Презентація учениці 9 класу Кохан Вікторії
Що таке «Інфекційні захворювання»?
Періоди розвитку інфекційного процесу:
Запобігання…
Імунітет
Вакцинація
ВИДИ ВАКЦИН
Інфекційні хвороби дихальних шляхів (передаються повітряно-крапельним шляхом)
Кров'яні інфекційні хвороби (виникають внаслідок попадання збудника безпосередньо в кров)
Кишкові інфекційні хвороби (передаються через шлунково-кишковий тракт)
Дихальні інфекційні хвороби
Грип
Захворювання на грип починається раптово.
Профілактика грипу
Тубекульоз
Туберкульоз - інфекційне захворювання, що викликає запальний процес, який супроводжується утворенням дрібних горбиків
Групи ризику:
Профілактичні заходи:
Лікування складається з:
Дифтерія
ДИФТЕРІЯ – гостра інфекційна хвороба, що спричиняється дифтерійною паличкою.
Кишкові інфекційні хвороби
Сальмонельоз
Сальмонельоз – гостра кишкова інфекційна хвороба, що спричиняється бактеріями з роду Сальмонела і проявляється переважно
Вірус гепатиту
Вірусний гепатит - це гостре інфекційне захворювання з переважним ураженням печінки.
Кров’яні інфекційні хвороби
Малярія
Малярія – гостре інфекційне захворювання, що супроводжується періодичними нападами гарячки, прояв яких відповідає циклу
 СКАЗ
СКАЗ – гостре інфекційне захворювання, яке проходить з ураженням центральної нервової системи і неминуче закінчується смертю
Перша допомога:
Дякую за увагу!
1.14M
Категория: МедицинаМедицина

Інфекційні хвороби та засоби їх профілактики. 9 клас

1. Презентація учениці 9 класу Кохан Вікторії

Інфекційні захворювання
та засоби їх профілактики
Презентація
учениці 9 класу
Кохан Вікторії

2. Що таке «Інфекційні захворювання»?

Інфекційні хвороби – це група захворювань, що
викликаються живими збудниками (вірусами, грибами,
бактеріями,найпростішими,гельмінтами), продуктами їх
життєдіяльності (токсинами), патогенними білками
(пріонами), передаються від заражених до здорових осіб і
схильні до масового поширення.
Інфекційні захворювання можуть
передаватися різним шляхом:
повітряно-крапельним,
контактно-побутовим,
фекально-оральним,
парентеральним (через кров),
ентеральним (з продуктами
харчування),
статевим.

3. Періоди розвитку інфекційного процесу:

Інкубаційний період: (особливістю такого періоду є те, що
ознаки захворювання проявляються не відразу після
зараження, а через певний, прихований, інкубаційний період.
Такий період може тривати від кількох годин до кількох днів
(дифтерія) і навіть тижнів (черевний тиф). Протягом
інкубаційного періоду відбувається розмноження й
нагромадження мікробів та їхніх отрут, підвищення
реактивності організму до збудника
Продромальний: з’являються ознаки інтоксикації –
підвищення температури тіла, лихоманка, порушення з
боку нервової системи (головний біль, запаморочення,
важкість в голові, нудота і т. п.), загальна слабкість,
почуття ломоти у всьому тілі і особливо в суглобах.

4.

Період розпалу хвороби (у такий період інфекційний
процес досягає високої інтенсивності, тримається
на цьому рівні певний час, що є неоднаковим при
різних захворюваннях)
Період реконвалесценції, тобто одужання (при
сприятливих умовах перебігу, така хвороба
переходить у стадію одужання, першою ознакою чого
є спадання температури, поліпшення загального
самопочуття і т.п. При багатьох інфекційних
захворюваннях клінічне одужування не збігається за
часом зі звільненням інфікованого організму від
збудника хвороби).

