Похожие презентации:
Поняття та феноменологія конфлікту
1. Основи конфліктології Лекція 1
Поняття та феноменологіяконфлікту
2. План
Тема 1. Поняття та феноменологія конфлікту.Наукове визначення конфлікту та його ознаки.
Структурна модель конфлікту. Динаміка конфлікту.
Конструктивні та деструктивні функції конфліктів.
Причини конфліктів. Конфліктогени та їх
класифікація. Особистісна складова конфлікту.
Особистісні та об'єктивні фактори виникнення
конфлікту.
3. Конфлікт
4. Основні поняття
Об’єктом вивчення конфліктології є всі видиконфліктів.
Предметом конфліктології є ідеальна модель
конфліктної взаємодії, теорія.
Конфлікт розглядають як рушійну силу розвитку
особистості, як результат взаємодії суб’єктивних і
об’єктивних детермінант.
Конфлікт (від лат. сonflictus – зіткнення) – зіткнення
різноспрямованих сил (інтересів,цінностей, поглядів,
позицій, думок) суб’єктів взаємодії (Г.В.Ложкін,
Н.І.Пов’якель)
5. Конфлікт
Визначення конфліктуАвтор
Біполярне явище - протиставлення
двох начал, що виявляє себе в
активності сторін, спрямованій на
подолання
протиріччя
(сторони
представлені
активним
суб’єктом
/суб’єктами)
конфліктна ситуація плюс інцидент
Н.В. Гришина
суперечність,
яка
важко
вирішується і пов’язана з гострими
емоційними переживаннями
К.К.Платонов
В.А.Шейнов
6. Основні елементи дослідження
КонфліктЗасоби пізнання
Суб’єкт
Об’єкт
7.
8. Групи методів конфліктологічних досліджень (С. М. Ємельянов)
Група методівКонкретні методи
І Методи вивчення та
оцінки особистості
Спостереження
Опитування
Тестування
ІІ Методи вивчення та
оцінки соціальнопсихологічних явищ у
групах
Спостереження
Опитування
Соціометричний метод
ІІІ Методи діагностики та
аналізу конфлікту
Спостереження
Опитування
Аналіз результатів діяльності
Метод експертного інтерв’ю
ІV Методи керування
конфліктами
Структурні методи
Метод картографії
9. Конструктивні і деструктивні функції конфліктів
Конфлікт — джерело розвитку. Конфлікт набираєформи кризи й стимулює зміни в суспільстві,
концептуально цю функцію осмислив Еріксон.
Конфлікт — сигнал до змін. Осмислюючи типи
критичних ситуацій, Ф. Е. Василюк підкреслює
позитивну роль, необхідіність внутрішніх
конфліктів для життя: Вони сигналізують про
об’єктивні суперечності життєвих стосунків і
дають змогу вирішити їх або ж довести до
реального зіткнення, що може закінчитися
згубно для особистостей.
10.
Конфлікт— можливість зближення. Інколи буваютьпроблемні ситуації, які можуть зближувати людей.
Соціологи чиказької школи стверджували, що
“конфлікт — це можливість розмовляти відверто”
Конфлікт — це можливість розрядки напруження.
11. Функції
конфлікт відкриває шлях до інновацій, здатнихудосконалити суспільні відносини;
відіграє інформаційно-пізнавальну роль;
сприяє структуруванню соціальних груп,
групуванню однодумців;
знижує «синдром покірності», стимулює активність
людей;
конфлікт стимулює розвиток особистості
12. Деструктивні функції
погіршення мікроклімату в колективі, зниженняпродуктивності праці, відволікання частини людей для
вирішення конфлікту;
неадекватне сприйняття та непорозуміння сторін;
послаблення співробітництва між сторонами;
конфронтаційні прояви в стосунках, які спрямовані
більше на перемогу, ніж на розв’язання проблеми для
обох сторін;
моральні та матеріальні витрати на вирішення конфлікту.
13. Структура конфлікту
І. Конфліктуючі сторони(особистості або групи)ІІ. Зона розбіжностей — предмет, факт, проблема. Нерідко самі
учасники конфлікту її чітко не уявляють.
ІІІ. Уявлення про ситуацію. Кожен з учасників має своє
уявлення про конфліктну ситуацію.
