Основи захисту державної таємниці

1.

ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ
Кафедра гуманітарних та соціально-економічних
дисциплін
“ УПРАВЛІННЯ ПОВСЯКДЕННОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДРОЗДІЛІВ ”
Розділ 1
Основи захисту державної таємниці.
ОДЕСА - 2015
1

2.

Розподіл навчальної дисципліни УПДП за
семестрами
10
4
2
Модульний
контроль
14
Практичних
занять
2
2
Групових
вправ
4
4
Групових
занять
10
10
Семінарських
занять
Самостійна
робота
14
14
Лекцій
Навчальні
заняття
2-й ОЗДТ
4-й БЖД
6-й ООП
В тому числі за видами занять
Всього годин
Семестри
З них
Курсових
робіт
(проектів
)
Звітність за
семестр
7-й УПДП
48
40
8
6
4
14
6
2
4
Диференційни
й залік
8-й УПДП
60
50
10
6
6
18
4
2
6
Екзамен
Всього
150 120 30
12
10
32
10
4
10
(із них 6 годин
поза
навчального
часу)

3.

Розділ ОЗДТ навчальної дисципліни УПДП
Номер
заняття
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Найменування заняття
Законодавства України про забезпечення
режиму секретності у військовій частині
(підрозділу).
Організація допуску та доступу до
державної таємниці.
Службове діловодство у військових
частинах (підрозділах).
Секретне
діловодства
у
військових
частинах (підрозділах).
Розробка секретних документів.
Технічний захист інформації та протидія
технічним розвідкам іноземних держав.
Організація та забезпечення режиму
секретності
у
військовій
частині
(підрозділу).
Всього годин:
Вид
заняття
Кількість
годин
Л
2
ГЗ
2
СР
2
Л
2
ГЗ
2
ГЗ
2
ПЗ (МК)
2
14

4.

ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ (м. Одеса)
ТЕМА 1: НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ
ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ
Заняття 1: Законодавство України про
забезпечення режиму секретності у
військовій частині (підрозділу)
Викладач кафедри гуманітарних та соціальноекономічних дисциплін майор Прижбило Т. В.

5.

2
1. Конституція України (прийнята V сесією ВР України 28.06.1996 року).
2. Закон України “Про оборону України“, вводиться в дію Постановою ВР №
1933-XII від 06 грудня 1991 р., Відомості Верховної Ради, 1992, № 9.
3. Закон України “Про Збройні Сили України”, вводиться в дію Постановою ВР №
1935-XII від 06 грудня 1991 р., Відомості Верховної Ради, 1992, № 9.
4. Закон України “Про державну таємницю”, вводиться в дію Постановою ВР №
3856-XII від 21 січня 1994 р., Відомості Верховної Ради, 1994, № 16.
5. Закон України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних
системах”, вводиться в дію Постановою ВР № 81/94-ВР від 05 липня 1994 р.,
Відомості Верховної Ради, 1994, № 31.
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 р. № 939 “Про
затвердження Порядку організації та забезпечення режиму секретності в
державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в
установах і організаціях та визнання такими, що втратили чинність, деяких
постанов Кабінету Міністрів України”.
7. Кодекс України про адміністративні правопорушення.
8. Кримінальний кодекс України.
9. Наказ МОУ № 600 від 16.10.06 р. “ Про затвердження інструкції з порядку
охорони державної таємниці в МО України та ЗС України ”.
10. Наказ НГШ-Г ЗСУ № 180 від 20.09.11 р. “ Про затвердження службової
інформації ЗС України ”.

6. НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ

33
1. Загальні положення про державну таємницю.
2. Режимно-секретні органи. Права та обов’язки
посадових осіб режимно-секретних органів.
3. Відповідальність посадових осіб за забезпечення
охорони державної таємниці у військовій частині,
установі, організації Міністерства оборони України та
Збройних Сил України.

7. НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ

4
1. Загальні положення про державну
таємницю.

8.

5
Державна таємниця – вид таємної інформації,
що охоплює відомості у сфері оборони,
економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин,
державної безпеки та охорони правопорядку,
розголошення яких може завдати шкоди
національній безпеці України та які визнані у
порядку встановленому цим Законом, державною
таємницею і підлягають охороні державою;

9.