5. Запобігання…

Для запобігання захворювань проводяться
такі профілактичні заходи:
* Проведення профілактичних щеплень;
* Карантинні заходи (під карантином
розуміється - комплекс заходів щодо
припинення розповсюдження інфекції,
включаючи ізоляцію раніше
хворих,дезінфекцію місця проживання хворих,
виявлення контакту інфекції з хворими та
інші);
* Вилучення джерела інфекції.
Також дуже важливим
фактором у запобіганні
інфекційних захворювань є
здоровий імунітет!

6. Імунітет

Імуніте́т — сукупність захисних механізмів, які
допомагають організму боротися з чужорідними
чинниками: бактеріями, вірусами, найпростішим
и, гельмінтами, їхніми токсинами,
різноманітними хімічними речовинами, тощо.

7. Вакцинація

Вакцинація-форма профілактичних заходів,що
забезпечує створення штучного імунітету.
Вона проводиться проти однієї
інфекції(моновакцинація) або 5-7(полівакцинанація).
Даний захід імунопрофілактики реалізується за
допомогою вакцин-лікарських препаратів,які
містять ослаблені чи вбиті
мікроорганізми,анатоксини(деактивовані токсини
бактерій),або продукти хімічного розщеплення
мікроорганізмів (так звані бактеріальні лізати).

8. ВИДИ ВАКЦИН

Живі вакцини
- віспа
- бруцельоз
- туберкульоз
- туляремія
-
-
Анатоксини
дифтерія
правець
газова гангрена
ботулізм
Хімічно - модифіковані
- черевний тиф
- паратиф А і В
- дизентерія та
ін.шигельози
- холера
Вбиті вакцини
- черевний тиф
- коклюш

9. Інфекційні хвороби дихальних шляхів (передаються повітряно-крапельним шляхом)

грип
туберкульоз
кір
краснуха
коклюш
натуральна та вітряна віспа
ангіна
дифтерія
скарлатина
ГРВІ
паротит, та інші

10. Кров'яні інфекційні хвороби (виникають внаслідок попадання збудника безпосередньо в кров)

малярія
чума
СНІД
енцефаліти
вірусний гепатит B, C, D та інші

11. Кишкові інфекційні хвороби (передаються через шлунково-кишковий тракт)

дизентерія
ентероколіти
холера
вірусний гепатит А
сальмонельоз
гельмінтоз
ботулізм
черевний тиф та інші

12. Дихальні інфекційні хвороби

13. Грип

14.

Грип – це найбільш розповсюджене на земній кулі
епідемічне захворювання, яке охоплює десятки мільйонів
людей щорічно.
Передається повітряно-крапельним шляхом (при одному чханні
виділяється біля 85 млн. часток грипозних вірусів, які
розповсюджуються від хворого на 3-4 м)
Збудники захворювання на грип - віруси А, рідше В і С – дуже
мінливі, поява нових штамів обумовлює періодичний розвиток
епідемій та пандемій.
Кожного року грип забирає мільйони людських життів: у рр.
небезпечна пандемія викликала захворювання 1,5 млрд. чоловік, з
яких більше 20 млн. померло у рр. захворіло біля 2 млрд. чоловік.

15.

Вірус грипу небезпечний тим, що пошкоджує захисні
механізми організму, викликає ускладнення, сприяє
загостренню хронічних процесів.
Досить частими ускладненнями можуть бути:
пневмонія
набряк
легень
отит
гайморит
нефрит
міокардит
менінгіт
пригнічення психічної діяльності
можуть виникати некротичні ділянки в печінці та нирках

16. Захворювання на грип починається раптово.

Клінічні ознаки: лихоманка; підвищення температури до
С; загальна інтоксикація; інтенсивний головний біль в
лобній ділянці; біль в очах при їх рухах; сльозотеча;
підвищена чутливість до світла; біль у мязах та
мязова слабкість; запаморочення; пітливість;
подразнення та біль у горлі; кашель; сухість у роті;
погіршення нюху; відсутність апетиту; поганий сон;
дратливість; можливі носові кровотечі, задишка, біль
у серці, судоми.
Хворий є заразним протягом перших 7 днів хвороби.

17.

