Організація процесу аудиторської перевірки фінансової звітності та її інформаційного забезпечення. (Тема 3)

1. Тема 3. Організація процесу аудиторської перевірки фінансової звітності та її інформаційного забезпечення

Питання до вивчення:
1. Мета та основні завдання організації процесу аудиторської
перевірки фінансової звітності.
2. Організація інформаційного забезпечення процесу
аудиторської перевірки фінансової звітності.
3. Методи аудиторської перевірки фінансової звітності.
4. Критерії оцінювання фінансової звітності.
5. Етапи аудиторської перевірки фінансової звітності.

2. Питання 1. Мета та основні завдання організації процесу аудиторської перевірки фінансової звітності.

Аудит фінансової звітності проводиться з
метою отримання підтвердження того, що
фінансова звітність складена у всіх
суттєвих
аспектах
відповідно
до
застосовної
концептуальної
основи
фінансової
звітності
(концептуальної
основи
загального
призначення;
концептуальної
основи
достовірного
подання).

3. Метою аудиту фінансової звітності клієнта є:

– визначення сутності та змісту ділової
активності;
– виявлення зон можливих навмисних
помилок у звітності;
– оцінка фінансово-господарських
перспектив клієнта, його функціонування у
майбутньому;
– оцінка стану бізнесу.

4. Завданнями аудиту фінансової звітності є:

• дослідити достовірність та відповідність даних
звітності записам Головної книги та регістрів
синтетичного і аналітичного обліку;
• проаналізувати своєчасність подання бухгалтерської
звітності до відповідних державних органів;
• вивчити взаємоузгодженність показників звітності
підприємства;
• порівняти дані річної фінансової звітності з даними
квартальної і поточної звітності;
• оцінити вплив подій що відбулися, на фінансову
звітність та їх відображення в звітності.

5.

Організація процесу аудиторської перевірки
фінансової звітності – це сукупність заходів
спрямованих на: упорядкування
взаємовідносин між членами аудиторської
групи, інформаційне, матеріально-технічне
забезпечення процесу аудиту, з метою
формування та висловлення професійної
незалежної думки про дотримання вимог
застосовної концептуальної основи
фінансової звітності у відповідності до
міжнародних стандартів аудиту.

6.

Метою організації аудиторської перевірки
фінансової звітності - оптимальне
використання співробітників
аудиторської фірми, інформаційного та
матеріально-технічного забезпечення для
формування незалежної думки стосовно
результатів перевірки фінансової
звітності для надання замовнику аудиту
обґрунтованого звіту (висновку).

7. Для досягнення мети організації аудиторської перевірки фінансової звітності до складу основних завдань організації відносять:

8. 1. Загального спрямування:

– уточнення мети організації аудиторської
перевірки фінансової звітності;
– деталізація завдання;
– встановлення комунікаційних зв’язків з
відповідальними працівникам замовника
аудиторської перевірки фінансової звітності.

9. 2. Формування аудиторської групи для виконання завдання.

– визначення складу аудиторської групи з
урахуванням обсягу перевірки, особливостей
підприємницької діяльності клієнта;
– визначення ієрархічної структури
аудиторської групи, доведення деталізованих
завдань та заходів з організації їх виконання;
– організація контролю якості виконання
завдань.

10. 3. Інформаційне забезпечення.

– формування пакетів законодавчих та
нормативних актів стосовно активів та
зобов’язань;
– формування інформації про систему
бухгалтерського обліку та внутрішнього
контролю (інструктивні матеріали
замовника);
– аналітична інформація системи
бухгалтерського обліку та
внутрішньогосподарського контролю.

11. 4. Матеріально-технічне забезпечення.

– транспортне;
– облаштування робочих місць аудиторської
групи (орг.техніка, канцелярське
забезпечення і т.п.);
– засоби зв’язку;
– інші види.

12. Питання 2. Організація інформаційного забезпечення процесу аудиторської перевірки фінансової звітності.

• Поняття «інформація» походить від латинського
«informatio» - пояснення, повідомлення, викладення,
де розуміють: впорядковані відомості про процеси та
явища.
• Під інформаційним забезпеченням аудиторської
перевірки фінансової звітності розуміють процес
задоволення потреб в інформації, аудиторської групи
для цілей формування незалежної думки, з
використанням спеціальних засобів і методик її
одержання, опрацювання, накопичення і передачі у
зручному для подальшого використання вигляді.

