посилань на
такі докази і свідчення. Постарілі
докази і свідчення
використовуватися не повинні.
ЗУ «Про рекламу»
Стаття 7. Принципи реклами
1. Основними принципами реклами є: законність,
точність, достовірність, використання форм та
засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
ЗУ Про захист від недобросовісної конкуренції
Стаття 15-1. Поширення інформації, що вводить в
оману
Поширенням інформації, що вводить в оману, є
повідомлення
суб'єктом господарювання, безпосередньо або через
іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному
колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних,
неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного
способу їх викладення, замовчування окремих фактів
чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть
вплинути на наміри цих осіб щодо придбання
(замовлення) чи реалізації (продажу, поставки,

11. Порівняння МКРП та ЗУ «Про рекламу»

Міжнародний кодекс
рекламної практики
Очерніння
Стаття 7. Рекламне послання не повинно
очорняти ніяке підприємство (фірму),
промислову або комерційну діяльність
або професію, а також ніякий товар,
висловлюючи прямо або побічно
презирство, глузування або що-небудь
подібне.
ЗУ «Про рекламу»
Стаття 8. Загальні вимоги до реклами
1. У рекламі забороняється:
Пункт 1 абзац 2 - вміщувати твердження, які є
дискримінаційними за ознаками походження
людини, її соціального і майнового стану, расової та
національної належності, статі, освіти, політичних
поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками,
родом і характером занять, місцем проживання, а
також такі, що дискредитують товари інших осіб;
ЗУ Про захист від недоброовісної конкуренції
Стаття 8. Дискредитація суб'єкта господарювання
Дискредитацією суб'єкта господарювання є
поширення у
будь-якій формі неправдивих, неточних або
неповних відомостей,
пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта
господарювання, у тому
числі щодо його товарів, які завдали або могли
завдати шкоди
діловій репутації суб'єкта господарювання.

12. Порівняння МКРП та ЗУ «Про рекламу»

Міжнародний кодекс
рекламної практики
Захист прав особистості
Стаття 8. Рекламне послання не повинно
зображувати або описувати яких-небудь
людей у їхньому приватному житті або
суспільній діяльності без їхнього
попереднього дозволу, а також
посилатися на такі зображення або
описи без дозволу; неприпустимо також
безпопереднього дозволу описувати
чий приватну власність таким засобом,
щоб це робило враження
підтвердження ким би те ні було чого б
те ні було.
ЗУ «Про рекламу»
Стаття 8. Загальні вимоги до реклами
1. У рекламі забороняється:
Пункт 1 Абзац 8 - вміщувати зображення
фізичної особи або використовувати її
ім'я без письмової згоди цієї особи;

13. Порівняння МКРП та ЗУ «Про рекламу»

Міжнародний кодекс рекламної
практики
Використання доброго імені
Стаття 9.
1) Рекламне послання не повинно містити
використовуваних незаконним засобом назв
або абревіатур фірм або заснувань.
2) У рекламному посланні неприпустимо
використовувати неналежною уявою імена і
прізвища людей, назви фірм, символи фірм і
товарів, що мають гарну репутацію взагалі
або заслуговують її завдяки рекламним
кампаніям.
ЗУ «Про рекламу»
Стаття 4. Неправомірне використання позначень
Неправомірним є використання імені,
комерційного (фірмового) найменування,
торговельної марки (знака для товарів і послуг),
рекламних матеріалів, оформлення упаковки
товарів і періодичних видань, інших позначень
без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання,
який раніше почав використовувати їх або схожі
на них позначення у господарській діяльності,
що призвело чи може призвести до
змішування з діяльністю цього суб'єкта
господарювання.
Використання у фірмовому найменуванні
власного імені фізичної особи не визнається
неправомірним, якщо до власного імені
додається який-небудь відмітний елемент, що
виключає змішування з діяльністю іншого суб'єкта

14. Порівняння МКРП та ЗУ «Про рекламу»

Міжнародний кодекс рекламної
практики
Імітація
Стаття 10.
1) Рекламне послання не повинно імітувати
загальну композицію, текст, слова,
зображення, музику, звукові ефекти і т.д.
інших рекламних послань таким засобом,
що це могло б ввести в помилку або
призвести до плутанини.
2) Коли рекламодавець проводить деяку
рекламну компанію в однієї або декількох
закордонних країнах, інші рекламодавці не
повинні протягом деякого часу (розумного
для відповідної країни) здійснювати подібну
кампанію в цих країнах, щоб не імітувати її і
тим самим не перешкоджати проведенню
ЗУ «Про рекламу»
Стаття 8. Загальні вимоги до
реклами
1. У рекламі забороняється:
Пункт 1 Абзац 9 - імітувати або
копіювати текст, зображення,
музичні чи звукові
ефекти, що застосовуються в
рекламі інших товарів, якщо інше
не передбачено законами України
у сфері інтелектуальної власності;

15. Порівняння МКРП та ЗУ «Про рекламу»