6
Гриф секретності – реквізит матеріального носія секретної
інформації, що засвідчує ступінь секретності даної інформації;
Допуск до державної таємниці – оформлення права
громадянина на доступ до секретної інформації;
Доступ до державної таємниці – надання повноважною
посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з
конкретною секретною інформацією та провадження
діяльності, пов’язаної з державною таємницею, або
ознайомлення з конкретною секретною інформацією, цією
посадовою особою відповідно до її службових повноважень;
Матеріальні носії секретної інформації – матеріальні
об’єкти, в тому числі фізичні поля, в яких відомості, що
становлять державну таємницю, відображені у вигляді текстів,
знаків, символів, образів, сигналів, технічних рішень, процесів
тощо.

10.

7
Ступінь секретності
- особливої важливості,
- цілком таємно,
- таємно
це – категорія, яка характеризує важливість секретної
інформації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її
охорони державою;
Охорона державної таємниці – комплекс організаційноправових,
інженерно-технічних,
криптографічних
та
оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання
розголошенню секретної інформації та втрата її матеріальних
носіїв.

11.

8
Компетенція державних органів, органів місцевого самоврядування та їх
посадових осіб у сфері охорони державної таємниці:
- Президент України, забезпечуючи національну безпеку, видає укази та
розпорядження з питань охорони державної таємниці, віднесених цим Законом
та іншими законами до його повноважень;
- Рада національної безпеки і оборони України координує та контролює
діяльність органів виконавчої влади у сфері охорони державної таємниці;
- Кабінет Міністрів України спрямовує та координує роботу міністерств,
інших органів виконавчої влади щодо забезпечення здійснення державної
політики у сфері охорони державної таємниці;
- Спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони
державної таємниці є Служба безпеки України;
- Забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму
секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на
підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов'язана з
державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів,
підприємств, установ і організацій.

12.

9
Не відноситься до державної таємниці інформація:
- про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
- про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші
надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують
безпеці громадян;
- про стан здоров’я населення, його життєвий рівень, включаючи
харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне
забезпечення;
- про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти
і культури населення;
- про факти порушення прав і свобод людини та громадянина;
- про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого
самоврядування та інших посадових осіб;
- про іншу інформацію, яка відповідно до Законів України та
міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана
Верховною Радою України, не може бути засекречена.

13.

9
- комплекс заходів, спрямованих на запобігання розголошенню
секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв.
З метою охорони державної таємниці впроваджуються:
- єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження,
передачі, транспортування та обліку матеріальних носіїв
секретної інформації;
- дозвільний порядок провадження підприємствами,
установами та організаціями діяльності, пов’язаній з державною
таємницею;
- обмеження оприлюднення, передачі іншій державі або
поширення іншим шляхом секретної інформації;
- обмеження щодо перебування та діяльності в Україні
іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб;
- спеціальний порядок допуску та доступу громадян до
державної таємниці;
- технічний та криптографічний захисти секретної
інформації.

14.

10
Залежно від ступеня секретності інформації встановлюються
такі форми допуску до державної таємниці:
- форма № 1 – для роботи з секретною інформацією, яка має
ступень секретності “особливої важливості”, “цілком
таємно”, “таємно”,
- форма № 2 – для роботи з секретною інформацією, яка має
ступень секретності “цілком таємно”, “таємно”,
- форма № 3 – для роботи з секретною інформацією, яка має
ступень секретності “таємно”.
Терміни дії допусків:
- для форми № 1 - 5 років
- для форми № 2 - 7 років,
- для форми № 3 - 10 років.

15.

11
Надання допуску передбачає:
- визначення необхідності роботи громадянина із секретною
інформацією;
- перевірку громадянина у зв’язку з допуском його до
державної таємниці;
- взяття громадянином на себе письмового зобов’язання щодо
збереження державної таємниці, яка буде йому довірена;
- одержання від громадянина у письмовій формі згоди на
передбаченні Законом обмеження прав у зв’язку з його
допуском до державної таємниці;
- ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за
порушення законодавства про державну таємницю.

16.