13. Для потреб аудиторської перевірки фінансової звітності організовується інформаційне забезпечення аудиторської групи за такими видами і

Для потреб аудиторської перевірки фінансової звітності
організовується інформаційне забезпечення аудиторської групи за
такими видами інформаційних ресурсів:
1. Нормативно-довідкові;
2. планові;
3. облікові (фактичні).

14.

Нормативні інформаційні ресурси об’єднують законодавчі,
нормативні акти та інструктивні матеріали замовника, у
редакції яка була чинною на дату звітності. Нормативні
інформаційні ресурси формують регламентацію
підприємницької діяльності замовника. Довідкові
інформаційні ресурси містять дані щодо діяльності галузі у
якій здійснюється підприємницька діяльність замовника, дані
про діяльність інших суб’єктів господарювання. Особливе
місце у довідкових інформаційних ресурсах займають
відомості про конкурентів замовника. Довідкові інформаційні
ресурси формують дані про величини показників, які
забезпечують ефективність підприємницької діяльності.

15.

Планові інформаційні ресурси формуються
у процесі здійснення функції планування
посадовими особами замовника через
систему планових завдань, показників та
інших даних, які характеризують
заплановані до здійснення у визначеному
часовому проміжку господарські процеси
для забезпечення ефективної
підприємницької діяльності замовника.

16.

Облікові інформаційні ресурси
аудиторської перевірки фінансової звітності
формуються в системі бухгалтерського
(підсистемах: фінансового та
управлінського), статистичного і
податкового обліку, відображаючи
господарські процеси що відбулися та їх
фактичний стан на звітну дату.

17. Основою інформаційного забезпечення аудиторської перевірки фінансової звітності є дані економічної інформації, що відображені у фінансо

Основою інформаційного забезпечення
аудиторської перевірки фінансової звітності є
дані економічної інформації, що відображені у
фінансовій звітності, регістрах та первинних
документах бухгалтерського обліку, які
характеризують підприємницьку діяльність
замовника.

18.

Інформація,що
щоміститься
міститьсяна
нарахунках
рахунках
Інформація,
бухгалтерськогообліку
обліку
бухгалтерського
Інтервальна
Інтервальна
Моментна
Моментна
Класирахунків
рахунків
Класи
Необоротніактиви.
активи.
11Необоротні
Запаси.
22Запаси.
Доходиі ірезультати
результатидіяльності.
діяльності.
7.7.Доходи
8.Витратизазаелементами
елементами
8.Витрати
Кошти,розрахунки
розрахункита
таінші
іншіактиви.
активи.
33Кошти,
Власнийкапітал
капіталта
тазабезпечення.
забезпечення.
44Власний
Довгостроковізобов’язання.
зобов’язання.
55Довгострокові
6
Поточнізобов’язання.
зобов’язання.
6Поточні
Витратидіяльності
діяльності
9.9.Витрати
Позабалансовірахунки
рахунки
00Позабалансові
Показники
Показники
Моментні
Моментні
Інтервальні
Інтервальні
Види інформації, що формується на рахунках бухгалтерського обліку

19. Питання 3. Методи аудиторської перевірки фінансової звітності.

Під методом аудиту фінансової звітності
розуміють спосіб дослідження здійсненних
господарських операцій та фактів
господарського життя у процесі
підприємницької діяльності замовника з
метою підтвердження інформації, що
міститься у наданій ним фінансовій
звітності.

20. Аудиторські процедури – це встановлений порядок і послідовність дій аудитора з метою одержання необхідних аудиторських доказів у процес

Аудиторські процедури – це
встановлений порядок і
послідовність дій аудитора з
метою одержання необхідних
аудиторських доказів у процесі
виконання окремих завдань
аудиторської перевірки.

21. До основних аудиторських процедур у процесі перевірки фінансової звітності відносять:

– Опитування – отримання письмових або усних пояснень від управлінського
персоналу замовника з метою формування аудиторських доказів.
– Анкетування – отримання від окремих працівників підприємства та третіх осіб
відповідей на заздалегідь підготовлений перелік питань (анкети).
– Інспектування – перевірка фізичної наявності документів, записів про
господарські операції та факти господарського життя, активів.
– Запит – звернення до обізнаних посадових осіб замовника або його контрагентів
з метою отримання інформації різного спрямування.
– Аналітичний огляд, який включає аналіз показників фінансової звітності
замовника, виявлення тенденцій розвитку та перспектив діяльності замовника, в
тому числі і за результатами співставлення із даними діяльності інших
підприємств галузі.
– Аудиторська вибірка – перевірка частини всієї сукупності даних з екстраполяцією
результатів на всю сукупність з метою формування незалежної думки.
– Спостереження – вивчення процесу який виконується працівниками замовника.
– Перерахування – перевірка арифметичної точності даних записів документа.