ІV. Мотиви. У кожного є свій комплекс установок, потреб,
інтересів, думок, ідей. Мотиви можуть бути як усвідомленими,
так і неусвідомленими.
V. Дії. Дії однієї сторони заважають іншій досягти своєї мети.
14. Етапи конфлікту
1. Виникнення і розвиток спірної ситуації2. Сприйняття спірної ситуації як конфліктної .
3. Початок відкритої конфліктної взаємодії. Цей
етап виражається в активних діях одного з
учасників конфлікту, який усвідомив для себе
конфліктну ситуацію.
4. Розвиток відкритого конфлікту.
5. Розв'язання конфлікту (педагогічний або
адміністративний метод).
15. Структура конфлікту
16.
Фази конфлікту відображають динаміку конфліктунасамперед щодо реальних можливостей його
вирішення.
Основні фази конфлікту:
1) початкова фаза;
2) фаза підйому;
3) пік конфлікту;
4) спад конфлікту
17. Етапи конфлікту
Вирішення конфлікту є заключним етапом динамікиконфлікту, тому що суб'єктивне завершення не
усуває причину конфлікту, найчастіше підсилює
розбіжності, суперечності, розмежовує групу.
Останній етап розвитку конфлікту можливий як за
рахунок зміни об'єктивної конфліктної ситуації,
так і за рахунок перетворення її образів, які є в
учасників конфлікту.
Вирішення конфлікту може бути повним або
частковим
18. Вирішення
Нерідко для повного вирішення конфліктівнеобхідна участь третьої сторони з метою
пошуку рішення, яке задовольнить обидві
сторони. Третя сторона (арбітри, посередники
або медіатори) - індивід або група, зовнішня
щодо конфлікту, спеціально підбираються і
запрошуються для надання професійної
допомоги у досягненні згоди.
19. Причини конфліктів
Розуміння об'єктивно-суб'єктивного характеру причинконфліктів виявиться досить корисним при визначенні
способів їхнього попередження та розв’язання. До числа
об'єктивних причин конфліктів можна віднести головним
чином ті обставини соціальної взаємодії людей, що привели
до зіткнення їхніх інтересів, думок, установок і т.д.
Об'єктивні причини призводять до створення
передконфліктної обставини – об'єктивного компонента
передконфліктної ситуації.
Суб’єктивні причини конфліктів в основному пов'язані з тими
індивідуально-психологічними особливостями опонентів,
які призводять до того, що вони вибирають саме
конфліктний, а не який-небудь інший спосіб вирішення
об'єктивного протиріччя,
20. Причини конфліктів
Організаційно-управлінськіНезадоволеність оплатою праці
Незабезпечення виконання завдань ресурсами
Несприятливі умови праці
Соціально-психологічні
- втрата і викривлення інформації в
процесі комунікації;
- розбалансована рольова взаємодія
людей;
- вибір різних способів оцінки
результатів діяльності;
- внутрішньогруповий фаворитизм;
- змагання та конкуренція;
- обмежена здатність до децентрації;
- психологічна несумісність
21.
Основними особистісними причинами конфлікту є:суб’єктивна оцінка поведінки партнера як непристойної;
недостатня соціально-психологічна компетентність;
слабкий розвиток емпатії
недостатня стійкість до конфліктів
неадекватний рівень домагань;
холеричний тип темпераменту
акцентуації характеру
22. Конфліктогени
Конфліктогенами називають слова, дії (абобездіяльність), поведінкові акти, що можуть
призвести до конфлікту.
Різновиди конфліктогенів :
– погрози і накази;
– негативна і необгрунтована критика, зауваження і
негативні оцінки;
23. Конфліктогени
– насмішки, знущання;– поблажливе відношення і поблажливий тон;
– образливі і принижуючі гідність прізвиська і
„клички";
– слова -"боржники";
– хвастощі;
24. Конфліктогени
– безапеляційність і категоричність в думках і висловах– перебивання іншого, підвищення голосу і інші спроби
самостверджуватися за рахунок приниження або
знецінення іншого;
– нав'язування порад;
– приховування важливої інформації;
– порівняння і нав'язування конкурентних стосунків;
– допити, що заганяють "в кут" і викликають "відчуття
вини«
Закон ескалації конфліктогенів
*Д/з: таблиця моїх конфліктогенів: які я використовую,
на які я реагую