12
Відмова від надання допуску до державної таємниці :
- відсутність у громадянина обґрунтованої необхідності в роботі із секретною
інформацією;
- сприяння громадянином діяльності іноземним державам, іноземній організації чи їх
представників, а також окремих іноземців чи осіб без громадянства, чи завдає шкоди
інтересам національної безпеки України або участі громадянина в діяльності політичних
партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена у порядку, встановленому
Законом;
- відмови громадянина взяти на себе письмове зобов’язання щодо збереження державної
таємниці, яка буде йому довірена, а також за відсутності його письмової згоди на
передбачені законом обмеження прав у зв’язку з допуском його до державної таємниці;
- наявності у громадянина судимості за тяжкі злочини, не погашеної чи не знятої у
встановленому порядку;
- наявності у громадянина психічних захворювань, які можуть завдати шкоди охороні
державної таємниці, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством охорони
здоров’я України і Службою безпеки України;
- повідомленням громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей
про себе;
- постійне проживання громадянина за кордоном або оформлення ним документів на
виїзд для постійного проживання за кордоном;
- невиконання громадянином обов’язків щодо збереження державної таємниці, яка йому
довірена або довірялася раніше.

17.

13
Таким чином, знання основних
нормативно-правових актів в
державі та наказів з охорони
державної таємниці озброює
кожного
офіцера
певними
спроможностями
щодо
організації
та
охорони
державної таємниці, як в
підрозділі так і в іншим умовах
в яких він може опинитися.

18. НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ

14
2. Режимно-секретні органи. Права та обов’язки
посадових осіб режимно-секретних органів.

19.

15
Основними завданнями РСО є:
а) недопущення необґрунтованого допуску та доступу осіб до
секретної інформації;
б) своєчасне розроблення та реалізація разом з іншими
структурними підрозділами органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій
заходів, що забезпечують охорону державної таємниці;
в) запобігання розголошенню секретної інформації, випадкам
втрат матеріальних носіїв цієї інформації, заволодінню секретною
інформацією іноземними державами, іноземними юридичними
особами, іноземцями, особами без громадянства та громадянами
України, яким не надано допуску та доступу до неї;

20.

16
Основними завданнями РСО є:
г) виявлення та закриття каналів просочення секретної
інформації в процесі діяльності органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації;
д) забезпечення запровадження заходів режиму секретності
під час виконання всіх видів робіт, пов’язаних з державною
таємницею, та під час здійснення зовнішніх відносин;
е) організація секретного діловодства;
є) здійснення контролю за станом режиму секретності в
органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на
підприємствах, в установах і організаціях та на підпорядкованих
їм об’єктах.

21.

17
РСО мають право:
а) вимагати від усіх працівників органу державної влади,
органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та
організації, а також відряджених неухильного виконання вимог
законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці;
б) брати участь у розгляді проектів штатних розписів органу
державної
влади,
органу
місцевого
самоврядування,
підприємства, установи та організації та підвідомчих їм установ,
підприємств у частині, що стосується РСО, вносити пропозиції
щодо структури та чисельності працівників цих органів;
в) брати участь у проведенні атестації працівників, що
виконують роботи, пов’язані з державною таємницею, а також у
розгляді пропозицій щодо виплати в установленому
нормативними актами порядку компенсації за роботу в умовах
режимних обмежень;

22.

18
РСО мають право:
г) залучати спеціалістів органу державної влади, органу
місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації
до здійснення заходів щодо охорони державної таємниці;
д) здійснювати перевірки стану й організації роботи з питань
захисту державної таємниці і забезпечення режиму секретності у
підрозділах органу державної влади, органу місцевого
самоврядування, підприємства, установи та організації, а також у
підвідомчих їм установах та підприємствах, давати відповідні
рекомендації;
е) здійснювати перевірки додержання режиму секретності на
робочих місцях працівників, що мають допуск до державної
таємниці, вмісту спецсховищ (приміщень, сейфів, металевих
шаф, спецчемоданів, спецпапок тощо), наявності документів,
виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації;

23.

19
РСО мають право:
є) порушувати перед керівником органу державної влади,
органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та
організації питання про призначення службових розслідувань за
фактами порушень режиму секретності та секретного
діловодства, про притягнення осіб до відповідальності згідно з
законом, а також давати рекомендації щодо обов’язкових для
виконання вказівок керівникам підрозділів органу державної
влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи
та організації та підвідомчих їм установ, підприємств з питань
забезпечення режиму секретності;
ж) брати участь у службових розслідуваннях, у встановленому
порядку вимагати від працівників органу державної влади,
органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та
організації письмових пояснень щодо фактів розголошення ними
секретних відомостей, втрати матеріальних носіїв секретної
інформації, інших порушень режиму секретності;

24.

