Микола Вінграновський

1. Презентація на тему:

ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ:
Микола Вінграновський

2. Микола Вінграновський

Народився 7 листопада 1936 в м.
Первомайськ Миколаївської області в
районі «Птахокомбінат». Будинок, що
зберігся і нині, знаходиться в
мальовничому місці, на березі
водойми «Ломка». Потiм сім'я
переїхала в р-н «Богополя». Там
само, в школі № 17 він здобув
середню освіту. Однокласники з
особливою теплотою згадують про цю
людину. Згадуючи своє дитинство,
письменник стверджує, що змалечку
пам'ятав лише степ: «Скрізь, куди не
глянь степ, степ і степ». Не знав він
тоді ще ні Дніпра, ні Довженка. А потім
була війна, тяжкі повоєнні роки.

3. Акторська, режисерська діяльність

Навчався на акторському відділі
Київського інституту театрального
мистецтва. За два тижні від початку
занять ставного, показного українцястеповика прослухав О. Довженко
(майстрові «було дозволено»
сформувати власний курс у
кіноакадемії) і забрав його до себе в
Москву навчатися у ВДІКу.
Однокурсниками Вінграновського були
Георгій Шенгелая, Лариса Шепітько,
Отар Іоселіані, Роллан Сергієнко,
Віктор Туров.[2] Через рік учителя не
стало, але прилучення до його світу
позначилося на всій творчій долі М.
Вінграновського. Ще студентом зіграв
головну роль рядового солдата Івана
Орлюка у художньому фільмі «Повість
полум'яних літ» (1961), автором якого
був Олександр Довженко. За
найкраще виконання чоловічої ролі
Микола Вінграновський отримав
золоту медаль кінофестивалю в ЛосАнджелесі.

4. Літературна діяльність

Дебютував Микола Вінграновський
добіркою поезій у журналі «Дніпро»
відтак — у «Жовтні» (нині «Дзвін»)
«Вітчизні») і «Прапорі» (нині «Березіль»).
Публікація в «Літературній газеті» від 7
квітня 1961 р. «З книги першої, ще не
виданої» містила дванадцять поезій.
Перша збірка «Атомні прелюди»
побачила світ 1962 року, разом зі
збірками «Тиша і грім» Василя
Симоненка і «Соняшник» Івана Драча. В
«Атомних прелюдах» вивільнялася
величезна духовна енергія особистості,
зникла розмежованість громадянського й
особистого, історичного й сучасного.
Цього митця називають першим з-поміж
рівних у плеяді шістдесятників, хоча сам
він себе не зараховував до цього
покоління. Письменник стверджував:
«Українське поетичне кіно — це така
сама вигадка, як вигадка й про нас, що
ми — шістдесятники. Немає
шістдесятників, сімдесятників — є
таланти, зрілі, освічені люди, яких не
можна загнати в перелік».
1967 р. побачила світ друга поетична
збірка «Сто поезій».

5. Ознаки індивідуального стилю

Творчість Миколи Вінграновського
характеризується інтимно-сповідальним
стилем, вишуканим естетизмом та
тонким відчуттям прекрасного. Його
поезія відрізняється кадровістю, великою
кількістю новотворів, яскравою
образністю. Стиль ранньої творчості
поета пов'язується із неоромантичною
концепцією, а у другому періоді помітні
дедалі виразніші вияви модерністської
естетики, яка спрямована на новаторське
моделювання метафоричного
художнього світу. Лірика його першої
збірки — «Атомних прелюдів» — була
зіткана з красивих прагнень і
благородних закликань, що саме по собі
ставило її в опозицію до реальності
життя й мистецтва, яке апологетизувало
це життя. Разом з тим вона виходила з
попередньої традиції і не могла бути
абсолютно вільною від неї. В цілому
поетика «Атомних прелюдів» живилася
істинністю поривань та ідей, а не форм, у
чому й відбилася залежність «раннього»
М. Вінграновського від соцреалістичної
естетики з типовим для неї диктатом
належного. З тією лише різницею, що
належне суспільству тут віддавалося
особистості.

6. Помер

Микола Вінграновський помер 26
травня 2004 року у Києві на 68-м році
життя після тяжкої хвороби.