Президент України

1. Президент України

Презентацію виконала
Учениця 11-А класу
Хоценкоо Анастасія

2. Згідно зі ст. 102 Конституції України Президент України є главою держави і виступає від її імені, є гарантом державного

ЗГІДНО ЗІ СТ. 102 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ Є ГЛАВОЮ ДЕРЖАВИ
І ВИСТУПАЄ ВІД ЇЇ ІМЕНІ, Є ГАРАНТОМ
ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ І
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ,
ДОДЕРЖАННЯ КОНСТИТУЦІЇ, ПРАВ І
СВОБОД ЛЮДИНИ.

3.

Необхідно
зазначити, що за період існування в
Україні поста Президента (введено Законом
"Про
заснування
поста
Президента
Української РСР" від 5 липня 1991 p.) його
правовий статус зазнав значних змін. Спочатку
він визначався як найвища посадова особа і
глава виконавчої влади, потім як глава держави
і глава виконавчої влади і, нарешті, тільки як
глава держави.
Такий
правовий статус Президента України
зумовлений його повноваженнями щодо
кожної з гілок влади.

4.

5.

Взаємовідносини з виконавчою гілкою визначаються статтями
106, 112, 113, 114, 115, 116, 118 та іншими Конституції України.
Так, Президент України призначає за поданням Прем'єр-міністра
України членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних
органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних
адміністрацій і припиняє їх повноваження на цих посадах (статті
106, 114, 118); у випадках дострокового припинення повноважень
Президента згідно зі статтями 108, 109, 110, 111 Конституції, його
обов'язки покладаються на Прем'єр-міністра України (ст. 112);
Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом і забезпечує
виконання його актів (статті 113, 116); Кабінет Міністрів складає
повноваження перед новообраним Президентом України (ст. 115).
Конституція передбачає процедуру контрасигнації (лат.: conta —
против, signare — підписувати) стосовно актів Президента,
виданих у межах повноважень, передбачених пунктами 3, 4, 5, 8,
10, 14, 17, 18, 21, 22, 23, 24 ст. 106. Такі акти скріплюються
підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за
акт та його виконання.

6.

Взаємовідносини з гілкою судової
влади визначаються статтями 106,
128, 131 та іншими Конституції
України.
Зокрема,
Президент
утворює суди у визначеному
законом
порядку
(ст.
106);
здійснює
перше
призначення
особи на посаду професійного
судді (ст. 128); призначає трьох
членів Вищої ради юстиції (ст.
131).

7.

Найбільшим
обсягом повноважень
Президент України наділений у сфері
виконавчої влади, їх можна поділити на
три групи:
а)
формування виконавчої влади;
б) визначення змісту і спрямування
її функціонування;
в) забезпечення законності у сфері
державного управління.

8. У межах повноважень щодо формування виконавчої влади Президент України:

• призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при
міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних
представників іноземних держав;
• призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє
повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;
• призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України,
керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих
державних адміністрацій та припиняє 'їхні повноваження на цих посадах;
• призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і
радіомовлення;
• призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову
Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову
Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
• утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства
та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на
утримання органів виконавчої влади;
• призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України,
інших військових формувань;
• створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення
своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

9. Для визначення змісту і напрямів функціонування виконавчої влади Президент України:

• звертається із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і
зовнішнє становище України;
• представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною
діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
• очолює Раду національної безпеки і оборони України;
• має право законодавчої ініціативи;
• підписує закони, прийняті Верховною Радою України:
• видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України;
• скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
• є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; здійснює керівництво у сферах
національної безпеки та оборони держави;
• приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного
стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній
незалежності України;
• приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях
надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами
надзвичайної екологічної ситуації — з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою
України;
• присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні
чини;
• нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними.

10.

11. Для забезпечення законності у сфері державного управління Президент України:

• призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України
відповідно до ст. 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський
референдум за народною ініціативою;
• призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки,
встановлені цією Конституцією;
• припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом
тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть
розпочатися;
• призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального
прокурора України та звільняє його з посади;
• здійснює контрольні повноваження як особа, що очолює Раду
національної безпеки і оборони України;
• скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів
Автономної Республіки Крим;
• має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із
наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;
• утворює суди у визначеному законом порядку. Згідно з п. 18 ст. 106
Конституції Президент очолює Раду національної безпеки і оборони
України, що є координаційним органом з питань національної безпеки і
оборони при Президентові України.

12.

13.

14.

Як
свідчить практика, крім визначених Конституцією
(ст. 107) осіб, до Ради національної безпеки і оборони
України входять: Секретар Ради національної безпеки
і оборони України; Голова Державного комітету у
справах охорони державного кордону України;
Міністр промислової політики України; Голова
Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і
організованою злочинністю при Президентові
України
—
директор
Національного
бюро
розслідувань України; Міністр України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
Глава Адміністрації Президента України; Міністр
фінансів України; Президент Національної академії
наук України; Міністр економіки України.