20
РСО мають право:
з) вносити пропозиції керівникові органу державної влади, органу
місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації
про припинення робіт, пов’язаних з державною таємницею, в
структурних підрозділах, якщо умови для їх виконання не
відповідають вимогам режиму секретності; опечатувати
приміщення, де ведуться такі роботи або зберігаються
матеріальні носії секретної інформації;
и) одержувати від громадян, яким оформляються документи на
допуск до державної таємниці, анкетні дані;
і) використовувати засоби зв’язку та вести в установленому
порядку поштово-телеграфне листування з іншими органами
державної
влади,
органами
місцевого
самоврядування,
підприємствами, установами і організаціями та їх РСО з питань
забезпечення режиму секретності;
ї) мати печатку з найменуванням РСО, а також інші печатки та
штампи установленої форми.

25.

21
Інші завдання:
1) розробляють на основі вимог законодавства і здійснюють разом з
іншими структурними підрозділами підприємства, установи, організації
заходи щодо:
- охорони державної таємниці під час проведення всіх видів секретних
робіт, користування секретними документами та виробами, іншими
матеріальними
носіями
секретної
інформації,
відвідування
підприємства, установи, організації іноземними делегаціями, групами чи
окремими іноземцями та проведення роботи з ними;
- запобігання просоченню (витоку) секретної інформації технічними
каналами;
2) вивчають з метою виявлення та закриття каналів просочення
(витоку) секретної інформації стан виробничої, науково-дослідної,
дослідно-конструкторської та іншої діяльності підприємства, установи,
організації, проводять аналітичну роботу з цих питань; за результатами
разом з іншими структурними підрозділами розробляють і вживають
необхідних режимних заходів;

26.

22
Інші завдання:
3) розробляють разом з іншими структурними підрозділами на основі вимог
законодавства та за результатами вивчення стану діяльності підприємства,
установи, організації перспективні та поточні плани охорони державної
таємниці, а також плани заходів щодо вирішення окремих питань забезпечення
режиму секретності, які затверджуються керівником підприємства, установи,
організації;
4) організовують і забезпечують контроль за виконанням на підприємстві, в
установі, організації вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці,
у тому числі за дотриманням установленого порядку поводження з
матеріальними носіями секретної інформації, станом пропускного і
внутрішньооб’єктового режиму, охороною режимних приміщень (зон,
територій), сховищ матеріальних носіїв секретної інформації, своєчасністю і
правильністю засекречування, зміни грифа секретності або розсекречування
матеріальних носіїв інформації, виконанням запланованих заходів щодо
запобігання витоку секретної інформації під час підготовки і проведення нарад,
конференцій, виставок, захисту секретних дисертацій та дипломних робіт, а
також відвідування підприємства, установи, організації іноземними
делегаціями, групами чи окремими іноземцями та проведення роботи з ними;

27.

23
Командир військової частини зобов’язаний:
знати фактичний стан справ у військовій частині щодо
забезпечення охорони державної таємниці та організовувати
постійну роботу з виявлення та закриття можливих каналів витоку
секретної інформації;
визначати посадовим (службовим) особам військової частини
завдання та обов’язки з охорони державної таємниці,
спрямовувати їх роботу на виконання вимог законодавства про
державну таємницю та здійснювати постійний контроль за
забезпеченням охорони державної таємниці;
під час перевірок (підведення підсумків), розбору навчань та
тренувань давати оцінку роботи підлеглих командирів і штабів з
питань охорони державної таємниці.

28.

24
Начальник штабу зобов’язаний:
особисто керувати роботою з охорони державної таємниці, постійно вивчати
та аналізувати всі сторони діяльності військової частини з метою виявлення
можливих каналів витоку секретної інформації та прийняття ефективних
заходів з їх закриття з урахуванням завдань, що виконуються, умов
обстановки та можливостей технічних засобів розвідки;
організовувати забезпечення безпеки секретної інформації на об’єктах
інформаційної діяльності;
проводити підбір та розстановку особового складу режимно-секретних
органів;
створювати умови, необхідні для належної організації режиму секретності
та ведення секретного діловодства. Виділяти для цього приміщення,
матеріально-технічні засоби, транспорт та охорону.
Підтримувати РСО у постійній бойовій готовності, а також забезпечувати
готовність до рятування матеріальних носіїв секретної інформації
(документи, вироби, машинні носії інформації тощо у разі стихійного лиха,
здійснювати своєчасні заходи щодо їх екстреного знищення в разі
необхідності;

29.