22. Питання 4. Критерії оцінювання фінансової звітності.

У процесі аудиторської перевірки фінансової
звітності аудиторська група повинна визначити
необхідний перелік критеріїв її оцінки.
Критерій – це значення оцінки з використанням
якого визначається відповідність фінансової
звітності встановленим нормам, правилам
(прийнятій концептуальній основі).

23. В аудиті критерії мають наступні характеристики:

1. значимість: значимі критерії надають можливість
сформувати висновки;
2. повнота: критерії будуть повними у достатньому ступені,
за умови відсутності неврахування факторів, які можуть
вплинути на формування незалежної професійної думки
аудитора;
3. надійність: надійні критерії надають можливість
однозначної оцінки господарських процесів та їх наслідків;
4. нейтральність: нейтральні критерії надають можливість
формувати неупереджену професійну думку;
5. зрозумілість: зрозумілі критерії надають можливість
формування чітких однозначних за тлумаченням висновків.

24. До основних критеріїв оцінки фінансової звітності відносять:

• оцінка – отримання достатньої впевненості, що оцінка активів і пасивів замовника
здійснювалася на протязі звітного року відповідно до прийнятої облікової політики;
• фактична наявність – встановлення реального існування відображених у фінансовій звітності
замовника активів та пасивів;
• належність – отримання достатньої впевненості, що відображені у фінансовій звітності активи
та пасиви належать замовнику;
• правильність відображення – встановлення достовірності, точності та об’єктивності
відображення стану замовника на дату складання фінансової звітності;
• законність – дотримання замовником чинного законодавства та нормативних актів у процесі
ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
• обережність – встановлення відображення в обліку дійсних витрат, реальних доходів та витрат,
що передбачаються;
• постійність – дотримання замовником обраної облікової політики та безперервності його
функціонування;
• відповідність – встановлення відповідності облікових записів та фінансової звітності стосовно
належності до звітного періоду.

25. Критерій оцінки фінансової звітності може бути виражений:

• словами: «повністю», «не повністю», «за
виключенням»;
• цифрами з допустимою похибкою 4-5%
загального підсумку.

26. Питання 5. Етапи аудиторської перевірки фінансової звітності.

• Етап 1. Перевірка правильності складання балансу:
дані статей балансу на початок звітного фінансового
року повинні відповідати даним балансу на кінець
попереднього фінансового року. При зміні вступного
балансу на початок року у порівнянні зі звітним за
попередній рік у примітках повинні наводитись
роз'яснення; дані заключного балансу повинні
відповідати залишкам по рахунках синтетичного та
аналітичного обліку, записів в Головній книзі,
журналах, відомостях або іншого аналогічного регістру
бухгалтерського обліку на кінець звітного року.

27.

• Етап 2. Перевірка узгодженості показників
форм річної бухгалтерської звітності. Як
правило, для цієї перевірки
використовуються таблиці, складені
спеціалістами аудиторських фірм. При
розробці таких таблиць слід брати до уваги
специфіку ведення бухгалтерського обліку у
деяких галузях промисловості і сферах
діяльності, а також особливості
господарських операцій ряду підприємств.

28.

• Етап 3. перевірка Головної книги або іншого
аналогічного регістру бухгалтерського обліку:
перевіряється відповідність залишків за Головною
книгою сумам, вказаним в балансі та інших формах
звітності; складається альтернативний баланс. Як
правило, для цього бухгалтер використовує спеціальні
комп'ютерні програми. Складання альтернативного
балансу дозволяє правильно розташувати залишки по
рахунках Головної книги у відповідних рядках балансу,
упевнитись у збігу величин валюти балансу. Особливу
увагу слід звернути на те, щоб дебіторська і
кредиторська заборгованості були показані в балансі
розгорнуто.

29.

• Етап 4. Перевірка відповідності оборотів і
залишків по всіх журналах і відомостях
синтетичного обліку зданими Головної книги.

30.

• Етап 5. Узагальнення результатів перевірки
та формування незалежної професійної
думки аудитора. Складання висновку (звіту)
за результатами аудиторської перевірки
фінансової звітності.