15. Головними завданнями Ради є:

• забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері національної безпеки і оборони
України;
• аналіз стану і тенденцій розвитку зовнішньо- та внутрішньополітичної ситуації, визначення
на цій основі стратегії та пріоритетних напрямів забезпечення національної безпеки і
оборони;
• комплексна оцінка та прогноз потенційних і реальних загроз державному, економічному,
суспільному, оборонному, інформаційному, ядерному, екологічному та іншим видам і
об'єктам безпеки України;
• планування, організація та контроль за здійсненням заходів політичного, економічного,
воєнного, соціального, науково-технічного та іншого характеру, адекватних цим загрозам;
• розгляд питань фінансування витрат на національну безпеку і оборону, а також контроль за
витрачанням відповідних коштів;
• розгляд проектів законів України та указів Президента України, інших нормативних актів,
наказів і директив Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, концепцій,
доктрин, державних програм у сфері національної безпеки і оборони України тощо;
• підготовка пропозицій щодо вдосконалення системи забезпечення національної безпеки та
організації оборони України, у тому числі щодо утворення, реорганізації та ліквідації органів
виконавчої влади у даній сфері;
• підготовка пропозицій щодо оголошення стану війни, загальної або часткової мобілізації,
введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, а також
щодо оголошення в разі потреби окремих місцевостей України зонами надзвичайної
екологічної ситуації;
• координація наукових досліджень у галузі національної безпеки і оборони;
• розгляд і вирішення інших актуальних проблем національної безпеки і оборони України.

16.

17.

З
метою забезпечення необхідних умов для
здійснення
Президентом
України
своїх
конституційних повноважень і відповідно до п.
28 ст. 106 Конституції України, Президентом
утворено
постійно
діючий
орган
—
Адміністрацію Президента України.
Основними
завданнями
Президента України є:
Адміністрації

18.

19.

• організаційне, правове, консультативне, інформаційне і аналітичне
забезпечення діяльності Президента України щодо реалізації ним повноважень
гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України,
додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина,
здійснення інших конституційних повноважень як глави держави;
• сприяння Президентові України у забезпеченні узгодженого функціонування і
взаємодії Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів
виконавчої влади, а також у вирішенні кадрових та інших питань, віднесених
до повноважень Президента України;
• забезпечення взаємодії Президента України з Верховною Радою України,
іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та
об'єднаннями громадян;
• організація підготовки та опрацювання проектів указів і розпоряджень
Президента України, а також проектів законів, що вносяться Президентом
України на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи;
• аналіз соціально-економічних, політичних та правових процесів у державі та
внесення відповідних пропозицій Президентові України;
• здійснення за дорученням Президента України та на виконання його
повноважень як гаранта додержання Конституції України, прав і свобод
людини і громадянина, контролю за додержанням актів законодавства України;
• організація протокольних заходів, а також здійснення матеріально-технічного
та іншого забезпечення діяльності Президента України.

20. До складу Адміністрації Президента України входять:

Глава Адміністрації Президента України; Перший помічник Президента
України; Перший заступник та заступники Глави Адміністрації
Президента України; помічники, радники та консультанти Президента
України; Постійний Представник Президента України у Верховній
Раді України; Постійний Представник Президента України в
Конституційному Суді України; Державно-правове управління;
Управління організаційної роботи та кадрової політики; Управління
економічної та соціальної політики;
Управління гуманітарної політики; Управління внутрішньої політики;
Управління зовнішньої політики; Контрольне управління; Управління
документального забезпечення та інформатизації; Управління
справами; Канцелярія Президента України, Прес-служба Президента
України; Служба Протоколу Президента України; Відділ державних
нагород; Відділ громадянства; Відділ помилування; Відділ листів і
прийому громадян; Перший відділ.
Доручення Глави Адміністрації Президента України, Першого
помічника Президента України, першого заступника та заступників
Глави Адміністрації Президента України у визначених Президентом
України межах та з питань, що належать до їхніх повноважень, є
обов'язковими для виконання органами виконавчої влади та їх
посадовими особами

21. Нормативна література

НОРМАТИВНА ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України. Розділ V (ст.. 102-112).-Київ, 2007.
2. . Закон УРСР "Про заснування поста Президента УРСР і внесення змін та доповнень
до Конституції (Основного Закону) УРСР" // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. №33. -Ст.445.
3. Закон УРСР "Про Президента УРСР" // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. №33. -Ст.446.
4.
Про вибори Президента України." Закон України від 5 березня 1999 р. в редакції
Закону від 18 березня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 20-21. Ст. 291.
5.
Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим: Закон
України___
від 02.02.2ООО-рчжу7УВтдшгостТВерховноїТадй"України! - 2000. - №21.'- Ст. 158.
6. Указ Президента України "Про створення Секретаріату Президента України" № 1445
від 14.10.2005 II Урядовий кур'єр від 18 жовтня 2005 р. // уулуш .гасіа.цо у. иа
7.
Положення про Постійного представника Президента України у Верховній Раді
України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1999. - №8:
"Президент в Україні: законодавче забезпечення діяльності". - С. 102. _
8.
Питання Секретаріату Президента України: Указ від 26.02.2007р. №143/2007 II
Офіційний вісник України / Міністерство юстиції України : Міністерство юстиції
України. - 2007. - № 15. -С. 11.
9.
Про Представника Президента України в Конституційному Суді України : Указ
Президента України №667/2007 від 27 липня 2007 р. // Офіційний вісник України /
Міністерство юстиції України : Міністерство юстиції України. - 2007. - № 57. - С. 9-11.