25
Начальник штабу зобов’язаний:
вивчати характер (тематику) листування з секретних питань, здійснювати
заходи щодо його скорочення та правильного визначення грифа секретності
МНСІ. Забезпечувати своєчасне зниження (скасування) грифа секретності
МНСІ, здачу секретних документів до архівних установ, а також знищення
МНСІ, які вичерпали терміни зберігання, втратили наукову, історикокультурну та практичну цінність. Особисто проводити інструктаж та
організовувати роботу комісій з перевірки наявності та знищення МНСІ;
максимально обмежувати коло осіб, які допускаються до секретної
інформації, а також у режимні приміщення;
організовувати підготовку особового складу всіх категорій з основ
забезпечення охорони державної таємниці;
здійснювати заходи щодо охорони державної таємниці під час здійснення
міжнародного співробітництва;
організовувати проведення інструктажів військовослужбовців та
працівників, що звільнюються, а також осіб, які вибувають у відрядження
(відпустки), щодо необхідності зберігання відомостей, що становлять
державну таємницю, які їм були довірені або стали відомі за час
проходження служби (роботи) у військовій частині.

30.

26
В військових частинах до режимно-секретних органів входять:
- посадові особи відділу службового діловодству;
- посадові особи відділу секретного діловодству;
- посадові особи з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації
військової частини;
- посадові особи стройового відділу та відділу кадрів.

31.

27
Таким чином, ми розглянули
режимно-секретні органи їхні
основні завдання та права на
рівні держави, на всіх
структурних управлінських
рівнях здійснюється охорона
державної
таємниці
і
контроль за збереженням
державної таємниці.

32. НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ

23
3. Відповідальність посадових осіб за забезпечення
охорони державної таємниці у військовій частині,
установі, організації Міністерства оборони України
та Збройних Сил України.

33.

26
Посадові особи та громадяни, винні у:
- розголошенні державної таємниці;
- втраті документів та інших матеріальних носіїв секретної інформації;
- недодержанні встановленого законодавством порядку передачі
державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації;
- навмисному не віднесенні до державної таємниці інформації,
розголошення якої може завдати шкоди інтересам національної безпеки
України, а також необґрунтованому заниженні ступеня секретності або
необґрунтованому розсекречуванні секретної інформації;
- безпідставному засекречуванні інформації;
- наданні грифа секретності матеріальним носіям конфіденційної або
іншої таємної інформації, яка не становить державної таємниці, або
ненаданні грифа секретності матеріальним носіям інформації, що
становить державну таємницю, а також безпідставному скасуванні чи
зниженні грифа секретності матеріальних носіїв секретної інформації;

34.

26
Військова присяга:
Я ..., вступаю на військову службу і урочисто присягаю … , зберігати
державну таємницю.
Присягаю виконувати свої обов’язки в інтересах співвітчизників.
Присягаю ніколи не зрадити Українському народові.
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України
Загальні обов’язки військовослужбовців:
- ст.11 9-й абзац – бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
Загальні обов’язки командирів (начальників):
- ст.59 1-й абзац – командир (начальник) зобов’язаний: ... вживати заходів
щодо збереження державної таємниці;
обов’язки посадових осіб
- командир полка: ст..67 10-й абзац – здійснювати контроль за забезпеченням
охорони державної таємниці.

35.

26
Згідно розділу ХІV «Злочини у сфері охорони державної
таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення
призову та мобiлiзацiї» у статтях визначено наступне:
Стаття 328. Розголошення державної таємниці
1. Розголошення відомостей, що становлять державну
таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали
відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, за
відсутності ознак державної зради або шпигунства карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти
років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися
певною діяльністю на строк до трьох років або без
такого.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від п’яти до
восьми років.

36.

26
Стаття 329. Втрата документів, що містять державну
таємницю
1. Втрата документів або інших матеріальних носіїв
секретної інформації, що містять державну таємницю, а також
предметів, відомості про які становлять державну таємницю,
особою, якій вони були довірені, якщо втрата стала результатом
порушення встановленого законом порядку поводження із
зазначеними документами та іншими матеріальними носіями
секретної інформації або предметами, карається позбавленням волі на строк до трьох
років з позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без
такого.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти
років.

37. Завдання на самостійну роботу

1. Вивчити навчальний матеріал, який був
викладений.
2. Підготуватися до опитування на наступному
занятті.