Міжнародний кодекс
рекламної практики
Ототожнення рекламного
послання
Стаття 11. Рекламне послання
повинно бути чітко виділено,
як таке, які б форми воно ні
мало і через який вид ЗМІ ні
поширювалося. Коли рекламні
послання проходять,
наприклад, під час передачі
новин по каналах ЗМІ або
поміщаються поруч із
редакційними матеріалами,
реклама повинна подаватися
так, щоб було зрозуміло, що це
- реклама.
ЗУ «Про рекламу»
Стаття 9. Ідентифікація реклами
1. Реклама має бути чітко відокремлена від іншої
інформації, незалежно від форм чи способів
розповсюдження, таким чином, щоб її
можна було ідентифікувати як рекламу.
2. Реклама у теле- і радіопередачах, програмах
повинна бути чітко відокремлена від інших програм,
передач на їх початку і
наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих
засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів
ведучих з використанням слова "реклама".
3. Інформаційний, авторський чи редакційний
матеріал, в якому привертається увага до конкретної
особи чи товару та який формує
або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів,
читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має
бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах

16. Порівняння МКРП та ЗУ «Про рекламу»

Міжнародний кодекс рекламної
практики
Забезпечення безпеки
Стаття 12. Рекламне послання не повинно
містити без вагомих до того основ (наприклад,
у педагогічних цілях або для забезпечення
суспільної безпеки) ніяких зображень
небезпечних ситуацій, дій, управ, звичаїв, що
демонструють зневагу небезпекою або
засобами безпеки. Особлива увага цьому
повинна бути виділена в рекламних
посланнях, спрямованих дітям і молоді.
ЗУ «Про рекламу»
Стаття 8. Загальні вимоги до
реклами
1. У рекламі забороняється:
Пункт 1 Абзац 3 - подавати відомості
або закликати до дій, які можуть
спричинити порушення
законодавства, завдають чи можуть
завдати
шкоди здоров'ю або життю людей
та/чи довкіллю, а також спонукають
до нехтування засобами безпеки;

17. Порівняння МКРП та ЗУ «Про рекламу»

Міжнародний кодекс
рекламної практики
Діти і молодь
Стаття 13.
1) Рекламні послання не
повинні експлуатувати
довірливість дітей або хиба
життєвого досвіду молоді,
а також їхнє почуття
відданості.
2) Рекламні послання,
спрямовані на дітей і
молодь, а також спроможні
зробити на них вплив, не
повинні містити ніяких
тверджень або зображень,
що можуть призвести до
психічних, моральних або
фізичних травм.
ЗУ «Про рекламу»
Стаття 20. Реклама і діти
1. Забороняється реклама:
- з використанням зображень дітей, які споживають або
використовують продукцію, призначену тільки для дорослих чи
заборонену законом для придбання або споживання неповнолітніми;
- з інформацією, яка може підірвати авторитет батьків,
опікунів, піклувальників, педагогів та довіру до них дітей;
- з вміщенням закликів до дітей придбати продукцію або
звернутися до третіх осіб з проханням зробити покупку;
- з використанням зображень справжньої або іграшкової зброї,
вибухових пристроїв.
2. Реклама не повинна містити зображення дітей у небезпечних
ситуаціях чи за обставин, що у разі їх імітації можуть завдати
шкоди дітям або іншим особам, а також інформації, здатної
викликати зневажливе ставлення дітей до небезпечних для здоров'я і життя
ситуацій.
3. Реклама не повинна завдавати дітям моральної чи фізичної
шкоди, викликати у них відчуття неповноцінності.
4. Реклама не повинна вказувати на можливість придбання
рекламованого товару, розрахованого переважно на дітей, кожною сім'єю
без урахування можливостей її бюджету.
5. Реклама не повинна створювати у дітей враження, що
володіння рекламованою продукцією дає їм перевагу над іншими дітьми.

18. Порівняння МКРП та ЗУ «Про рекламу»

Міжнародний кодекс рекламної практики
Відповідальність
Стаття 14.
1) Відповідальність за дотримання правил поведінки, викладених у даному
кодексі, лежить на рекламодавцях, виконавцях рекламних послань,
рекламних агентствах, видавництвах, власниках ЗМІ і взагалі учасниках
контрактів щодо рекламних послань:
а) рекламодавець повинний нести повну відповідальність за своє рекламне
послання;
б) виконавець рекламного послання або рекламне агентство повинні
приймати всі міри до того, щоб при підготуванні рекламного послання й
інших дій рекламодавець міг забезпечувати свою відповідальність;
в) видавець, власник ЗМІ або інший учасник рекламного процесу, що
укладає контракти, що друкує, що передає або іншою уявою
розповсюджуючий рекламне послання, повинні відповідально ставитися до
того, що саме вони несуть суспільству
2) Будь-яких чоловік, найнятий фірмою або іншою організацією, що підпадає
під згадані вище категорії, для участі в плануванні, створенні, публікації і
передача рекламних послань, несе відповідно його становищу
відповідальність за те, щоб правила даного Кодексу дотримувалися, і
зобов'язаний діяти відповідно до цих правил.
ЗУ «Про рекламу»
Стаття 27. Відповідальність за
порушення законодавства про
рекламу

19. Порівняння МКРП та ЗУ «Про рекламу»

Міжнародний кодекс рекламної
практики
Стаття 15. Рекламне послання, що суперечить
Кодексу не може бути виправдане на тій
підставі, що рекламодавець або хто-небудь
чинний від його імені згодом забезпечив
покупця точною інформацією
ЗУ «Про рекламу»