Лікування хворих грипом з типовим перебігом
проводять у домашніх умовах, а хворих з
тяжким станом – в стаціонарах. Незалежно від
складності захворювання хворі повинні
дотримуватися постільного режиму, а також
бути ізольованими від оточуючих. Під час
лікування хворого в першу чергу застосовують
препарати, що діють на збудника (бажано
приймати їх в перші 2 доби)

18.

Кожен, хто занедужав, неодмінно має дотримуватися
певного режиму, насамперед перебувати в ліжку. До
прибуття лікаря потрібно якнайбільше пити гарячого
чаю, бажано з лимоном, чаю з чорною смородиною,
малиною, настоїв з квітів бузини, липи, лужні
мінеральні води, молоко з медом.
Якщо вчасно викликати лікаря і суворо дотримуватися
призначеного ним режиму лікування, то одужання
гарантоване в переважній більшості випадків без будьяких ускладнень.
Велике значення в лікуванні хворого мають
симптоматичні засоби: лікувальне харчування і
вітамінотерапія. Зокрема, вітамін С, що підвищує
опірність організму, потрібно приймати в досить
великих дозах (по 0,5 г 3 рази на день).

19. Профілактика грипу

підвищення опірності організму (загартування,
заняття фізкультурою та спортом, раціональне
харчування, вживання у великій кількості овочів,
фруктів, соків, багатих на вітаміни, прогулянки на
свіжому повітрі, позитивні емоції);
уникнення контактів з хворими; уникнення
переохолоджень;
обмеження розповсюдження інфекції за рахунок ізоляції
хворих;
проведення дезінфекції в приміщеннях;
карантинні заходи;
харчування вітамінізованою їжею (овочі, фрукти, ягоди
тощо);
перебування на свіжому повітрі.

20. Тубекульоз

21. Туберкульоз - інфекційне захворювання, що викликає запальний процес, який супроводжується утворенням дрібних горбиків

(переважно в легенях)
Збудником туберкульозу є мікобактерія туберкульозу –
(бацили Коха)
Мікобактерії можуть вражати практично весь організм, але на
95% страждають легені.
Інфекція поширюється
повітряно-крапельним
шляхом(повітрянопиловим, контактнопобутовим, харчовим)
Носієм мікобактерій є
хвора людина

22. Групи ризику:

люди із зниженим імунітетом;
діти;
люди похилого віку;
медичні працівники;
люди, які палять, вживають алкоголь;
мігранти;
наркомани;
ВІЛ-інфіковані;
серед вязнів захворюваність в разів вища, ніж у
людей на волі

23. Профілактичні заходи:

наполягайте на тому, щоб усі Ваші близькі, з
якими Ви контактували протягом останнього
часу, пройшли обстеження та 2-місячний
профілактичний курс лікування;
намагайтеся вести здоровий спосіб життя:
регулярно відпочивайте, виконуйте фізичні
вправи, не паліть і не зловживайте алкоголем;
докладіть зусиль, щоб Ваша їжа була поживною
та містила багато вітамінів;
регулярно провітрюйте своє житло, не
допускайте накопичення пилу у приміщенні

24. Лікування складається з:

вживання ліків, які призначає лікар;
достатнє харчування;
дотримання спеціального гігієнічного
режиму (для хворих з відкритою формою
туберкульозу);
після завершення стаціонарного курсу
лікування ретельно дотримуйтесь
рекомендацій лікаря.

25. Дифтерія

26. ДИФТЕРІЯ – гостра інфекційна хвороба, що спричиняється дифтерійною паличкою.

Джерелом збудника є хворий на дифтерію.
Збудник передається переважно крапельним шляхом, який веде
до розвитку дифтерії ротоглотки. Зрідка факторами передачі є
забруднені руки, побутові речі, білизна.
Оскільки проводиться планова імунізація дітей дошкільного
віку, хворіють переважно дорослі (80%), які не щеплені проти
дифтерії.
Основу профілактики дифтерії складає активна імунізація, яку
проводять у плановому порядку всім дітям і далі дорослим через
кожні 10 років.

27. Кишкові інфекційні хвороби

28. Сальмонельоз

29. Сальмонельоз – гостра кишкова інфекційна хвороба, що спричиняється бактеріями з роду Сальмонела і проявляється переважно

явищами
гастроентериту, інтоксикації та зневоднення.
Збудниками сальмонельозу є кишкові бактерії.
Сальмонели досить стійкі до дії фізичних і хімічних факторів
довкілля.
Вони можуть зберігати життєздатність:
у воді до 3 місяців
у кормах тварин - до 1,5 року у мясі та яйцях – до 7 місяців
у заморожених продуктах – до 2 років
Джерелом збудника є:
свині, свійська водоплавна птиця, кури,
Нерідко ними забруднюються яйця птахів.
Тварини можуть виділяти збудника з сечею, калом, молоком,
слиною, носовим слизом.

30.

Зараження відбувається елементарним, водним і побутовими
шляхами. Механічно переносити сальмонели можуть мухи,
таргани. У % випадів інфікування повязане зі споживанням
забрудненої їжі. У харчових продуктах, особливо в
напівфабрикатах, сальмонели не лише зберігаються, але й
швидко розмножується. Катарально-побутове зараження
відзначається переважно серед дітей раннього віку, осіб
похилого і старечого віку. Епідеміологічними особливостями
сальмонельозу є раптовість, масовість захворювань і літня
сезонність.
Для розвитку хвороби необхідно, щоб в організм проникли живі
сальмонели та їх токсини. Частина токсинів всмоктується в
кров, спричиняючи інтоксикацію організму. Під впливом
токсинів підвищується проникність слизової оболонки кишок,
внаслідок чого в їх просвіт надходить велика кількість рідини і
солей, які виводяться з організму під час блювання й проносу.
Порушується водно-електролітний баланс і кислотно-лужна
рівновага, розвивається зневоднення

31. Вірус гепатиту

32. Вірусний гепатит - це гостре інфекційне захворювання з переважним ураженням печінки.

В залежності від типу збудника (віруси A, B, C,
D, E, G, TT, SEN) захворювання передається:
через інфіковані воду, продукти харчування,
предмети побуту (гепатит А);
під час переливання крові, оперативних
втручань (гепатит В, С, D);
статевим шляхом (гепатит В).

33.

Симптоми
зниження апетиту
нудота (блювота)
відчуття важкості у правому підреберї
потемніння сечі
знебарвлення калу
підвищення температури тіла
пожовтіння склер очей

34.

Профілактичні заходи:
дотримання правил особистої гігієни,
дотримання санітарних умов при приготуванні
та зберіганні страв,
суворе дотримання норм і правил
водопостачання, знезараження стічних вод,
недопущення до донорства осіб із «групи
ризику» - людей, що хворіли гепатитом,
алкоголіків, наркоманів та інших,
профілактичні щеплення проти вірусного
гепатиту (А і В)

35. Кров’яні інфекційні хвороби

36. Малярія

37. Малярія – гостре інфекційне захворювання, що супроводжується періодичними нападами гарячки, прояв яких відповідає циклу

розвитку збудника малярії
Збудник - малярійний плазмодій (переноситься
самкою малярійного комара)
Клінічні ознаки: приступи гарячки, що
виникають вранці (упродовж 1,5 год.)

38.  СКАЗ

СКАЗ

39. СКАЗ – гостре інфекційне захворювання, яке проходить з ураженням центральної нервової системи і неминуче закінчується смертю

(характеризується
розвитком смертельного енцефаліту).
Виникає після укусу чи ослизнення зараженою твариною.
Джерелом збудника здебільшого є собаки, вовки, лисиці,
коти, борсуки, куниці. Хвора на сказ людина, як
правило, епідемічного значення не має.
Збудник передається через слину зараженої тварини
при укусах, ослизненні, через подряпини.

40. Перша допомога:

Після укусу твариною негайно видавити з
рани якнайбільше крові, ретельно
промити водою з господарським милом,
обробити етиловим спиртом або
розчином йоду, перекисом водню,
накласти стерильну повязку. Звернутися
до медичного закладу (травматологічного
пункту чи в хірургічний кабінет.

41. Дякую за увагу!

English     Русский Правила